Рішення

від 21.03.2021 по справі 160/14326/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Справа № 160/14326/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, відповідача-2: комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача-1: Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, відповідача-2: комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради, в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, код ЄДРПОУ 42643875, та Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 25946540, в частині виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня, як учаснику бойових дій, за 2016 - 2020 роки, згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії, їх соціального захисту";

зобов`язати комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, код ЄДРПОУ 42643875, та Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 2594654, провести нарахування та виплату у відповідності до статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії, їх соціального захисту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2016 - 2020 роки.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені ст. ст. 12, 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі п`яти мінімальних пенсій. Проте, за 2016-2020 роки ним недоотримано щорічну разову допомогу у розмірах, встановлених законодавством. Позивач вважає, що при виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідачем не враховано рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституцій України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, та допущена бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача щодо значного зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої положеннями ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Ухвалою суду від 18 січня 2021 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

05 лютого 2021 року на адресу суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради» взагалі не є належним відповідачем у справі.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, є Міністерство соціальної політики України.

Міністерством соціальної політики України підтверджується, що саме місцеві органи праці та соціального захисту населення, як розпорядники коштів нижчого рівня здійснюють видатки по відповідним програмам в межах доведених до них Міністерством соціальної політики України, як головним розпорядником коштів Державного бюджету, обсягів бюджетних призначень за напрямками та розмірами, призначеними Паспортом бюджетної програми.

Органом соціального захисту населення обласного рівня є Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Органом соціального захисту населення районного рівня є Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03192555), в якому позивач перебуває на обліку, як ветеран війни.

КЗ «Центр здійснення соціальних виплат» ДОР не є жодним з цих органів.

Згідно Статуту, серед завдань та функцій Закладу відсутні повноваження щодо самостійного призначення грошових допомог, підвищення та перерахунку їх розміру. По суті Заклад здійснює підготовку відомостей на виплату (друк та направлення до банківських установ/ центрів поштового зв`язку) на підставі розпоряджень органів соціального захисту населення - суб`єктів владних повноважень та версії програмного забезпечення державного підприємства «Інформаційно - обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України на кожний рік (копія версії щодо нарахування допомоги до 5 травня додається).

Відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 № 3-рп/2012 встановлено, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011, від 25.01.2012 № З-рп/2012, якими наголошено, що передбачені законами соціально-економічні гарантії не є абсолютними та визнано конституційним правом КМУ встановлювати розміри соціальних гарантій, зокрема, щорічної допомоги до 5 травня та передбачають, що суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти КМУ, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII, а саме п. 26 внесені зміни до Бюджетного кодексу України, згідно якого норми і положення статей 12,13,14,15,16 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ.

Постанови КМУ від 02.03.2016 № 141, від 05.04.2017 № 223, від 14.03.2018 № 170, від 20.03.2019№ 237 та від 19.02.2020 № 112, якими встановлений розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій за 2016 рік - 920,00 грн., за 2017 рік - 1200,00 грн., за 2018 рік - 1265,00 грн., за 2019 рік - 1295,00 грн. та за 2020 рік - 1390,00 грн., не, визнані неконституційними та є чинними.

Лист Мінсоцполітики України від 15.06.2020 № 3906/0/192-20 підтверджує, що розмір допомоги, який нараховано позивачу в 2020 році згідно постанови КМУ від 19.02.2020 № 112, відповідає чинному законодавству.

Відповідач-1 відзив на позов не надав, про розгляд справи судом був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - позивач, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням: Серія НОМЕР_2 видане Петропавлівським районним військовим комісаріатом Дніпропетровської області 10.06.2013 року.

05 жовтня 2020 року позивач звернувся до КЗ ««Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» ДОР і 26 жовтня 2020 року позивач отримав лист-відповідь від 15.10.2020 року № К-922/01/2420-01-08.

У відповіді комунальний заклад зазначив, що в період з 2016-2020 роки щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, відповідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу нараховано в розмірах, передбачених постановами КМУ «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» за відповідний рік, а саме:

в квітні 2016 року в розмірі 920,00 грн. (відповідно до постанови КМУ від 02.03.2016 № 141);

в квітні 2017 року в розмірі 1200,00 грн. (відповідно до постанови КМУ від 05.04.2017№ 223);

в квітні 2018 року в розмірі 1265,00 грн. (відповідно до постанови КМУ від 14.03.2018№ 170);

в квітні 2019 року в розмірі 1295,00 грн. (відповідно до постанови КМУ від 20.03.2019 №237);

в квітні 2020 року в розмірі 1390,00 грн. (відповідно до постанови КМУ від 19.02.2020№ 112).

Згідно ст. 17-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення Міністерство соціальної політики України.

Органом соціального захисту населення обласного рівня є департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

КЗ Центр здійснення соціальних виплат ДОР не є жодним з цих органів.

По суті Заклад здійснює підготовку відомостей на виплату (друк та направлення до банківських установ/центрів поштового зв`язку) на підставі розпоряджень органів соціального захисту населення - суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи зазначене, Заклад самостійно не призначає та не визначає розміру жодного виду допомоги, зокрема щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Зазначені обставини і стали підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з такого.

Щодо виплати позивачу разової грошової допомоги у 2020 році, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На момент нарахування і виплати у квітні 2020 року позивачу разової грошової допомоги діяла стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998, яка передбачала виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів разової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Зокрема, вказаною нормою установлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджету.

Таким чином, з 01.01.1999 згідно із розділом II Закону № 367-ХІУ Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати порядок, а з 01.01.2015 згідно із пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України - порядок та розмір виплати разової грошової допомоги до 5 травня.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 112, якою, зокрема, встановлено у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, у розмірі 1390 гривень для учасників бойових дій.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону № 3551-XII.

Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, з 27.02.2020 позивач набув право на соціальне забезпечення відповідно до статті 12 Закону № 3551-ХІІ, яка передбачала виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

В розглянутому спорі судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій і фактично виплаченою є сума допомоги у квітні 2020 року у розмірі 1390 грн.

Вирішуючи питання щодо належного розміру спірного платежу, суд зазначає, що частиною першою та четвертою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Поряд із цим, статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, а статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2020 у розмірі 1638 гривень.

Розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190 грн. (1638 грн. х 5), фактично позивачу виплачено 1390 грн.

Чинним законодавством інших норм та правил щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком не встановлено.

Щодо виплати позивачу разової грошової допомоги у 2016 - 2019 роках, суд зазначає таке.

Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18), як підстави для нарахування позивачу належного розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2016-2019 роки, суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, лише з 27.02.2020 року положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України вважається неконституційним, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) не змінює правових відносин між сторонами, що мали місце у 2016-2019 роках.

Таким чином положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-УІІІ) та постанов Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року, № 233 від 05.04.2017 року, № 170 від 14.03.2018 року, № 237 від 20.03.2019 року підлягали застосуванню відповідачем при визначені позивачу розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій у 2016-2019 роках.

На підставі викладеного суд робить висновок про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» ДОР щодо не нарахування та невиплати недоплаченої суми щорічної одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки.

Щодо порядку виплати, суд зазначає наступне.

Так, визначений на 2020 рік Кабінетом Міністрів України порядок передбачає, що виплату грошової допомоги до 5 травня проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення (районні органи соціального захисту населення) та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

При цьому, районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання).

Таким чином, виплата допомоги здійснюється: районними органами соціального захисту населення та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, саме вказані особи уповноважені на виплату допомоги через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян.

В розглянутому спорі Комунальному закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради подано списки осіб, які є учасниками бойових дій, з метою виплати разової грошової допомоги до 5 травня.

Комунальним закладом «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради отримані розподілені кошти від Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, та перераховані через установу банку позивачу у розмірі 1390 грн.

Таким чином, суд зазначає, що Департаментом не вчинялись дії по нарахуванню та виплаті безпосередньо позивачеві спірної грошової допомоги, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог, заявлених до Департаменту.

Судом встановлено, що виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу, як учаснику бойових дій, у квітні 2020 року здійснив Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради (як такий, що відповідає вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України та є розпорядником коштів нижчого рівня) направивши кошти за місцем одержання позивачем грошового утримання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що саме Комунальним закладом «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради допущена протиправна бездіяльність щодо виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону № 3551-XII, який зобов`язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом виплати у повному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня.

Таким чином, суд вважає, що права позивача були порушені саме Комунальним закладом «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, який у спірних правовідносинах діяв на виконання Постанови № 112, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до Департаменту.

Матеріали справи не містять підтвердження проведення виплати спірного платежу позивачу Департаментом або управлінням соціального захисту населення.

З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, із врахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

При розгляді цієї справи суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, оскільки у цій справі правовідносини є подібними, що підтверджено ухвалою Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №440/2546/20, з огляду на те, що відповідачем у таких справах є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій, у зв`язку із чим розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник