Рішення

від 15.04.2021 по справі 280/2007/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2021 року Справа № 280/2007/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Токмацького дошкільного навчального закладу №8 Метелик Токмацької міської ради Запорізької області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Революційна, 28, код ЄДРПОУ 36705540) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) до Токмацького дошкільного навчального закладу №8 Метелик Токмацької міської ради Запорізької області (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Токмацького дошкільного навчального закладу №8 "Метелик" Токмацької міської ради Запорізької області, розташованого за адресою: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд 28, шляхом зобов`язання Токмацького дошкільного навчального закладу №8 "Метелик" Токмацької міської ради Запорізької області повністю зупинити експлуатацію будівлі та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Ухвалою судді від 21.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 19.05.2020 з викликом сторін.

13.05.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх. №22009), відповідно до якого зазначає, що доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними, зазначає, що відсутні обставини, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 19.05.2020 призначено розгляд адміністративної справи №280/2007/20 у загальному позовному провадженні, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, призначено підготовче засідання на 11.06.2020.

Ухвалою суду від 11.06.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 280/2007/20 строком на 30 днів, підготовче засідання по справі відкладено до 18.08.2020.

25.06.2020 представником позивача подано відповідь на відзив відповідача (вх.№29612), відповідно до яких зазначає, що підтвердження усунення порушення має проводитися у відповідності до статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності шляхом подання суб`єктом господарювання письмової заяви до органу державного нагляду (контролю) про здійснення позапланової перевірки за його бажанням.

08.07.2020 представником відповідача подано клопотання в порядку статті 164 КАС України (вх.. №31290), відповідно д яких просить у задоволенні позову відмовити.

14.07.2020 представником позивача подано відповідь на заперечення відповідача (вх. №32091).

Ухвалою суду від 18.08.2020 провадження у справі зупинено для надання сторонам часу для примирення до 24.09.2020.

У зв`язку з участю судді Артоуз О.О. у підготовці суддів адміністративних судів в період з 21.09.2020 по 25.09.2020 (довідка №02-35/20/77 від 28.09.2020 підготовче засідання перенесено на 01.10.2020.

Ухвалою суду від 01.10.2020 продовжено строк зупинення провадження у справі №280/2007/20 до 24.11.2020.

Ухвалою суду від 24.11.2020 продовжено строк зупинення провадження у справі до 02.02.2021.

Ухвалою суду від 02.02.2021 продовжено строк зупинення провадження до 30.03.2021.

Протокольною ухвалою суду від 30.03.2021 поновлено провадження у справі, закрито підготовче провадження у справі №280/2007/20, призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2021.

05.04.2021 представником позивача подано додаткові пояснення по справі (вх.. №19364), відповідно до яких зазначає що на цей час відповідачем не усунуто три порушення. Позовні вимоги просить задовольнити.

15.04.2021 представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги просить задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань до суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Заклад дошкільної освіти комбінованого типу №8 "МЕТЕЛИК" Токмацької міської ради (ЗДО №8) є юридичною особою, яка зареєстрована 25.09.2009, номер запису: 11021020000000387.

Токмацьким MPC Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 23 грудня по 24 грудня 2019 року було проведено позапланову перевірку Токмацького дошкільного навчального закладу №8 "Метелик" Токмацької міської ради Запорізької області, за наслідками якої було складено акт № 139 від 24.12.2019.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівля, .приміщення та територія Токмацького дошкільного навчального закладу №8 "Метелик" Токмацької міської ради Запорізької області, розташований за адресою: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд. 28, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

не забезпечено обладнання приміщень закладу системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей відповідно до вимог ДБН 6.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

не демонтовано горюче облицювання стін на шляхах евакуації, а саме в коридорах закладу;

допускається розміщення електророзетки на горючій основі (конструкції) в кабінеті музичного керівника та в навчальній групі Зірочка ;

допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення чи у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди);

не укомплектовано засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, з розрахунку на 1 щит: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

допускаєтсья зберігання у приміщеннях закладу легкозаймистих та горючих рідин, а також використаної тари з-під них;

відсутнє доповнення (інструкція) до схематичного плану евакуації, яка затверджена керівником, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей;

сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням;

відсутні для кожного приміщення закладу інструкції про заходи пожежної безпеки;

допущено зменшення висоту та ширину дверей на евакуаційному шляху під сходовими клітками 1-го поверху всупереч вимогам пункту 7.2.7 та пункту 7.3.6 ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

допущено зменшення висоту та ширину дверей на евакуаційному шляху під сходовими клітками 1-го поверху всупереч вимогам пункту 7.2.7 та пункту 7.3.6 ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

не демонтовано улаштування на шляхах евакуації порогів та виступів, які перешкоджають вільній евакуації людей;

будівлю навчального закладу не забезпечено необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння відповідно до вимог пункту 6.2.3 таблиці 4 ДБН В.2.5 - 74:2013;

допущено, при перебуванні людей у приміщенні, зачинення дверей на шляхах евакуаційних на ключ;

не проведено ідентифікацію об`єкту щодо визначення потенційної небезпеки;

не забезпечено відповідно до законодавства працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки зазначені в акті № 139 від 24.12.2019, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до статей 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - ГУ ДСПС України у Запорізькій області. При цьому, відповідачем порядок призначення та проведення перевірки не оскаржується, а тому судом не перевіряється.

Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 цієї статті Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень видно, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно із підпунктами 27, 35 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту (https://zp.dsns.gov.ua/ua/Polozhennya.html).

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (частина 7 статті 7 Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Суд зазначає, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Згідно із пунктом 4 розділу 1 Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

У постанові Верховного Суду від 18.09.2018 по справі №826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідно до п.35-36 постанови Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №810/2400/18 недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що станом на 15.04.2021 відповідачем не усунуто наступні порушення: не забезпечено обладнання приміщень закладу системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей відповідно до вимог ДБН В.2.5- 56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Пункт 7.3 таблиці А. 1 Додатку А та пункт 4 таблиці Б. 1 Додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" вказує на необхідність обладнання загальноосвітніх шкіл системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуюванням людей.

Даний пункт вказує, що у ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту вказано лише перелік об`єктів, на яких необхідно обладнувати системами протипожежного захисту.

Безпосередньо у пункті 7.3 Додатку А (обов`язковий) Перелік однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння, і тип системи передавання тривожних сповіщень ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту вказано, що загальноосвітні школи підлягають обладнанню системою пожежної сигналізації усіх приміщень із застосуванням димових або комбінованих сповіщувачів (крім приміщень для приготування їжі) системою передавання тривожних сповіщень ТИП 2. ТИП 1 з цілодобовим перебуванням людей.

ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" діє з 01.07.15 року на заміну ДБН В.2.5-56:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту .

До цього часу діяв ДБН В.2.5-13-98* "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд" та наказ МНС України від 22.08.2005 № 161 Про затвердження Переліку однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації , в якому в п. 1.1 Таблиці 1 містилися вимоги по обладнанню автоматичною установкою пожежної сигналізації загальноосвітніх шкіл.

Відповідно до НАПБ А.01.001:2014 Правила пожежної безпеки в Україні , а саме пунктів 1, 2 розділу І: Правила пожежної безпеки в Україні встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Правила пожежної безпеки в Україні є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Тому, підставою щодо виявленого порушення (відсутність сигналізації) в Акті перевірки, являються вимоги пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні (затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417), які в свою чергу посилаються на ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . З вище вказаних норм, очевидно, що зазначені норми ДБН розповсюджуються не тільки на об`єкти що будуються, а також на всі об`єкти (будівель, споруд різного призначення). Тому зрозуміло, вказані вимоги розповсюджуються також на ті об`єкти, що вже знаходяться в експлуатації.

Допущено зменшення висоти та ширини дверей на евакуаційному шляху під сходовими клітками 1-го поверху всупереч вимогам пункту 7.2.7 та пункту 7.3.6 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва .

Відповідно до 2.23. Забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень.

Згідно до пункту 7.3.6 ДБН В.1.1-7:2016 визначено, що висота прохід (дверей) не повинна бути меншою 2 метрів, а ширина 1 метру.

Вказана вимога обумовлена для створення безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі, і являється обов`язковою для всіх будівель і приміщень, незалежно від того коли був побудований об`єкт.

Заперечення представника Відповідача, щодо конкретики - про те, коли виникло порушення. Вказуємо, що це питання до Відповідача, коли ці норми висоти дверей були ним порушені, чи під час будівництва, чи під час експлуатації приміщень. Але вимоги, щодо необхідності усунення вказаного порушення цей фактор не впливає.

Не забезпечено відповідно до законодавства працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

У статті 20 Кодексу цивільного захисту України вказано, що суб`єкти господарювання відповідно до законодавства повинні забезпечувати своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Пунктом 4 статті 35 Кодексу цивільного захисту України вказано, що порядок забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. N 1200 затверджено Порядок забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю пунктом 6 якого зазначено що, обсяги забезпечення населення, яке працює в зоні можливого хімічного забруднення (крім працівників центральних органів виконавчої влади, інших державних органів), та працівників об`єктових формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типи, а також місця зберігання визначаються суб`єктами господарювання за погодженням з територіальним органом ДСНС.

У відзиві відповідач зазначає, що позивач не довів, що перелічені в акті перевірки порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень закладу.

Разом з тим, факту існування з боку відповідача виявлених та зафіксованих контролюючим органом в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки відповідачем не заперечується, у зв`язку з чим не спростовується необхідність їх усунення. Відповідачем не наведено будь-яких аргументів на спростування зазначених в акті порушень, не надано доказів на підтвердження таких аргументів та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Наявність вказаних в акті перевірки порушень пожежної безпеки в закладі дає підстави вірогідності пожежі, що само по собі створює загрозу життю та здоров`ю людей та не потребує будь-яких додаткових доказів.

Указані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

Відповідачем не надано доказів повного усунення виявлених порушень у сфері техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в акті перевірки від 139 від 24.12.2019 та в акті №21 від 17.03.2020, та створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Посилання відповідача на відсутність фінансування не може бути достатньою підставою для допущення експлуатації будівель та приміщень з порушенням правил техногенної та пожежної безпеки. Відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 23.04.2020 № 812/1262/18.

Суд вважає за необхідне наголосити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

За статтями 51, 55 Кодексу цивільного захисту забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на їх власників та/або керівників.

При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Тобто заходи реагування мають тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень та зникнення загрози життю та здоров`ю людей, що має бути встановлено .

Застосування до відповідача заходу реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Суд враховує, що з огляду на кількість виявлених порушень та їх специфіку, повне усунення відповідачем таких порушень (або їх не усунення) може бути встановлено тільки під час проведення позивачем позапланового заходу контролю.

Однак, на час розгляду справи у суді відсутні відомості, що такий захід контролю проведений.

При цьому, відповідач не був позбавлений можливості усунути виявлені порушення і під час судового розгляду справи, проте цього ним зроблено не було.

Отже, обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, не перестали існувати та в повному обсязі не усунуті відповідачем, у зв`язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Токмацького дошкільного навчального закладу №8 Метелик Токмацької міської ради Запорізької області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Революційна, 28, код ЄДРПОУ 36705540) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Токмацького дошкільного навчального закладу №8 "Метелик" Токмацької міської ради Запорізької області, розташованого за адресою: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд 28, шляхом зобов`язання Токмацького дошкільного навчального закладу №8 "Метелик" Токмацької міської ради Запорізької області повністю зупинити експлуатацію будівлі та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки від 17.03.2020 №21.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення з дня складення повного тексту рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 15.04.2021

Суддя О.О. Артоуз