Постанова

від 16.04.2021 по справі 480/6094/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 р. Справа № 480/6094/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, м. Суми, по справі № 480/6094/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Сумській області № 411-УБД від 14.08.2020, яким йому відмовлено у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, що розташована на території Московськобобрицької сільської ради, Лебединського району, Сумської області;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Сумській області надати йому дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ площею 2 га, що розташована на території Московськобобрицької сільської ради, Лебединського району, Сумської області.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на інформаційну довідку від 30.07.2020р. № 3195/406-20, де вказано, що земельна ділянка не сформована та знаходиться в масиві з кадастровим номером 5922986900:05:002:0404 площею 13,3614 га, і ця земельна ділянка включена в перелік вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення. З вказаних обствин, позивач вважає, що земельний масив зі спірною земельною ділянкою не сфонмований, що унеможливлює проведення аукціону.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 15.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту. До заяви були додані копії документа, що посвідчує особу, про присвоєння ідентифікаційного номеру, графічні матеріали, які визначають місце розташування бажаної земельної ділянки ).

Наказом ГУ Держгеокадастру в Сумській області від 03.12.2019 № 18-18896/16-19-СГ "Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами" включено земельні ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах, згідно з додатком № 1 до цього наказу земельна ділянка на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області площею 59,0390 га з кадастровим номером 5922986900:05:002:0404 також включена до переліку земельних ділянок, права на які можуть бути продані на земельних торгах.

Наказом від 14.08.2020 № 411-УБД відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, повідомивши, що земельна ділянка входить до масиву, який включений до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги (а.с. 5).

Не погоджуючись із вказаним наказом в частині включенням земельної ділянки кадастровий номер 5922986900:05:002:0404 до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обрана позивачем земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами, отже відмова Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою є правомірною.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як визначено частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою вказаної статті передбачено земельні ділянки, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Статтею 136 Земельного кодексу України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах.

Так, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу /частина перша/.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови /частина друга/.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів /частина третя/.

Аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Аналогічний висновок щодо застосування положень Земельного кодексу України до спірних відносин наведений у постанові Верховного Суду від 02.10.18 у справі №806/3708/15.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

До того ж, відповідний висновок щодо застосування положень статті 136 ЗК України знайшов своє відображення й у подальших рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 17.10.19 у справі №823/1120/16.

Судова колегія звертає увагу на те, що у даній справі відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, про що видав наказ від 14.08.20 №411-УБД.

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 03.12.2019 та додатку 1 до нього, земельна ділянка на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району площею 25,8997 га з кадастровим номером 5922986900:05:002:0404 включена до переліку земельних ділянок, права на які можуть бути продані на земельних торгах.

При цьому відповідно до інформаційної довідки від 30.07.2020 № 3195/406-20, бажана земельна ділянка (на яку позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту її землеустрою) знаходиться в межах масиву кадастровий номер 5922986900:05:002:0404, який включено до переліку земельних ділянок права на які виставлено на земельні торги (аукціон) ГУ Держгеокадастру у Сумській області .

Враховуючи те, що на момент розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та видання Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області наказу з цього питання земельна ділянка, щодо якої позивачем було подано відповідну заяву, на підставі наказу відповідача від 03.12.2019 була включена до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами, колегія суддів, в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України, вважає, що підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є правомірними.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем у ході судового розгляду справи не надано належних та допустимих доказів, що свідчили б про протиправність відмови у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою.

В свою чергу відповідачем доведено перед судом правомірність оскаржуваного наказу.

З урахуванням наведеного, зважаючи на включення обраної позивачем земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність відмови Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою.

Надана позивачем інформаційна довідка від 30.07.2020 №3195/406-20 висновків суду не спростовує.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити повністю.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 року по справі №480/6094/20 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 по справі № 480/6094/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва