Ухвала

від 13.04.2021 по справі 640/19226/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19226/20

УХВАЛА

13 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., перевіривши клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про продовження строку для усунення недоліків та апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Натурфуд до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу. яку судом першої інстанції 06 січня 2021 року за вх. № 0314/1807/21.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Ухвала вмотивована тим, що до апеляційної скарги не додано квитанції про сплату судового збору після спливу терміну для усунення недоліків апеляційної скарги.

Повторно подану апеляційну скаргу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року зареєстровано судом І інстанції 10 березня 2021 року за вх№0314/36458/21.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України.

Апелянту надано строк 7 (сім) днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності; оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.

25 березня 2021 року відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року, що підтверджується відміткою про отримання на супровідному листі.

Відповідно до частини шостої статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 01 квітня 2021 року.

05 квітня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання апелянт вказує про обмежене фінансування та встановлений карантин.

Перевіривши клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з статтею 129 Конституції України та статтями 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору Кабінет Міністрів України зобов`язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

У зв`язку із цим обставини, пов`язані з процедурою фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та/або відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою та самостійною підставою для продовження процесуальних строків.

Отже, доводи апелянта є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів того, що наявні обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.

Колегія суддів наголошує, що відповідач не надає жодних належних доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України саме за даною апеляційною скаргою та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.

Так, апелянт вказує, що представником контролюючого органу було направлено на адресу управління інфраструктури та бухгалтерського обліку службовий лист про необхідність сплати судового збору, однак жодних доказів на підтвердження вчинення відповідних дій не надає.

Необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору достеменно розумів про допущення ним порушень норм процесуального права.

Тому, апелянтом не доведено недостатність строку для вчинення дій щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року.

Щодо посилання апелянта на карантинні заходи, колегія суддів зазначає наступне.

17 липня 2020 року набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18 червня 2020 року (далі - Закон України № 731-IX), яким змінено підхід до обчислення процесуальних строків під час карантину.

Так, пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто, 06 серпня 2020 року.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

При цьому, абзац другий пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020, надає право суду продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, і на це вказує учасник справи та надає докази на підтвердження своїх доводів.

В даному випадку апелянтом при подачі клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків не наведено доводів та не надано доказів, які б свідчили про те, що останній не має можливості надати документ про сплату судового збору саме через обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином.

Отже, апеляційний суд позбавлений можливості задовольнити клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на підставі пункту 3 розділу Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положення частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку , чи з ініціативи суду.

Із клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги вбачається, що останнє було прийнято поштовим відділенням 02 квітня 2021 року.

В той же час, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги 7 (сім) днів з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, який, з врахуванням отримання відповідачем копії ухвали 25 березня 2021 року, закінчився 01 квітня 2021 року .

Таким чином, оскільки клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги подано з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку, а також те, що процедура фінансуванням не може вважатися достатньою підставою для продовження процесуальних строків з огляду на принцип рівності сторін у справі, підстави для задоволення поданого відповідачем клопотання відсутні.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що станом на 13 квітня 2021 року апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги у повному обсязі, а саме не подав обгрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності, як і не надав обґрунтованого клопотання про продовження строку для надання суду поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження з поясненням причин неможливості виконання вимог ухвали у встановлений строк.

Таким чином, станом на 13 квітня 2021 року недоліки, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не усунуті.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з частиною третьою статті 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відтак, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року - відмовити .

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Натурфуд до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна