Постанова

від 15.04.2021 по справі 826/3689/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3689/18 Головуючий у І інстанції - Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даіго Медіа" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року у справі № 826/3689/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даіга Медіа" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.11.2017 № 2942615147, № 2952615147 та № 2962615147.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами Заявник зазначив істотні для справи обставини, що не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року в адміністративній справі № 826/3689/18 за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Також вказано, що висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 13308/13309/19-72/28924:28931/19-72 від 30.10.2019 повністю підтверджує факт здійснення безтоварних операцій та фальшування первинних документів щодо проведення таких операцій.

Відзиву Позивача на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року в адміністративній справі № 826/3689/18 за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що Заявником не наведено беззаперечних обставин, наявність яких є підставою для здійснення такого перегляду.

Також вказано, що наведена Заявником обставина не відповідає встановленим ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленою у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України і не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Даіга АІГА МЕДІА" звернулось до адміністративного суду з даним адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.11.2017 року № 2942615147, № 2952615147 та № 2962615147, якими Позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також застосовано штрафні санкції.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підляли скасуванню, оскільки прийняті Відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами незаконно проведеної перевірки, при цьому, які не відповідають фактичним обставинам, оскільки Позивачем у повному обсязі було підтверджено та відображено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, спеціальну правосуб`єктність учасників господарських операцій, зв`язок між фактичним придбанням послуг та господарською діяльністю.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено, при цьому, суд першої інстанції дійшов до висновку, що перевірка проведена податковим органом з порушеннями порядку та процедури, установлених чинним законодавством України, а висновки щодо відсутності реального характеру господарських правовідносин між Позивачем та його контрагентами ґрунтувалися на припущеннях, не підтверджені належними доказами та спростовувалися наданими Позивачем доказами.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року відмовлено Головному управлінню ДФС у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року в даній адміністративній справі.

Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року за нововиявленими обставинами, Відповідач як на підставу для такого перегляду посилався на те, що ГУ ДПС у м. Києві, як правонаступником Відповідача, згідно листа ГУ ДФС у м. Києві від 16.09.2020 р. № 8756/9/26-97-03-1016 отримано висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.10.2019 № 13308/13309/19-72/28924:28931/19-72, яким встановлено, зокрема, що з урахуванням матеріалів кримінального провадження № 32018100060000011, в тому числі вироків Оболонського районного суду м. Києва від 07.10.2016 по справі № 756/8888/16-к та Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2017 по справі № 757/46751/17-к висновки акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві від 20.10.2017 № 160/26-15-14-07-01-10/31408756 щодо наявності підстав вважати податкові накладні, які отримані покупцем - ТОВ "Даіга Медіа" від постачальників по операціями з цими продавцями за 01.01.2015 по 18.05.2017 такими, які не можуть бути прийняті Позивачем як первинні документи, що підтверджують обґрунтованість віднесення до податкового кредиту підприємством суми ПДВ у розмірі 8 668 493 грн. відповідно до вимог розділу V Податкового кодексу України, з урахуванням матеріалів кримінального провадження № 32018100060000011, підтверджуються частково у розмірі 407 299,96 грн., в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ "Трейдпромінвест" (код ЄДРПОУ 39879177) на суму 322 776,33 грн. та по взаємовідносинах з ТОВ "Фабенс" (код ЄДРПОУ 39285132) на суму 84523,63 грн.; також, висновки акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві від 20.10.2017 р. № 160/26-15-14-07-01-10/31408756 щодо невідповідності вимогам розділу III Податкового кодексу України включення ТОВ "Даіга Медіа" витрат підтверджується частково в сумі 285 004,05 грн.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи та доводам Заявника, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.

При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи.

Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини у п. 40 рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Крім того, у пп. 27, 28 рішення від 18.11.2004 року у справі Pravednaya v. Russia вказано, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.

Відтак, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Ознаку не були і не могли бути відомі особі слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.

Колегія суддів зазначає, що у акті перевірки № 160/26-15-14-07-01-10/31408756 від 20.10.2017 зазначено про порушення Позивачем п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого заниження податок на прибуток на загальну суму 7 752 782,00 грн; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого Позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 8 668 493,00 грн.; п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Позивачем порушено граничний термін реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ у розмірі 21 401,85 грн.

Отже, Відповідач був обізнаний з усіма обставинами, пов`язаними з підставами визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Даіго Медіа" грошових зобов`язань, відповідними розрахунками тощо, тобто такі обставини були відомі Відповідачу та могли були встановлені судами під час розгляду справи, отже не є нововиявленою та не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року.

Натомість, обставини, на які посилається Заявник, встановлені висновком експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.10.2019 № 13308/13309/19-72/28924:28921/19-72, та, які на думку Заявника, підтверджують факт здійснення безтоварних операцій є новими аргументами та доказами у справі, тобто виникли після ухвалення судом рішення у справі, що суперечить положенням ч. 4 ст. 361 КАС України.

Крім того, суд першої інстанції вірно вказав, що звернення Головного управління ДПС у м. Києві з вищевказаною заявою свідчить про намагання повторно переглянути справу за допомогою даних доказів.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення без задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року, з чим погоджується колегія суддів.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

В частині тверджень Відповідача, викладених в апеляційній скарзі, стосовно того, що інформація у наведеному висновку експертів, існувала на момент винесення судового рішення та є нововиявленою обставиною, що свідчить про необґрунтованість висновків суду першої інстанції, відхиляється колегією суддів, позаяк доказом, на який посилається Відповідач є саме висновок комісійної судово-економічної експертизи від 30.10.2019, отриманий після судового розгляду даної справи по суті та набрання законної сили судовими рішеннями, що суперечить положенням ст. 361 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління ДПС у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328, 329, 331, 361, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 15.04.2021 року.