Постанова
від 15.04.2021 по справі 380/8353/20
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/8353/20 пров. № А/857/3321/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства Соновл на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року (головуючого судді Коморного О.І., ухвалене у письмовому провадженні в м. Львів повний текст додаткового рішення складено 28.12.2020) у справі № 380/8353/20 за позовом Приватного підприємства Соновл до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ПП Соновл 07.10.2020 звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області та зобов`язання вчинити дії Державну податкову службу України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року задоволено позов повністю.

24.12.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому просить ухвалити рішення про стягнення на користь Приватного підприємства Соновл з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Оскаржуваним додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у стягненні на користь Приватного підприємства Соновл за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 8 000,00 гривень 00 коп. - відмовлено повністю.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції Приватного підприємства Соновл подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та прийняти нове, яким стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. 00 коп.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Львівській області заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване додаткове рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження судом першої інстанції.

Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Соновл на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 380/8353/20 та ухвалою суду від 16.02.2020 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021 апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 380/8353/20 повернуто скаржнику.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України, встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Приписами частини 1 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

Частиною 3 статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Як встановлено судом відповідно до матеріалів справи, 23.01.2020 між ПП Соновл та адвокатським об`єднанням Пролекс підписано договір про надання правничої допомоги №14/2020 (аркуш справи 21).

30.09.2020 адвокатським об`єднанням Пролекс підписано ордер серії ВС №1039413 на надання правової допомоги у Львівському окружному адміністративному (аркуш справи 69).

Представником позивача до клопотання додано лише детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Науменко І.В в інтересах ТОВ Каравелла Груп (яке не є позивачем у справі) у справі №380/8353/20, відповідно до якого: 1. Узгодження з Клієнтом (ПП Соновл ) позиції у справі, проведення аудіювання, встановлення фактичних обставин - 1,0 година; 2. Підготовка тексту позовної заяви, підготовка додатків до позовної заяви, розрахунок судового збору за подання позовної заяви до суду - 2,0 години; 3. Підготовка та подання до суду клопотання про розгляд справи за участі представника Позивача - 0.5 години; 4. Підготовка та подання до суду клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу з додатками - 1,0 година (аркуш справи 125).

Інших належних доказів оплати правничої допомоги до справи не подано.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 17.09.2019 № справи 810/2816/18.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Стаття 73 КАС України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

А відповідно стаття 76 КАС України вказує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частин 1 та 3 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Щодо доводів скаржника колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що представником позивача подано лише детальний опис робіт, при цьому такий складено щодо ТОВ Каравелла Груп , а не ПП Соновл , також у описі робіт відсутні вартісні показники, а саме яка вартість 1 години робіт адвоката погоджена сторонами, також доказів виставлення адвокатським об`єднанням рахунку за надані юридичні послуги та на підтвердження оплати наданих адвокатських послуг на суму 8000 грн. та копії акта виконаних робіт (наданих послуг) підписаного сторонами до поданого клопотання не додано як і підтвердження до суду, а тому в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази понесення витрат в сумі 8000 грн. як на час подання позовної заяви 07.10.2020 так і на час прийняття судом рішення 14.12.2020 та додаткового рішення, відповідно вимоги апелянта є необґрунтованими з врахуванням встановлених та поданих доказів у даній справі, а судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки позивачем не надано доказів сплати витрат на правничу допомогу або про відсутність можливості надати докази до прийняття рішення в справі.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду додаткового рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 252, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Соновл - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 380/8353/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.04.2021
Оприлюднено20.04.2021
Номер документу96339076
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —380/8353/20

Ухвала від 21.07.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Ухвала від 22.06.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Ухвала від 24.05.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Постанова від 15.04.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Ухвала від 31.03.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Ухвала від 23.02.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Ухвала від 16.02.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Ухвала від 16.02.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Ухвала від 05.02.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ільчишин Надія Василівна

Рішення від 28.12.2020

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні