Постанова

від 16.04.2021 по справі 814/3244/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 814/3244/15

адміністративне провадження № К/9901/28032/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року (суддя Середа О.Ф.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року (головуючий суддя Градовський Ю.М., судді: Кравченко К.В., Лук`янчук О.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Головного управління ДФС у Миколаївській області, Головного управління державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство Миколаївобленерго (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - Інспекція, відповідач; правонаступником якої є Очаківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області), Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток і надмірно сплаченого податку на прибуток та стягнення коштів в сумі 156 554,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначало, що своєю бездіяльністю щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток та надмірно сплаченого податку на прибуток відповідачі фактично позбавили його права користуватися і розпоряджатися своєю власністю, в зв`язку з чим такі кошти підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток та надмірно сплаченого податку на прибуток; стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго надмірно сплачені авансові внески з податку на прибуток у розмірі 142 327,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго надмірно сплачений податок на прибуток у розмірі 14 227,30 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що обставина переплати коштів з авансових внесків з податку на прибуток та податку на прибуток, як і обставина відсутності податкового боргу, підтверджені актом звірки Товариства з контролюючим органом; при цьому, позивач відповідно до вимог статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) звернувся до Інспекції з заявою про повернення надміру сплачених сум податку на прибуток і авансових внесків, проте контролюючим органом не подано до органу державного казначейства висновку про повернення коштів, а відтак позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неповернення коштів та їх стягнення підлягають задоволенню; разом з тим, у Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області відсутні правові підстави повертати позивачу надмірно сплачені кошти, оскільки відповідний висновок про їх повернення йому не подавався.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Очаківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовано тим, що в силу положень статті 43 ПК України порядок повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобов`язань передбачає можливість податкових органів здійснити дії, спрямовані на таке повернення, не з власної ініціативи, а лише за умов звернення платника податків з відповідною заявою; разом з тим, цей порядок передбачає лише дії податкового органу щодо надання висновку з повернення відповідних сум з бюджету органові, що здійснює казначейське обслуговування коштів, тобто податковий орган не наділений повноваженнями з повернення коштів (позивач же в своїй заяві просив повернути переплачені кошти шляхом їх перерахування на його розрахунковий рахунок); крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VIII від 28 грудня 2014 року відокремлені підрозділи не є платниками податку на прибуток.

При цьому зміст касаційної скарги свідчить, що контролюючим органом рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог, а відтак відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) саме в цій частині вони й підлягають касаційному перегляду.

Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Судами встановлено, що між Товариством та Веселинівським відділенням Вознесеньської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області проведено звіряння розрахунків платника та встановлено наявність надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток (код платежу 11023100) у розмірі 142 327,00 грн., що зафіксовано актом №915-14 від 17 березня 2015 року.

Також, актом №917-14 від 17 березня 2015 року за результатами проведеного звіряння розрахунків платника податків встановлена наявність надмірно сплаченого податку на прибуток (код платежу 11020100) у розмірі 14 227,30 грн.

Листом від 25 березня 2015 року (отриманим податковим органом цього ж дня) Товариство звернулось до контролюючого органу з вимогою про повернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 142 327,00 грн. та надмірно сплаченого податку на прибуток в сумі 14 227,30 грн.

Оскільки Веселинівське відділення Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області відповіді на лист не надало, надміру сплачені кошти з бюджету не повернуло, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

За правилами пунктів 43.1, 43.3, 43.4, 43.5 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Таким чином, обов`язковими умовами для повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми за умови наявності надміру сплачених грошових зобов`язань та відсутності податкового боргу.

Суди з`ясували, що за позивачем обліковуються надміру сплачені (філією Товариства у Веселинівському районі) авансові внески з податку на прибуток у розмірі 142 327,00 грн. та надмірно сплачений податок на прибуток у розмірі 14 227,30 грн., що зафіксовано актами №915-14 та №917-14 від 17 березня 2015 року, які підписано контролюючим органом та по суті ним не заперечується.

Отже, з огляду на наведений порядок повернення платнику надміру сплачених податкових зобов`язань, встановивши наявність надмірної сплати позивачем податку та авансових внесків, відсутність у нього податкового боргу, а також його звернення до податкового органу з відповідною заявою, суди встановили, що Товариство має право на повернення надмірно сплачених коштів в загальній сумі 156 554,30 грн.

Водночас суди, надаючи оцінку посиланням податкового органу на те, що з 01 січня 2015 року відокремлені підрозділи не є платниками податку на прибуток, а тому за поверненням переплат Товариству слід було звертатись до контролюючого органу за місцем свого обліку, визначили, що Товариство як юридична особа і платник податку на прибуток з урахуванням змін, внесених до статті 133 ПК України Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VIII від 28 грудня 2014 року, мало право звернутися з заявою саме до податкового органу, на обліку в якому знаходиться філія цього Товариства та на рахунки якого здійснювалась сплата авансових внесків з податку на прибуток та податку на прибуток, по яким на час такого звернення (після 01 січня 2015 року) рахується переплата.

Отже, враховуючи наведені вище законодавчі приписи та встановлені у справі обставини, суди прийшли до висновку про наявність, в даному випадку, правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Інспекції щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток та надмірно сплаченого податку на прибуток й стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 142 327,00 грн. та надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 14 227,30 грн., а отже й для часткового задоволення позовних вимог.

Що ж до доводів касаційної скарги Інспекції, то вони не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, як і не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко