Рішення

від 08.04.2021 по справі 906/645/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/645/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

суддя Сікорська Н.А.

секретар судового засідання: Русецька Ю.О.

за участю представника відповідача: Мисливий М.В. - керівник

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирської обласної організація Всеукраїнської спілки автомобілістів

до Гаражного кооперативу "Тетерів"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про усунення перешкод в користуванні гаражами

ВСТАНОВИВ:

Житомирською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів до суду подано позов про зобов`язання Гаражний кооператив "Тетерів" усунути перешкоди Житомирській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів у користуванні гаражами - майстернями АДРЕСА_1 та № АДРЕСА_2 на території гаражного кооперативу "Тетерів" за адресою: АДРЕСА_2 шляхом демонтування замка та надання безперешкодного доступу до гаражів - майстерень АДРЕСА_1, № АДРЕСА_2.

Ухвалою від 02.08.2018р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.08.2018.

14.08.2018р. відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с.77- 81 т.1).

22.08.2018 відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 96-97).

Ухвалою від 22.08.2018 суд відклав підготовче засідання на 27.09.2018.

27.09.2018р. позивачем подано відповідь на відзив (а.с.113-114, т.1).

В підготовчому засіданні від 27.09.2018 суд ухвалив продовжити строк підготовчого засідання, про що занесено запис до протоколу судового засіданні та в підготовчому засіданні оголошено перерву до 09.10.2018.

Ухвалою від 09.10.2018 суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . Підготовче засіданні відкладено на 26.10.2018.

26.10.2018 на адресу суду подано заяви свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (132-133 т.1).

30.10.2018 позивачем до суду подано додаткові пояснення до відповіді на відзив (а.с. 137-140 т.1).

В підготовчому засіданні від 30.10.2018 ухвалою суду оголошено перерву до 22.11.2018.

Водночас ухвалою від 30.10.2018 суд зобов`язав Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області надати суду матеріали реєстраційних справ: Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів та Гаражного кооперативу " Тетерів".

15.11.2018р. на виконання вимог ухвали суду від Головного територіального управління юстиції у Житомирській області надійшли копії реєстраційної справи Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (2 томи), Громадської організації "Гаражний кооператив "Тетерів" (1 том) (т.2, .а.с.32-56).

22.11.2018 позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, згідно якої позивач просить змінити предмет позову у справі та подальший розгляд справи здійснювати за вимогами: "Визнати за Житомирською обласною організацією всеукраїнської спілки автомобілістів право власності на гаражі-майстерні АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1-а, що знаходяться на території гаражного кооперативу "Тетерів" за адресою: АДРЕСА_2".

В порядку ч.5 ст.255 ГПК України в підготовчому судовому засіданні 22.11.2018 оголошено перерву до 29.11.2018.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/645/18 до судового розгляду по суті на 20.12.2018.

Також, вказаною ухвалою суд відмовив у задоволенні заяви позивача про зміну предмету позову та ухвалив розглядати справу в межах раніше заявлених позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 20.12.2018 відкладено розгляд справи по суті на 15.01.2019.

Ухвалою від 15.01.2019 суд відклав розгляд справи по суті на 28.01.2018.

28.01.2018 позивачем до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов`язаної з нею справи № 906/31/19 (т.2, 116-129).

Ухвалою господарського суду від 28.01.2019 суд зупинив провадження у справі №906/645/18 до вирішення пов`язаної з нею справи № 906/31/19 за позовом Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів до Гаражного кооперативу "Тетерів" про визнання права власності на гаражі.

05.02.2020 на адресу господарського суду Житомирської області від відповідача надійшов лист від 05.01.2021, в якому викладено клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з набранням законної сили рішенням Господарського суду Житомирської області у справі № 903/31/19 (т.2, а.с.140).

Ухвалою господарського суду від 12.12.2021 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 04.03.2021р.

19.02.2021р. до суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо обставин справи із врахуванням обставин встановлених у справі №906/31/19 (т.2, а.с.158).

25.03.2021р. від Житомирського МВ ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) надійшла відповідь на запит від 19.03.2021р., згідно якої ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2, а.с.177-179).

В судовому засіданні 08.04.2021р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що Житомирська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є власником гаражів-майстерень АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, що знаходяться на території гаражного кооперативу "Тетерів" за адресою: АДРЕСА_2".

З часу заснування ГК "Тетерів" вказані гаражі належали позивачу.

У 1989р. позивач провів обмін гаража № НОМЕР_1 на гараж АДРЕСА_1 , власником якого був ОСОБА_4 , про що був складений відповідний акт.

02.02.1999 року, у зв`язку із втратою акту, між Житомирською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів та ОСОБА_4 був складений повторний акт про те, що вказана особа в обмін на рівноцінний гараж № НОМЕР_1 , який знаходився на балансі ЖО ВСА в ГК "Тетерів", передав гараж АДРЕСА_1 .

26.01.2007 року на підставі наказу №3 від 11.01.2007 року Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів гараж АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 були передані на баланс Житомирського торговельного підприємства "Автомобіліст" Всеукраїнської спілки автомобілістів.

15 лютого 2017 року на підставі наказу №1 виданого ТП "Автомобіліст" ЖО ВСА гаражі-майстерні АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 були зняті з балансу та повернуті Житомирській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів.

Разом з тим, з 2010 року між головою ГК "Тетерів" ОСОБА_5 та ТП "Автомобіліст" ЖО ВСА неодноразово виникали конфліктні ситуації з приводу гаражів АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , які використовувалися під майстерні на території гаражного кооперативу.

У 2015 році Житомирським MB УМВС України в Житомирській області, за заявою ОСОБА_6 , була проведена перевірка із приводу неправомірних дій голови ГК "Тетерів" ОСОБА_5 .

В ході проведення перевірки опитаний голова ГК "Тетерів ОСОБА_5 повідомив, що гаражі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 розташовані на території ГК "Тетерів" не перебувають на балансі кооперативу та належать ТП "Автомобіліст".

В зв`язку з тим, що гараж АДРЕСА_1 розташовано на території кооперативу, ТП "Автомобіліст" перераховував кошти в розмірі 300 грн. на рахунок кооперативу "Тетерів", але більше року кошти на рахунок кооперативу не надходять, тому було відключено гараж АДРЕСА_1 від мережі електропостачання, і не пропускають сторонні автомобілі на територію гаражного кооперативу. Після погашення заборгованості, гаражі будуть підключені до електромережі.

02 березня 2018 року посадові особи гаражного кооперативу "Тетерів" ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , шляхом взлому вхідного замка, таємно проникли до приміщень гаражів-майстерень АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , які належать Житомирській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, викрали майно та встановили свої замки.

Станом на дату звернення з позовом, посадові особи гаражного кооперативу обмежують позивача у доступі до приміщень гаражів-майстерень АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .

У зв`язку з цим ЖО ВСА звернулося до правоохоронних органів.

Посилаючись на приписи ст.317 ЦК України, позивач вказує, що відповідач своїми незаконними діями створює перешкоди позивачу у користуванні гаражами.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву вказав, що позивачем не надано жодних документів на підтвердження права власності на будівлі гаражів-майстерень.

З часу заснування гаражного кооперативу гаражі № НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 (вірна назва будівля ПТО - пункт технічного обслуговування) ніколи не були власністю Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, оскільки все майно на території кооперативу побудоване за кошти членів кооперативу та їм і належить.

Повторний акт приймання-передачі про передачу гаража АДРЕСА_1 20.02.1989р. ЖОО ВСА від ОСОБА_4 не міг бути складений, оскільки гараж № НОМЕР_1 , який нібито давався в обмін на гараж АДРЕСА_1 , був збудований лише в 1992 році.

Гараж № НОМЕР_1 був виділений ОСОБА_1 , який в подальшому і обміняв свій гараж з ОСОБА_4 на гараж АДРЕСА_1 , оскільки той розташований біля ПТО.

ОСОБА_1 працював у Житомирській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів і оплату за оренду гаража АДРЕСА_1 здійснював ТП "Автомобіліст", бо використовувало його в якості майстерні.

Згідно рішення загальних зборів членів кооперативу від 31.05.2002р. ПТО та наявне в ньому обладнання поставлене на баланс ГК "Тетерів", що свідчить про те, що власником ПТО є кооператив.

У зв`язку з наявністю у позивача заборгованості по орендній платі за останні 3 роки, правління кооперативу прийняло рішення призупинити правовідносини з Житомирською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів.

Позивач у відповіді на відзив та додаткових поясненнях вказує, що Житомирська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів у відповідності до ст.328 ЦК України набула права власності на гараж АДРЕСА_1 шляхом обміну, що підтверджується повторним актом приймання-передачі гаража АДРЕСА_1 в ГК "Тетерів".

Представник позивача в засідання суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2, а.с.175).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог позовної заяви.

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

В ході розгляду справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, сторонам було створено всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що явка представника позивача в судове засідання не визнавалась обов`язковою, суд вирішує справу за його відсутності.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків:

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 133 ГК України, основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 147 ГК України, майнові права суб`єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб`єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у ст. 20 цього Кодексу.

Позивач, посилаючись на приписи ст.317 ЦК України, вказує, що відповідач своїми незаконними діями створює перешкоди позивачу у користуванні гаражами-майстернями, власником яких він є.

Відповідно до приписів статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з приписами частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності - це передбачене й гарантоване законом право власника здійснювати володіння, користування та розпоряджання щодо належного йому майна на свій розсуд, якщо інше не передбачено законом. Тобто, особам (фізичним або юридичним) заборонено порушувати таке право і створювати перешкоди в його здійсненні.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпоряджання ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об`єктивно порушували його права і були протиправними.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Предмет негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника).

Особливістю негаторного позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі, а характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

При вирішенні даного спору встановленню підлягають обставини наявності/відсутності у Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів права власності на приміщення гаражів-майстерень АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, розташованих на території гаражного кооперативу "Тетерів", та, відповідно, правомірності звернення до суду з негаторним позовом.

В провадженні господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/31/19 за позовом Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів до Гаражного кооперативу "Тетерів", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Житомирської міської ради про визнання права власності на гаражі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Підставою виникнення права власності на гараж АДРЕСА_2 позивач вказував факт його створення (будівництва), а підставою виникнення права власності на гараж АДРЕСА_1 - факт обміну з громадянином ОСОБА_4 на гараж № НОМЕР_1 .

Під час розгляду справи судами досліджувалися обставини наявності/відсутності у Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів права власності на спірні гаражі, а також факт наявності у Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів повноважень для звернення до суду з позовом в порядку ст.392 ЦК України.

Рішенням суду від 04.11.2020р., залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021р., в задоволенні позову відмовлено (т.2, а.с.142-156).

За результатами розгляду справи №906/31/19 суди дійшли висновків, що право власності на гаражі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 не було зареєстровано за будь-якою фізичною або юридичною особою.

ЖОО ВСА не вправі вимагати визнання права власності на спірні гаражі АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 за собою за правилами статті 392 ЦК України, оскільки за змістом викладених положень Статуту ЖОО ВСА 2016р. власником майна громадської організації є Всеукраїнська спілка автомобілістів, а обласна організація Спілки може мати таке майно, зокрема, на праві господарського відання.

Позивачем - ЖОО ВСА не доведено, що позов на підставі статті 392 ЦК України подано від імені та в інтересах Всеукраїнської спілки автомобілістів.

Звертаючись до Господарського суду Житомирської області з позовом, позивач - ЖОО ВСА визначив себе власником спірного нерухомого майна.

Враховуючи предмет та підстави цього позову, позивач - ЖОО ВСА не доводив, а суди не встановлювали наявність у позивача права господарського відання на спірне нерухоме майно.

За таких обставин, судщ дійшов висновку, що Житомирська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є неналежним позивачем.

Крім того, за позовом про визнання права власності на будівлю, споруду, право на яку ні за ким не зареєстроване, належним відповідачем є власник земельної ділянки, на якій така будівля, споруда розташована, а тому суди дійшли висновку, що Гаражний кооператив "Тетерів" у даному спорі є неналежним відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їх повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 31.03.2021р. у справі №910/17942/19, від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16.

У даному випадку статус Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів як особи, яка не має повноважень для звернення до суду з позовом про захист права власності на майно, оскільки власником майна громадської організації є Всеукраїнська спілка автомобілістів, а обласна організація Спілки може мати таке майно, зокрема, на праві господарського відання, є саме преюдиційною обставиною, що не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи в силу приписів частини 4 статті 75 ГПК України.

Також слід вказати, що особливістю позову, поданого в порядку ст.391 ЦК України, є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі, однак під час розгляду даної справи та справи №906/31/19 судами встановлено, що між сторонами існує спір щодо права власності на гаражі-майстерні АДРЕСА_1, АДРЕСА_2.

Враховуючи, що позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, яким згідно Статуту Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів може бути лише Всеукраїнська спілка автомобілістів, а також недоведення позивачем факту належності йому на праві власності чи володіння спірних гаражів, суд вважає, що визначений ст.391 ЦК України спосіб захисту не підлягає застосуванню.

З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні гаражами, слід відмовити.

Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України , зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду, повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст.81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат у вигляді судового збору, понесених позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, судовий збір в сумі 1762,00 грн. покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити Житомирській обласній організації Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" в задоволенні позовних вимог до Громадської організації "Гаражний кооператив "Тетерів".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.04.21

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід.)