Рішення

від 13.04.2021 по справі 911/2566/19 (911/3319/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2566/19 (911/3319/20)

за позовною заявою ліквідатора Фермерського господарства Братерське (07211, Київська обл., Іванківський р-н, с. Мусійки, вул. Центральна, буд. 145; код ЄДРПОУ 38589325)

до відповідача Фермерського господарства Панасенко (07053, Київська обл., Поліський р-н, смт Красятичі, вул. Жовтнева, 10; код ЄДРПОУ 38589278)

про стягнення 75979030,72 грн.

у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2566/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Насіння (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б; код ЄДРПОУ 30674952)

до боржника Фермерського господарства Братерське (07211, Київська обл., Іванківський р-н, с. Мусійки, вул. Центральна, буд. 145; код ЄДРПОУ 38589325)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Булгакової О.В.

За участю представників учасників у справі:

від ФГ Братерське : ліквідатор арбітражний керуючий Косякевич С.О.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2566/19 за заявою ТОВ Торговий дім Насіння про банкрутство ФГ Братерське .

Постановою Господарського суду Київської області від 21.01.2020 визнано банкрутом ФГ Братерське та відкрито його ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О.; вирішено інші процедурні питання у справі.

На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.

16.11.2020 до суду надійшла позовна заява ліквідатора ФГ Братерське від 13.11.2020 № 40-06/784 (вх. № 3360/20) до Відповідача ФГ Панасенко про стягнення заборгованості у сумі 75979030,72 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.11.2020 відкрито провадження за вказаною позовною заявою у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2566/19 про банкрутство ФГ Братерське за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.12.2020; встановлено сторонам процесуальні строки для надання суду відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

В судовому засіданні 22.12.2020 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 26.01.2021, про що Відповідача повідомлено ухвалою від 22.12.2020. Тією ж ухвалою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

В судовому засіданні 26.01.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.02.2021, про що Відповідача повідомлено ухвалою від 26.01.2021.

В судовому засіданні 23.02.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи на 16.03.2021, про що Відповідача повідомлено ухвалою від 23.02.2021.

16.03.2021 судове засідання не відбулось, у зв`язку з чим ухвалою суду від 22.03.2021 повідомлено учасників у справі про призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 13.04.2021.

13.04.2021 в судове засідання з`явився ліквідатор ФГ Братерське ; представник Відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом встановлено, що копії ухвал суду від 19.11.2020, від 22.12.2020, від 26.01.2021, від 23.02.2021 та від 22.03.2021, адресовані Відповідачу ФГ Панасенко , повернулись до суду без вручення з відмітками АТ Укрпошта адресат за вказаною адресою не перебуває .

Ухвала суду від 19.11.2020 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.11.2020; ухвала суду від 22.12.2020 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.12.2020; ухвала суду від 26.01.2021 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 28.01.2021; ухвала суду від 23.02.2021 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.02.2021; ухвала суду від 22.03.2021 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.03.2021.

Отже судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення Відповідача про дане судове провадження.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

Враховуючи, що Відповідач є суб`єктом підприємницької діяльності та ухвали суду від 19.11.2020, 22.12.2020, 26.01.2021, 23.02.2021 та 22.03.2021 направлялись судом рекомендованою кореспонденцією за належною адресою Відповідача згідно інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також те, що ухвали суду були оприлюднені в ЄДРСР, суд дійшов висновку, що Відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд даної справи.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений ухвалою суду від 19.11.2020 строк не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище розгляд справи здійснюється судом згідно матеріалів позовної заяви.

Ліквідатор ФГ Братерське в судовому засіданні позовну заяву підтримав і просив суд задовольнити позов повністю.

Узагальнені доводи Позивача є наступними.

За результатом аналізу податкової звітності Боржника за період з 07.12.2016 по 31.10.2018, а також аналізу виписок з банківських рахунків Боржника ліквідатором встановлено, що Боржником у 2018 році було реалізовано на користь ФГ Панасенко товар на загальну суму 76129030,72 грн з ПДВ, однак надходження коштів від ФГ Панасенко в якості розрахунку за поставлений товар за відповідний період не встановлено.

Крім цього ліквідатор зазначив, що у нього відсутні будь-які документи, на підставі яких здійснювалось відчуження товару. Вжиті ліквідатором Банкрута заходи щодо отримання бухгалтерської документації Боржника від попереднього керівництва Боржника виявились безрезультатними.

Претензія ліквідатора Банкрута про погашення заборгованості за поставлений товар залишена Відповідачем без реагування.

Крім цього ліквідатор Банкрута зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 31.08.2020 у справі № 911/2566/19 (911/1745/20) за результатом розгляду аналогічного позову у відокремленому провадженні в межах справи про банкрутство ФГ Братерське позов задоволено та вирішено стягнути з Відповідача частину заборгованості в розмірі 150000,00 грн на тими самими правовідносинами, отже встановлені у справі № 911/2566/19 (911/1745/20) обставини є преюдиційними для даної справи та не потребують повторного доведення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

У судовому засіданні 13.04.2021, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2, 8 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий серед іншого зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію. Під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Частиною 1 статті 61 КУзПБ встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КУзПБ, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю.

Як вже вказано вище, постановою Господарського суду Київської області від 21.01.2020 визнано банкрутом ФГ Братерське та відкрито його ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О.

Відповідно до отриманої ліквідатором Банкрута інформації з Єдиного реєстру податкових накладних за період з 07.12.2016 по 31.10.2018 вбачається, що Банкрутом було реалізовано на користь ФГ Панасенко товари на загальну суму 76129030,72 грн з ПДВ.

Крім цього, ГУ ДПС у Київській області надано копії податкових накладних щодо господарських операцій між сторонами, зокрема № 5 від 24.01.2018 на суму 14913138,16 грн, № 6 від 25.01.2018 на суму 7459365,61, № 7 від 25.01.2018 на суму 1813815,26 грн, № 8 від 25.01.2018 на суму 32092379,12 грн, № 9 від 26.01.2018 на суму 19849991,32 грн та № 1 від 31.10.2018 на суму 341,25 грн.

Посилаючись на вказані податкові накладні ліквідатор Банкрута стверджує, що в січні 2018 року ФГ Братерське було поставлено на користь ФГ Панасенко сільськогосподарську продукцію на загальну суму 76129030,72 грн з ПДВ.

Водночас, за результатами аналізу виписок з банківських рахунків Банкрута ліквідатором було встановлено, що кошти від Відповідача на рахунки Боржника в якості оплати отриманого товару не надходили.

З наданих матеріалів вбачається, що попереднім керівництвом Банкрута в порушення вимог КУзПБ та постанови суду від 21.01.2020 у даній справі не було передано ліквідатору первинну бухгалтерську документацію ФГ Братерське , у зв`язку з чим ліквідатор звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення попереднім керівником кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України, за результатом чого відкрито відповідне кримінальне провадження № 12020110180000105.

Ліквідатор Банкрута звертався до Відповідача з претензією від 13.04.2020 № 40/176 про надання копій документів, за якими здійснювались фінансові операції між сторонами та погашення заборгованості за поставлений товар, однак претензія залишена Відповідачем без реагування.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з відсутністю у ліквідатора Банкрута первинних бухгалтерських документів щодо здійснення між сторонами відповідних господарських операцій, на підтвердження факту здійснення поставки Боржником товару Відповідачу ліквідатор посилається тільки на податкові накладні № 5 від 24.01.2018 на суму 14913138,16 грн, № 6 від 25.01.2018 на суму 7459365,61, № 7 від 25.01.2018 на суму 1813815,26 грн, № 8 від 25.01.2018 на суму 32092379,12 грн, № 9 від 26.01.2018 на суму 19849991,32 грн та № 1 від 31.10.2018 на суму 341,25 грн, які надані органом ДПС.

Ліквідатор просить врахувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, зокрема відносно того, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Відповідно до частин 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вже зазначено вище, на підтвердження поставки товару Позивачем надано тільки податкові накладні № 5 від 24.01.2018, № 6 від 25.01.2018, № 7 від 25.01.2018, № 8 від 25.01.2018, № 9 від 26.01.2018 та № 1 від 31.10.2018.

Позивачем не надано договорів поставки / купівлі-продажу, або будь-яких інших первинних документів на підтвердження виконання сторонами зобов`язань за відповідними правовідносинами, що унеможливлює дослідження судом істотних умов договору, у т.ч. строку та порядку розрахунків за договором.

Суд зазначає, що податкова накладна як доказ може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, на яку посилається безпосередньо Позивач.

Щодо доводів ліквідатора Банкрута про преюдиційність обставин, встановлених в рішенні Господарського суду Київської області від 31.08.2020 у справі № 911/2566/19 (911/1745/20), суд зазначає, що встановлені вище обставини про неможливість обґрунтування заборгованості за правовідносинами поставки однією лише податковою накладною, за відсутності інших первинних документів (як це встановлено у постанові Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15), не можуть спростовуватись рішенням у справі № 911/2566/19 (911/1745/20), на яке посилається Позивач.

Враховуючи все викладене вище, зокрема ненадання Позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження поставки товару, ненадання жодних первинних документів, за виключенням податкових накладних № 5 від 24.01.2018, № 6 від 25.01.2018, № 7 від 25.01.2018, № 8 від 25.01.2018, № 9 від 26.01.2018 та № 1 від 31.10.2018, які, як встановлено вище, не можуть бути єдиним доказом на підтвердження факту поставки товару, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 4204,00 грн покладаються Позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 19.04.2021.

Суддя С.Ю. Наріжний