Рішення

від 14.04.2021 по справі 914/3071/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2021 справа № 914/3071/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Фекторі» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» , м. Львів

про: стягнення 207 330,00 грн. заборгованості

Представники сторін:

від позивача: Вовк У.Я. - адвокат, довіреність від 19.01.2021 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000553 від 19.04.2017 р.

від відповідача: Сливка В.В. - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 000254 від 20.08.2015 р.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1025906

ВСТАНОВИВ:

25.11.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Оіл Фекторі» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» про стягнення 284 883,00 грн. заборгованості.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.11.2020 р., судом постановлено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Фекторі» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» про стягнення 284 883,00 грн. заборгованості залишити без руху. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оіл Фекторі» строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків позовної заяви (за вх. № 3263 від 25.11.2020 року).

16.12.2020 р. позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 30.11.2020 р., подано заяву з додатком за вх. № 35879/20 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.12.2020 р. судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.01.2021 р.

05.01.2021 р. відповідачем подано на адресу суду відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 139/21, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у поданому відзиві.

18.01.2021 р. позивачем подано на адресу суду заяву про зменшення позовних вимог з додатками за вх. № 152/21.

18.01.2021 р. позивачем подано на адресу суду відповідь на відзив з додатками за вх. № 1073/21, відповідно до якої позивач просить суд задовольнити позовні вимоги повністю з підстав, які викладені у позовній заяві та у поданій відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.01.2021 р. підготовче засідання у даній справі відкладено на 03.02.2021 р.

01.02.2021 р. представником позивача подано заяву за вх. № 2219/21, у якій представник позивача просить суд залишити без розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, що надійшла до суду 18.01.2021 р.

03.02.2021 р. представником позивача подано на адресу суду клопотання з додатками за вх. № 2504/21 про долучення до матеріалів справи копії листів за вих. № 1794 від 20.01.2021 р. та за вих. № 1 від 28.01.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.02.2021 р. судом постановлено залишити без розгляду заяву представника позивача за вх. № 152/21 від 18.01.2021 р. про зменшення позовних вимог; прийняти до розгляду заяву представника позивача за вх. № 2219/21 від 01.02.2021 р. про залишення без розгляду позовної заяви в частині стягнення 77 553,00 грн. (з ПДВ) та подальший розгляд справи № 914/3071/20 здійснювати з її урахуванням; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/3071/20 на тридцять днів за клопотанням представника відповідача за вх. № 416/21 від 03.02.2021 р. Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 24.02.2021 р.

22.02.2021 р. представником відповідача подано на адресу суду клопотання за вх. № 4133/21 з додатками, в якому відповідач просив суд зобов`язати осіб, які керували транспортними засобами ДАФ д.н.з. НОМЕР_1 ; РЕНО НОМЕР_2 ; М АН НОМЕР_3 ; ДАФ НОМЕР_4 під час здійснення перевезень згідно товарно-транспортних накладних від 29 липня 2020 року №№290705, 290706, 290707 та 290708 до с. Грозине, Коростенського району, Житомирської області, надати до суду письмові заяви у відповідності до приписів ст. 88 ГПК України з їх показаннями в якості свідків щодо фактичних обставин на підтвердження або спростування здійснення ними перевезень у вказаний період. А також зобов`язати осіб, які керували транспортними засобами ДАФ д.н.з. НОМЕР_5 ; РЕНО НОМЕР_2 ; Д АФ НОМЕР_4 під час здійснення перевезень згідно ТТН №№ 130605, 130606, 130607 до міста Богуслав Київської області на підставі Додаткової угоди від 16.06.2020 року до Договору від 18.03.2019 року, надати до суду письмові заяви у відповідності до приписів ст. 88 ГПК України з їх показаннями в якості свідків щодо фактичних обставин на підтвердження або спростування здійснення ними перевезень у вказаний період.

23.02.2021 р. представником відповідача подано на адресу суду додаткові пояснення з додатками щодо поданого позову за вх. № 4246/21, в яких зазначено, що відповідач просить врахувати подані пояснення та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, 23.02.2021 р. представником відповідача подано на адресу суду заперечення щодо витрат позивача на правову допомогу за вх. № 4304/21.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.02.2021 р., судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача за вх. № 4133/21 від 22.02.2021 р. про необхідність зобов`язати осіб, які керували транспортними засобами ДАФ д.н.з. НОМЕР_1 ; РЕНО НОМЕР_2 ; М АН НОМЕР_3 ; ДАФ НОМЕР_4 під час здійснення перевезень згідно товарно-транспортних накладних від 29 липня 2020 року №№290705, 290706, 290707 та 290708 до с. Грозине, Коростенського району, Житомирської області, надати до суду письмові заяви у відповідності до приписів ст. 88 ГПК України з їх показаннями в якості свідків щодо фактичних обставин на підтвердження або спростування здійснення ними перевезень у вказаний період. Зобов`язати осіб, які керували транспортними засобами ДАФ д.н.з. НОМЕР_5 ; РЕНО НОМЕР_2 ; Д АФ НОМЕР_4 під час здійснення перевезень згідно ТТН №№ 130605, 130606, 130607 до міста Богуслав Київської області на підставі Додаткової угоди від 16.06.2020 року до Договору від 18.03.2019 року, надати до суду письмові заяви у відповідності до приписів ст. 88 ГПК України з їх показаннями в якості свідків щодо фактичних обставин на підтвердження або спростування здійснення ними перевезень у вказаний період з підстав, які викладені в ухвалі суду. Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 10.03.2021 р.

10.03.2021 р. представником відповідача подано на адресу суду клопотання з додатками про долучення доказів до матеріалів справи за вх. № 5673/21.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.03.2021 р. судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 914/3071/20 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12.04.2021 р.

09.04.2021 р. представником відповідача подано на адресу суду клопотання з додатками про долучення доказів до матеріалів справи за вх. № 8703/21.

В судовому засіданні 12.04.2021 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошувалась перерва до 14.04.2021 р.

13.04.2021 р. представником відповідача подано письмову промову для виступу в судових дебатах за вх. № 8940/21.

14.04.2021 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, із врахуванням заяви про залишення без розгляду позовної заяви в частині, що подана суду 01.02.2021 р. за вх. № 2219/21, відповіді на відзив за вх. № 1073/21 від 18.01.2021 р. та поясненнях, наданих в судових засіданнях.

14.04.2021 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за вх. № 139/21 від 05.01.2021 р., додаткових поясненнях за вх. № 4246/21 від 23.02.2021 р. та поясненнях, наданих в судових засіданнях.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/3071/20.

В судовому засіданні 14.04.2021 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

18 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ГРІНЕРА Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю ОІЛ ФЕКТОРІ було укладено договір перевезення вантажу (далі - Договір). За період договірних правовідносин з 01.01.2020 р. по 27.11.2020, ТОВ ОІЛ ФЕКТОРІ було надано послуги з перевезення вантажу ТОВ Грінера Україна на суму 2 633 470,00 грн. Відповідно до Акту звірки з контрагентом ТОВ Грінера Україна за 1 півріччя 2020 року за послуги надані згідно Договору перевезення вантажу від 18 березня 2019 року, заборгованість ТОВ Грінера Україна перед ТОВ ОІЛ ФЕКТОРІ станом на 01.07.2020 року становила 767 130,00 грн. Як вказує позивач, вищевказаний Акт звірки за 1 півріччя 2020 року підписаний уповноваженим представником ТОВ Грінера Україна , шо є доказом безспірності та визнання розміру заборгованості зі сторони Відповідача. Згідно з Актом звірки з контрагентом ТОВ Грінера Україна за період з 01.07.2020 - 23.11.2020 за послуги надані згідно Договору перевезення вантажу від 18 березня 2019 року, заборгованість ТОВ Грінера Україна перед ТОВ ОІЛ ФЕКТОРІ станом на 23.11.2020 року (день пред`явлення позову) становила 207 330,00 грн. Від підписання даного Акту звірки взаєморозрахунків Відповідач відмовився. При цьому, належне надання послуг з перевезення вантажу в період з 01.07.2020-23.11.2020 не заперечується та визнається відповідачем, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками з обох сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.07.2020 р., 06.07.2020 р., 07.07.2020 р., 08.07.2020 р., 09.07.2020 р., 13.07.2020 р., 14.07.2020 р., 15.07.2020 р., 16.07.2020 р., 17.07.2020 р., 20.07.2020 р., 21.07.2020 р., 23.07.2020 р., 27.07.2020 р., 28.07.2020 р., 29.07.2020 р., 30.07.2020 р., 31.07.2020 р., 06.08.2020 р., 10.08.2020 р., 12.08.2020 р., 13.08.2020 р., 14.08.2020 р., 17.08.2020 р., 19.08.2020 р., 20.08.2020 р., 10.09.2020 р., 14.09.2020 р., 21.09.2020 р., 05.10.2020 р., 09.10.2020 р., 16.10.2020 р., що долучені до матеріалів справи. Таким чином, як зазначає позивач, заборгованість ТзОВ «Грінера Україна» перед ТзОВ «Оіл Фекторі» за надані послуги згідно договору перевезення вантажу від 18.03.2019 р. станом на 23.11.2020 року становить 207 330,00 грн. із врахуванням заяви позивача про залишення без розгляду позовної заяви в частині стягнення з відповідача 77 553,00 грн. (з ПДВ) згідно додаткової угоди від 16.06.2020 р. до договору перевезення вантажу від 18.03.2019 р., що подана суду 01.02.2021 р. за вх. № 2219/21.

Позиція відповідача.

У поданому на адресу суду відзиві за вх. № 139/21 від 05.01.2021 р. відповідач посилається на те, що Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.08.2013 №683 із змінами та доповненнями Товариство з обмеженою відповідальністю Грінера Україна визначено виконавцем послуги зі збирання, зберігання і перевезення твердих побутових відходів у м. Львові. Водночас, виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення №455 від 21.06.2016 Про відшкодування додаткових витрат на вивезення та захоронення побутових відходів (далі - Рішення №455). Згідно цього рішення затверджено вартість перевезення 1т побутових відходів, розраховану на 1 км додаткового пробігу транспортного засобу. Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1251 від 23.12.2016 р. внесено зміни у додаток до Рішення № 455 доповнивши його п. 6. Відповідно, гранична вартість перевезення побутових відходів, розрахована на 1 км додаткового пробігу транспортного засобу (вантажопідйомністю понад 10 т), залученого на підставі договору про перевезення становить 15,00 грн. (з ПДВ).

Як зазначає відповідач, транспортні засоби ТОВ Оіл Фекторі були залучені до перевезення побутових відходів на підставі договору перевезення вантажу від 18 березня 2019 року, укладеного між ТОВ Грінера Україна та ТОВ Оіл Фекторі . Крім цього, ухвалою Львівської міської ради №5163 від 20.06.2019 затверджено Програму відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів (далі - Програма №5163). Згідно п.3.1. Програми №5163 відшкодування додаткових витрат виконавцям послуг з вивезення побутових відходів здійснюється у межах його фактичних витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова на полігони захоронення побутових відходів, сміттєспалювальні, переробні підприємства тощо, інші, ніж Львівський міський полігон твердих побутових відходів, який обслуговує ЛКП «Збиранка« . Пунктом 3.2. Програми №5163 передбачено, що розрахунки на відшкодування додаткових витрат проводяться щодекадно. Водночас, ТОВ Грінера Україна та Департаментом з питань з поводження з побутовими відходами Львівської міської ради укладено договір від 28 січня 2020 року №41337411/3 про відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів (далі - Договір №41337411/3). За цим Договором Платник зобов`язується відшкодовувати Перевізнику фактичні додаткові витрати на вивезення твердих побутових відходів (послуги на їх перевантаження та перевезення). Відповідно до п.2.2. Договору №41337411/3 відшкодування додаткових витрат Перевізника здійснюється з дотриманням рішення № 455 від 21.06.2016 року (зі змінами згідно рішення № 524 від 01.07.2016 року) Виконавчого комітету Львівської міської ради.

Відповідач у поданому відзиві посилається також на те, що договором перевезення вантажу від 18.03.2019 р., укладеного між ТзОВ «Грінера Україна» та ТзОВ «Оіл Фекторі» не передбачено послідовності зарахування платежів, а відтак, платник сам визначає, за які саме надані послуги (за який період) ним здійснюється оплата. Водночас, відповідач зазначає, що заборгованість ТОВ Грінера Україна перед ТОВ Оіл Фекторі в сумі 207 330,00 гривень утворилась за період з березня 2019 року по червень 2020 року. Зважаючи на викладене, ТзОВ «Грінера Україна» оплачено повністю вартість послуг наданих ТзОВ «Оіл Фекторі» за період липень-жовтень 2020 року, а відтак, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними.

Відповідач посилається також на те, що в ході досудового розслідування (кримінальне провадження №12019140000000834 від 25 листопада 2019 р.) відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області встановлено факти фальсифікації первинних бухгалтерських документів на перевезення твердих побутових відходів для їх захоронення на ліцензованих сміттєзвалищах Київської, Чернігівської, Житомирської та інших областей на території України. Відповідно, в подальшому, побутові відходи, які згідно документів нібито вивозились на згадані вище ліцензовані сміттєзвалища, насправді захоронювались на сміттєзвалищах Львівської області без відповідних дозволів. Фактично, тверді побутові відходи за готівкові кошти захоронюються на сміттєзвалищах Львівської області. Відповідно, зважаючи на описане вище, 21 травня 2020 року у ТОВ Грінера Україна , на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 28.04.2020 (справа №461/2660/20) проведено обшук та вилучено велику кількість документів.

Відповідач у поданому відзиві зазначає про те, що саме після проведеного обшуку компанія відповідача дізналась про можливі шахрайські кримінальні дії з боку Позивача в ході надання послуг із перевезення вантажу. Зважаючи на те, що досудове розслідування велось ще з листопада 2019 року, несанкціоноване скидання побутових відходів могло здійснюватися систематично та відповідно могло мати місце систематичне невиконання умов Договору про перевезення вантажу від 18 березня 2019 року, який укладено ТОВ Грінера Україна та ТОВ Оіл Фекторі . Отже, після проведеного обшуку ТОВ Грінера Україна прийнято рішення призупинити всі виплати за послуги перевезення вантажу за період до червня 2020 року, оскільки, на переконання відповідача, існує велика ймовірність ненадання вказаних послуг. На підтвердження вказаного факту відповідач посилається на акт Західного офісу Держаудитслужби від 30.10.2020 №06-24/10, складеного за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту з питань поводження з відходами Львівської міської ради за період з 01.07.2017 по 30.06.2020. Зазначає, що у вказаному акті констатовано факти не підтвердження перевезення побутових відходів до с. Грозине, Коростенського р-ну, Житомирської області; м. Сквира, Київської області; м. Тетіїв, Київської області; смт. Баришівка, Київської області; м. Бориспіль, Київської області; м. Фастів, Київської області, в тому числі ТОВ Оіл Фекторі . Відповідно, Західним офісом Держаудитслужби на підставі акта ревізії складено вимогу щодо усунення порушень законодавства від 19.11.2020 №06-13/6491-2020, згідно якої вимагається забезпечити відшкодування на користь міського бюджету шкоди (збитків) завданих вказаними вище порушеннями, які описано в акті ревізії. Отже, на думку відповідача, у разі задоволення позовної заяви ТОВ Оіл Фекторі , ТОВ Грінера Україна доведеться здійснити подвійну оплату послуг з перевезення вантажу, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю Оіл Фекторі та міському бюджету Львова.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, в т. ч. оригіналів, суд встановив наступне.

18.03.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» (замовник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оіл Фекторі» (перевізник за договором, позивач у справі) укладено договір перевезення вантажу (надалі договір перевезення вантажу). Відповідно до п. 1.1 договору перевезення вантажу за цим договором Замовник передає для перевезення вантажі, а Перевізник зобов`язується здійснити їх перевезення і надати комплекс інших послуг, пов`язаних із перевезенням вантажів. Пунктом 1.2 договору перевезення вантажу передбачено, що Перевізник зобов`язується доставити надані Замовником вантажі до пункту призначення в установлений договором строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу, а Замовник зобов`язується своєчасно сплатити за послуги Перевізника встановлену плату, відповідно до умов Договору.

За умовами п. 2.1.-2.3. договору перевезення вантажу, приймання вантажу до перевезення оформляється товарно-транспортною накладною (накладною на вантаж) (надалі по тексту - ТТН) за встановленою формою. Оформлена товарно-транспортна накладна, завірена Замовником, при пред`явленні водієм, який виконує обов`язки експедитора, є підставою для одержання ним вантажу для перевезення з матеріальною відповідальністю Перевізника. ТТН видається Перевізником за встановленою формою у 3 (трьох) примірниках, один з яких залишається у Перевізника, другий - надається вантажоодержувачу, третій - повертається Перевізником Замовнику після підписання його Перевізником та вантажоодержувачем.

На підтвердження виконання зобов`язань за укладеним договором перевезення вантажу позивачем долучено до матеріалів справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: акт № ОУ-0000077 від 03.07.2020 р. на суму 2 265,00 грн., акт № ОУ-0000078 від 06.07.2020 р. на суму 13 410,00 грн., акт № ОУ-0000079 від 07.07.2020 р. на суму 4 440,00 грн., акт № ОУ-0000080 від 08.07.2020 р. на суму 44 220,00 грн., акт № ОУ-0000081 від 09.07.2020 р. на суму 2 265,00 грн., акт № ОУ-0000082 від 13.07.2020 р. на суму 64 515,00 грн., акт № ОУ-0000083 від 14.07.2020 р. на суму 27 165,00 грн., акт № ОУ-0000084 від 15.07.2020 р. на суму 49 800,00 грн., акт № ОУ-0000085 від 16.07.2020 р. на суму 23 985,00 грн., акт № ОУ-0000086 від 17.07.2020 р. на суму 48 375,00 грн., акт № ОУ-0000088 від 20.07.2020 р. на суму 73 275,00 грн., акт № ОУ-0000089 від 21.07.2020 р. на суму 49 800,00 грн., акт № ОУ-0000091 від 23.07.2020 р. на суму 83 745,00 грн., акт № ОУ-0000092 від 27.07.2020 р. на суму 45 525,00 грн., акт № ОУ-0000093 від 28.07.2020 р. на суму 49 800,00 грн., акт № ОУ-0000094 від 29.07.2020 р. на суму 12 450,00 грн., акт № ОУ-0000095 від 30.07.2020 р. на суму 55 125,00 грн., акт № ОУ-0000096 від 31.07.2020 р. на суму 11 025,00 грн., акт № ОУ-0000097 від 06.08.2020 р. на суму 22 050,00 грн., акт № ОУ-0000098 від 10.08.2020 р. на суму 44 100,00 грн., акт № ОУ-0000099 від 12.08.2020 р. на суму 6 705,00 грн., акт № ОУ-0000100 від 13.08.2020 р. на суму 8 880,00 грн., акт № ОУ-0000102 від 17.08.2020 р. на суму 4 440,00 грн., акт № ОУ-0000101 від 14.08.2020 р. на суму 13 320,00 грн., акт № ОУ-0000104 від 20.08.2020 р. на суму 4 440,00 грн., акт № ОУ-0000103 від 19.08.2020 р. на суму 13 320,00 грн., акт № ОУ-0000106 від 14.09.2020 р. на суму 32 400,00 грн., акт № ОУ-0000105 від 10.09.2020 р. на суму 32 400,00 грн., акт № ОУ-0000107 від 21.09.2020 р. на суму 31 140,00 грн., акт № ОУ-0000111 від 09.10.2020 р. на суму 27 600,00 грн., акт № ОУ-0000110 від 05.10.2020 р. на суму 27 600,00 грн., акт № ОУ-0000112 від 16.10.2020 р. на суму 55 200,00 грн. Вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Судом встановлено, що вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані сторонами договору перевезення вантажу без будь-яких зауважень та доповнень та ствердили, що претензій одна до одної не мають за надані послуги, зазначених в цих актах.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 01.07.2020 р., який підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, підписи засвідчені печатками юридичних осіб, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.07.2020 р. становила 767 130,00 грн. Водночас, згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2020 р.-23.11.2020 р., підписаним із сторони позивача і в якому зазначено всі акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та проведені відповідачем оплати, що не підписаний із сторони відповідача, заборгованість відповідача перед позивачем становила 207 330,00 грн. Вказані акти звірки взаємних розрахунків долучені позивачем до матеріалів справи.

Розділом 5 договору перевезення вантажу передбачено порядок розрахунків і оплат за перевезення вантажу, зокрема, пунктом 5.2 договору перевезення вантажу передбачено, що розрахунки здійснюються в гривнях в безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Перевізника на підставі виставлених Перевізником рахунків та актів наданих послуг. У пункті 5.3 договору перевезення вантажу зазначено, що датою отримання перевізником безготівкових грошових коштів є дата зарахування таких коштів на розрахунковий (поточний) рахунок Перевізника. Пунктом 5.4 договору перевезення вантажу передбачено, що розрахунки здійснюються Замовником на протязі 20 (двадцяти) банківських днів з моменту надання Перевізником всіх документів, визначених п. 3.1.8 цього договору.

Позивач зазначає, що оскільки відповідач у встановлений строк не оплатив вартості наданих перевезень, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відтак, позивач просить суд, із врахуванням заяви про залишення без розгляду позовної заяви в частині, що подана суду 01.02.2021 р. за вх. № 2219/21, стягнути з відповідача 207 330,00 грн. заборгованості за надані послуги перевезення.

Відповідач заперечує щодо заявленого позову, посилаючись, зокрема, на те, що матеріали справи № 914/3071/20 не містять товарно-транспортних накладних за увесь період, за який позивач просить стягнути грошові кошти, не підтверджено фактів доставлення позивачем вантажу до місця призначення. Не заперечив факту підписання із сторони відповідача актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірний період, а також товарно-транспортних накладних, що долучені до матеріалів справи позивачем та засвідчення також підпису відповідача печаткою із сторони відповідача. Належних і допустимих доказів, які б спростовували докази позивача, відповідачем не надано суду. Протилежного суду відповідачем не доведено.

ОЦІНКА СУДУ.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами положень ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Так, положеннями ч. 1 ст. 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно ч. 1 ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на підставі договору перевезення вантажу від 18.03.2019 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оіл Фекторі» , позивачем надано послуги відповідачу з перевезення вантажу, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (надалі Положення), первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з п. 2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Відтак, підписання та засвідчення печаткою відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідають вимогам, зокрема ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги перевезення вантажу.

Заперечуючи проти позову та стверджуючи про відсутність підстав для сплати наданих позивачем послуг за перевезення ТПВ, відповідач посилається на те, що договором перевезення вантажу від 18.03.2019 р., укладеного між ТзОВ «Грінера Україна» та ТзОВ «Оіл Фекторі» не передбачено послідовності зарахування платежів, а відтак, платник сам визначає, за які саме надані послуги (за який період) ним здійснюється оплата. Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що ним повністю оплачено вартість послуг, наданих ТзОВ «Оіл Фекторі» за період липень-жовтень 2020 року, а відтак, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними.

Вказані твердження відповідача спростовуються наступним. У постанові Верховного Суду від 26.12.2019 року по справі № 911/2630/18 суд зазначив: у випадку, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення . У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/12527/16 суд зазначив наступне: Стаття 534 ЦК визначає черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням. А саме, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу. Можливість застосування ст.534 ЦК України ставиться в залежність від змісту реквізиту "Призначення платежу" платіжного доручення, яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов`язання. Це означає, що якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів з чітким призначення платежу щодо погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), черговість, встановлена ст.534 ЦК України застосовуватися не може. У випадку, якщо стягнення заборгованості здійснюється в порядку виконавчого провадження, або платіж буде отриманий без реквізиту "Призначення платежу" чи як загальна підстава - на виконання договору або погашення кредиторської заборгованості, розподіл коштів може здійснюватися кредитором відповідно до ст. 534 ЦК України. Оскільки у вищезазначених платіжних дорученнях реквізит "Призначення платежу" не містив повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснювалося перерахування коштів отримувачу, відповідачем призначення платежу чітко визначено не було, вказувалось як загальна підстава - "борг за послуги оренди зг. рах б/н без ПДВ" без зазначення дати, номеру та серії конкретного рахунку або конкретного періоду заборгованості, суди вірно встановили, що в даному випадку розподіл коштів може здійснюватись саме кредитором відповідно до ст. 534 ЦК України . Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 910/12934/18, від 15.10.2019 р. у справі № 909/1141/18.

Враховуючи те, що в долучених відповідачем платіжних дорученнях реквізит Призначення платежу не містив посилання на період, рахунок чи акт здачі-прийняття послуг згідно якого здійснюється платіж, а договір перевезення вантажу від 18 березня 2019 року не передбачає послідовності зарахування платежів, то усі отримані платежі від ТОВ Грінера Україна зараховувалися ТОВ Оіл Фекторі на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Відповідно до Акту звірки з контрагентом ТОВ Грінера Україна за 1 півріччя 2020 року за послуги надані згідно договору перевезення вантажу від 18 березня 2019 року, заборгованість ТОВ Грінера Україна перед ТзОВ «Оіл Фекторі» станом на 01.07.2020 року становила 767 130 грн. Починаючи з 01.07.2020 року і до моменту подання позовної заяви ТзОВ «Оіл Фекторі» згідно даного Договору надало послуги ТОВ Грінера Україна на суму 984 780,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами позивача і не спростованими відповідачем, а ТОВ Грінера Україна в рахунок погашення заборгованості перерахувало на рахунок ТОВ Оіл Фекторі суму в розмірі 1 544 580,00 грн. Таким чином, заборгованість ТОВ Грінера Україна перед ТОВ ОІЛ ФЕКТОРІ за надані послуги згідно Договору станом на 23.11.2020 року становила 207 330,00 грн.

Щодо твердження відповідача про відсутність в матеріалах справи товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне.

На підтвердження надання послуг з перевезення вантажу позивачем долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні, а саме: товарно-транспортна накладна № 290708 від 29.07.2020 р., товарно-транспортна накладна № 290707 від 29.07.2020 р., товарно-транспортна накладна № 290706 від 29.07.2020 р., товарно-транспортна накладна № 290705 від 29.07.2020 р. Вказані товарно-транспортні накладні містять підписи замовника, перевізника та вантажоодержувача, підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Як вже було зазначено, між позивачем та відповідачем існують правовідносини щодо перевезення вантажу. За умовами укладеного між сторонами Договору, позивач зобов`язався, зокрема, отримати від відповідача вантаж, перевезти його до пункту призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а також зобов`язався забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення й до моменту видачі його в пункті призначення належному вантажоодержувачу (пункти 1.1, 1.2 договору перевезення вантажу).

Відповідач, в свою чергу, зобов`язався, зокрема, забезпечити своєчасне та повне оформлення ТТН з обов`язковим зазначенням прізвища, ім`я, по-батькові/найменування, поштової адреси та номеру телефону вантажовідправника та вантажоодержувача вантажу (п. 4.1.1 договору перевезення вантажу).

Посилання відповідача на те, що в нього відсутні будь-які бухгалтерські документи у зв`язку із вилученням таких у нього працівниками досудового розслідування, не заслуговують на увагу, так як він не був позбавлений можливості за отриманням таких копій до даного органу розслідування - Головного управління Національної поліції у Львівській області у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000834.

Щодо Акту ревізії №06-24/10 від 30.10.2020р. фінансово-господарської діяльності Департаменту з питань поводження з відходами Львівської міської ради за період з 01.07.2017 по 30.06.2020р., то при його оцінці суд доходить наступних висновків.

Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором перевезення вантажу від 18.03.2019 р. та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак наявний у матеріалах справи витяг з Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту з питань поводження з відходами Львівської міської ради за період з 01.07.2017 по 30.06.2020, складений Західним офісом Держаудитслужби за №06-24/10 від 30.10.2020р. сам по собі не може бути достатнім доказом того, що вивезення ТзОВ «Оіл Фекторі» ТПВ на підставі товарно-транспортних накладних здійснювалося не до пункту розвантаження, зазначених у Специфікаціях до Договору та у вказаних товарно-транспортних накладних (Аналогічні правові позиції при вирішенні подібних спорів викладені Верховним Судом у постанові від 11.02.2020р. у справі №910/7984/16, від 18.10.2018р. у справі №917/1064/17, від 11.06.2019р. у справі 916/1648/18, від 20.06.2019р. у справі №916/1906/18).

Крім того, суд зазначає, що Акт ревізії №06-24/10 від 30.10.2020р. є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Разом з тим, обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою є обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили (ч. 6 ст. 75 ГПК України).

З огляду на те, що у строк встановлений у п. 5.4. договору перевезення вантажу відповідач не оплатив надані позивачем послуги з перевезення вантажу, факт надання послуг з перевезення вантажу підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: акт № ОУ-0000077 від 03.07.2020 р. на суму 2 265,00 грн., акт № ОУ-0000078 від 06.07.2020 р. на суму 13 410,00 грн., акт № ОУ-0000079 від 07.07.2020 р. на суму 4 440,00 грн., акт № ОУ-0000080 від 08.07.2020 р. на суму 44 220,00 грн., акт № ОУ-0000081 від 09.07.2020 р. на суму 2 265,00 грн., акт № ОУ-0000082 від 13.07.2020 р. на суму 64 515,00 грн., акт № ОУ-0000083 від 14.07.2020 р. на суму 27 165,00 грн., акт № ОУ-0000084 від 15.07.2020 р. на суму 49 800,00 грн., акт № ОУ-0000085 від 16.07.2020 р. на суму 23 985,00 грн., акт № ОУ-0000086 від 17.07.2020 р. на суму 48 375,00 грн., акт № ОУ-0000088 від 20.07.2020 р. на суму 73 275,00 грн., акт № ОУ-0000089 від 21.07.2020 р. на суму 49 800,00 грн., акт № ОУ-0000091 від 23.07.2020 р. на суму 83 745,00 грн., акт № ОУ-0000092 від 27.07.2020 р. на суму 45 525,00 грн., акт № ОУ-0000093 від 28.07.2020 р. на суму 49 800,00 грн., акт № ОУ-0000094 від 29.07.2020 р. на суму 12 450,00 грн., акт № ОУ-0000095 від 30.07.2020 р. на суму 55 125,00 грн., акт № ОУ-0000096 від 31.07.2020 р. на суму 11 025,00 грн., акт № ОУ-0000097 від 06.08.2020 р. на суму 22 050,00 грн., акт № ОУ-0000098 від 10.08.2020 р. на суму 44 100,00 грн., акт № ОУ-0000099 від 12.08.2020 р. на суму 6 705,00 грн., акт № ОУ-0000100 від 13.08.2020 р. на суму 8 880,00 грн., акт № ОУ-0000102 від 17.08.2020 р. на суму 4 440,00 грн., акт № ОУ-0000101 від 14.08.2020 р. на суму 13 320,00 грн., акт № ОУ-0000104 від 20.08.2020 р. на суму 4 440,00 грн., акт № ОУ-0000103 від 19.08.2020 р. на суму 13 320,00 грн., акт № ОУ-0000106 від 14.09.2020 р. на суму 32 400,00 грн., акт № ОУ-0000105 від 10.09.2020 р. на суму 32 400,00 грн., акт № ОУ-0000107 від 21.09.2020 р. на суму 31 140,00 грн., акт № ОУ-0000111 від 09.10.2020 р. на суму 27 600,00 грн., акт № ОУ-0000110 від 05.10.2020 р. на суму 27 600,00 грн., акт № ОУ-0000112 від 16.10.2020 р. на суму 55 200,00 грн. Вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) долучені позивачем до матеріалів справи, підписані повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб. Відтак, відповідач вважається таким, що прострочив виконання свого зобов`язання, а заборгованість у розмірі 207 330,00 грн. підлягає стягненню з нього в судовому порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших протилежних фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Відтак суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача щодо стягнення 207 330,00 грн. основної заборгованості є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Представник позивача в судовому засіданні 14.04.2021 р., до закінчення судових дебатів, зазначив про те, що ним упродовж п`яти днів після ухвалення рішення суду буде подана заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 3 109,95 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.

У зв`язку із подачею позивачем заяви про залишення без розгляду позовної заяви в частині стягнення з відповідача 77 553,00 грн. (з ПДВ), що подана суду 01.02.2021 р. за вх. № 2219/21, судовий збір в сумі 1 163,29 грн. згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2 , 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» (79008, м. Львів, вул. Староєврейська, буд. 22; код ЄДРПОУ № 35429502) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Фекторі» (79020, м. Львів, вул. Бальзака, 3/1а; код ЄДРПОУ № 42070253) 207 330,00 грн. - основної заборгованості та 3 109,95 грн. понесених втрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 19.04.2021 р.

Суддя О.З. Долінська