Рішення
від 01.04.2021 по справі 915/1468/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року Справа № 915/1468/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове", вул. Козацька, 39, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57107 (код ЄДРПОУ 00854995)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Юг", вул. Польова, 1, с. Весняне, Миколаївський район, Миколаївська область, 57134 (код ЄДРПОУ 33379303)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонд державного майна України, вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133 (код ЄДРПОУ 00032945)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, вул. Михайла Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008 (код ЄДРПОУ 37508596)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській та Одеській областях, вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048 (код ЄДРПОУ 43015722)

про визнання недійсним договору застави майбутнього урожаю

за участю представників сторін:

від позивача: Єрмаков А.М., адвокат, довіреність № 03 від 11.01.2021 року;

від третьої особи Фонд державного майна України: Стасюк О.Д., довіреність № 234 від 19.11.2020 року;

від третьої особи РВ Фонду державного майна України по Миколаївській та Одеській областях: Стасюк О.Д., довіреність № 6 від 06.01.2021 року;

від третьої особи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства: представник не з`явився;

від відповідача: представник не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство "Племрепродуктор "Степове" з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір застави майбутнього урожаю № 07/18-3 від 24.09.2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива-Юг" та Державним підприємством "Племрепродуктор "Степове" з моменту його укладення.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 18.01.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021 року відкладено підготовче засідання по справі на 04.02.2021 року. Залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України; Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства; Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській та Одеській областях.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.02.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 25.02.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 915/1468/20 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 18.03.2021 року.

В судовому засіданні 18.03.2021 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено судове засідання на 01.04.2021 року.

Відповідач та третя особа Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства явку повноважних представників в судові засідання 18.01.2021, 04.02.2021, 25.02.2021, 18.03.2021 та 01.04.2021 року не забезпечили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. 60, 77, 89, 97).

Ухвала господарського суду Миколаївської області від 08.12.2020, надіслана на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Юг", вул. Польова, 1, с. Весняне, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57134 повернута до суду поштовою установою із відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" (арк. 21-24).

Про розгляд справи відповідач обізнаний та повідомлений, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. 75, 79, 90).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

Ухвали направлялись на адресу третьої особи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та відповідача, вказану в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача та третьої особи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

В судовому засіданні 01.04.2021 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про визнання недійсним договору застави майбутнього урожаю.

Підставою позову позивачем зазначено, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області прийнято наказ про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Племрепродуктор "Степове" за № 186-п від 15.06.2018 року. Позивач вказує, що 24.09.2018 року в забезпечення виконання договору поставки № 24/09/18-04 від 24.09.2018 року між ДП "Племрепродуктор "Степове" та ТзОВ "Нива-Юг" укладено договір застави майбутнього урожаю № 07/18-3.

Позивач вважає, що договір застави майбутнього урожаю № 07/18-3 від 24.09.2018 року є протиправним, укладеним з перевищенням повноважень та без дотримання вимог чинного законодавства, а тому є таким, що підлягає визнанню недійсним, оскільки директор позивача Ільчева О.А. не була уповноважена на укладення спірного договору без отримання дозволу відповідного органу приватизації та взагалі Ільчева О.А. перевищила свої повноваження, які обмежені законом.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 1, 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", ст. 92, 203, 215 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про заставу".

В судовому засіданні 01.04.2021 року представник позивача зазначив, що колишній керівник не мав права укладати даний договір. Спірний правочин порушує права та інтереси ДП Племрепродуктор Степове , яке включено до переліку підприємств, яке приватизується, оскільки відповідно до п. 4.1.15 договору у разі непогашення або загибелі посівів майбутнього врожаю, застава поширюється на інший врожай, який вирощується на земельній ділянці.

Також представник позивача зазначив, що відповідно до п. 6.3 договору у разі, якщо майна недостатньо для погашення заборгованості під заставу підпадає будь-який врожай, який вирощується або буде вирощений на цій земельній ділянці.

Представник позивача зазначив, що у разі застави цього майна у ДП Племрепродуктор Степове виникають лише обов`язки, у контрагента виникає право щодо погашення заборгованості за цим договором. Отже, договір надає пріоритет в погашенні заборгованості перед іншими зобов`язаннями, зокрема щодо погашення заробітної плати та податковим зборам.

Отже, позивач вважає, що спірний договір порушує права та інтереси підприємства.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

2.3. Правова позиція третіх осіб.

Треті особи не скористались наданим ст. 168 ГПК України правом на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву.

Представник третіх осіб Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській та Одеській областях в судовому засіданні 01.04.2021 року позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

3.1. Обставини справи щодо укладення договору застави.

24.09.2018 року між ТзОВ "Нива-Юг" (заставодержатель) в особі Генерального директора Саркісяна В. Ш. та ДП "Племрепродуктор "Степове" (заставодавець) в особі директора Ільчевої О.А., що діє на підставі Наказу № 279-п від 13.11.2017 року Міністерства аграрної політики, укладено договір застави № 07/18-З майбутнього врожаю (арк. 8-13).

Відповідно до п. 1.1 договору предметом застави за цим договором (відповідно до схеми розміщення с/г культур на 2019 рік) є майбутній урожай пшениці в кількості не менше 224, 00 т, який заставодавець має намір зібрати у 2019 році з поля, загальною площею 137, 65 га, очікувана урожайність 16, 3 ц/га, яке знаходиться на території Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, а саме: культура "пшениця", номер поля згідно схеми розміщення с/г культур V(2), площа 137, 65 га, кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:10:000:0002 площею 756,3103 га (далі - предмет застави).

Відповідно до п. 1.2 договору даним договором забезпечується виконання зобов`язань ДП "Племрепродуктор "Степове" (далі - боржник) за укладеним між боржником та заставодержателем договором поставки № 24/09/18-04 від 24.09.2018 року (а також усіх додаткових угод до вищезазначеного договору поставки, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії), включаючи, але не обмежуючись, виконання наступних зобов`язань боржника: зобов`язання з оплати товару заставодержателю протягом 3 банківських днів з моменту здійснення поставки у розмірі 1 120 000 грн. з ПДВ, сплату неустойки, штрафів, відшкодування збитків тощо (основне зобов`язання.

Відповідно до п. 8.10 договору невід`ємною частиною цього договору є схема посівів сільськогосподарських культур, завірена підписом та печаткою підписанта за цим договором від імені заставодавця.

Відповідно до п. 8.11 договору цей договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання основного зобов`язання.

Судом встановлено, що договір застави підписано та скріплено печатками сторін.

Додатком до договору є Схема розміщення с/г культур в полях сівозмін по ДП "Племрепродуктор "Степове" 2019 рік (арк. 14-15).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.11.2017 року № 279-п призначено ОСОБА_1 директором ДП "Племрепродуктор "Степове" з 13.11.2017 року шляхом укладення контракту, як переможця конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки (арк. 48).

3.2. Обставини справи щодо органу управління ДП "Племрепродуктор "Степове".

Відповідно до п. 1.1.1 Статуту ДП "Племрепродуктор "Степове", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.08.2013 року № 526, Державне підприємство "Племрепродуктор "Степове" засновано на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - уповноважений орган управління) і є підзвітним йому.

Відповідно до п. 5.1 Статуту майно підприємства та доходи від використання цього майна є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Відповідно до п. 5.5 Статуту у разі передачі підприємства до сфери управління іншого органу управління підприємство зберігає право господарського відання на закріплене за ним майно. Підприємство в установленому законодавством порядку забезпечує оформлення та державну реєстрацію речових прав на об`єкти, права на які підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п. 10.1 Статуту управління підприємством здійснюється відповідно до цього статуту.

Відповідно до п. 10.2 Статуту управління підприємством здійснюється його директором, який призначається уповноваженим органом управління.

Директор підприємства є підзвітний уповноваженому органу управління.

Відповідно до п. 10.4 Статуту директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства в межах компетенції відповідно до цього статуту.

Відповідно до п. 10.5 Статуту директор підприємства:

п.п. 10.5.1 діє без довіреності від імені підприємства;

п.п. 10.5.9 укладає договори, видає довіреності, відкриває рахунки в установах банків.

Відповідно до п. 1 постанови КМУ № 829 від 02.09.2019 року "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" перейменовано Міністерство економічного розвитку і торгівлі на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Відповідно до п. 2 вищевказаної постанови КМУ № 829 реорганізовано Міністерство аграрної політики та продовольства України шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ДП "Племрепродуктор "Степове", затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19.05.2020 № 828, ДП "Племрепродуктор "Степове" є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, та належить до сфери управління Фонду державного майна України (далі - суб`єкт управління Підприємством).

Відповідно до п. 1.2 Статуту ДП "Племрепродуктор "Степове" є правонаступником радгоспу "Степовий", створеного відповідно до наказу Державного агропромислового комітету Української РСР від 22.08.1990 року № 179 "Про перейменування радгоспу ім.XXVI з`їзду КПРС Миколаївської області" та перейменованого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.05.2003 року № 135 "Про перейменування радгоспу "Степовий Миколаївського району, Миколаївської області".

Відповідно до п. 10.1 Статуту суб`єкт управління підприємством є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавством України.

Відповідно до п. 10.2 Статуту управління діяльністю підприємства здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається ним статутом та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 10.3 Статуту виконавчим органом підприємства (одноосібним) є директор, який є посадовою особою.

Відповідно до п. 10.4 Статуту суб`єкт управління підприємством та директор діють в межах своїх повноважень та компетенції, що визначаються цим статутом та законодавством.

Відповідно до п. 10.5 Статуту управління підприємством здійснюється його директором, який підзвітний суб`єкту управління підприємством.

Відповідно до п. 10.6 Статуту суб`єкт управління підприємством може вирішувати будь-які питання діяльності підприємства.

Отже, органом управління ДП "Племрепродуктор "Степове" на час укладення оспорюваного договору застави було Міністерство аграрної політики та продовольства України, правонаступником якого внаслідок реорганізації на даний час є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

В подальшому ДП "Племрепродуктор "Степове" передано до сфери правління Фонду державного майна України. Суб`єктом управління підприємством ДП "Племрепродуктор "Степове" став Фонд державного майна України.

3.3. Обставини справи щодо приватизації об`єкта.

Наказом Фонду державного майна України № 447 від 27.03.2018 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році" (з урахуванням наказу Фонду державного майна України від 18.05.2018 № 670 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27.03.2018 № 447") затверджено переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році, зокрема:

- єдиний майновий комплекс державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" (код 00854995) (орган управління - Міністерство аграрної політики та продовольства України).

На виконання вимог вищевказаного наказу Фонду державного майна України № 447 від 27.03.2018 (з урахуванням змін) наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області № 186-п від 15.06.2018 року (арк. 16) вирішено:

- приватизувати єдиний майновий комплекс державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" шляхом продажу на аукціоні з умовами (п. 1);

у п`ятиденний строк з дня видання цього наказу проінформувати Міністерство аграрної політики та продовольства України та Миколаївську районну державну адміністрацію про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" (п. 2.2);

- здійснити заходи щодо передачі Регіональному відділенню ФДМУ по Миколаївській області функцій з управління єдиним майновим комплексом державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" у встановленому законодавством порядку (п. 2.3).

З офіційного веб-сайту Фонду державного майна України судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу ФДМУ від 11.05.2019 року № 445 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" утворено Регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській області шляхом злиття Регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Регіонального відділення ФДМУ по Миколаївській області (п. 1 наказу).

Відповідно до п. 2 наказу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області.

Наказом Фонду державного майна України № 753 від 30.07.2019 року визначено днем початку роботи Регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській області 02.08.2019 року.

Відповідно до Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про передачу єдиних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління Фонду державного майна" від 24.12.2019 року № 1365-р передано єдині майнові комплекси державних підприємств за переліком згідно з додатком із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства до сфери управління Фонду державного майна у зв`язку з прийняттям рішення про їх приватизацію, зокрема, ДП "Племрепродуктор "Степове".

Отже, на підставі наказу Фонду державного майна України № 447 від 27.03.2018 (з урахуванням змін), наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області № 186-п від 15.06.2018 року, розпорядження Кабінету Міністрів України "Про передачу єдиних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління Фонду державного майна" від 24.12.2019 року № 1365-р відповідно до положень п. 2-6, 10-11 Порядку передачі (повернення) функцій з управління майном державних підприємств, функцій з управління пакетами акцій (частками) у зв`язку з прийняттям рішення про приватизацію або про припинення приватизації об`єкта приватизації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 389 (в редакції від 04.12.2019), функції з управління майном Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове", у зв`язку з прийняттям рішення про приватизацію, із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України (правонаступником якого є Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства), яке відповідно до законодавства виконувало функції з управління державним підприємством, передано до сфери управління Фонду державного майна України.

Враховуючи, що оспорюваний договір застави майбутнього врожаю № 07/18-З від 24.09.2018 року укладений без дозволу відповідного органу приватизації, позивач звернувся до суду із даним позовом про визнання недійсним договору.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Згідно зі ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці (постанова КЦС ВС від 30.07.2020 № 471/761/17-ц).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (постанова КГС ВС від 03.04.2019 № 925/288/17).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (постанова КГС ВС від 15.01.2019 № № 904/10887/16).

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України (в редакції від 02.08.2018) юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України (в редакції від 02.08.2018) орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до п. 13, 20, 22, 26 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції від 18.01.2018, яка діяла на час укладення оспорюваного договору) у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки;

- органи приватизації - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад;

- приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями;

- рішення про приватизацію - рішення, що приймається органами приватизації щодо кожного об`єкта приватизації шляхом видання наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції від 18.01.2018) Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації.

Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.

Відповідно до абз. 1, 2, 4, 6, 8, 21 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції від 18.01.2018) державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, зокрема:

затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації;

приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством;

здійснюють повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації;

здійснюють управління об`єктами державної власності, зокрема державними підприємствами та корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери управління Фонду державного майна України, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України;

здійснюють захист майнових прав державних підприємств, а також корпоративних прав держави на території України, що належать до сфери управління Фонду державного майна України.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Закону України "Про заставу" (в редакції станом на 22.08.2018, яка діяла на час укладення оспорюваного договору) державне підприємство, за яким майно закріплено на праві повного господарського відання, самостійно здійснює заставу цього майна, за винятком цілісного майнового комплексу підприємства, його структурних підрозділів, будівель і споруд, застава яких здійснюється з дозволу та на умовах, погоджених з органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном. Відкрите акціонерне товариство, створене у процесі корпоратизації, всі акції якого перебувають у державній власності, здійснює заставу належного йому майна за погодженням із органом, який здійснює управління корпоративними правами держави в цьому товаристві у порядку, передбаченому для державних підприємств.

З моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства або відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, застава їх майна здійснюється з дозволу відповідного органу приватизації.

Наказом Фонду державного майна України від 09.02.2015 року № 163, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2015 р. за № 195/26640, затверджено Порядок погодження державними органами приватизації умов договорів застави майна та іпотеки (далі - Порядок), дія якого поширюється на державні підприємства, щодо яких прийнято рішення про приватизацію майна, та господарські товариства, у статутному капіталі яких є акції (частки, паї), що належать державі (далі - Підприємство), та які перебувають в управлінні Фонду державного майна України, регіональних відділень Фонду державного майна України (далі - регіональні відділення) (п. 3 розділу І Порядку).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку Підприємство для отримання рішення про погодження умов договорів застави майна і/або іпотеки звертається до Фонду державного майна України (регіонального відділення) з відповідною письмовою заявою.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку документи, які подаються до Фонду державного майна України (регіонального відділення) для розгляду і погодження умов договорів застави майна і/або іпотеки, підписуються керівником і головним бухгалтером Підприємства та скріплюються печаткою (за наявності).

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку Фонд державного майна України (регіональні відділення) протягом 30 робочих днів після надходження письмової заяви Підприємства приймає рішення про погодження умов договору застави майна і/або іпотеки чи відмову в погодженні.

Рішення про погодження чи відмову в погодженні умов договору застави майна і/або іпотеки надається Фондом державного майна України у формі листа.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що договір застави майбутнього врожаю № 07/18-3 від 24.09.2018 року укладено директором ДП "Племрепродуктор "Степове" Ільчевою О.А. без отримання дозволу відповідного органу приватизації, тобто з перевищенням повноважень, що є порушенням ст. 203 ЦК України, ч. 5 ст. 11 Закону України "Про заставу" та підставою для визнання недійсним договору з моменту його укладення відповідно до ст. 215 ЦК України.

Позовні вимоги є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір застави майбутнього урожаю № 07/18-3 від 24.09.2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива-Юг", вул. Польова, 1, с. Весняне, Миколаївський район, Миколаївська область, 57134 (код ЄДРПОУ 33379303) та Державним підприємством "Племрепродуктор "Степове", вул. Козацька, 39, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57107 (код ЄДРПОУ 00854995) з моменту його укладення.

3. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Юг", вул. Польова, 1, с. Весняне, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57134 (код ЄДРПОУ 33379303) на користь позивача Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове", вул. Козацька, 39, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57107 (код ЄДРПОУ 00854995):

- 2 102 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 16.04.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш

СудГосподарський суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення01.04.2021
Оприлюднено20.04.2021
Номер документу96341775
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —915/1468/20

Рішення від 01.04.2021

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

Ухвала від 18.03.2021

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

Ухвала від 25.02.2021

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

Ухвала від 04.02.2021

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

Ухвала від 18.01.2021

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

Ухвала від 08.12.2020

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні