Рішення від 12.04.2021 по справі 922/152/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/152/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство", м. Ізюм, Харківська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адеона", м. Куп`янськ, Харківська область про стягнення 210346,26 грн. за участю представників:

позивача - Ігнатенко З.В.

відповідача - Кудрявцев С.В.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Ізюмське лісове господарство" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адеона" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за отриманий товар у розмірі 210346,26 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 3155,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань з оплати за передані лісоматеріали.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.2021 позовну заяву позовну заяву Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адеона" про стягнення 210346,26 грн. було залишено без руху.

У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судовому засіданні, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 09.03.2021 о 11:00.

09.03.2021 судом розгляд справи було відкладено на 29.03.2021 о 15:00, а 29.03.2021 на 12.04.2021 о 15:30.

Представник позивача у судову засіданні 12.04.2021 підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судову засіданні 12.04.2021 вказував про наявність заборгованості, проте зазначав, що сума заборгованості у розмірі 210346,26 грн. є недоведеною та необґрунтованою.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адеона" (покупець) та Державним підприємством "Ізюмське лісове господарство" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 7 (надалі - договір № 7).

Відповідно до п. 1.1. договору № 7 продавець продає, а покупець купує на умовах франко-верхній склад продавця - лісоматеріали круглі, хвойної породи (товар).

13 січня 2020 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору № 7, якою п. 3.1. договору доповнено підпунктом 3.3.1., у відповідно до якого було збільшено обсяг лісопродукції, яка є предметом договору. Загальна ціна договору (п.2 додаткової угоди) склала 98143,64 грн.

11 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адеона" (покупець) та Державним підприємством "Ізюмське лісове господарство" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 28 (надалі - договір № 28).

Відповідно до п. 1.1. договору № 28 продавець продає, а покупець купує на умовах франко-верхній склад продавця - лісоматеріали круглі, хвойної породи (товар).

15 січня 2020 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору № 28, якою п. 3.1. договору доповнено підпунктом 3.3.1., у відповідно до якого було збільшено обсяг лісопродукції, яка є предметом договору. Загальна ціна договору (п.2 додаткової угоди) склала 71089,26 грн.

16 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адеона" (покупець) та Державним підприємством "Ізюмське лісове господарство" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 52 (надалі - договір № 52).

Відповідно до п. 1.1. договору № 52 продавець продає, а покупець купує на умовах франко-верхній склад продавця - лісоматеріали круглі, хвойної породи (товар).

Згідно п.3.2. договору № 52 загальна сума договору за товар складає 69443,85грн.

19 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адеона" (покупець) та Державним підприємством "Ізюмське лісове господарство" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 122 (надалі - договір № 122).

Відповідно до п. 1.1. договору № 122 продавець продає, а покупець купує на умовах франко-верхній склад продавця - лісоматеріали круглі, хвойної породи (товар).

Згідно п.3.2. договору № 122 загальна сума договору за товар складає 9939,72грн.

24 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адеона" (покупець) та Державним підприємством "Ізюмське лісове господарство" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 165 (надалі - договір № 165).

Відповідно до п. 1.1. договору № 165 продавець продає, а покупець купує на умовах франко-верхній склад продавця - лісоматеріали круглі, хвойної породи (товар).

Згідно п.3.2. договору № 165 загальна сума договору за товар складає 250000,00грн.

Пунктом 5.2. зазначених вище договорів передбачався комплект товаросупровідних документів: товарно-транспортна накладна, сертифікат якості; та згідно п. 4.5. договорів покупець зобов`язувався своєчасно отримати товар на протязі 5 робочих днів починаючи з дня отримання повідомлення від продавця про готовність товару для відвантаження.

Розділом 7 даних договорів "Порядок розрахунків" було визначено наступне: Платіж - 100 процентна попередня оплата, безготівковий розрахунок згідно з наданим рахунком. Банківські витрати, пов`язані із перерахуванням коштів сплачуються покупцем.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № БК-47 від 15.01.2020 та додаткова угода до нього № б/н від 20.02.2020 (надалі - договір № БК-47).

Згідно п. 2.1. договору № БК-47 загальна вартість товару за даним договором склала 611706,00 грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ - 101951,00 грн., а пунктом 2.2. договору № БК-47 була визначена передоплата 100% вартості товару.

Пунктом 3.2. договору № БК-47 передбачався комплект товаросупровідних документів: товарно-транспортна накладна, акт приймання виконаних послуг.

Згідно п. 3.4., 3.7. договору № БК-47 приймання - передача товару по кількості і якості здійснюється уповноваженими представниками обох сторін при завантаженні автомобіля покупця з підписанням товарно-транспортної накладної. Продавець зобов`язаний реалізувати покупцеві товар після отримання 100% передплати за партію товару на протязі 5-ти календарних днів, а покупець зобов`язаний прийняти товар після проведення 100% передплати за партію товару на протязі 5-ти календарних днів. Під час продажу товару продавець надає покупцеві наступні документи: товарно-транспортну накладну, специфікацію.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було складено акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2020 - 21.01.2020, відповідно до якого заборгованість відповідача на користь позивача становила 367135,57 грн.

В підтвердження заборгованості відповідача позивачем надано до суду банківські виписки (том 1 а.с. 86-89) та товарно - транспортні накладні (том 1 а.с. 90-105).

Окрім того, між сторонами було складено акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2020 - 02.04.2020, відповідно до якого заборгованість відповідача на користь позивача становить 210346,26 грн.

Разом з цим суд зазначає, що відповідачем не було надано до суду відповідних доказів щодо відсутності у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 210346,26 грн. Також, відповідачем не було надано до суду відповідного контррозрахунку суми заборгованості у розмірі 210346,26 грн. та доказів підтвердження податковою звітністю іншої суми заборгованості відповідача.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий товар у розмірі 210346,26 грн. підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, вони не спростовані відповідачем, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 3155,20 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адеона" (63707, Харківська область, м. Куп`янськ, вул. З. Космодем`янської, 61, ідентифікаційний код 42983845) на користь Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Ентузіастів, 23, ідентифікаційний код 00993113, НОМЕР_1 , Банк АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) суму заборгованості за отриманий товар у розмірі 210346,26 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 3155,20 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "19" квітня 2021 р.

Суддя А.М. Буракова

справа № 922/152/21