Ухвала

від 19.04.2021 по справі 916/1295/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/1295/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 ,

на рішення Господарського суду Одеської області

(головуючий - Шаратов Ю.А., судді - Желєзна С.П., Літвінов С.В.)

від 25.06.2020,

та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Будішевська Л.О., судді - Головей В.М., Лавриненко Л.В.)

від 15.12.2020,

у справі за позовом ОСОБА_1 ,

до Кодимського районного споживчого товариства, ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Спілка споживчих товариств Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , приватний нотаріус Гайвороновського нотаріального округу Кіровоградської області Линюк Неля Анатоліївна

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2021 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 25.06.2020 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у справі №916/1295/18 до суду касаційної інстанції разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 25.06.2020 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у справі №916/1295/18 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, як таку, що оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у касаційній скарзі не було зазначено жодної з передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження вказаних судових рішень, у зв`язку з несплатою судового збору та на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України з наданням заявнику строку для подання доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції або наведення інших підстав для поновлення строку.

26.02.2021 до Верховного Суду від позивача надійшла уточнена касаційна скарга, до якої були додані докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. Проте, в порушення вимог процесуального закону щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, скаржник знову не зазначив жодної з передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження вказаних судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 25.06.2020 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у справі №916/1295/18 пове-рнуто без розгляду на підставі статті 174 та частини 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було усунуто недоліки касаційної скарги у повному обсязі.

30.03.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 25.06.2020 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у справі №916/1295/18 до суду касаційної інстанції.

Також заявник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Оскаржувана ОСОБА_1 постанова Південно - західного апеляційного господарського суду ухвалена 15.12.2020, повний текст складено 17.12.2020, а отже строк на оскарження вказаної постанови у справі №916/1295/18 сплив 06.01.2021. Водночас, вдруге касаційна скарга була подана скаржником 30.03.2021, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, не залежали від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки по-вернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторно звернутися до суду касаційної інстанції з відповідною скаргою.

Колегія суддів зауважує, що зазначена причина не визнається судом поважною та не може вважатися такою, що дійсно перешкоджала зверненню з касаційною скаргою у передбачений законом строк, оскільки скаржнику вже надавався строк для усунення недоліків, він був обізнаний щодо необхідності їх усунення, при цьому своїм правом на усунення недоліків скористався лише частково. Вказані обставини свідчать про невжиття скаржником всіх необхідних заходів для дотримання вимог процесуального законодавства, встановлених для звернення з касаційною скаргою в межах передбаченого законом строку.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неповажність підстав, наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 25.06.2020 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у справі №916/1295/18 та про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без руху з наданням заявнику строку для наведення, за наявності, інших підстав поважності пропуску, встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 234, 288, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 25.06.2020 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у справі №916/1295/18 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

І. Кондратова