Ухвала

від 16.04.2021 по справі 922/2518/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 922/2518/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Квант" (далі - Підприємство),

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2021

за позовом Підприємства

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - територіальне відділення АМК)

про визнання недійсним та скасування рішення та

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - фірми "Квант ЛТД" товариства з обмеженою відповідальністю

до територіального відділення АМК,

про визнання недійсним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2021 (згідно з відміткою на конверті) Підприємство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 зі справи № 922/2518/20.

Проте подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України у редакції Закону України №460-IX від 15.01.2020, який набрав чинності з 08.02.2020) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках : 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У поданій касаційній скарзі Підприємство посилається на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням матеріального права, однак скаржником не зазначено конкретний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, а окремі посилання скаржника, на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду не формують чітких підстав касаційного оскарження у розумінні частини другої статті 287 ГПК України, а Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті.

Окрім того, відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо у справі немає підтвердження такого повноваження.

Касаційна скарга підписана представником Підприємства Горлач Оленою Сергіївною, яка діє на підставі довіреності від 18.01.2021 із зазначенням того, що поіменована особа є адвокатом. Проте до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують наявність у Горлач Олени Сергіївни права на зайняття адвокатською діяльністю.

А враховуючи, що касаційна скарга Підприємства подана безпосередньо до Верховного Суду без матеріалів справи, то Суд позбавлений можливості перевірити наявність документів, що підтверджують право поіменованої особи на зайняття адвокатською діяльністю в матеріалах справи.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Підприємству необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: зазначити пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як підставу (підстави) для касаційного оскарження судового рішення у цій справі, а також надати документ, що підтверджує наявність у Горлач О.С. права на зайняття адвокатською діяльністю.

З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Квант" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 зі справи № 922/2518/20 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю виробничому підприємству "Квант" строк для усунення недоліків касаційної скарги до 11 травня 2021 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю виробничому підприємству "Квант", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова