Постанова

від 15.04.2021 по справі 210/3062/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 210/3062/20

провадження № 61-17428св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

учасники справи:

позивачі: Первинна профспілкова організація Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинна профспілкова організація Криворізької міської профспілки працівників промисловості Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг ,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинної профспілкової організації Криворізької міської профспілки працівників промисловості Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2020 року під головуванням судді Чайкіної О. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П. у справі за позовом Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинної профспілкової організації Криворізької міської профспілки працівників промисловості Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг до Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг про визнання недійсним змін до колективного договору ,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

У травні 2020 року, позивачі звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг про визнання недійсним змін до колективного договору.

Позивачі просили суд: визнати недійсними зміни до діючого у Публічному акціонерному товаристві АрселорМіттал Кривий Ріг колективного договору на 2007-2008 роки, які були затверджені конференцією трудового колективу Публічного акціонерного товариства АрселорМітталКривий Ріг від 03 березня 2020 року, а саме:

- зміни до п.1.9, якими викладене перше речення абзацу 2 цього пункту в такій редакції Комісії надається право приймати остаточне рішення по включенню або відхиленню пропозицій, які надходять, змін, доповнень; вносити зміни в колективний договір в періоди між конференціями трудового колективу; встановлювати порядок реалізації умов даного колективного договору ;

- зміни до п.9.8., який викладений в новій редакції Для організації культурно-масових і спортивно-масових заходів, оздоровлення працівників і членів їх сімей щомісячно до 20 числа перераховувати на рахунки первинних профспілкових організацій, які підписали цей колективний договір, кошти в розмірі 0,45% фонду оплати праці за попередній місяць.

Культурно-масові, спортивні та оздоровчі заходи для працівників підприємства, затверджуються погоджувальною комісією підприємства та фінансуються кожною ППО пропорційно чисельності членів такої профспілки за рахунок вказаних коштів.

З метою здійснення перевірки цільового використання коштів на культурно-масову, спортивну та оздоровчу роботу і внесення відповідних відомостей в звіти про виконання колективного договору, первинні профспілкові організації, які діють на підприємстві, щомісячно в строк до 15 числа місяця наступного за звітним; надають погоджувальній комісії інформацію і документи про використання коштів, зазначених у першому абзаці цього пункту, а саме: копії договорів, рахунків, рахунків-фактур, платіжних доручень, актів-приймання передачі наданих послуг/ робіт, тощо.

У випадку відмови та/або ненадання в повному обсязі звіту про цільове використання коштів, перерахованих підприємством на культурно-масову, спортивну і оздоровчу роботу за формою, затвердженою погоджувальною комісією, перерахування коштів на зазначені цілі такій первинній профспілковій організації не здійснюється. Рішення про відновлення перерахування або освоєння невикористаних коштів приймається погоджувальною комісією у кожному випадку окремо ;

зміни до розділу 10 колективного договору, якими викладені абзац 1, 2 розділу 10 в такій редакції - Договір вступає в силу з 1 січня 2007 року і розповсюджується на всіх працівників підприємства, які перебувають в обліковому складі, і діє до 01.07.2021. Не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії даного колективного договору, сторони зобов`язуються почати переговори по укладенню нового колективного договору або пролонгацію діючого.

У випадку, коли до закінчення встановленого строку дії даного колективного договору з будь-яких причин новий колективний договір не буде укладений, даний колективний договір продовжує діяти, але не більше як шість місяців після дати закінчення його дії, встановленої абзацом 1 цього розділу.

Пред`явлення позову до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за правилами цивільної юрисдикції обґрунтовано наявністю підстав, що пов`язані з трудовими правовідносинами.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на те, що 03 березня 2020 року на Публічному акціонерному товаристві АрселорМіттал Кривий Ріг відбулася конференція трудового колективу, за результатами проведення якої було прийнято рішення від 03 березня 2020 року про внесення змін до діючого на підприємстві Колективного договору.

Вказане рішення підписано Публічним акціонерним товариством АрселорМіттал Кривий Ріг та Первинною організацією профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг .

Позивачі - Первинна профспілкова організація Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг не були допущені до укладання, оформлення та підписання змін до колективного договору.

Позивачі вважають, що внесені зміни суттєво звужують права працівників підприємства та діючих профспілок, змінюють встановлений на підприємстві баланс інтересів на користь роботодавця .

При внесені змін до колективного договору порушено процедуру внесення таких змін, а внесені зміни порушують незалежність профспілкової діяльності позивачів, а так само вочевидь не відповідають вимогам чинного законодавства, тому мають бути визнані недійсними в силу частини 1 статті 203 ЦК України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинної профспілкової організації Криворізької міської профспілки працівників промисловості Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг до Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг про визнання недійсним змін до колективного договору.

Роз`яснено позивачам, що відповідно до статті 7 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) передбачено, що розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань укладення чи зміни колективного договору, угоди здійснюється примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, установлені статтею 9 цього Закону - трудовим арбітражем.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинної профспілкової організації Криворізької міської профспілки працівників промисловості Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , залишено без задоволення, а ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2020 року без змін.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір, який виник між позивачами та відповідачами не підлягає розгляду ані за правилами цивільного судочинства, ані за правилами господарського та адміністративного судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2020 року представники Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинної профспілкової організації Криворізької міської профспілки працівників промисловості Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг подали до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для відкриття провадження у справі, оскільки законодавством передбачений інший, позасудовий порядок розгляду колективних трудових спорів є необґрунтованими.

Представники позивачів вважають, що на даний час на підприємстві відповідача наймані працівники не організували формування і належне оформлення своїх вимог у встановленому законом порядку, що давало б передумову для виникнення колективного трудового спору.

Представники заявників посилаються на недоречність застосування правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 916/2721/18, адже, на їх думку, суб`єктний склад, у справах різниться, як різняться і підстави позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу.

У січні 2021 року представник Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг - адвокат Тер-Товмасян Ю. Г. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу в якому у задоволенні касаційної скарги просив відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, вказуючи на необґрунтованість її доводів.

У поданому відзиві представник відповідача вказував, що висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відкритті провадження у справі правильні, адже за суб`єктним складом спір, з приводу якого позивачі звернулись із позовом, є колективним трудовим спором, вирішення якого здійснюється у позасудовому порядку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області .

16 грудня 2020 року цивільна справа № 210/3062/20 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 грудня 2020 року справу призначено колегії суддів у складі: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2021 року справу призначено колегії суддів у складі: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що сторонами цього спору є первинні профспілкові організації (Первинна профспілкова організація Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинна профспілкова організація Криворізької міської профспілки працівників промисловості Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг) та роботодавець Публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг , а спір між сторонами виник щодо визнання недійсним змін до п.1.9; п.9.8, розділу 10 колективного договору, які викладені у абзаці 1 та 2 до діючого у Публічному акціонерному товаристві АрселорМіттал Кривий Ріг колективного договору на 2007-2008 роки, якими, як стверджують позивачі, звужуються права працівників підприємства та діючих профспілок, змінюється вже давно встановлений на підприємстві баланс інтересів на користь роботодавця.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 124 Конституції України делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

З урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на будь-який правовідносини, що виникають у державі (стаття 124 Конституції України), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян.

У Рішенні Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) вказано, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

З урахуванням внесених змін до Конституції України Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , вказане Рішення Конституційного Суду України не втратило свого значення у контексті права на доступ до суду.

Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Працівники мають право, зокрема, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та статутом професійної спілки. (стаття 2, частини перша, друга статті 246 Кодексу законів про працю України).

Права професійних спілок, їх об`єднань визначаються Конституцією України, Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами (стаття 244 Кодексу законів про працю України).

За змістом статей 1, 2 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Статтею 42 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності встановлено, що роботодавець зобов`язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації.

Згідно з приписами статті 1 Закону України Про колективні договори і угоди колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Відповідно до статті 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Правові й організаційні засади функціонування системи заходів з вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними врегульовано Законом України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) .

Встановлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, і на роботодавців, організації роботодавців та їх об`єднання.

Відповідно до статті 2 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.

Сторонами колективного трудового спору на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець (стаття 3 вказаного Закону).

Положеннями статті 7 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) передбачений розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань укладення чи зміни колективного договору, угоди здійснюється примирною комісією, яка складається із представників сторін та утворюється за ініціативою однієї із сторін - на виробничому рівні - у триденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з однакової кількості представників сторін. У разі потреби примирна комісія: залучає до свого складу незалежного посередника; консультується із сторонами колективного трудового спору (конфлікту), центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами.

Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються виробничою примирною комісією у п`ятиденний, з моменту утворення комісій строк. За згодою сторін ці строки можуть бути продовжені.

Рішення примирної комісії оформляється протоколом та має для сторін обов`язкову силу і виконується в порядку і строки, які встановлені цим рішенням.

При цьому, за статтею 13 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) , жодна із сторін колективного трудового спору (конфлікту) не може ухилятися від участі в примирній процедурі і зобов`язані використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством.

Якщо примирні органи не змогли врегулювати розбіжності між сторонами, причини розбіжностей з обґрунтуванням позицій сторін у письмовій формі доводяться до відома кожної із сторін колективного трудового спору (конфлікту).

У цьому разі наймані працівники або уповноважений ними орган чи професійна спілка мають право з метою виконання висунутих вимог застосовувати усі дозволені законодавством засоби, крайнім з яких, відповідно зі статтею 17 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) та статтю 44 Конституції України - є право на страйк.

Судовий порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів) процесуальним законодавством та Законом України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) передбачено у таких випадках: розгляд заяви власника або уповноваженого ним органу про визнання страйку незаконним (стаття 23 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) ); розгляд заяви Національної служби посередництва і примирення про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у випадках, передбачених статтею 24 цього Закону, і коли сторонами не враховано рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) (стаття 25 вказаного Закону); оскарження профспілками неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб, винних у порушенні умов колективного договору чи угоди (частина п`ята статті 20 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності ); невиконання роботодавцем обов`язку щодо створення умов діяльності профспілок, регламентованих колективним договором (частини друга, четверта статті 42 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності ).

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Колегія суддів зазначає, що колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних - це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин. А тому, до таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) .

Така позиція відповідає висновкам Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 479/58/19 (провадження № 61-7495св19), та висновкам Великої Палати верховного Суду у постанові від 01 жовтня 2019 року у справі № 916/2721/18 (провадження № 12-64гс19).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є вирішення питання порушення законних прав та інтересів позивачів через їх недолучення до підписання змін до колективного договору, а також захист їх інтересів як профсплікових організацій у сфері трудових правовідносин та інтересів працівників.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних - це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин. А тому, до таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) .

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, з урахуванням встановлених обставин справи, апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що безпосереднє вирішення в судовому порядку колективних трудових спорів законодавством не передбачено, а отже судом першої інстанції не було порушено право позивачів на вільний доступ до правосуддя.

З огляду на вищенаведене колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для відкриття провадження у справі, а також доводи про недоречність застосування правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 916/2721/18.

Аргументи касаційної скарги про те, що спір, який виник між сторонами неможливо вирішити у позасудовому порядку, оскільки заявники вже звертались до Національної служби посередництва й примирення, яка своїм листом від 02 лютого 2016 року повідомила про неможливість вирішення колективного спору не заслуговують на увагу. Звернення в 2016 році до Національної служби посередництва й примирення з метою вирішення іншого колективного спору та відмова спеціальної установи у вирішенні цього спору не свідчить про те, що спір, який виник між сторонами у справі, що переглядається, має бути вирішений в судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться лише до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, перебуває поза межами повноважень Верховного Суду.

Інші аргументи, наведені у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та їм надана належна правова оцінка.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі Руїз Торіха проти Іспанії ). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , Первинної профспілкової організації Криворізької міської профспілки працівників промисловості Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг та Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька А. І. Грушицький