Постанова

від 13.04.2021 по справі 303/4601/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/4601/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 квітня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого - Джуги С.Д.

суддів - Фазикош Г.В., Бисаги Т.Ю.

з участю секретаря: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2020 року у складі судді Монич В.О., у справі за позовом Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Мукачівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство "Мукачівська центральна районна лікарня" про відшкодування витрат, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2020 року Мукачівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Мукачівської міської ради звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство "Мукачівська центральна районна лікарня" про відшкодування витрат.

Позов мотивує тим, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 грудня 2017 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України у зв`язку із примиренням із потерпілим на підставі ст.46 КК України.

За даної ухвали вбачається, що відповідач 03.11.2017 року здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, в зв`язку з чим проходив стаціонарне лікування в травматологічному відділенні КНП Мукачівська центральна районна лікарня з 03.11.2017 року по 24.11.2017 року. Вказаним закладом здійснено витрати на лікування ОСОБА_3 в сумі 9 283,68 грн. Оскільки фінансування КНП Мукачівська центральна районна лікарня здійснюється за рахунок бюджетних коштів, виділених відділом охорони здоров`я Мукачівської міської ради, тому витрати, понесені закладом охорони здоров`я, підлягають стягненню на користь позивача. З моменту порушення прав та інтересів відділу охорони здоров`я Мукачівської міської ради - 21.12.2017 року, до сьогоднішнього дня - 21.05.2020 року, тобто упродовж 2 років і 5 місяців не було вжито жодних заходів щодо стягнення з відповідача вказаних витрат, а тому наявні підстави для представництва прокурором в інтересах держави в особі відділу охорони здоров`я Мукачівської міської ради.

З врахуванням наведеного позивач просив задовольнити заявлений позов.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2020 року позов Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Мукачівської міської ради задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави в особі відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Мукачівської міської кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 9 283 (дев`ять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 68 коп. Вирішено питання по судовим витратам.

Не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що прокурором не доведено підстави представництва, оскільки відділ охорони здоров`я Мукачівської міської ради не позбавлений права самостійно звернутись до суду за захистом своїх прав та не доведено розмір завданої шкоди.

У відзиві на апеляційну скаргу Мукачівська місцева прокуратура, відділ охорони здоров`я Мукачівської міської ради просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора Роман М.С., пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Матеріалами встановлено, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 грудня 2017 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України у зв`язку із примиренням із потерпілим на підставіст.46 КК України (а.с.6-7).

З ухвали вбачається, що відповідач ОСОБА_1 03.11.2017 року здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження.

В зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування в травматологічному відділенні КНП Мукачівська центральна районна лікарня з 03.11.2017 року по 24.11.2017 року.

Відповідно до ч.6 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на зазначене, обставини щодо правових наслідків дій ОСОБА_1 стосовно якого винесено ухвалу, в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою є встановленими та такими, що не підлягають доказуванню у даній справі.

Відповідно до ч.1,ч.3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07 липня 1995 року Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат зазначено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до

відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою

Кабінету Міністрів України N 545 ( 545-93-п ) від 16 липня

1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає

відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому

перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості

ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його

лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину

на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних

лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має

бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із

записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних

витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п.2 вказаного Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної карти стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Матеріалами справи доведено, що потерпілий ОСОБА_2 перебував стаціонарному лікуванні в КНП Мукачівська центральна районна лікарня з 03.11.2017 року по 24.11.2017 року. (всього 21 ліжко-днів). Вартість одного ліжко - дня за листопад 2017 року становила 442,08 грн. Вартість лікування за 21 день становить 9 283 грн. 68 коп. (а.с.8).

Таким чином, закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину було витрачено 9 28 3 грн. 68 коп.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для стягнення з відповідача вищевказаних понесених витрат. Доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними і не заслуговують на увагу, оскільки повністю спростовуються вищевказаними матеріалами справи.

Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором в суді, оскільки з моменту порушення прав та інтересів відділу охорони здоров`я Мукачівської міської ради - 21.12.2017 року до моменту подання позову до суду 19.08.2020 року, відділом охорони здоров`я Мукачівської міської ради не було вжито жодних заходів щодо стягнення з відповідача вказаних витрат. Тобто, вказана особа неналежно виконує свої повноваження щодо захисту порушених прав і повернення понесених витрат на лікування. Окрім того, з рішення Мукачівського міської ради від 23.04.2020 року №1868 вбачається, що відділ охорони здоров`я Мукачівської міської ради знаходиться в стадії ліквідації, що взагалі у подальшому унеможливить стягнення понесених витрат.

Суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно задовольнив заявлений позов.

Рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни не має.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 374 , 375, 382-384 ЦПК України , апеляційний суд,-

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 19 квітня 2021 року.

Головуючий:

Судді: