Рішення

від 31.03.2021 по справі 398/2585/20

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/2585/20

провадження №: 2/398/252/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"31" березня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В. з участю секретаря судового засідання Борозни Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача- адвокат Гулян Яніна Петрівна до ТОВ "УКРАГРОКОМ" про визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі,

встановив:

10 серпня року представник позивача ОСОБА_2 від імені позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ "УКРАГРОКОМ" у якому просить, визнати недійсною додаткову угоду "зміни до договору оренди землі, який зареєстрований за № 040938000030 від 10 листопада 2009 ро", укладену 12.01.2015 року між ТОВ "УКРАГРОКОМ" та ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , зареєстровану 11.12.2015 року реєстраційною службою Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області. Також просить припинити право оренди строком дії 49 років ТОВ "УКРАГРОКОМ" на земельну ділянку площею 6.1710 га кадастровий номер 3520382400:02:000:2251, яке виникло на підставі укладених 12.01.2015 р. "змін до договору оренду землі, який зареєстрований за № 040938000030 від 10.11.2009 року", номер запису про інше речове право : 12479852 від 11.12.2015 року та скасувати державну реєстрацію цього права.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди, за яким позивач передала відповідачу належну їй земельну ділянку, площею 6,17 га в оренду строком на 10 років. 14.07.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір грошової позики №14-юр/2009, відповідно до якого відповідач надав позивачу в сумі 160000,00 грн. строком на 8 років. Відповідно до п. 5.1 Договору позики повертається шляхом утримання грошових коштів із оплати користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди та шляхом внесення готівки в касу Позикодавця. У квітні 2011 року відповідач повідомив позивача, що з метою забезпечення виконання своїх зобов`язань за договором позики, позивач має надати довіреній особі відповідача довіреність на розпорядження всім своїм майном, скласти заповіт, яким заповісти належну їй земельну ділянку на когось з посадових осіб відповідача, а також передати державний акт на право власності на земельну ділянку. Позивачу роз`яснили, що ці документи будуть діяти виключно на період до виплати нею боргу за договором позики, після чого довіреність та заповіт будуть скасовані, а державний акт повернуто позивачу. 27.04.2011 року представник відповідача супроводив позивача до приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Щербини В.М., якою було посвідчено заповіт ОСОБА_1 на земельну ділянку на користь комерційного директора ТОВ "Украгроком" ОСОБА_4 , та довіреність, якою позивач уповноважує довірену особу відповідача - ОСОБА_3 розпоряджатися майном позивача. 2 грудня 2015 року позивач вважала, що вже виплатила позику і у неї відсутні борги перед відповідачем, та звернулась до нотаріуса щоб скасувати раніше видану довіреність та заповіт. Також, з`ясувалось, що суму боргу в повному обсязі позивач виплатила відповідачу ще в 2013 році, однак не була про це повідомлена відповідачем. Про скасування довіреності та заповіту позивач повідомляє відповідача та просила повернути їй державний акт, на що відповідач повідомив, що у відповідача відсутній такий документ. Про скасування довіреності ОСОБА_3 також був повідомлений нотаріусом, про що свідчить зміст заяви про скасування довіреності від 02.12.2015 р. У зв`язку з втратою відповідачем державного акту на землю, яка належить ОСОБА_1 , остання вимушена була отримувати копію державного акту у відділі в Олександрійському районі Держгеокадастру, подавати у газету "Сільський вісник" оголошення про втрату державного акту, замовляти нову технічну документацію землеустрою. 4 січня 2018 року позивач отримала витяг з державного земельного кадастру, а 19.01.2018 року зареєструвала своє право власності та отримала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких дізналась, що 11.12.2015 року відповідачем було зареєстроване право оренди належної їй земельної ділянки строком на 49 років. Тільки у лютому 2020 року позивач отримала від відповідача копію додатковоїх угоди та витяг з Державного реєстру речових прав про реєстрацію речового права. Відповідно до отриманих документів від відповідача 12.01.2015 року між відповідачем та позивачем, в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 , було укладено " зміни до договору оренди землі, який зареєстрований 10.11.2009 року за № 040938000030. Згідно зазначених змін розділ "Строк дії договору п. 7" викладено в новій редакції, відповідно до якої договір укладено на 49 років з моменту реєстрації змін до договору. З огляду на вищезазначене, позивач вважає, що така додаткова угода не відповідає її інтересам та волі, оскільки позивач не мала наміру збільшувати строк договору оренди, до того ж збільшений на 49 років строк оренди перебуває поза межами можливої тривалості її життя. Також, згідно виданої позивачем довіреності ОСОБА_3 був уповноважений укладати тапідписувати договору оренди належного позивачу майна виключно в її інтересах. Отже, укладені ОСОБА_3 від її імені зміни до договору оренди порушують права ОСОБА_1 , адже фактично позбавляють позивача можливості користуватися її земельною ділянкою протягом всього її життя. Також позивач зазначає, що "Зміни до договору оренди землі", який зареєстрований 10.11.2009 року за №040938000030, які по суті є додатковою угодою від 12.01.2015 року, зареєстрованою 11.12.2015 р. не відповідають загальним вимогам чинності правочину, та є підставою для визнання цієї додаткової угоди недійсною. Крім того, позивач допускає, що й самі зміни до договору були складені та підписані на 12.01.2015 року, а вже після скасування позивачем довіреності та отримання відповідачем інформації про це, тобто в проміжку з 03.12.2015 р. по 11.12.2015 рік. Адже зміни до договору складено в простій письмовій формі, до дня державної реєстрації (11.12.2015 р.). Ці зміни ніде не реєструвалися та не обліковувалися, копія позивачу для ознайомлення не надавалась. Також позивач вважає, що ОСОБА_3 умисно діяв в інтересах ТОВ "Украгроком". Також позивач просить поновити їй строк позовної давності.

Представник відповідача подала до суду заяву про застосування строків позовної давності, оскільки вважає, що позивач з моменту отримання нею повної орендної плати по договору і до моменту звернення до суду минуло 6 років і 8 місяців, а з моменту скасуванн довіреності 4 роки і 8 місяців.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позов із зазначених у ньому та відповіді на відзив підстав. Вона наголосила на тому, щодо оспорюваний договір укладений на строк, що перевищує передбачений законом максимальний строк для договору оренди землі, оспорюваний договір був зареєстрований після скасування довіреності, представник за довіреністю діяв всупереч інтересам довірителя на користь ТОВ "Украгроком" та мав з останнім зловмисну домовленість, адже він є пов`язаною із цим товариством особою.

Представник відповідача адвокат Смалиус І.В. заперечувала проти задоволення позову із зазначених у відзиві підстав. Вона наголосила на тому, що позивач добровільно видала довіреність і склала заповіт, а ці її дії не були обумовлені отриманням нею позщики від ТОВ "Украгроком", відповідач не могла не знати про стан своїх зобов`язань за уклаленими нею договорами, не провідомила довірителя та ТОВ "Украгроком" про скасування довіреності, а її предстьавник діяв у її інтересах, зловмисної домовленості не було.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, встановив.

1 січня 2008 року між ОСОБА_5 та ТОВ "УкрАгроКом", в особі Генерального директора Кузьменка А.І. був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 6.17 га № ділянки АДРЕСА_2 . Відповідно до п. 7 зазначеного вище договору він був укладений строком на 10 років з моменту реєстрації. Даний договір був зареєстрований у Олександрійському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.11.2009 року за № 040938000030.

14 липня 2009 року між ТОВ "УкрАгроКом", в особі комерційного директора Фесюка Павла Дмитровича, та ОСОБА_1 був укладений договір позики. За даним договором ОСОБА_1 отримала від ТОВ "УкрАгроКом" грошові кошти у сумі 16000,00 грн., строком на вісім років. Відповідно до п.5.1 договору позики, позика повертається шляхом утримання грошових коштів з оплати за користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди земельної ділянки укладеного між Позичальником та Позикодавцем та шляхом внесення готівки у касу Позикодавця.

Відповідно до довіреності від 27.04.2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Щербиною В.М., ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 , вчиняти від її імені будь-які дозволені законодавством правочини, щодо розпорядження всім її майном, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилось, включаючи договори купівлі-продажу, міни, ренти, позички, застави, оренди (найму), та будь-які інші договору, на їх розсуд (за винятком договорів дарування), проводити розрахунки по укладених договорах; бути її представником, а також з питань, що будуть стосуватися управління, від її імені в її інтересах, будь-яким майном з правом користування ним за призначенням, укладання в інтерасах ОСОБА_1 та підписувати договори оренди належного їй майна, а також у випадку необхідності, з правом розірвання укладених договорів оренди, здійснення розрахунків за договорами, отримання плати; одержувати належне ОСОБА_1 майно, а також документи; вести її справи у судах усіх інстанцій. Довіреність видана без права передоручення строком на десять років і дісна до 27.04.2021 року.

27 квітня 2011 року ОСОБА_1 на випадок своєї смерті склала заповіт відповідно до якого зробила таке розпорядження: земельну ділянку АДРЕСА_2 , площею 6,17 гектарів в межах згідно з планом, розташовану на території Дівочепільської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520382400:02:000:2251, належну ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії КР № 057069, виданого Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 13.03.2003 і зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 1, заповіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Щербиною В.М.

12 січня 2015 року між ОСОБА_1 , від імені якої діяла довірена особа ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності, від 27.04.2011 року, зареєстрована в реєстрі за № 455, приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Щербиною В.М., та ТОВ "УкрАгроКом", в особі комерціного директора ОСОБА_4 , було укладено договір про внесення змін до договору оренди землі, який зареєстрований за № 040938000030 від 10.11.2009 року, а саме у розділі "Строк дії договору" п. 7 викласти у такій редакції: Договір укладено на 49 років з моменту реєстрації змін до договору". Право оренди землі ТОВ "УкрАгроКом" на визначений у цьому договорі строк було зареєстроване 11.12.2015, що підтверджується з Витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 49606845.

2 грудня 2015 року ОСОБА_1 подала заяву до приватного нотаріуса міського нотаріального округу Стенюхіної І.В. про скасування довіреності на представництво інтересів та розпорядження майном, видану на ім`я ОСОБА_3 та посвідчену приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Щербиною В.М. 27.04.2011 за реєстр. № 455. У тексті заяви зазначено, до відповідно до п.2 ст.249 ЦПК УКраїни ОСОБА_1 зобов`язалася негайно повідомити про скасування довіреності повірену особу ОСОБА_3 .

Відповідно до оголошення у рубриці "Загублене" у газеті "Сільський вісник" від 11.11.2017 року зазначено, що загублений державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,17 га серія КР № 057069, виданий на ім`я ОСОБА_1 по Дівочепільській сільській раді, вважати недійсним. Внаслідок чого, ОСОБА_1 був виданий архівний Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР № 057069.

Також судом була досліджена надана позивачем копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст. 14 ЗУ "Про оренду землі" у редакції, що була чинною на час укладення оспорюваного договору від 12.01.2015 Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст.6 зазначеного закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст.17 зазначеного закону об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 19 ЗУ Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до п.2 ч.1 Стаття 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції від 09.12.2015, що діяла станом на день реєстрації права оренди за оспорюваним договором від 12.01.2015 обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, зокрема право право оренди земельної ділянки.

Відповідно ч.7 ст.16 до зазначеного закону державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1-3 ст.249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов`язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Враховуючи встановлені у справі обставини та зазначені норми права суд дійшов висновку про те, що при укладенні 12 січня 2015 року договору про зміни до договору оренди землі, від 1 січня 2008 року, який був зареєстрований 10 листопада 2009 року, були дотримані зазначені вище вимоги закону щодо його форми. На час його укладення, тобто 12.01.2015 ЗУ "Про оренду землі" передбачав просту письмову форму для цього виду договору та не пов`язував чинність договору із його державною реєстрацією, а натомість передбачав обов`язкову реєстрацію права оренди. Тому цей договір слід вважати укладеним у день його підписання сторонами а саме ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності ОСОБА_1 та від її імені, і представником ТОВ "Украгроком" 12 січня 2015 року, а не у день реєстрації права оренди, яке виникло на підставі його договору. При цьому зазначення у договорі про те, що він набуває чинності з моменту реєстрації змін до договору не спростовує зазначених висновків суду, адже закон не передбачає реєстрації самого договору землі чи договору про внесення змін до договору оренди землі, а натомість передбачає реєстрацію права оренди землі, яке виникло на підставі його договору. Таким чином, сторони на власний розсуд можуть визначити у договорі строк виникнення існування чи припинення зобов`язань, що обумовлені у ньому сторонами, зокрема і визначити, що право оренди виникає пізніше ніж день укладення цього договору, у тому числі у день реєстрації прав оренди.

Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що договір про внесення змін від 12.01.2015 мав бути укладений у тій же формі що і договір оренди землі від 1 січня 2008 року, який був зареєстрований 10 листопада 2009 року, тобто з обов`язковою державною реєстрацією договору, адже на час укладання договору від 12.01.2015 і реєстрації відповідного права оренди землі Закон України "Про оренду землі" було змінено: скасовано державну реєстрацію договору оренди землі, встановлено просту або за бажанням однієї із сторін нотаріально посвідчену форму договору оренди землі, при цьому державній реєстрації підлягав не сам договір, а право оренди, що виникло на підставі його договору.

Таким чином, на на день укладення оспорюваного договору про внесення змін до договору оренди землі, тобто 12 січня 2015 року, була чинною видана ОСОБА_1 довіреність на ім`я ОСОБА_3 , адже ОСОБА_1 подала заяву нотаріусу про відкликання довіреності лише 02 грудня 2015 року.

Також суд враховує зазначені норми статей 4, 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до яких право оренди земельної ділянки підлягає обов`язковій державній реєстрації, яка проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи. У судовому засіданні встановлено, що реєстрація права оренди, яке виникло на підставі оспорюваного позивачем договору від 12.01.2015 була проведена саме ТОВ "Украгроком", яке є правонабувачем за цим договором, тобто особою, у якої на підставі цього договору виникло право оренди землі. Представник позивача не заперечувала цього. Отже, представник ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 не брав участі у реєстрації 11 грудня 2015 року права оренди, що виникло на підставі договору від 12 січня 2015 року, тобто він не вчиняв жодних дій за довіреністю після її скасування довірителем ОСОБА_1 , а реєстрація цього права оренди була проведена згідно норм чинного на момент реєстрації законодавства за заявою правонабувача ТОВ "Украгроком".

Більш того, позивач не надала доказів виконання нею передбаченого ч.2 ст.249 ЦК України обов`язку негайно повідомити про скасування довіреності представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Тому суд виходить з того, що ОСОБА_1 на час реєстрації договору про внесення змін до договору, тобто станом на 11.12.2015 не повідомила свого представника та ТОВ Украгроком про сксування нею довіреності 02.12.2015.

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що оспорюваний договір міг бути укладений вже після скасування довіреності із проставленням на ньому дати його укладення "заднім числом", адже ці доводи не підтверджені достатніми доказами та оцінюються судом як припущення позивача.

Суд також відхиляє доводи позивача про недійсність оспорюваного договору у зв`язку із невідповідністю його умов щодо строку договору вимогам закону. У статті 19 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. У цій справі судом встановлено, що сторони під час дії попереднього договору оренди землі від 1 січня 2008 року, який був зареєстрований 10 листопада 2009 року, уклали 12 січня 2015 року договір, у якому встановили новий строк дії договору та визначили його тривалістю 49 років з моменту реєстрації змін. Як вбачається із змісту зазначеної норми ст 19 ЗУ "Про оренди землі" вона обмежує сторін договору у тому, що вони, укладаючи договір, не можуть визначити строк його дії більшим ніж 50 років. Однак у цій справі судом встановлено, що строк договору оренди землі, який відноситься до істотних умов його договору, був встановлений не одним договором, а двома, а саме первісним договором від 1 січня 2018 року і другим договором від 12 січня 2015 року про внесення змін до первісного договору. Таким чином, строни двічі виразили свою волю і взаємну згоду на укладення договору на певний строк і кожного разу цей строк відраховувався заново з моменту реєстрації договору та права оренди, що виник на його підставі, і кожного разу не перевищував встановлення зазначеною нормою закону максимального строку 50 років. Тому суд дійшов висновку про те, що умови оспорюваного договору не суперечать нормам статті 19 ЗУ "Про оренду землі".

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що довір від 12.01.2015 є недійсним оскільки його укладення було наслідком зловмисної домовленості її представника за довіреністю ОСОБА_3 із ТОВ Украгроком, а також у зв`язку з тим, що зазначений представник порушив ч.3 ст.238 ЦК України, вчинивши правочин від її імені в інтересах ТОВ "Украгроком". Суд застосовує правові висновки, викладені у постанові Верховного суду від 26 вересня 2019 року у справі № 400/232/18, яка винесена у подібних правовідносинах.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої, п`ятої-шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У силу статті 237, частини третьої статті 238 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Згідно з частинами першою, третьою статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Верховний Суд України у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначив, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не відсутність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.

На підставі наданих сторонами доказів у цій справі судом встановлено позивач своє волевиявлення на укладення спірного договору оренди землі виявила шляхом надання нотаріально посвідченої довіреності, якою уповноважила ОСОБА_3 , у тому числі укладати договори оренди. При цьому, відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України ОСОБА_1 не надала достатніх доказів на підтвердження факту зловмисної домовленості її представника ОСОБА_3 з ТОВ "Украгроком" щодо укладення вказаного договору оренди землі від 15.01.2015.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що на момент підписання договору оренди ОСОБА_3 , мав корпоратині права ТОВ "АгроВіста", яке є одним із засновників ТОВ "Украгроком", а також керівником ТОВ "ІнвестУкр", кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_6 , який одночасно є керівником і кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Украгроком", що, на думку позивача, свідчить про наявність умисного зговору між ними з метою отримання власної вигоди.

Суд вважає ці доводи недостатніми для обґрунтування недійсності договору, оскільки у довіреності не були зазначені будь-які обмеження повноважень ОСОБА_3 , зокрема щодо кола осіб, з якими він не має право укладати договір оренди або обмеження щодо будь-яких інших умов договору оренди.

Окрім цього, однією з ознак юридичної особи є її майнова відокремленість. Це означає, що майно юридичної особи, відокремлене (відділене) від майна інших учасників цивільного обороту, а також від майна членів цієї юридичної особи і не залежить від їх долі. У зв`язку з цим суд робить висновок про те, що наявність у ОСОБА_3 корпоративних прав підприємства, що є засновником відповідача, не є достатнім доказом того, що внаслідок укладення оспорюваного договору ОСОБА_3 діяв в у власних інтересах чи інтересах ТОВ "Украгроком". Відсутні будь-які докази, що ОСОБА_3 мав намір або отримав внаслідок укладення оспорюваного договору дій будь-яке майно чи вигоду. Також на момент укладення договору він не був ні представником, ні учасником ТОВ "Украгроком". Також не підтверджує зловмисної домовленості перебування ОСОБА_3 , на посаді керівника ТОВ "Інвест Укр", адже це підприємство не брало участі в укладенні оспорюваного договору і відсутні докази отримання ним вигоди від укладення цього договору.

Суд підкреслює, що воля ОСОБА_1 на укладення її представником ОСОБА_3 договору оренди виражена у тексті виданої нею довіреності. Тому за відсутності достатніх доказів зловмисної домовленості, суд дійшов висновку про те, що укладаючи договір від 12.01.2015 ОСОБА_3 , діяв від імені та в інтересах довірителя ОСОБА_1 . При цьому доказів порушення прав ОСОБА_1 її довірителем при укладенні оспорюваного договору суду не надано. Також немає достатніх доказів того, що видання нею довіреності було пов`язане із її зобов`язаннями за довгором позики, який вона уклата з ТОВ "Украгроком", адже цей договір позики не місить жодних умов, які б зобов`язували ОСОБА_1 видати довіреність або забезпечити виконання своїх обов`язків за договором позики шляхом складення заповіту, передачі права чи документів на власну земельну ділянку. Натомість договором визначено, що погашення заборгованості відбуватиметься за рахунок орендної плати за вже укладеним договором оренди землі. Судом встановлено, що заборгованість за цим договором позики була погашена за рахунок утримання з орендної плати у 2013 році, про що ОСОБА_1 мала знати, адже вона підписувала договір позики та була ознайомлена з його умовами, а також не могла не знати про обсяг власних доходів від оренди землі, адже, зокрема у 2014 і 2015 роках отримала від ТОВ "Украгроком" орендну плату. Водночас, оспорюваний договір був укладений 12 січня 2015 року.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" про визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 9 квітня 2021 року.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ТОВ "Украгроком", код ЄДРПОУ 30327425, вул. Соборна, 1, с. Головківка, Олександрійський район Кіровоградської області.

Суддя В.В. Орловський