Рішення

від 01.04.2021 по справі 205/5077/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

02.04.2021 Єдиний унікальний номер 205/5077/20

Провадження № 2/205/1232/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісполін плюс» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Д. «Кедр» про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ісполін плюс» 06 липня 2020 року направив до суду поштою позов до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування збитків, який надійшов до суду 09 липня 2020 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2020 року позов було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2020 року було вжито заходи забезпечення позову відносно рухомого майна, належного відповідачеві.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2020 року відповідачу у задоволенні клопотання про витребування доказів було відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2020 року клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху було залишено без задоволення.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2020 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, було залучено ТОВ «Т.Д. «Кедр».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2020 року підготовче провадження було закрито і призначено справу до судового розгляду.

Позивач у своєму позові та відповіді на відзив, а його представник у ході судового розгляду 27 січня 2021 року та 30 березня 2021 року, посилалися на те, що 15 травня 2020 року позивач придбав у ФОП ОСОБА_2 борошно І ґатунку, виготовлене 14 травня 2020 року, у кількості 200 мішків загальною вагою 10000 кг. Для перевезення вантажу від місця виробництва до замовника військової частини № НОМЕР_1 , яка розташована у м. Лисичанську, було укладено договір-заявку № 14/05-2 від 14 травня 2020 року про транспортно-експедиційні послуги. Зазначений договір було укладено за допомогою засобів електронного зв`язку між ТОВ «Ісполін Плюс» та ТОВ «Т.Д. «Кедр», за умовами якого останнє надало для перевезення автомобіль MAЗ, номер держреєстрації НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_3 , відповідальним за перевезення вантажу призначено водія ОСОБА_1 . Того ж дня, 15 травня 2020 року, борошно було завантажено. 18 травня 2020 року автомобіль з продукцією прибув до військової частини, після чого було здійснено оплату на карткових рахунок, реквізити якого були надані за допомогою повідомлення, проте, після оплати послуг перевезення відповідач відмовився вивантажувати борошно, мотивуючи тим, що не отримав оплату за свої послуги, на зв`язок не виходив, вимкнув телефон. Сторони вели перемовини, пропонували витрати за доставку розподілити між відповідачем, третьою особою та диспетчером, відповідач не погодився. Згодом позивач звернувся до АНД ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області. 21 травня 2020 року працівниками відділку поліції за участю відповідача та у присутності представника позивача було проведено огляд за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено автомобіль MAЗ, номер держреєстрації НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_3 , в якому знаходилося 200 мішків борошна. На теперішній час відповідач борошно не повернув. Термін придатності борошна сплив, а його зберігання не відповідає умовам, тому є підстави припускати що товар втратив свої споживчі якості та не може бути використаним за призначенням. Просили суд стягнути з ОСОБА_1 збитки у розмірі 60000 гривень, витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 гривень та судовий збір у розмірі 3153 гривень. Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву, запереченні, ході судового розгляду 27 січня 2021 року та 30 березня 2021 року, та його представник у ході судового розгляду 27 січня 2021 року та 30 березня 2021 року, заперечували проти заявлених позовних вимог і посилалися на те, що на у відкритому доступі в мережі інтернет на платформі оголошень відповідач розмістив оголошення, за яким йому телефонують логісти і пропонують замовлення: надають вихідні дані, і він здійснює вантажні перевезення. На момент надання послуг у травні 2020 року відповідач припинив свою діяльність як приватний підприємець. Замовлення отримав телефоном. Того дня він перевозив не лише борошно позивача. На заводі отримав товарно-транспортну накладну та борошно, яке доставлено у військову частину у м. Лисичанську, де вивантажили 4000 кг, але відповідні документи надати відмовилися, тому завантажили назад і він поїхав. У м. Лисичанську відповідача зупинила поліція, від якої йому стало відомо про те, що відносно нього позивач подав заяву, в якій зазначалося, що він відмовився вивантажити борошно. Надавши пояснення, ОСОБА_1 поїхав. Після приїзду додому, декілька днів спілкувався з представником позивача, за роботу йому не заплатили. Жодних договірних відносин між ним і ТОВ «Ісполін плюс» не існує. Місце вивантаження повідомили телефоном, вказавши адресу: АДРЕСА_2 , у транспортній накладній ця адреса зазначена не була. Позивач не намагався урегулювати спір, оплатити роботу також не пропонували. Всього мали заплатити 14000 гривень. Борошно перебуває у нього на зберіганні в автомобілі, який знаходиться на стоянці, та який опломбований. Позивачем не надано доказів, що 15 травня 2020 року відповідачеві було передано для перевезення борошно у кількості 200 мішків, що становить 10000 кг. З наданих документів можливо встановити, що відправником є млин Ровно Мелітопольського району, отримувач вантажу ОСОБА_3 , жодних документально підтверджених доказів, що борошно належить саме ТОВ «Ісполін Плюс» не надано. У наданій видатковій накладній відсутні підпис та печатка в графі «одержувач». Жодних договірних відносин між ТОВ «Ісполін плюс» та ОСОБА_1 оформлено не було. Представник відповідача надала заяву, в якій просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа ТОВ «Т.Д. Кедр» свого представника у судове засідання не направило, про час та дату судового розгляду повідомлено належним чином, про причини неявки свого представника судові не повідомило, письмових пояснень на позовну заяву судові надано не було.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 лютого 2020 року між ВЧ НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ТОВ «Ісполін Плюс» було укладено договір поставки товарів (продуктів харчування) № 35-20 (а.с. 97-99).

14 травня 2020 року між ТОВ «Ісполін плюс» і ТОВ «Т.Д. «Кедр» було укладено договір-заявку № 14/05-2 на транспортно-експедиційні послуги на перевезення продуктів харчування у кількості 10 тон з місцем вивантаження: АДРЕСА_2 (а.с. 9). Відповідно до зазначеного договору перевезення мало здійснюватися водієм ОСОБА_1 на автомобілі MAЗ, номер держреєстрації НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_3 .

Платіжним дорученням № 35 від 15 травня 2020 року ТОВ «Ісполін плюс» перерахувало ФОП ОСОБА_2 60000 гривень за рахунком № 0000003 від 07 травня 2020 року (а.с. 7).

15 травня 2020 року ФОП ОСОБА_2 на підставі видаткової накладної відвантажила 10000 кг борошна пшеничного 1 ґатунку (а.с 8), отримувачем в якій зазначено ТОВ «Ісполін плюс».

Згідно з накладною № 1134 від 15 травня 2020 року з млина Рівне ОСОБА_1 було відвантажено 200 одиниць товару загальною вагою 10000 кг (а.с. 63).

Відповідно до відомостей, зазначених у товарно-транспортній накладній № 1391 від 15 травня 2020 року, замовником борошна пшеничного у кількості 200 одиниць загальною вагою 10000 кг є ОСОБА_3 , який також є вантажоодержувачем (а.с. 61). Пункт навантаження: млин Рівне, пункт розвантаження: м. Лисичанськ.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.509ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст.629ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень ст.664ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частинами 1-3 статті 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 1 ст.919ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків у розумний строк.

Відповідно до ст. 920 ЦК України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до частини 2 статті 924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до приписів статті 22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, із наданих до суду сторонами доказів, вбачається, що між позивачем і відповідачем відсутні будь-які договірні відносини. Жодних доказів, що давали би підстави стверджувати, що відповідач зобов`язаний вчинити дії на користь позивача, а саме: доставити належний ТОВ «Ісполін Плюс» товар (борошно), суду надано не було. Між ТОВ «Ісполін Плюс» та ФОП ОСОБА_2 на підставі договору виникли договірні відносини, також позивач має зобов`язання за умовами договору поставки перед ВЧ НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а договір-заявку про перевезення було укладено між ТОВ «Ісполін Плюс» та ТОВ «Т.Д. «Кедр».

Як вбачається з договору-заявки від 14 травня 2020 року № 14/05-2 на транспортно-експедиційні послуги на перевезення продуктів харчування, суд позбавлений можливості прийняти його як належний доказ зобов`язань відповідача, оскільки його сторонами є позивач і третя особа. Відомості про відповідача у ньому хоча й зазначені, проте він договір не підписував, доказів перебування відповідача у трудових відносинах з третьою особою, суду також не надано, клопотань про витребування доказів заявлено не було.

Суд приймаєдо увагизаперечення відповідачащодо належностідоказу договоруоренди транспортногозасобу №01/01-20від 03січня 2020року,оскільки відповіднодо положеньч.ч.1,2ст.799ЦК Українидоговір наймутранспортного засобуукладається уписьмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Оскільки ОСОБА_1 припинив свою господарську діяльність як фізична особа-підприємець, договір мав би бути посвідчений нотаріально, а до справи долучено копію договору оренди, вчиненого у простій письмовій формі, що в силу положень ч. 1 ст. 220 ЦК України має наслідком нікчемність, тому судом як доказ не приймається.

Стороною позивача, як доказ оплати послуг відповідача, надано копію квитанції про сплату грошових коштів у розмірі 4555 гривень 11 коп. на картковий рахунок ОСОБА_4 (а.с. 15). Із вказаного документу неможливо встановити, хто є платником зазначеною суми, підстави її перерахування та призначення платежу.

Разом з цим, висновок АНД ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області № 13416 за матеріалами ЖЄО № 19033 (а.с. 100-119) жодним чином не підтверджує, що між ОСОБА_1 і ТОВ «Ісполін Плюс» наявні договірні відносини, оскільки підставою позову є невиконання відповідачем умов договору перевезення, зазначений висновок лише підтверджує факт перерахування грошових коштів у розмірі 4555 гривень 11 коп. на картковий рахунок ОСОБА_4 , що не є предметом спору, тому судом у межах розгляду цієї справи цей доказ не досліджується.

Наявне у відповідача борошно у загальній кількості 10000 кг відповідно до супровідних документів, які були надані ОСОБА_1 , належить ОСОБА_3 (а.с. 61).

Також суд зауважує, що позивач стверджує, що товар, а саме: борошно пшеничне 1 ґатунку у кількості 10000 кг не було доставлено, при цьому претензій контрагента щодо невиконання зобов`язань ТОВ «Ісполін Плюс» за договором поставки від 25 лютого 2020 року до матеріалів справи не надано.

Таким чином, у ході судового розгляду судом не встановлено фактичних обставин, які б давали підстави стверджувати, що у відповідача виникло зобов`язання по відношенню до ТОВ «Ісполін Плюс», невиконання якого мало наслідком збитки, понесені позивачем. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Оскільки ТОВ «Ісполін Плюс» у задоволенні позовних вимог відмовлено, сплачений ним судовий збір у загальному розмірі 3 153 гривень (а.с. 1, 27) слід віднести за рахунок позивача.

Понесені відповідачем ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 гривень, відповідно до положень ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 22, ч.ч. 1, 2 ст. 509, ст. 525, 526, ч. 1 ст. 626, ст.ст. 627, 629, 664, 908, ч.ч. 1-3 ст. 909, ч. 1 ст. 919, ст. 920 ЦПК України, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Ісполін Плюс» (код ЄДРПОУ 33667686, юридична адреса: 49081, м. Дніпро, вул. Артільна, буд. 2) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) про відшкодування збитків відмовити.

Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Ісполін Плюс» (код ЄДРПОУ 33667686, юридична адреса: 49081, м. Дніпро, вул. Артільна, буд. 2), віднести за його рахунок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісполін Плюс» (код ЄДРПОУ 33667686, юридична адреса: 49081, м. Дніпро, вул. Артільна, буд. 2) на користь до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: