Рішення

від 19.04.2021 по справі 623/546/19

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/546/19

Номер провадження 2/623/21/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

15 квітня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Герцова О. М.

з участю: секретаря - Рзаєвої І.С.

представника позивача: Білоголовської Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Золота Нива 1" до ОСОБА_1 про стягнення в рахунок відшкодування заподіяних збитків , -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що загальний розмір збитків, які понесло ПП Золота нива 1 внаслідок пошкодження посівів соняшника худобою ОСОБА_1 становить 304 000 (триста чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Представник позивача у судовому засіданні просив його позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки та сплачений судовий збір.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав. Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 223 ЦПК України та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вислухавши доводи представника позивача, пояснення свідків, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов наступного висновку.

Відповідно положень ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із положеннями, зокрема, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити рішення.

Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до заяви (повідомлення) на ім`я начальника Ізюмського ВП ГУНП України в Харківській області полковника міліції ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення (в порядку ст..214 КПК України) зазначено, що 26.06.2018 року на полі НОМЕР_3 контур № 87 і поле № НОМЕР_2 контур № 86 (Левківська сільська рада), засіяного соняшником, ПП Золота нива 1 виявлено пошкодження посівів вівцями площі близько 8 га (7 га на полі № НОМЕР_2 та 1 га на полі № НОМЕР_3 ) (кадастрові номери земельних ділянок 6322886500:06:000:0052, 6322886500:06:000:0053, 6322886500:06:000:0057, 6322886500:06:000:0058, 6322886500:06:000:0059, 6322886500:06:000:0060).(а.с.17-18).

Зазначені земельні ділянки ПП Золота нива 1 орендує у наступних громадян на підставі договорів оренди: ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . (а.с.25-75).

Листом від 21.11.2018 року № 15046/11981-2018 начальником Ізюмського ВП ГУНП України Харківській області повідомив, що в ході перевірки виявлено факт неодноразового заходу отари овець, які належать ОСОБА_1 на поле, внаслідок чого було знищено посіви соняшника площею 8 га. Зазначено, що в даному діянні відсутні ознаки кримінального правопорушення та спір зі стягнення збитків має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.(а.с.19).

Розпорядженням Ізюмської РДА Харківської області від 03.09.2018 року № 285 була створена комісія з визначення та відшкодування збитків, заподіяних землекористувачу ПП Золота нива 1 , яка склала акт визначення розміру збитків, затверджений розпорядженням Ізюмської РДА № 341 від 16.10.2018 р.(а.с.12).

Відповідно до акту сума реальних збитків, які отримала ПП Золота нива 1 від дій ОСОБА_1 становить 52 638,82 гривень (сума витрат на посів соняшника на площі 8 га), в тому числі: по полю № 35 становить 44942,13 грн., по полю № 36 - 7696,69 грн.

Крім того, ПП Золота нива 1 не отримала дохід від врожаю соняшника на зазначеній площі. На момент подачі документів збирання врожаю соняшника ще не було розпочато.

Розпорядженням Ізюмської РДА Харківської області від 21.11.2018 року № 454 була створена комісія з визначення та відшкодування збитків, заподіяних землекористувачу ПП Золота нива 1 , яка склала акт визначення розміру збитків, заподіяних землекористувачу ПП Золота нива 1 , затверджений розпорядженням Ізюмської РДА № 31 від 22.01.2019 р.(а.с.16).

Неодержані доходи ПП Золота нива 1 складають 251 361,18 гри., які міг би одержати орендар із земельної ділянки, зокрема реалізуючи насіння соняшника покупцям і які він не одержав внаслідок їх знищення худобою, яка належить громадянину ОСОБА_1 .(а.с.13-15).

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні, пояснив суду, що працює головним агрономом ПП Золота нива1 . Бачив як отара овець, які належать ОСОБА_1 , зайшла на поле та знищила посіви соняшника площею 8 га.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні, повідомив суд, що працює у ПП Золота нива 1 на посаді бригадира, бачив як худобу, що належить відповідачу у справі, вийшла на поле та знищила посіви соняшника. Вказав, що неодноразово в усній формі працівниками ПП Золота нива 1 попереджено ОСОБА_1 про необхідність слідкувати за худобою з метою недопущення їх заходу на поля.

Відповідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням цих норм, суд повинен установити чи було порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси заявника, i залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні, в залежності від наявності для цього відповідних підстав, встановлених законом або договором.

Аналіз вказаних правових норм вказує на необхідність встановлення обставин справи, які впливають на прийняття рішення судом - порушення цивільного права особи, наявності майнової шкоди та її обсягу, вини особи у вчиненому та обставин, що виключають її відповідальність, при цьому тягар доказування покладається на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Приписами ч. 1 ст. 157 ЗК України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють, зокрема громадяни, які використовують земельні ділянки, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом 2 ч. 2 цієї статті Кодексу передбачено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Верховним Судом України в постанові від 18 травня 2016 року у справі № 6-237цс16 висловлена правова позиція, відповідно до якої, збитки позивача полягають не в його реальних втратах, яких він зазнав або зазнає, а в тих доходах, які позивач недоотримав або недоотримає внаслідок порушення його цивільного права.

Згідно з ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 157 ЗК України).

Згідно з п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Порушення цивільного права, яке потягло за собою завдання підприємству матеріальних збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином в даній категорії справ судам, в першу чергу, необхідно установити факт наявності самовільного зайняття земельної ділянки, яке в причинно-наслідковому зв`язку потягло за собою втрату упущеної вигоди.

У разі встановлення такої обставини для обчислення розміру упущеної вигоди слід застосовувати Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справа № 393/214/17.

Отже у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

В якості належних та допустимих доказів упущеної вигоди надаються докази, які свідчать про реальні наміри власника обробити свою ділянку - проведення закупівлі посівного матеріалу, укладення договорів на обробіток ділянки для висадження закупного посівного матеріалу або наявність у власника техніки для самостійного обробітку своєї земельної ділянки та інші аналогічні дії власника, які свідчать про підготовку до самостійного використання ділянки.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи не є абстрактними, а реально були б ним отримані в разі використання земельної ділянки. Позивач має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку не є підставою для його стягнення.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з елементів цивільна відповідальність не настає.

Суд зазначає, що доказами, які було надано на розгляд суду позивачем та які було отримано під час підготовки й розгляду справи підтверджується заподіяння шкоди майну представнику позивача в розмірі та за обставин, зазначених у позовній заяві.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що йому було спричинено, а тому є підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом задоволено у позовних вимогах, то суд покладає судовий збір на відповідача.

Керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву Приватного підприємства "Золота Нива 1" до ОСОБА_1 про стягнення в рахунок відшкодування заподіяних збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного підприємтва "Золота нива 1"(64333 Харківська область Ізюмський район село Забавне вулиця Харківська будинок 1-Б, р/р № НОМЕР_4 в АТ "ОТП Банк" м.Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 33897138) - 304000 (триста чотири тисячі) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування заподіяних збитків.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного підприємтва "Золота нива 1"(64333 Харківська область Ізюмський район село Забавне вулиця Харківська будинок 1-Б, р/р № НОМЕР_4 в АТ "ОТП Банк" м.Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 33897138) судовий збір у розмірі 4560 (чотири тисячі п"ятсот шістдесят ) гривень 00 копійок.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд або безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: О.М. Герцов

Повний текст рішення складено 19 квітня 2021 року.