Рішення

від 19.04.2021 по справі 451/753/20

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

19 квітня 2021 рокуСправа №451/753/20 Провадження № 2/451/213/21

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/753/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

20 травня 2020 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.07.2010 року. Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина. До складу спадкового майна, окрім іншого, входило право власності на земельну ділянку площею 2,4466 га, що знаходиться на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області. Право власності спадкодавця на вищевказану земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №344541 від 07.12.2005 року. За життя ОСОБА_3 розпорядження на випадок своєї смерті у вигляді заповіту не робила. Не було дане майно також і об`єктом спадкового договору. Єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину є позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець четвертої черги спадкування за законом. Факт прийняття спадщини підтверджується рішенням Радехівського районного суду Львівської області у справі №451/1673/18 від 26.09.2019 року. Однак нотаріус відмовляє позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірне нерухоме майно по причині відсутності у позивача оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно. За таких обставин у позивача не залишається іншого дієвого виходу з ситуації, інакше як звернутися до суду з позовом з метою захисту свого невизнаного майнового права.

У підготовче судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, однак представник позивача подав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, позов просить задовольнити та справу слухати без його участі (а.с.27).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, від її представника до суду поступила заява, в якій позовні вимоги визнає повністю, просила розгляд справи проводити без його участі (а.с.28).

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Буського районного управління юстиції Львівської області 17 липня 2010 року (а.с.10).

Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №344541, виданого 07 грудня 2005 року головою Радехівської райдержадміністрації на підставі розпорядження Голови Радехівської райдержадміністрації від 22 листопада 2005 року №841, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010545901172, вбачається, що земельна ділянка, площею 2,4466 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, належала ОСОБА_3 (а.с.11).

Факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю з 01 січня 2004 року по 17 липня 2010 року до дня смерті спадкодавця, встановлено рішенням Радехівського районного суду Львівської області у справі №451/1673/18 від 26.09.2019 року (а.с.12-13).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності на спадкове майно є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,206, 258-259,263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), у порядку спадкування, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2.4466 га (діл. 1 - площа 2.0220 га, кадастровий номер 4623987200:14:000:0096 та діл.2 - площа 0.4246 га, кадастровий номер 4623987200:14:000:0056), яка знаходиться на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області та належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №344541, виданого 07 грудня 2005 року головою Радехівської райдержадміністрації на підставі розпорядження Голови Радехівської райдержадміністрації від 22 листопада 2005 року №841, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010545901172.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), жительки с.Сушно Радехівського району Львівської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), жителя АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлене в нарадчій кімнаті 19 квітня 2021 року.