Ухвала

від 08.04.2021 по справі 466/2430/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/2430/19

У Х В А Л А

іменем України

«08» квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

заяву ОСОБА_3 про зняття арешту з нерухомого майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140000000291 від 01.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

у с т а н о в и в :

21 вересня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про зняття арешту з майна, в якій просить постановити ухвалу про припинення арешту на нежитлові приміщення, загальною площею 134,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 жовтня 2018 року у справі № 461/4182/18 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140000000291 від 01 червня 2018 року.

В обґрунтування заяви покликається на те, що він, ОСОБА_3 , є власником нерухомого майна - нежитлових приміщень, загальною площею 134,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

10 вересня 2020 року йому стало відомо, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 жовтня 2018 року у справі № 461/4182/18 було накладено арешт на вищевказані нежитлові приміщення, які належать йому на праві приватної власності. Обтяжувач - Головне управління Національної поліції у Львівській області, підстава виникнення обтяження - ухвала Галицького районного суду м. Львова від 05 жовтня 2018 року у справі № 461/4182/18.

У зв`язку з накладенням такого арешту він, як власник, зіткнувся з неможливістю використання цього майна.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15 травня 2019 року у справі №466/2430/19 кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140000000291 від 01 червня 2018 року, було закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, які передбачені п.п.1,2,3 ч.1 ст. 49 КК України. Цією ухвалою суду також вирішено питання щодо речових доказів по справі: картки форми №1; особової справи №60; технічної документації із землеустрою на земельну ділянку тощо. Однак, не вирішено долю об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень, загальною площею 134,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які йому, ОСОБА_3 , належать на праві приватної власності.

З моменту закриття кримінального провадження відпала потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому він вирішив звернутись в суд.

В судове засідання, яке після оголошення перерви було призначене на 08 квітня 2021 року о 16.40 год заявник ОСОБА_3 , його представник - адвокат ОСОБА_4 та прокурор Львівської обласної прокуратури не з`явились, та від представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 і прокурора ОСОБА_5 до суду надійшли заяви про розгляд заяви про скасування арешту у їх відсутності.

У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, заява ОСОБА_3 про зняття арешту з нерухомого майна підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В ході розгляду заяви судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 жовня 2018 року у справі №461/4182/18 було задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області та накладено арешт, а саме: позбавлено права відчуження, на об`єкт нерухомого майна, нежитлові приміщення, загальною площею 134,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , які на підставі договору купівлі-продажу від 25 травня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_6 , належать заявнику ОСОБА_3 .

Вищевказаний арешт слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова було накладено в порядку ст. 170 КПК України та з метою збереження речового доказу.

25 березня 2019 року на розгляд Шевченківського районного суду м. Львова з прокуратури Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2018 року за №12018140000000291, про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15 травня 2019 року було задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.2 ст. 358, ч.3 358 КК України (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року), та кримінальне провадження щодо нього, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2018 року за №12018140000000291, закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, які передбачені п.п.1,2,3 ч.1 ст. 49 КК України.

Цією ж ухвалою суду було вирішено питання щодо речових доказів по справі, а саме: картку форми №1 на прізвище ОСОБА_9 повернуто в Підберізцівську сільську раду Пустомитівського району Львівської області; особову справу №60 на прізвище ОСОБА_10 повернуто в Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Львівській області; технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку фізичної особи підприємця ОСОБА_11 у АДРЕСА_1 та інвентаризаційну справу на нежитлове приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_1 , - вирішено зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вищевказаною ухвалою також стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 в доход держави витрати за проведення трьох судових почеркознавчих експертиз. Однак питання щодо скасування арешту на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_3 , судом не вирішувалось.

У відповідності до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Завданням арешту майна в розумінні ч.2 ст. 170 КПК України є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження; збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з приписами ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. ст. 2, 98, 167, 170, 174, 369. 370, 371, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_3 про зняття арешту з нерухомого майна задовольнити.

Зняти арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 жовтня 2018 року у справі № 461/4182/18 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140000000291 від 01 червня 2018 року, в частині позбавлення права відчуження, на об`єкт нерухомого майна, нежитлові приміщення, загальною площею 134,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_3 .

На ухвалу протягом семи діб з дня її проголошення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1