Ухвала

від 13.04.2021 по справі 756/5773/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:756/5773/19

Провадження №: 1-кс/755/1586/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст.371, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ст.340 КК України ОСОБА_5 за ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.3 ст.371, ч.2 ст.372, ч.1 ст.394 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст.372 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника потерпілих ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и в:

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 звернулася із заявою про самовідвід у розгляді кримінального провадження № 755/5773/19 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст.371, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ст.340 КК України, ОСОБА_5 за ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.3 ст.371, ч.2 ст.372, ч.1 ст.394 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст.372 КК України.

У судовому засіданні прокурор та представник потерпілих заперечували щодо заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 .

Інші учасники, не з`явилися, про час та дату судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлена про судове засідання згідно вимог ст. 135 КПК України, не з`явилася, правом подачі пояснень, у тому числі письмових, не скористалася.

Заслухавши думку представника потерпілих, враховуючи вимоги ст. ст.22, 26 та 81 КПК України, вважаю за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з`явилися, і приходжу до наступних висновків.

У провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст.371, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ст.340 КК України, ОСОБА_5 за ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.3 ст.371, ч.2 ст.372, ч.1 ст.394 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст.372 КК України.

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 подала заяву про самовідвід на підставі п. п. 4 ч.1 ст.75 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі з`явлення відводу судді його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Згідно положень ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.

Положеннями ст.75, ст.76КПК України визначено чіткий перелік підстав, за яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні.

У заяві про самовідвід суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 посилається на положення ч.1 ст.75 КПК України,

Частиною третьоюстатті 35 КПК Українивстановлено порядок визначення слідчого судді для розгляду справи, а саме: визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України суддя, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

-якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

-якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

-якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

-за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

-у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Разом з цим, під час судового розгляду даної заяви за наданими суду матеріалами, не встановлено наявності певної особистої заінтересованості судді, певних її прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).

Відповідно до ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ж ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Враховуючи викладене, вважаю, що заява про самовідвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , задоволенню не підлягає.

у х в а л и в:

У задоволені заяви судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст.371, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ст.340 КК України, ОСОБА_5 за ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.3 ст.371, ч.2 ст.372, ч.1 ст.394 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст.372 КК України, про самовідвід відмовити.

Ухвала оскарження не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1