Постанова

від 14.04.2021 по справі 392/965/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2021 року м. Кропивницький

справа № 392/965/18

провадження № 22-ц/4809/504/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Чельник О.І., Черненко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Деменко О.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , Селянське фермерське господарство Лісовий Сергій Леонідович ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2019 року у складі судді Орендовського В.А.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Селянського фермерського господарства Лісовий Сергій Леонідович про визнання права користування, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення збитків.

В обґрунтування позову зазначала, що вона є орендарем земельної ділянки (кадастровий номер 3523182800:02:003:9103), площею 40,7227, на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області на підставі договору оренди, укладеного 29.12.2012 між нею та Маловисківською РДА, який внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 19.12.2013.

До 2012 року вказана земельна ділянка площею 40,72 га перебувала у складі земельної ділянки площею 44,8 га, що належала з 1993 року на праві постійного користування ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі розпорядження голови Маловисківської РДА від 27.04.2012 № 314-р Про переведення земельної ділянки до земель запасу Лозуватської сільської ради припинено право постійного користування ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку площею 44,8 га та переведено її до земель запасу Лозуватської сільської ради для подальшого перерозподілу між фізичними і юридичними особами.

Позивач зазначала, що обробляла вказану земельну ділянку до 2016 року та дотепер сплачує орендну плату вiдповiдно до зазначеного вище договору.

Достовiрно знаючи про те, що орендарем спірної земельної дiлянки є позивач, вiдповiдачами з 2017 року здiйснено її самовiльне захоплення та обробіток, що підтверджується актами обстеження спірної земельної дiлянки вiд 14.04.2017, 15.04.2017, 26.06.2018, заявою ОСОБА_2 від 06.07.2017 про забезпечення цивільного позову у цивільній справі №392/605/17.

На підставі вищевикладеного просила суд:

- визнати за нею право користування земельною дiлянкою, площею 40,7227 га, розташованою на територiї Лозуватськоiї сiльськоiї ради Маловискiвського району Кіровоградської області, з кадастровим номером 3523182800:02:003:9103, наданою їй на пiдставi договору оренди землi вiд 29.12.2012 року, який внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію iншого речового права 19.12.2013;

- усунути їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою, площею 40,7227 га, розташованою на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, з кадастровим номером 3523182800:02:003:9103, наданій їй на підставі договору оренди землі від 29.12.2012, який внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 19.12.2013, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 та Селянське фермерське господарство Лісовий Сергій Леонідович звільнити та повернути земельну ділянку, кадастровий номер 3523182800:02:003:9103, у її користування, з передачею їй незібраного врожаю сої, вирощеного на цій земельній ділянці у 2018 році, без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними;

- стягнути солiдарно з відповідачів на її користь матеріальні збитки, заподiянi їй у 2017 роцi, у виглядi неодержаних доходів у розмiрi 378 396 грн. 15 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Селянського фермерського господарства Лісовий Сергій Леонідович про визнання права користування, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення збитків відмовлено.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з того, що у визначеному законодавством порядку факт незаконного самовільного зайняття земельної ділянки відповідачами як у 2017 році, так і 2018 році не був встановлений на підставі належних, допустимих і достовірних доказів. Інших доказів щодо факту самовільного незаконного зайняття спірної земельної ділянки відповідачами у 2017 та 2018 роках матеріали справи не містять, а тому суд дійшов висновку, що доводи ОСОБА_1 про порушення її права користування земельною ділянкою відповідачами є недоведеними, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Позивач вважає, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню.

На думку позивача висновки суду стосовно того, що контроль за використанням та охороною земель, порядок встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки та відповідальність за самовільне зайняття може встановлюватися лише органами, визначеними в ст. 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель суперечать нормам матеріального та процесуального права, обставинам справи, а також порушує її право на судовий захист.

Зазначала, що використовує земельну ділянку, кадастровий номер 3523182800:02:003:9103, на підставі договору оренди землі від 29.12.2012.

Проте, відповідачі, не зважаючи на це, з квітня 2017 року без правової підстави (самовільно) зайняли земельну ділянку, кадастровий номер 3523182800:02:003:9103 та чинять їй перешкоди у використанні зазначеною земельною ділянкою.

Вважає, що суд першої інстанції неправомірно обґрунтовує відмову в задоволені позову з позиції поняття самовільного зайняття земельної ділянки, передбаченого ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , у той час, коли позов про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою обґрунтовано вимогами ст. 212 ЗК України, що передбачають різні способи доказування. Стаття 212 ЗК України визначає предмет негаторного позову, повернення земельної ділянки шляхом усунення перешкод в її користуванні.

Просила скасувати рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29.03.2019 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначив, що мотиви та підстави, зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, натомість суд в рішенні ретельно проаналізував усі докази та правові підстави, які були надані позивачем та відповідачем, а тому аргументовано задовольнив позовні вимоги.

Зокрема вказує, що відповідно до п.5.3. Статуту СФГ Лісового Сергія Леонідовича , в користуванні господарства перебуває дві земельні ділянки: 44,7 га відповідно до державного акта на право постійного користування від 03.04.2000 року №330 та площею 44,8 га відповідно до державного акта на право постійного користування від 1993 року №40. Вказані земельні ділянки є суміжними і використовуються господарством на законних підставах.

За результатами проведеної документальної перевірки управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області було встановлено, що - Земельна ділянка площею 44,8 га використовується СФГ Лісового Сергія Леонідовича на підставі державного акта серії Б№051259 на право постійного користування землею та межує з земельною ділянкою з кадастровим №3523182800:02:003:9103, яка має двох користувачів: ОСОБА_1 за договором оренди землі від 29.12.2012 та ОСОБА_4 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КРМВ 262 кадастровий номер 3523182800:02:003:9104.

За інформацією кадастрового реєстратора від 11.12.2018 встановлено факт перетину земельних ділянок з кадастровими номерами 3523182800:02:003:9103 та 3523182800:02:003:9104. Площа співпадає на 99,6665%. За відомостями які розміщені на публічній кадастровій карті чітко видно факт накладання земельної ділянки ОСОБА_1 із земельною ділянкою ОСОБА_4 .

Вважає, що позивач помилилася із предметом спору і вимагає повернути земельну ділянку яка їй не належить.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини

Розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 01.03.2012 за № 162-р Про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земель в оренду , ОСОБА_1 надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земель сільськогосподарського призначення державної власності (земель резерву) в оренду (за межами населеного пункту) на території Лозуватської сільської ради терміном на 25 років загальною площею 45,00 га в тому числі рілля 45,00 га для ведення городництва з орендною платою в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земель з урахуванням індексу інфляції.

Розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 14.12.2012 за № 1147-р Про затвердження акту визначення збитків власників землі та землекористувачів, пов`язаних з вилученням та передачею в оренду земельної ділянки , затверджено проект землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення городництва загальною площею 40,7227 га, в тому числі ріллі 40, 7227 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі резервного фонду) терміном на 25 років на території Лозуватської сільської ради, а також передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення городництва загальною площею 40,7227 терміном на 25 років.

29.12.2012 між орендодавцем Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області в особі голови райдержадміністрації Резніка В.В., з одного боку, і орендарем ОСОБА_1 , з другого боку, було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності, сільськогосподарського призначення для ведення городництва, кадастровий номер 3523182800:02:000:9103, в оренду, площею 40,7227 га, що розташована на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Договір укладено на 25 років.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, датою державної реєстрації речового права є 19.12.2013.

Згідно статуту СФГ Лісовий Сергій Леонідович в редакції за 2017 року. засновниками господарства є ОСОБА_5 , ОСОБА_2 і в тому числі ОСОБА_4 , якому на праві постійного користування передано земельну ділянку загальною площею 44,7 га на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, згідно Державного акту на право постійного користування землею виданого головою Маловисківської районної ради народних депутатів 03.04.2000, зареєстрованого за № 330, серія КР МВ 262.

Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 19.12.2017 рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2017 про повернення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 40,7227 га, розташованої на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, кадастровий номер № 3523182800:02:003:9103 - скасовано, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 про порушення її права користування земельною ділянкою не доведені.

Розпорядженням голови Маловисківської РДА № 314-р від 27.04.2012 Про переведення земельної ділянки до земель запасу Лозуватської сільської ради припинено право постійного користування громадянина ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 44,80 га, переданої ОСОБА_3 в постійне користування відповідно до Державного акту на право постійного користування серія Б № 051259 зареєстрованого за №40, та вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення переведено до земель запасу Лозуватської сільської ради для подальшого перерозподілу між фізичними та юридичними особами.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 08.02.2018 № НВ-3505345662018 земельна ділянка з кадастровим номером 3523182800:02:003:9104 знаходиться в користуванні ОСОБА_4 , а відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 08.02.2018 року №НВ-3505344432018 земельна ділянка з кадастровим номером 3523182800:02:003:9103 знаходиться у користуванні ОСОБА_1 .

Вищевказані земельні ділянки є суміжними, що підтверджується технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що перебуває в користуванні ОСОБА_1 , площею 40,7227 га для ведення городництва за адресою: Кіровоградська область Маловисківський район Лозуватська сільська рада, яка виготовлена в 2016 році та технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Селянському (фермерському) господарству ОСОБА_3 площею 44,6860 га для ведення фермерського господарства за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, Лозуватська сільська рада, виготовлену в 2016 році.

Згідно даних, що містяться в технічних документаціях, користувачі суміжних земельних ділянок, а саме ОСОБА_1 і ОСОБА_4 претензій до землекористувачів не мають.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 серпня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , СФГ Лісовий Сергій Леонідович про визнання права користування земельною ділянкою залишено без змін, а в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , селянського фермерського господарства Лісовий Сергій Леонідович про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення збитків скасовано. Справу у наведеній частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачів адвокат Назаренко Ю.В. заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача адвокат Деревінська Л.В., яка була присутня на попередніх засіданнях апеляційного суду, на яких вирішувались питання щодо вирішення заявлених нею клопотань про витребування додаткових доказів, 14.04.2021 в судове засідання не з`явилася, надавши суду листа, в якому зазначила причину неявки, а саме те, що станом на 14.04.2021 між нею та позивачем ОСОБА_1 припинено дію договору про надання правничої допомоги у справі.

Як убачається з матеріалів справи, в судовому засіданні у справі, яке відбулося 24.03.2021, адвокат Деревінська Л.В. приймала участь і належним чином була повідомленою про наступне судове засідання - 14.04.2021.

Тому, колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи на 14.04.2021 через свого представника адвоката Деревінську Л.В., але в судове засідання не з`явилася, про причини неявки в суд не повідомила.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановою Верховного Суду від 16.12.2020 постанова Кропивницького апеляційного суду від 05.08.2019 в частині позовних вимог про визнання за позивачем права користування земельною ділянкою залишена без змін, тому апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, передачі незібраного врожаю сої та стягнення збитків.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року закрито, з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, провадження у справі № 392/965/18 за позовом ОСОБА_1 в частині вимог щодо усунення перешкод в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, площею 40,7227 гектари, шляхом зобов`язання відповідачів звільнити та повернути земельну ділянку.

Ухвалюючи згадану постанову, суд зазначив, що вже набрало законної сили рішення про відмові позивачу у задоволення позову до тих самих відповідачів, з тих самих підстав, про повернення спірної земельної ділянки через недоведеність заявлених вимог.

Що стосується правильності вирішення судом першої інстанції вимог про передачу ОСОБА_6 незібраного врожаю сої, вирощеного на земельній ділянці у 2018 році та стягнення матеріальних збитків, заподіяних їй у 2017 році у вигляду неодержаних доходів у розмірі 378396,15 грн колегія суддів зазначає наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до вимог статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_6 не довела факту самовільного захоплення у 2017 році і обробіток відповідачами ОСОБА_2 , СФГ Лісовий Сергій Леонідович земельної ділянки, кадастровий номер 3523182800:02:003:9103, то рішення суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні похідних вимог позивача про повернення незібраного врожаю сої, вирощеного на земельній ділянці у 2018 році та стягнення матеріальних збитків, заподіяних їй у 2017 році у вигляду неодержаних доходів у розмірі 378396,15 грн ґрунтується на законі та доказах.

Зважаючи на наведене, доводи апеляційної скарги, які зводяться до незгоди із судовим рішенням у справі та переоцінки доказів не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine), рішення від 10 лютого 2010 року).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За таких обставин, рішення суду першої інстанції, відповідно до ст. 375 ЦПК України в частині вирішення вимог про передачу позивачу незібраного врожаю сої, вирощеного у 2018 році та стягнення матеріальних збитків у вигляду неодержаних доходів у розмірі 378396,15 грн підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2019 року, в частині вирішення позовних вимог про передачу ОСОБА_1 незібраного врожаю сої, вирощеного на земельній ділянці, кадастровий номер 3523182800:02:003:9103, у 2018 році та стягнення матеріальних збитків на користь ОСОБА_1 , заподіяних їй у 2017 році у вигляду неодержаних доходів у розмірі 378396 (триста сімдесят вісім тисяч триста дев?яносто шість) грн. 15 коп., залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19 квітня 2021 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.І. Чельник

В.В. Черненко