Ухвала

від 05.04.2021 по справі 953/641/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/641/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/406/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2021 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

- секретаря ОСОБА_5 ,

- за участю прокурора ОСОБА_6 ,

- представників власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами представника власника майна ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 , представника власника майна ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2021,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна по кримінальному провадженню за №12020220000000946 від 28.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Накладено арешт на тимчасово вилучене 04.02.2021 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 , майно до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.

Накладено арешт на тимчасово вилучене 04.02.2021 під час проведення обшуку за фактичним місцезнаходженням офісних приміщень, які використовуються ОСОБА_9 , що розташовані в нежитлових будівлях літ. «А-2», літ. «А-1», літ. «Б-1» за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого вилучене належне ОСОБА_9 , майно.

Місцем зберігання арештованого майна визначено СУ ГУ НП в Харківській області, згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.

Зобов`язано орган досудового розслідування за участю спеціаліста в області комп`ютерної техніки здійснити огляд: телефонів, системних блоків та флеш накопичувача, в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаних носіях та можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні, для залучення до матеріалів кримінального провадження № 12020220000000946 від 28.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, після чого передати вказану техніку на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , попередивши його про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Зобов`язано орган досудового розслідування, в обсязі необхідному для досягнення мети кримінального провадження виготовити копії з трудових книжок на ім`я: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , для залучення до матеріалів кримінального провадження № 12020220000000946 від 28.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, після чого передати їх на відповідальне зберігання власникам вказаних вище трудових книжок, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, прокурор звернувся до суду з клопотаннями, в якому вказав, що в провадженні прокурора відділу прокуратури Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за №12020220000000946 від 28.07.2020 за ч. 3 ст. 190 КК України.

Задовольняючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя послався на те, що вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 , представник власника майна ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_8 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2021 та постановити носу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, яке було вилучене 04.02.2021 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_9 та за адресою: АДРЕСА_2 , в офісних приміщеннях, які орендує ОСОБА_10 .

Апеляційні скарги обґрунтовують тим, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам КПК України, як і клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників власників майна, які просили задовольнити апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечував проти їх задоволення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалівсудового провадженнявбачається,що в провадженні СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області знаходяться матеріали кримінального провадження за №№12020220000000946 від 28.07.2020 за ч. 3 ст. 190 КК України тобто шахрайським шляхом, з використанням електронно-обчислювальної техніки заволодівають грошовими коштами громадян.

Також з клопотання слідчого про арешт майна вбачається, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України і може мати доказове значення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі.

Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так,ч.2ст.170КПК Українипередбачає,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Задовольнивши клопотання слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчий довів достатність підстав вважати, що майно є речовим доказом, має доказове значення для забезпечення кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Як вбачається з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог ст. ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Судова колегія зазначає, що в даному випадку арешт на майно, яке вилучене (мобільні телефони, системні блоки, стартові пакети, жорсткі диски, ноутбуки, відеорегістратори, карткоприймачі, флеш накопичувачі), накладено саме як на носій інформації в електронному вигляді, які можуть використовуватись для заволодіння грошовими коштами громадян.

Апеляційний суд враховує, що слідчий та прокурор не є експертами в даній галузі.

Окрім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч. ч. 2, 4 ст. 173 КПК України та ст. 172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Крім того, відповідно до порядку, передбаченого ст.174КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чичастково ухвалоюслідчого суддіпід часдосудового розслідуваннячи судупід чассудового провадженняза клопотаннямпідозрюваного,обвинуваченого,їх захисникачи законногопредставника,іншого власникаабо володільцямайна,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,якщо вонидоведуть,що вподальшому застосуванніцього заходувідпала потребаабо арештнакладено необґрунтовано.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 , представника власника майна ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2021 щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12020220000000946 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді