Рішення

від 19.04.2021 по справі 320/2744/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 року № 320/2744/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №11 "Золотий ключик" Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа: Білоцерківська міська рада Київської області, про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №11 "Золотий ключик" Білоцерківської міської ради Київської області з вимогою застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 11 Золотий ключик Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 22204080), за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 43, шляхом зобов`язання Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 11 Золотий ключик Білоцерківської міської ради Київської області повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 11.01.2020 №13.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової перевірки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №11 "Золотий ключик" Білоцерківської міської ради Київської області, встановлено ряд порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Позивач вважає, що вказана обставина створює реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють та/або перебувають на об`єкті відповідача, а тому, наявна необхідність у застосуванні заходів реагування у виді повного зупинення роботи вказаного об`єкта Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №11 "Золотий ключик" Білоцерківської міської ради Київської області до усунення відповідних порушень.

Відповідачем подано до суду відзив на позов в якому стверджується про те, що виявлені позивачем порушення не створюють реальної загрози життю та здоров`ю людей, відповідачем вживаються заходи для повного усунення порушень, а застосування такого заходу реагування як повне зупинення експлуатації (роботи) будівель є неспівмірним виявленим порушенням. У зв`язку з цим відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Також, відповідач стверджував, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявленні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Зазначив, що позивачем слід вказати та довести, що виявленні порушення дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру, порушень та ступеню їх небезпеки, які б давали підстави для припинення діяльності навчального закладу.

Разом з відзивом на позовну заяву, відповідачем подано до суду клопотання про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме Білоцерківську міську раду Київської області, оскільки прийняте рішення по даній справі може вплинути на права та обов`язки Білоцерківської міської ради Київської області тому, що вона є засновником відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 11.06.2020 клопотання відповідача задоволено та залучено Білоцерківську міську раду Київської області до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Третя особа надала до суду пояснення щодо позовної заяви, у яких просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Третя особа зазначила, що відповідачем усунуто більшу кількість порушень, а тому можна дійти висновку про відсутність застосування до відповідача таких заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), як повне зупинення експлуатації будівлі відповідача, оскільки саме функціонування закладу не створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Крім того, Білоцерківська міська рада зазначила, що питання щодо виділення коштів на автоматичну пожежну сигналізацію перебуває на розгляді, адже обсяг коштів міського бюджету обмежений і виділення коштів з міського бюджету відбувається поступово. Третя особа стверджувала, що повне зупинення експлуатації будівлі відповідача порушить право на освіту здобувачів освіти.

Представник позивача у судовому засідання призначеного на 20.10.2020 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, крім того заявив клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач, про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, у судове засідання призначене на 20.10.2020 явку свого уповноваженого представника не забезпечив.

Третя особа про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлена, явку свого уповноваженого представника не забезпечила.

Проте, до суду від відповідача (вх. №34478/20 від 16.10.2020 та вх. №35611/20 від 20.10.2020) та третьої особи (вх. №33766/20 від 06.10.2020) надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з даного приводу суд зазначає наступне.

Суд не вбачає підстав для задоволення вказаних клопотань, оскільки відповідачем та третьою особою не зазначено, яким чином запроваджений Кабінетом Міністрів України карантин перешкоджає прибуттю до суду або наданню документів, які підтверджують виконання порушень, які зазначенні в акті перевірки, наприклад, поштовим зв`язком.

При цьому, суд зауважує, що запровадження на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не є перешкодою для участі у справі представників учасників процесу та не є обов`язковою та безумовною підставою для відкладення розгляду справи лише за наявності відповідного клопотання учасника процесу.

Так, суд звертає увагу на те, що Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ ст. 195 КАС України після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту:

"4. Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".

Відповідний Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду затверджено наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.

Суд зауважує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

При цьому, одними з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до положень ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи зобов`язані, серед іншого, сприяти своєчасному , всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з положеннями ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій , які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Суд вважає, що подання представником відповідача та представником третьої особи необґрунтованих та непідтверджених відповідними доказами клопотань про відкладення розгляду справи з посиланням на запроваджений Кабінетом Міністрів України карантин, за умови наявності можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а також за відсутності належного обґрунтування неможливості прибуття до суду, свідчить про недобросовісне використання позивачем наданих йому процесуальних прав, що призводить до безпідставного затягування розгляду справи та є ознакою зловживання процесуальними правами.

З врахуванням наведеного, підстави для задоволення клопотань відповідача та третьої особи про відкладення розгляду справи відсутні.

Протокольною ухвалою від 20.10.2020 керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження.

Крім того, третя особа подала до суду 03.11.2020 заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Дана заява обґрунтована тим, що на думку третьої особи, Головне управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Київській області, як територіальний орган, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю звертатись до суду, в той час, як єдиним суб`єктом, який наділений такими повноваженнями є Державна служба України з надзвичайних ситуацій, як центральний орган виконавчої влади.

Суд зазначає, що згідно ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

При цьому, приписами пп. 48 п. 3 вищевказаного Положення №1052 закріплено, що основними завданнями ДСНС є: звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованими доводи третьої особи викладенні в заяві про залишення позовної заяви без розгляду, тому відсутні підстави для задоволення даної заяви.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що даний адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання доручення Прем`єр-Міністра України від 11.12.2019 №44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 (витяг з протоколу №23) та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 27.12.2019 №1412, здійснено позапланову перевірку щодо додержання та виконання суб`єктом вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №11 Золотий ключик Білоцерківської міської ради Київської області, за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 43, про що зазначено у рапорті тимчасово виконуючого обов`язки начальника Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області підполковника служби цивільного захисту В.Чеха.

27.12.2019 видане посвідчення №11015 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №11 Золотий ключик Білоцерківської міської ради Київської області, заступником начальника Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Чехом В.М., інспектором групи запобігання НС 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області лейтенантом служби цивільного захисту Середою Н.В.

Надалі, 11.01.2020 за результатами позапланової перевірки складений акт №13 щодо додержання Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу №11 Золотий ключик Білоцерківської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та виявлено 9 порушень, а саме:

- Не обладнано будівлю (об`єкт) системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм ДБН В.2.5-56:2014 (п. 1.2 глава 1 розділу V ППБУ);

- Не обладнано будівлю (об`єкт) системою оповіщення про пожежу (п. 1.2 глава 1 розділу V ППБУ);

- Не здійснено комісією господарчого органу перевірку стану вогнезахисного покриву (просочення) з складанням відповідного акта перевірки (п. 2.8 глава 2 розділ III ППБУ);

- Не враховано однорідність пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей, сумісність, а також ознаки однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі в підвальному приміщенні (глава 22 розділ ІІ ППБУ);

- Не забезпечені сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей (п. 2.31 розділ III ППБУ);

- Не змонтовано над евакуаційними виходами у будівлі ДНЗ світловіпокажчики з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такі, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення (п. 2.32 розділ III ППБУ);

- Не забезпечено об`єкт в повному обсязі первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників (п. 3.6 глави 3 розділу V ППБУ);

- Не поновлено покажчик для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (пп. 9 п. 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);

- Не поновлено на території об`єкта, у будинках, спорудах, приміщеннях відповідні знаки безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІSО 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987. IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (глава 8 розділ II ППБУ).

На думку позивача, всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами по справі, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон №877-V). Даний закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

Статтею 67 Кодексу Цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:

- здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу;

- складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 КЦЗ України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення №1052) державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Вказане Положення як і КЦЗ України визначає, що одним із основних завдань ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (пп. 2 п. 3 Положення №1052).

При цьому, відповідно до ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно ч. 1, 2 ст. 7 Закону 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст. 7 Закону 877-V передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частини 7 статті 7 Закону 877-V).

Аналізуючи зазначене, суд вважає, що застосування заходів реагування у виді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб`єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, за обов`язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №823/589/16.

За результатами проведення повторного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 17.07.2020 №294, не усуненні наступні порушення на об`єкті Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №11 "Золотий ключик" Білоцерківської міської ради Київської області, а саме:

- Не обладнано будівлю (об`єкт) системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм ДБН В.2.5-56:2014 (п. 1.2 глава 1 розділу V ППБУ);

- Не обладнано будівлю (об`єкт) системою оповіщення про пожежу (п. 1.2 глава 1 розділу V ППБУ);

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем до суду не були наданні докази, щодо усунення іншої частини порушень визначених в акті перевірки №13 від 11.01.2020, а саме щодо обладнання будівлі (об`єкту) системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм ДБН В.2.5-56:2014 та системою оповіщення про пожежу.

Отже, відповідачем не усуненні порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки які зазначені в акті позапланової перевірки №13 від 11.01.2020.

На переконання суду, з характеру порушень, встановлених перевіркою, вбачається, що вони є суттєвими, адже не обладнання будівлі пожежною сигналізацією та системою оповіщення призводить до пізнього виявлення пожежі та не оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння можуть бути не ефективними.

Крім того, порушення Правил пожежної безпеки в Україні на такому об`єкті, як заклад дошкільної освіти, в якому проводяться заходи за одночасного перебування значної кількості дітей, є достатнім доказом існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на такому об`єкті чи працюють на ньому.

Крім того, твердження відповідача та третьої особи, що ними вчиняються дії, які спрямовані на усунення виявлених порушень, зокрема щодо обладнання будівлі (об`єкту) системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм ДБН В.2.5-56:2014 та системою оповіщення про пожежу, є необґрунтованим.

Суд зазначає, що наміри, зокрема, щодо встановлення систем протипожежного захисту оповіщення про пожежу не є доказом усунення порушення вимог пожежної безпеки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей. Оскільки, наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.10.2019 справі №826/7292/18.

Таким чином, вказані порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №11 "Золотий ключик" Білоцерківської міської ради Київської області, що у свою чергу унеможливлює забезпечити безпеку людини у разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Водночас, суд звертає увагу, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 27 Конституції України, обов`язок держави - захищати життя людини.

Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо запобігання пожежній небезпеці в Україні від 24.12.2019 №948/2019 з метою запобігання виникненню пожеж, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, можуть завдати суттєвої матеріальної шкоди, негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, економіки і національної безпеки, та забезпечення оперативного реагування на них постановлено вжити заходів щодо: забезпечення неухильного додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки на об`єктах з масовим перебуванням людей (закладах освіти, гуртожитках, закладах охорони здоров`я, торгово-розважальних закладах, готелях тощо), у тому числі вимог щодо забезпечення таких об`єктів системами пожежної сигналізації та підтримання їх у робочому стані, забезпечення необхідними первинними засобами гасіння пожеж, утримання у належному стані аварійних виходів та шляхів термінової евакуації, під`їзних шляхів для пожежних та аварійно-рятувальних служб.

Необхідно зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 11 Золотий ключик Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ-22204080), за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 43, шляхом заборони експлуатації будівлі зазначеного об`єкту направлені на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в освітньому закладі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18.

Суд звертає увагу, що відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону №877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону №877-V у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

За приписами ч. 7 ст. 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

У даному випадку, враховуючи виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки окремо та у їх сукупності, суд вважає обґрунтованим застосування повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №11 Золотий ключик Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ-22204080), за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 43.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №11 Золотий ключик Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 22204080), за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 43, шляхом зобов`язання Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 11 Золотий ключик Білоцерківської міської ради Київської області повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 11.01.2020 №13.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.