Рішення

від 19.04.2021 по справі 320/2694/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 року № 320/2694/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Вишгородської районної організації всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства Колос агропромислового комплексу України, третя особа: Громадська організація Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з позовом до Вишгородської районної організації всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України з вимогою застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) двоповерхової адміністративної будівлі Вишгородської районної організації всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос агропромислового комплексу України (код ЄДРПОУ-36076734), за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Ватутіна, буд.102, шляхом зобов`язання Вишгородської районної організації всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос агропромислового комплексу України повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 20.12.2019 № 442.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової перевірки Вишгородської районної організації всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос", встановлено ряд порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Позивач вважає, що вказана обставина створює реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють та/або перебувають на об`єкті відповідача, а тому, наявна необхідність у застосуванні заходів реагування у виді повного зупинення роботи вказаного об`єкта Вишгородської районної організації всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" до усунення відповідних порушень.

Відповідачем подано до суду відзив на позов в якому стверджується про те, що виявлені позивачем порушення не створюють реальної загрози життю та здоров`ю людей, відповідачем вживаються заходи для повного усунення порушень, а застосування такого заходу реагування як повне зупинення експлуатації (роботи) будівель є неспівмірним виявленим порушенням. У зв`язку з цим відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач зауважив, що у зв`язку із запровадженням Кабінетом Міністрів України карантинних заходів, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, уповільнюється усунення порушень зазначених в акті від 20.12.2019 № 442.

До суду від Громадської організації Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос надійшло клопотання про вступ її у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Протокольною ухвалою суду від 29.10.2020 залучено Громадську організацію Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Третя особа своїм правом, передбаченим ст. 165 КАС України не скористалась, жодних пояснень не надала, інших заяв/клопотань по суті справи третьою особою до суду не подано.

У судовому засіданні призначеному на 21.01.2021, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив даний адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.

Крім того, представник відповідача заявив клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, представник позивача проти даного клопотання не заперечував.

Третя особа про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлена, явку свого уповноваженого представника не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила.

Протокольною ухвалою від 21.01.2021, керуючись приписами ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив, подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2019 рік затвердженого наказом ДСНС України від 30.11.2018 № 692 Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 05.11.2019 №1185, здійснено планову перевірку щодо додержання та виконання суб`єктом вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Вишгородської районної організації всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос агропромислового комплексу Україна, за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Ватутіна, буд. 102, про що зазначається в рапорті начальника Вишгородського РВ ГУ ДСНС України у Київській області полковника служби цивільного захисту Г. Бондаренка.

08.11.2019 видане посвідчення № 10138 на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Вишгородської районної організації всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос агропромислового комплексу України, головним інспектором Вишгородського РВ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Морквою М.Ю.

Надалі, 20.12.2019 за результатами планової перевірки складений акт №442 щодо додержання суб`єктом вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та виявлено 18 порушень, а саме:

- Будівлі адміністративно та господарського призначення, не обладнано системою протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація) (п. 1.2 глави 1розділу V ППБУ; таблиця А1 ДБН В 2.5- 56:2014);

- В деяких приміщеннях другого поверху світильники з лампами розжарювання використовуються без захисного суцільного скла (ковпаків) (п. 2.16 глава 2 розділ VI ППБУ);

- З`єднання, відгалуження та окінцювання жил силових проводів і кабелів на другому поверсі здійснено шляхом скрутки (п. 1.6 глава 1 розділ IV ППБУ);

- Мережу системи зовнішнього протипожежного водопроводу не випробувано на тиск та витрату води з оформленням акту (п. 2.1 (5) глава 1 розділ V ППБУ);

- Не проведений замір опору ізоляції освітлювальної електромережі і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання (п. 1.20 глава 1 розділ IV ППБУ);

- На фасаді будівлі біля місця розташування пожежного гідранту не встановлений покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивного покриття) з нанесеними на нього літерного індексу ПГ , цифровими зазначенням відстані в метрах від покажчика до гідранта та внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (п. 2.1 (9) глави 2 розділу V ППБУ);

- Деякі первинні засоби пожежогасіння не направлені на технічне обслуговування (п. 3.17 глава 3 розділ V ППБУ);

- Первинні засоби пожежогасіння не встановлені на видних місцях, шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 2,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (п. 3.10 глава 3 розділ V ППБУ);

- Між адміністративною будівлею та закладом громадського харчування допускається зниження класу вогнестійкості, елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (протипожежні двері) (п. 2.3, 2.4 глава 2 розділ III ППБУ);

- На території підприємства пожежні щити не доукомплектовано засобами пожежогасіння згідно норм: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (п. 3.11 глава 3 розділ V ППБУ);

- На пожежних щитах (стендах) не вказані їх порядкові номера та номера телефонів для виклику пожежно-рятувальних підрозділів, Порядковий номер пожежного щита вказати після літерного індексу ПЩ (п. 3.12 глава 3 розділ V ППБУ);

- Будівлі та споруди підприємства не захищені від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (п. 1.24 глави 1 розділ IV ППБУ);

- Захаращено 2-й евакуаційний вихід безпосередньо на зовні, з 2-го поверху будівлі адміністративно призначення (п. 22 розділу II ППБУ, п. 7.2.1, 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016);

- Під сходовою клітиною адміністративної будівлі улаштоване підсобне приміщення (п. 2.37 глава 2 розділ III ППБУ);

- На в`їзд на територію комплексу для відпочинку відсутня план-схема території, де вказано розміщення пожежних водойм, гідрантів, під`їздів пожежних автомобілів до них, напрямок руху транспорту (п. 1.15 глави 1 розділу III ППБУ);

- В усіх приміщеннях комплексу відсутня оновлена план (схема) евакуації людей на випадок пожежі в приміщеннях (п. 1.4 глава 1 розділ V ППБУ);

- Не проведено ідентифікацію та не узгоджено її згідно законодавства (ст. 9 Закону України № 2245-ІІІ, п. 3.1.1 ПКМУ №956);

- Відсутній інформаційно-довідниковий куточок з питань цивільного захисту (п. 8 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ, п. 13 ПКМУ №444).

На думку позивача, всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склались між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною 1 ст. 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Судом встановлено, що в результаті проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки під час експлуатації двоповерхової адміністративної будівлі Вишгородської районної організації всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос агропромислового комплексу України за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Ватутіна, буд.102 та складено акт від 20.12.2019 № 442

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 10.12.2020 проведено позапланову перевірку відповідача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки під час експлуатації двоповерхової адміністративної будівлі Вишгородської районної організації всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос агропромислового комплексу України, за результатами якої складено акт перевірки №223.

Отже, з вищевказаного вбачається, що під час розгляду справи переважна більшість порушень (17 з 18), зазначених в акті перевірки №442 від 20.12.2019, відповідачем усунута та на теперішній час відповідачем не усунуто лише одне порушення, а саме: будівлі адміністративного та господарського призначення, не обладнано системою протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація) (п. 1.2 глави 1розділу V ППБУ; таблиця А1 ДБН В 2.5- 56:2014).

Крім того, відповідачем до суду наданий договір №27 від 28.07.2020, який укладений між ТОВ Захист та відповідачем, на виконання проектних робіт, монтажу, пусконалагоджувальних робіт системи автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та пожежного спостерігання та робочий проект №Л-352/20СПС Система автоматичної пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням людей в частинні системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання та пожежного спостереження .

Разом з тим, відповідач повідомив суд, що виконати вказаний проект станом на час розгляду справи не вдається, оскільки організація, яка планувала його реалізацію відповідно до укладеного Договору №27 від 28.07.2020 (ТОВ Захист ), повідомила відповідача, про фактичну відсутність працівників, що можуть виконати вказані роботи тому, що такі працівники перебувають на карантині у зв`язку із запровадженням Кабінетом Міністрів України карантинних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем вчиняються дії, направлені на усунення вказаного порушення.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Суд наголошує, що зупинення роботи об`єкта є крайнім заходом, який несе значні негативні фінансові наслідки для відповідача, а тому має застосовуватись виключно, у тому випадку, якщо іншими заходами неможливо забезпечити безпеку для життя та здоров`я людей.

Разом з тим, позивачем не доведено наявності реальної, а не потенційної небезпеки для життя та здоров`я людей, внаслідок існування не усунутого на момент розгляду справи порушення пожежної безпеки, з урахуванням того, що незначні порушення не можуть тягнути за собою повне зупинення роботи об`єкта.

Поряд з цим, з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд враховує, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи двоповерхової адміністративної будівлі Вишгородської районної організації всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос агропромислового комплексу України, за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Ватутіна, буд.102, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що є крайнім заходом, який спрямований на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Враховуючи, що більшість встановлених в ході перевірки порушень усунуті відповідачем на момент розгляду справи, а єдине не усунене відповідачем порушення (будівлі адміністративного та господарського призначення, не обладнано системою протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація) не створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд вважає, що підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення відповідного об`єкту відсутні.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

В силу положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що відповідач більшість встановлених порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту усунув, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано позивачем, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.