Ухвала

від 19.05.2010 по справі ас-13/541-06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                               м. Київ                                        К-8229/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                  Сергейчука О.А.

Суддів                                                            Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 р.

у справі №АС-13/541-06

за позовом          Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровек»

про          продовження терміну застосування адміністративного арешту активів та застосування арешту рахунків

ВСТАНОВИВ:

Нововодолазька міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області (далі по тексту - позивач, Нововодолазька МДПІ) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровек»(далі по тексту - відповідач, ТОВ «Агровек») про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів та застосування арешту рахунків.

Постановою Господарського суду Харківської області від 20.11.2006 р. у справі №АС-13/541-06 (головуючий суддя Водолажська Н.С.) позовні вимоги задоволено. Продовжено строк адміністративного арешту активів ТОВ «Агровек»на строк 720 годин.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 р. у справі №АС-13/541-06 (головуючий суддя Олійник В.Ф., судді Кравець Т.В., Істоміна О.А.) постанову Господарського суду Харківської області від 20.11.2006 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Нововодолазька МДПІ, не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 р. у справі №АС-13/541-06, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга Нововодолазької МДПІ підлягає відхиленню з наступних підстав.

Предметом даного спору є продовження терміну застосування адміністративного арешту активів платника податків та застосування арешту його рахунків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, 15.11.2006 р. начальником Нововодолазької МДПІ на підставі п.п. 9.1.2 п. 9.1 та п.п. 9.3.1 п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів ТОВ «Агровек».

Правовою підставою для застосування умовного адміністративного  арешту активів платника податків був п.п. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме відсутність за юридичною адресою платника податків, що не дає можливості проведення документальної перевірки з питання стану збереження активів, які знаходяться у податковій заставі.

Відповідно до аб. 2 п.п. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права, на які посилається податковий орган у касаційній скарзі, та вважає, що апеляційний господарський суд повно встановив обставини у справі, яким надав правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За приписами п.п. 9.1.1 п. 9 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

А згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в тому, що податковим органом не доведено наявність у відповідача податкового боргу, тоді як його відсутність, на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами судового оскарження визначеного податковим органом податкового зобов’язання та податкових вимог.

За вказаних обставин, судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог стосовно продовження терміну застосування адміністративного арешту активів платника податків та застосування арешту його рахунків.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції зроблених у відповідності з вищевказаними нормами права, а прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної  інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 р. у справі №АС-13/541-06 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 р. у справі №АС-13/541-06 відхилити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 р. у справі №АС-13/541-06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                         О.А. Сергейчук