Рішення

від 15.04.2021 по справі 620/222/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/222/21

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Зенченко Н.В.,

представника третьої особи Яценка Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя сторона на стороні позивача: Городнянська міська рада Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Міністерства юстиції України та просить:

1. Визнати протиправними дії Міністерства юстиції України в частині надання висновку про те, що ОСОБА_1 вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав № 16078/2713-26-20/19.2.3 від 06.04.2020.

2. Вважати ОСОБА_1 такою, що пройшла спеціальну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі запиту Городнянської міської ради № 03-09/93 від 30.01.2020.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що виносячи висновок про те, що ОСОБА_1 вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав № 16078/2713-26-20/19.2.3 від 06.04.2020 Міністерство юстиції України, діяло безпідставно, оскільки під час її діяльності в якості державного реєстратора в реєстрах, нею не було допущено жодних одноразових грубих або неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримувала та просила задовольнити

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що запитом Городнянської міської ради Чернігівської області від 30.01.2020 № 03-09/93 (вх. № 2713-26-20 від 05.02.2020) щодо проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора ОСОБА_1 у Державному реєстрі прав та Єдиному державному реєстрі, Міністерством юстиції України було проведено спеціальну перевірку.

За результатами спеціальної перевірки було прийнято висновок про те, що ОСОБА_1 вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку.

Інформацію про результати проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора ОСОБА_1 у реєстрах надіслано Городнянській міській раді Чернігівської області листом від 06.04.2020 № 16078/2713-26-20/19.2.3.

Не погодившись з таким рішенням, позивачка оскаржила його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються нормами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон).

Так, статтею 7 Закону визначені повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав.

Суд зазначає, що Міністерство юстиції України:

1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;

2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;

3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;

4) організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;

5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

9-1) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 37-1 Закону контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

Частиною четвертою статті 37-1 вказаного Закону передбачено, що порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 37 Закону постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 21.12.2016 № 990 (зі змінами) (далі - Порядок 990).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.

Основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є:

- перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень;

- запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів;

- визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора;

- аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз`яснень.

Контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється в тому числі шляхом проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах щодо осіб, які до призначення на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора), перебували на посаді державного реєстратора в іншого суб`єкта державної реєстрації.

Згідно з положеннями пункту 8 Порядку спеціальна перевірка діяльності державного реєстратора в реєстрах проводиться шляхом перевірки реєстраційних дій такого реєстратора в реєстрах із застосуванням вибіркового підходу, що охоплює період обіймання посади державного реєстратора не більше двох місяців.

Інформація про результати спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах надсилається Мін`юстом до суб`єкта державної реєстрації, який надіслав відповідний запит.

Так, за запитом Городнянської міської ради Чернігівської області від 30.01.2020 № 03-09/93 (вх. № 2713-26-20 від 05.02.2020) щодо проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора ОСОБА_1 у Державному реєстрі прав та Єдиному державному реєстрі, Міністерством юстиції України було проведено спеціальну перевірку.

Інформацію про результати проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора ОСОБА_1 у реєстрах надіслано Городнянській міській раді Чернігівської області листом від 06.04.2020 № 16078/2713-26-20/19.2.3.

У разі коли за результатами спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах в діях особи виявлено одноразове грубе або неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, зазначена особа вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку та не може бути призначена на посаду державного реєстратора.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то, в залежності від їх характеру, такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод оцінки справедливості процесу в цілому не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий . При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Зокрема, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки.

Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Таку позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/15358/17.

Таким чином, дії Міністерства юстиції України щодо складання інформації за результатами проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора ОСОБА_1 від 06.04.2020 за № 16078/2713-26-20/19.2.3 відповідають вимогам чинного законодавства, а саме: пункту 8 Порядку, статті 37і Закону.

Щодо посилань позивача на недопущення нею порушень законодавства, що вказані в інформації про результати спеціальної перевірки, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, на підставі запиту Городнянської міської ради від 30.01.2020 № 03-09/93, Міністерством юстиції України було проведено спеціальну перевірку щодо діяльності державного реєстратора ОСОБА_1 у Державному реєстрі прав та Єдиному державному реєстрі.

Спеціальною вибірковою перевіркою реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Гавриленко О. Д. у Єдиному державному реєстрі, в період обіймання посади державного реєстратора, одноразового грубого або неодноразового порушення порядку за критеріями, визначеними Порядком не виявлено. Запропоновано погодити рішення щодо успішного проходження спеціальної перевірки ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі.

У ході проведення вибіркової перевірки реєстраційних дій у Державному реєстрі прав за період з 01.11.2019 по 31.12.2019, вчинених державним реєстратором Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_1 , встановлено порушення статей 10, 18, 23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , пункту 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 за заявами №№ 36999943, 37000998, оскільки державним реєстратором Гавриленко О. Д. проведено державну реєстрацію права власності на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність (земельні ділянки передавались комунальної власності у державну) за відсутності рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу об`єкта нерухомого майна, акта приймання-передачі та кого об`єкта нерухомого майна.

За заявою № 36943037 встановлено порушення вимог статей 10, 18, 24 Закону, оскільки державним реєстратором Гавриленко О. Д. проведена державна реєстрація права власності земельної ділянки за фізичною собою за наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно (відповідно до інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі наявні відомості про зареєстровану земельну ділянку за Городнянською районною державною адміністрацією, тоді як для державної реєстрації права власності на земельну ділянку подано рішення Макишинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області).

З копії листа Відділу у Городнянському районі ГУ Держеокадастру у Чернігівській області від 10.04.2020 за № 18-25-0.25-412/105-20 вбачається, що право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7421486000:02:000:0956 за Городнянською районною державною адміністрацією до 01.01.2013 не реєструвалося.

Вказаний лист дотований 10.04.2020, тобто створений вже після отримання інформації за результатами спеціальної перевірки ОСОБА_1 , а отже не може слугувати доказом правомірності реєстраційної дії на момент її проведення.

Посилання позивача на відсутність виявлених в ході спеціальної перевірки Міністерства юстиції України порушень є не обгрунтованими та не відповідають обставинам справи. До позову не додано належних документів та доказів, які обґрунтовують правомірність дій державного реєстратора під час здійснення нею реєстраційних дій, за заявами №№ 36999943, 37000998, 36943037.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що мали місце порушення позивачем вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, що й стало основою для проведення спеціальної перевірки, за результатами якої ОСОБА_1 правомірно вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав.

Зважаючи на наведене, судом встановлено, що приймаючи висновок про те, що ОСОБА_1 вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав № 16078/2713-26-20/19.2.3 від 06.04.2020, відповідач діяв в межах своїх повноважень, обгрунтовано та правомірно.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (вул.Архітектора Городецького, 13, м.Київ,01001), третя сторона на стороні позивача: Городнянська міська рада Чернігівської області (вул. Троїцька,13, м. Городня, Чернігівська область, 15100) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 квітня 2021 року.

Суддя С.Л. Клопот