Рішення
від 19.04.2021 по справі 945/1381/20
МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1381/20

Провадження № 2/945/269/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого - судді Терентьєва Г. В.

за участю секретаря Петриченко В. С.

розглянувши 19 квітня 2021 року в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шостаківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Шостаківської та Ковалівської сільських рад Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і визнання права власності на спадкове майно. Позивачка просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 10,92 га, розташовану на території Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, та земельну ділянку площею 8,67 га, розташовану на території Шостаківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, які за життя належали ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що після смерті її родички ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді вищезазначеного майна. При зверненні із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск строку встановленого для подання заяви про прийняття спадщини, а також через те, що спадкодавець не зареєстрував належним чином своє право власності на земельні ділянки. Вказані обставини унеможливили прийняття позивачкою спадщини в нотаріальному порядку і нотаріус рекомендував їй звернутися до суду для захисту своїх прав.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак представник позивача ОСОБА_3 надав до суду письмову заяву про підтримання позову, з клопотанням розглядати справу за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та дату слухання справи були повідомлені вчасно і належним чином. Відзивів на позовну заяву до суду не подавали.

Дослідивши в судовому засіданні наявні у справі письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданої 25.02.2020 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 10,92 га, розташованої на території Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області та земельної ділянки площею 8,67 га, розташованої на території Шостаківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області. Зазначені земельні ділянки були отримані ОСОБА_2 у спадщину після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданими 07.06.2012 року Четвертою миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в процесі оформлення необхідних документів, не встигнувши зареєструвати своє право власності на вищезазначену земельну ділянку, ОСОБА_2 померла.

Відповідно до копії заповіту, посвідченого 19.04.2013 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Георгієвою О.Г. на випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповіла належну їй земельну ділянку площею 10,92 га, розташовану на території Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, та земельну ділянку площею 8,67 га, розташовану на території Шостаківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_1 .

Як встановлено судом, позивачка єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_2 .

Як вбачається з доводів позивача, у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України строк до нотаріального органу з відповідною заявою про прийняття спадщини вона своєчасно не звернулась через те, що не знала про існування заповіту, складеного на її ім`я. Відтак, зазначена обставина перешкодила їй вчасно звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

25 серпня 2020 року приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Лактіонова С.А. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 через пропуск строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 померла, не встигнувши своєчасно зареєструвати своє право власності на земельні ділянки у встановленому законом порядку, позивач позбавлена можливості реалізувати свої права на спадщину, а тому вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Разом з тим, незважаючи на відмову приватного нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно роз`яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд вирішує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначила поважністю причини пропуску строку для прийняття спадщини те, що після смерті ОСОБА_2 вона не знала про існування заповіту, а тому не подала заяву про прийняття спадщини у встановлений законом термін.

Згідно ч.6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Виходячи з висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 26 червня 2019 року по справі №565/1145/17, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У позові позивач зазначила ще одну обставину, яка унеможливлює прийняття нею спадщини в нотаріальному порядку. Так, в процесі оформлення необхідних документів, не встигнувши зареєструвати своє право власності на успадковані нею земельні ділянки, ОСОБА_2 померла.

За пунктами 4.12 та 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, згідно з положеннями ст. ст. 1217-1218 ЦК України позивач успадкувала усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті останньої. До таких успадкованих позивачем прав відноситься і право на вищезазначені земельні ділянки, яке фактично було набуте спадкодавцем ОСОБА_2 на законних підставах та у не заборонений спосіб.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Статтею 1225 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

З огляду на викладене, суд приймає до уваги наявні докази і приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1216-1218, 1272, ст. 328, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10-13, 76-80, 259, 263-268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Шостаківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Миколаєва, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 10,92 га (кадастровий номер 4824281200:03:000:0086), що розташована на території Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області та земельну ділянку площею 8,67 га (кадастровий номер 4824285000:04:000:0001), що розташована на території Шостаківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області і належали померлій ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 07 червня 2012 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Г. В. Терентьєв

СудМиколаївський районний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення19.04.2021
Оприлюднено20.04.2021
Номер документу96364354
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —945/1381/20

Рішення від 19.04.2021

Цивільне

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Терентьєв Г. В.

Ухвала від 18.12.2020

Цивільне

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Терентьєв Г. В.

Ухвала від 08.09.2020

Цивільне

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Терентьєв Г. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні