Постанова

від 14.04.2021 по справі 826/1566/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1566/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Масловської К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020року

у справі № 826/1566/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясна країна - У

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

(правонаступник Головне управління Державної податкової служби у м. Києві)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю М`ясна країна - У (надалі - ТОВ М`ясна країна - У , позивач), з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - відповідач, ГУДФС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2017 №0027631207.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що контролюючим органом безпідставно зупинено дію договору про визнання електронної звітності, у зв`язку із чим припинено доступ платника податків до системи електронного документообігу. Наведені обставини призвели до неможливості своєчасної реєстрації податкових накладних, з підстав, що не залежали від платника податків. Зазначене, на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки вина платника податку відсутня.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясна країна - У" - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11.10.2017 №0027631207.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна країна - У" судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 12254,18 грн. (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні 18 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (надалі - апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. На думку апелянта судом першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідач, зокрема зазначає, що за результатами проведення камеральної перевірки позивачем було встановлено порушення останнім вимог Податкового кодексу України (надалі - ПК України) щодо своєчасності реєстрації податкових за період квітень - липень 2017 року. Враховуючи факт реєстрації позивачем податкових накладних з порушення граничних строків їхньої реєстрації, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно.

Крім цього, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (надалі - ГУ ДПС у м. Києві) заявлене клопотання, в якому заявник просив здійснити заміну сторони у справі на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Установлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності, а забезпечення діяльності Державної податкової служби та Державної митної служби у 2018 та 2019 роках здійснюватиметься в межах видатків, передбачених Державній фіскальній службі.

Кабінетом Міністрів України 19.06.2019 прийнято постанову №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", згідно якої, постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Головне управління ДПС у м. Києві та постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2, у тому числі, Головне управління ДФС у м. Києві реорганізовується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши думку сторін, колегія суддів вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи, які зазначені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з підстав визначених у письмову відзиві.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "М`ясна країна - У" за період січень-липень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.09.2017 №7450/26-15-12-07-20/40986645.

Відповідно до висновків даного акта перевіркою встановлено порушення вимог граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за період січень-липень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.10.2017 №0027631207, яким до ТОВ "М`ясна країна - У" застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 816945,46 грн.

Позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням Державної фіскальної служби України від 22.12.2017 №31162/6/99-99-11-03-01-25 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасувати.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням ДФС у місті Києві під час проведення документальної виїзної перевірки не взято до уваги обставини щодо неможливості здійснення позивачем реєстрації податкових накладних в зв`язку із зупиненням дії електронного договору.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

За змістом підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, установлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, який визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу (надалі - Порядок №557 ).

Відповідно до розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами) (пункт 3 Порядку).

За змістом пункту 5 Порядку №557 автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.

Згідно з пунктами 6, 9 Порядку №557 електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Відповідно до пункту 11 Порядку №557 операційний день - це частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг; перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

У відповідності до пункту 12 Порядку №557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 13 Порядку).

Згідно з пунктом 14 Порядку №557 у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Отже, відправлені платником податків електронні документи протягом операційного дня з дотриманням установлених ПК України строків, не вважаються такими, що відправлені з порушенням граничних термінів їхньої відправки.

В судовому засіданні апелянтом зазначено, що дію договору зупинено у серпні 2017 року, а податкові накладні подані з порушенням за квітень - липень 2017 року.

Колегія суддів не погоджується з даними твердженнями, оскільки судом першої інстанції встановлено, що 21.04.2017 року Товариству з обмеженою відповідальністю "М`ясна Країна-У" зупинено дію електронного договору від 21.01.2017 року №9000045943 в період з квітня - серпень 2017 року, про що зазначено на стор. 75 атку перевірки позивача від 07.08.2017 року №548/26-15-14-04/40986645 (стор. 56 том І).

Листами від 11.05.2017 року № 11/05/17-1, від 09.06.2017 № 09/06/17-1 позивач звертався до Головного управління ДФС у м. Києві з проханням відновити доступ до системи електронного документообігу.

Колегія суддів звертає увагу, що ні під час розгляду справи в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції контролюючим органом не надано позивачу відповіді чому зупинено дію електронного договору.

Так, ТОВ "М`ясна країна - У" зазначено про те, що станом на 11:09:51 14.08.2017 року можливість реєструвати податкові накладні буда відсутня, що підтверджується квитанцією №1 про відмову у прийнятті електронного документа. Після відновлення доступу до системи електронного документообігу Позивачем здійснено реєстрацію податкових накладних.

Отже, з викладеного слідує, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних, наведених в акті перевірки від 13.09.2017 №7450/26-15-12-07-20/40986645 не є наслідком винних дій Позивача.

Як вбачається з акту перевірки штрафні санкції застосовано по наступним податковим накладними: №12 від 13.04.2017 року; №17 від 18.04.2017 року; №24 від 21.04.2017 року; №16 від 21.04.2017 року; №32, №31, №27, №21 від 25.04.2017 року; №34, №33 від 26.04.2017 року; №35, №36 від 27.04.2017 року; №38, №39 від 01.06.2017 року; №40 від 02.06.2017 року; №43 від 07.06.2017 року; №45, №44 від 08.06.2017 року; №46 від 09.06.2017 року; №48 від 03.07.2017 року.

Судом першої інстанції встановлено, що факт пропуску строку реєстрації вказаних накладних позивачем не заперечується.

Проте, станом на 11:09:51 год 14.08.2017 року можливість реєструвати податкових накладних була відсутня, що підтверджується квитанцією №1 про відмову у прийнятті електронного документа. Після відновлення доступу до системи електронного документообігу позивачем здійснено реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), Порядку №1246 операційний день частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації (пункт 2 Порядку).

У відповідності до пункту 3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки (пункт 12 Порядку №1246).

Згідно із пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктом 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

З аналізу зазначеного вбачається, що пропуск строку реєстрації податкової накладної спричинений її автоматичною перевіркою та формуванням відповідної квитанції, за умови направлення накладної до закінчення операційного дня останнього дня терміну, встановленого ПК України не може бути розцінено як порушення строку реєстрації зі сторони платника податків.

Судом першої інстанції обгрунтовано зазначено про те, що обов`язком позивача, як платника податків, є своєчасне, в операційний день, направлення податкових накладних до ЄРПН, однак він не може нести відповідальність за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм, а несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов`язок виконав своєчасно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем протиправно, відтак обґрунтовано скасоване судом першої інстанції.

В даному випадку колегія суддів звертає увагу, що відповідач як суб`єкт владних повноважень приймаючи оскаржуваний акт індивідуальної дії діяв без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до товариства фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Також, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі апелянт посилається виключно на норми права. При цьому не констатує конкретно, що порушено судом першої інстанції під час прийняття рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву (змісту акту перевірки) на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення.

Головуючий суддя Г. В. Земляна

Судді: Є. І. Мєзєнцев

В. В. Файдюк

Повний текст постанови складено 19 квітня 2021 року.