Постанова

від 07.04.2021 по справі 500/2403/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2403/20 пров. № А/857/2005/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання - Ратушної М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі № 500/2403/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тріумф" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції - Осташ А. В.,

час ухвалення рішення - 10.12.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - 11.12.2020 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Тріумф" звернулося в суд з позовом до відповідачів - Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просило скасувати рішення комісії ДПС № 1604864/25347816 від 03 червня 2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 22 травня 2020 року до коригованої податкової накладної №1 від 27 листопада 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати ДПС України зареєструвати розрахунок коригування № 1 від 22 травня 2020 року до коригованої податкової накладної № 1 від 27 листопада 2019 році в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Тернопільській області №1604864/25347816 від 03 червня 2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 від 22 травня 2020 року до податкової накладної №1 від 27 листопада 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування №1 від 22 травня 2020 року до податкової накладної №1 від 27 листопада 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація розрахунку коригування зупинена на підставі пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених у додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165. Податковий орган запропонував позивачу надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування №11 від 22 травня 2020 року. Однак платником податку не надано повного пакету первинних документів, вичерпний перелік який встановлений п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що після зупинення реєстрації розрахунку коригування ним були подані до Комісії пояснення та документи, передбачені Порядком №1165, достатні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, зазначає, що у зв`язку з відсутністю проведення торгової операції, за таких обставин не може існувати первинних документів, які податковий орган вимагає у позивача. Вважає, що судом першої інстанції повністю досліджено обставини справи, а тому рішення суду необхідно залишити без змін, а подану апеляційну - без задоволення.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, тому з врахуванням наведеного вище суд вважає можливим проведення розгляду справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ фірма Тріумф та ТОВ Скіфія 27 вересня 2019 року був укладений договір поставки останньому зерна українського походження врожаю 2019 року №С.0038.1.1.

Умовами зазначеного договору передбачена попередня оплата за товар (зерно) зі сторони ТОВ Скіфія .

27 листопада 2019 року ТОВ фірма Тріумф направила на адресу ТОВ Скіфія рахунок № 27 на оплату грошових коштів в сумі 5115000,00 грн в рахунок майбутньої поставки пшениці 3 класу урожаю 2019 року в кількості 1100 тон.

Згідно з виставленим рахунком, в той же день, ТОВ Скіфія платіжним дорученням №1414 направило на ТОВ фірма Тріумф грошові кошти в сумі 5115000,00 грн.

ТОВ Скіфія було складено податкову накладну № 1 від 27 листопада 2019 року, яка, відповідно до квитанції № 1, пройшла реєстрацію 28 листопада 2019 року за №9284701547.

Оскільки станом на 20 травня 2020 року ТОВ фірма Тріумф своїх договірних зобов`язань по поставці товару (зерна) перед ТОВ Скіфія не виконала через відсутності пшениці 3 класу урожаю 2019 року, то відповідно до п.5 розділу 9 Договору ТОВ Скіфія відмовилась від його виконання та направило письмову вимогу про повернення попередньо сплачених грошових коштів.

На виконання цієї вимоги ТОВ фірма Тріумф , виходячи з акту звірки взаємних розрахунків від 22 травня 2020 року (а.с.13), в той же день платіжними дорученнями №№ 176 та 177 повернуло ТОВ Скіфія грошові кошти відповідно 4 000 000,00 грн та 1115000,00 грн, а всього 5115000, 00 грн.

Отже, як встановлено судом, торгова операція між ТОВ фірма Тріумф та ТОВ Скіфія по ряду причин фактично не відбулась.

22 травня 2020 року ТОВ фірма Тріумф складено та направлено на реєстрацію розрахунок коригування № 1 до коригованої податкової накладної № 1 від 27 листопада 2019 року (а.с.20).

22 травня 2020 року відповідно до квитанції №9118064858 вказаний розрахунок коригування був прийнятий, але його реєстрація зупинена. Таке рішення ДПС мотивувала положенням п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та зазначило підставою те, що сума компенсації вартості товару 1001 (пшениці 3 класу урожаю 2019 року), зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Одночасно було запропоновано надати письмові пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в розрахунку коригування № 1 від 22 травня 2020 року.

02 червня 2020 року ТОВ фірма Тріумф подало до ГУ ДПС у Тернопільській області пояснення та копії необхідних документів, в яких зазначено про відсутність здійснення торгової операції по договору поставки зерна українського походження врожаю 2019 року за № С.0038.1.1 від 27 вересня 2019 року. Відповідно до квитанції № 2 документи прийнято до розгляду для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування (а.с.23).

Рішенням комісії ДПС № 1604864/25347816 від 03 червня 2020 року було відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 1 до коригованої податкової накладної № 1 від 27 листопада 2019 року.

Підставою відмови, як зазначено в рішенні комісії ДПС, стало ненадання копій первинних документів щодо постачання товару та розрахункових документів.

В якості підстави прийняття такого рішення відповідачем зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 1 до коригованої податкової накладної № 1 від 27 листопада 2019 року, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки ним не зазначено у квитанції конкретного та чіткого розрахунку показників критерію ризиковості здійснення операцій, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації розрахунку коригування. Суд зазначив, що після зупинення реєстрації розрахунку коригування позивачем були подані до Комісії пояснення та документи, передбачені Порядком №1165, достатні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані в квитанції.

Пункт 192.1 статті 192 ПК України передбачає, що у випадку якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадах повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної (пп.192.1.1 ПК України).

У випадку, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 ПК України та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11 грудня 2019 року №1165 "Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка набрала чинності 01 лютого 2020 року та якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації податкової накладної) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ( далі Порядок розгляду скарги).

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4,5 вказаного Порядку у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пп.6,7,10,11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в електронній формі в текстовому форматі в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі, якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування зазначено: "Сума компенсації вартості товару/послуги 1001, зазначеного в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій".

У Додатку №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, наведені Критерії ризиковості здійснення операцій : п.5 Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування платника у зв`язку зі встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник та має бути вказано яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію накладної. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Зі змісту квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, у зазначеній квитанції відсутня інформація щодо того, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування. Належної мотивації підстав та причин віднесення здійснення Товариством господарських операцій до ризикових відповідно до п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (які є Додатком №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165) рішення контролюючого органу - не містять.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 11 Порядку №1165, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретного та чіткого розрахунку показників критерію ризиковості здійснення операцій, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації розрахунку коригування.

Матеріалами справи стверджується, що після зупинення реєстрації розрахунку коригування позивачем були подані до Комісії пояснення, в яких зазначено, що ТОВ фірма "Тріумф" здійснило повернення коштів ТОВ "Скіфія", у зв`язку із відсутністю даного найменування товару та додано документи, на підтвердження усіх обставин, які достатні, на його думку, та передбачені Порядком №1165 для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

П.11 Порядку №520 передбачає, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З аналізу наведеного правового регулювання вбачається, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, спірними рішенням Комісії контролюючого органу відмовлено у реєстрації розрахунку коригування від 03 червня 2020 року №1604864/25347816, підставою зазначено неподання платником податку ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення Комісією доказів того, що документи подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Зі змісту протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, створеної відповідно до наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 27 січня 2020 року №130, від 03 червня 2020 року зазначено, що платником не додано первинних та розрахункових документів на придбання пшениці, за яку отримали аванс, а пізніше його повернули.

Разом з тим, як встановлено в судом, такий факт жодного відношення не має до дійсних обставин справи, оскільки підставою для розрахунку коригування було те, що в даному випадку реалізації товару/послуги не відбулось, ТОВ фірма Тріумф своїх договірних зобов`язань з поставки товару (зерна) перед ТОВ Скіфія не виконала через відсутності пшениці 3 класу урожаю 2019 року, у зв`язку з чим у позивача виникла необхідність подання розрахунку коригування до коригованої податкової накладної № 1 від 27 листопада 2019 року, про що зазначалося позивачем у поясненнях.

Тож, перевищення величини залишку товару у формі різниці між обсягом придбання постачальника та обсягом постачання отримувача, на яку посилається апелянт, не підтверджено жодним належним доказом, оскільки не було ні обсягу придбання товару/послуг постачальником, ні обсягу постачання від ТОВ фірма Тріумф до ТОВ Скіфія .

Водночас, надіслана для ТОВ Тріумф квитанція від 27 травня 2020 року містить пропозицію щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податку перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування №1 від 22 травня 2020 року до податкової накладної №1 від 27 листопада 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, то згідно з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення відповідача №1604864/25347816 від 03 червня 2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 від 22 травня 2020 року до коригованої податкової накладної №1 від 27 листопада 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних порушує права позивача, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування №1 від 22 травня 2020 року до податкової накладної №1 від 27 листопада 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 229, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі № 500/2403/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку лише у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 19 квітня 2021 року.