Постанова

від 13.04.2021 по справі 380/3949/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/3949/20 пров. № А/857/2219/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М.,

за участю секретаря судового засідання Юник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року (головуючий суддя Грень Н.М., м. Львів, повний текст складено 14.12.2020) по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Олд Трейд про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулося в суд першої інстанції з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Олд Трейд , в якому просило підтвердити обгрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ Олд Трейд (код ЄДРПОУ 42380418), м. Львів, вул. Шевченка, 327.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області, оскаржило його в апеляційному порядку та просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно із вимогами п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 81.2 ст.81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у луску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Пунктом 94.1 ст.94 Податкового кодексу України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з п.п.94.2.3. п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу контролюючого органу.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обгрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за зверненням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Відповідно до п.2 розд.ІV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.07.2017 №632 та реєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за №948/30816, обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або повноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Із врахуванням вищевикладеного апелянт вважає, акт не допуску до перевірки засвідчує факт відмови відповідача від проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних став для її проведення.

Посадовими особами контролюючого органу повністю дотримано вимоги, передбачені статтею 81 ГІК України, відповідач, в порушення абзацу шостого пункту 81.1 статті ПК України, відмовився від проведення позапланової перевірки без поважних причин та не допустив посадових осіб контролюючого органу.

У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.01.2020 в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області відповідно до пп.16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст.20, п.73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на підставі доповідної записки Управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Львівській області від 09.01.2020 №7/05.9-14, видано наказ №243 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ОЛД ТРЕЙД по взаємовідносинах із ТОВ Грифон плюс (ЄДРПОУ - 42991479), ТОВ Пілігрим сервіс (ЄДРПОУ 42991421), ТОВ Тобакко трейдінг (ЄДРПОУ 42283769) за період червень 2019 року, та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податковій декларації на прибуток.

На підставі вказаного наказу відповідно до пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп. 73.3 ст. 73, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України виписано направлення від 13.01.2020 №341 та від 13.01.2020 №342 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Олд Трейд з питань взаємовідносин із ТзОВ Грифон Плюс (код ЄДРПОУ 42991479), ТзОВ Пілігрім Сервіс (код ЄДРПОУ 342991421), ТзОВ Тобакко Трейдінг (код ЄДРПОУ 42283769) за період червень 2019 року, та правомірності їх відображення у податковій декларації з податку на додану вартість.

Ревізорами Головного управління ДПС у Львівській області складено акти Про неможливість проведення перевірки від 13.01.2020 №36/05.1/42380618, від 14.01.2020 №44/05.1/42380618, від 15.01.2020 №58/05.1/42380618, в яких зазначено про те, що посадові особи ТОВ Олд Трейд або його законні (уповноважені) представники відсутні за місцезнаходженням, а саме, за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 327.

16.01.2020 при виході на адресу платника, копію наказу від 11.01.2020 №243 вручено керівнику ТОВ Олд Трейд Миндику Остапу Степановичу, однак допускати до проведення перевірки відмовився, про що складено відповідний акт від 16.01.2020 №64/05.1/42380618. У зв`язку із недопуском працівників податкового органу до перевірки ТОВ Олд Трейд , 17.01.2020 в.о. начальника Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення № 1923/10/05.1-15 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що пунктом 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктами 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до абз. 5 п. 81.1 ст.81 ПК України відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно з п. п.16.1.9 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В даній спірній ситуації, судом вірно враховано, що згідно п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Пунктом 94.6 ст. 94 ПК України встановлено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

За змістом п. 94.10 цієї статті арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Судом першої інстанції з`ясовано, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Олд Трейд до якої не допущено працівників податкового органу, призначена наказом Головного управління ДПС у Львівській області № 243 від 11.01.2020.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду 15.04.2020 у справі № 380/531/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2020, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Львівській області №243 від 11.01.2020 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ОЛД ТРЕЙД .

Враховуючи те, що в податкового органу були відсутні законні підстави для проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Олд Трейд , призначеної згідно з наказом № 243 від 11.01.2020, що підтверджено судовим рішенням у справі № 380/531/20, яке набрало законної сили, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року по справі № 380/3949/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Ніколін

О.М. Гінда

повний текст складено 19.04.2021