Ухвала

від 23.03.2021 по справі 522/12875/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

23.03.21

Справа № 522/12875/20

Номер провадження №1-кс/522/702/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_6 ,- адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду міста Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту, накладеного ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2020р., а саме на грошові кошти у сумі 50 000,00 грн., які належать ОСОБА_6 на праві власності, які були вилучені під час обшуку у житловому приміщенні що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . яке належить на праві приватної власності ОСОБА_6 та у якому фактично проживає ОСОБА_7 .

В клопотанні адвокат ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_6 є приватним підприємцем, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань з 2018р.

У відповідності до податкової звітності, а саме Декларації платника єдиною податку фізичної особи-підприємця та 2010 рік ОСОБА_6 було задекларовано дохід у розмірі 166853,85 грн. Крім того, у відповідності до довідки АТ Комерційний банк «Приватник» ОСОБА_6 12.12.2020 року за результатами розірвання договору банківського рахунку було отримано переказ грошових коштів у розмірі 1096 «А5, 92 гри., що є грошовими коштами, заробленими ОСОБА_6 за результатами її підприємницької діяльності. Вказані обставини підтверджують фінансову спроможність ОСОБА_6 зберігати та розпоряджатися зазначеними сумами грошових коштів, отриманих від її господарської діяльності.

З метою зберігання зароблених ОСОБА_6 грошових коштів частина з них, а саме 60000,00 грн., була залишена ще у 2019 році у власній квартирі, де на даний час фактично проживає її мати ОСОБА_7 .

Таким чином, під час обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 , де фактично проживає її мати ОСОБА_7 та відносно якої здійснювалася вказана слідча дія, були вилучені грошові кошти у сумі 50 000, 00 гри., що належить ОСОБА_6 , яка залишила їх у власній квартирі для зберігання.

На підставі викладеного, оскільки такі грошові кошти не належать ОСОБА_7 , і не можуть бути предметом можливих злочинних дій, які підлягали відшукуванню під час проведення обшуку, тому накладення на них арешту є неправомірним, необґрунтованими у зв`язку із чим. такий арешт підлягає скасуванню.

В судовому засіданні прокурор, слідчий заперечували щодо скасування арешту з майна, посилаючись на його безпідставність.

Представник ОСОБА_6 ,- адвокат ОСОБА_5 підтримав вимоги, зазначенні у клопотанні про часткове скасування арешту та просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши заявника, слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, на підставі ч. 1 ст. 174 КПК України, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ході розгляду клопотання встановлено, що СВ Управління СБУ в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42020160000000549 від 05.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

09.12.2020, слідчим в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області майором юстиції ОСОБА_8 , на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_9 від 19.11.2020, проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон Samsung Galaxy J7 з СІМ-картками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ;

- ноутбук «HP ProBook» моделі 4520S, s/n 2CE0370WXF;

- грошові кошти в розмірі 50000 гривень (100 купюр номіналом в 500 грн).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2020р. накладено арешт на тимчасово вилучене в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , майно.

Таким чином, арешт було накладено обґрунтовано, однак, на цей час правові підстави для подальшого арешту вказаного майна відпали.

Так, станом на момент розгляду клопотання про скасування арешту з майна вбачається, що у кримінальному провадженні № 42020160000000549 від 05.06.2020 жодній особі не повідомлено про підозру.

ОСОБА_7 не повідомлено про підозру, вона не є підозрюваною, обвинуваченою чи особою, яка несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану її діями у кримінальному провадженні. Органом досудового розслідування ОСОБА_7 не допитано навіть в якості свідка у кримінальному провадженні.

Крім того,вилучені грошовікошти в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим не визнано в якості речового доказу.

Крім того, в судовому засіданні, адвокатом ОСОБА_5 доведено, що обшук проводився у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 на праві приватної власності, яка не є фігурантом у кримінальному провадженні та щодо ОСОБА_6 грошових коштів, отриманих від її господарської діяльності, ОСОБА_6 , як вказує адвокат, у тому числі грошових коштів вилучених 09.12.2020р.., що вони могли належити ОСОБА_6 , яка залишила їх у власній квартирі для зберігання.

Крім того, доказів що зазначені грошові кошти здобуті злочинним шляхом, або належать ОСОБА_7 , орган досудового слідства, не надав слідчому судді.

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

На підставі вище викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що власник чи інший володілець майна не повинен доводити правомірність володіння своїм майном, а слідчим чи прокурором не доведено протилежного.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що представником ОСОБА_6 ,- адвокатом ОСОБА_5 доведено в судовому засіданні та не спростовано слідчим та прокурором, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, тому заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 167, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т АН О В И В:

Клопотання представника ОСОБА_6 ,- адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного 17.12.2020 року ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси задовольнити.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 17.12.2020 року на грошові кошти грошові кошти в розмірі 50000 гривень (100 купюр номіналом в 500 грн), вилучені в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в квартирі, яка належить ОСОБА_6 - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1