Постанова

від 24.02.2021 по справі 914/1979/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2021 р. Справа №914/1979/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Гриців В.М.

Зварич О.В.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Юніко-експо" вих..№2501/25-1 від 25.01.2021(вх.№ 01-05/423/21 від 28.01.2021)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.01.2021 (повний текст ухвали складено 15.01.2021, у складі колегії: головуючий суддя Козак І.Б., суддів: Запотічняк О.Б. та Манюк П.Т.) про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову,

у справі №914/1979/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніко-експо", м. Львів;

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви", м.Новояворівськ Львівської області;

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикада плюс", м.Миколаїв Львівської області;

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Новий Львів", м. Львів;

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівської міської ради, м. Львів;

про: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом: - звільнення земельної ділянки, в тому числі від тимчасових споруд, майна, обладнання, техніки, працівників; - знесення самочинного збудованих об`єктів на земельній ділянці, а саме, незавершені будівництвом секції № 5, 6, 7, 8 на генплані та приведення в цій частині земельної ділянки до попереднього стану, який існував на момент передачі земельної ділянки

за участю представників:

від позивача: Адвокат Шпак В.В. - адвокат (ордер серія ВС №1061442 від 23.03.2021);

від відповідача 1: Лазор А.О. - адвокат (довіреність №8 від 04.01.2021);

від відповідача 2: не з`явився (належним чином повідомлений);

від третьої особи на стороні відповідачів: не з`явився (належним чином повідомлений);

від третьої особи на стороні позивача: не з`явився (належним чином повідомлений);

1. Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно з ст. 222 ГПК України.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи .

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 (головуючий суддя Дубник О.П., судді: Гриців В.М. та Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 24.02.2021.

В судове засідання 24.02.2021 з`явилися представники позивача та відповідача 1, надали пояснення по суті апеляційної скарги.

Відповідач 2 та треті особи в судове засідання не з`явилися, відповідно до наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, останніх належним чином повідомлено про розгляд апеляційної скарги.

Клопотань процесуального характеру від учасників не надходило.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач 2 та треті особи належним чином повідомлялися про розгляд справи, поважності причин неявки суду не повідомили, а відтак колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача 2 та третіх осіб.

3. Короткий зміст заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю Юніко -експо , 13.01.2021 звернулося до Господарського суду Львівської області з заявою про забезпечення позову.

Заяву про забезпечення позову ТОВ Юніко-експо обґрунтовує наступним. У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/1979/19 за позовом ТОВ Юніко-експо до ТОВ Девелоперська компанія Мальви , ТОВ Цикада плюс , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ТОВ Фінансова компанія Новий Львів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення земельної ділянки та знесення самочинно збудованих об`єктів на такій земельній ділянці, з приведенням в цій частині земельної ділянки до попереднього стану.

На думку заявника, якщо споруджувані проти волі ТОВ „Юніко-експо" будинки будуть здані відповідачем-1в експлуатацію, а внаслідок незаконного залучення інвестицій під зобов`язання передати приміщення в об`єкті будівництва інвесторам ФФБ, такі будуть їм передані, і за інвесторами буде зареєстровано право власності на такі приміщення, - можливість поновлення порушених прав ТОВ „Юніко-експо" у межах зазначеного судового спору значно ускладниться чи взагалі стане неможливим. Відтак існують достатні підстави для припущення, що спірні об`єкти нерухомості можуть бути прийняті в експлуатацію до вирішення даного судового спору по суті, а тому позивач (заявник) просить суд:

1) заборонити Державній архітектурно-будівельній інспекції України, (код ЄДРПОУ 37471912, 01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 26) її правонаступникам, службовим та посадовим особам, інспекторам будівельного нагляду здійснювати видачу та реєстрацію дозвільних документів - сертифікатів щодо прийняття в експлуатацію об`єктів споруджених на земельній ділянці розташованої у м. Львові на вул. Угорській, 14, кадастровий номер 4610136800:01:010:0079 та/або по об`єкту: Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській 14 , де замовник ТОВ ДК Мальви ;

2) заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту, його частин (секцій, черг) та приміщень, по об`єкту будівництва: Будівництво багатоквартирних житлових будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській 14 .

4. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.01.2021 у задоволенні заяви ТОВ Юніко-експо (вх. № 90/21 від 13.01.2021) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 914/1979/19 відмовлено повністю.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що підставою для звернення позивача з цим позовом та заявою про забезпечення позову являється здійснення відповідачем-1 самочинного будівництва на належній позивачеві земельній ділянці, звернення до органів ДАБІ із заявою щодо введення І черги будівництва (секції 5 та 6) в експлуатацію та видачі сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

Однак, на переконання місцевого господарського суду факт звернення відповідача 1 до органу ДАБІ з заявами про видачу сертифіката та відмова ДАБІ у видачі такого, не може, на думку суду, свідчити про достатнє обґрунтування для забезпечення позову.

Оскільки у задоволенні заяви ТОВ Девелоперська компанія Мальви було відмовлено, зокрема, з підстав виявлення недостовірних відомостей у поданих документах - зазначення дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ113171920987, який анульовано на підставі наказу Держархбудінспекції України від 05.12.2018 №103Д і такий наказ є чинним на день розгляду судом, відповідач-1 позбавлений можливості отримати сертифікат готовності об`єкта та відповідно зареєструвати право власності на об`єкт.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами імовірності оформлення відповідачем 1 права власності на збудоване нерухоме майно та утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, що є підставою для відмови у задоволенні цієї заяви про забезпечення позову у визначений в ній спосіб.

5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

5.1. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Юніко-експо , не погоджуючись з ухвалю суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в які просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.01.2021 у справі №914/1979/19 скасувати і ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ Юніко-експо про забезпечення позову задоволити. Апелянт вважає, що оскаржувану ухвалу прийнято з порушенням норм права, судом першої інстанції не надано оцінки аргументам заявника та безпідставно не вжито заходи забезпечення позову, за існування для цього достатніх підстав.

На переконання апелянта, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи заявника та долучені ним до заяви докази, та дійшов помилкових висновків про не доведення позивачем підстав забезпечення позову та відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів першої інстанції обмежилась викладенням позицій сторін, навівши мотиви відмови у вжитті заходів забезпечення позову ідентичні викладеним в ухвалі від 12.11.2020, не надавши жодної оцінки новим обставинам вказаним заявником в заяві про забезпечення позову від 13.01.2021 та доводам заявника про відсутність у прийнятому ДАБІ України рішенні про відмову у видачі сертифікату ІУ123201217866 від 04.01.2021, такої підстави відмови, як зазначення недостовірних відомостей щодо дозвільного документу, який анульовано, а також зміни статусу раніше розглянутих заяв.

На думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що повторне звернення ТОВ ДК Мальви з метою введення самочинно збудованих об`єктів в експлуатацію та подання виконавчої документації по об`єкту, тим самим усунувши причини, що стали підставою для останньої відмови у видачі документа дозвільного характеру від 04.01.2021, з огляду на ч.10 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , може мати наслідком ситуацію, у якій орган державного архітектурно-будівельного контролю може видати сертифікат, не зважаючи на відсутність у ТОВ ДК Мальви статусу замовника будівництва та вказання недостовірних відомостей у поданих документах, оскільки таке порушення не вказано в останній відмові.

Відтак, апелянт вважає, що існують достатні підстави для припущення, що спірні об`єкти нерухомості можуть бути прийняті в експлуатацію до вирішення даного спору по суті та відповідно право власності на приміщення в об`єкті буде зареєстровано за третіми особами.

На переконання апелянта, невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

5.2. Товариство з обмеженою відповідальністю Девелоперська компанія Мальви у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 15.01.2021 про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, вжив заходів до всебічного і повного дослідження обставин справи, прийняв законне й обґрунтоване судове рішення, підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду відсутні.

Відповідач 1 зазначає, що сам по собі факт видачі та реєстрації дозвільних документів, зокрема сертифікатів, щодо прийняття в експлуатацію спірних об`єктів, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного об`єкта будівництва, його частин (секцій, черг) та приміщень в об`єкті, жодним чином не утруднить та не унеможливить ефективний захист порушених прав позивача або виконання відповідного рішення суду, оскільки позивачем заявлено позовну вимогу про демонтаж спірних об`єктів, як об`єктів самочинного будівництва.

Крім того, реєстрація права власності на об`єкт самочинного будівництва не змінює правової природи цього об`єкта та не усуває порушень земельного та містобудівного законодавства, допущених під час будівництва останнього.

Отже, на думку відповідача 1 , відсутня мета забезпечення позову, якою є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, відповідач 1 зазначає, що заявником не доведено, а в матеріалах справи відсутні належні у розуміння ст. 77 ГПК України докази на підтвердження того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав у зв`язку з тим, що позивач не зможе захистити їх в межах одного судового провадження за його позовом, без нових звернень до суду, або що земельна ділянка, стосовно якої заявлено вимогу про повернення, може погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Поряд з іншим, відповідач 1 зазначає, що місцевим господарським судом, на підставі власної оцінки доказів, поданих заявником в обґрунтування його заяви про забезпечення позову, законно та обґрунтовано визнано, що оскілки у задоволенні заяви ТОВ Девелоперська компанія Мальви про видачу сертифікату було відмовлено, зокрема, з підстав виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, а саме зазначення дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 №ІУ113171920987, який анульовано на підставі наказу Держархбудінспекції України від 05.12.2018 №103Д, і такий наказ є чинним на день розгляду судом, то відповідач 1 позбавлений можливості отримати сертифікат готовності об`єкта та відповідно зареєструвати право власності на об`єкт. Отже, факт звернення відповідача до органу ДАБІ з заявами про видачу сертифіката та відмова ДАБІ у видачі такого, не може свідчити про достатнє обґрунтування для забезпечення позову.

На думку відповідача 1, суд першої інстанції постановив ухвалу від 15.01.2021 про відмову задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі №914/1979/19 з додержанням норм процесуального права, а отже, ухвалу належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/1979/19 за позовом ТОВ Юніко-експо до ТОВ Девелоперська компанія Мальви , ТОВ Цикада плюс , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ТОВ Фінансова компанія Новий Львів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення земельної ділянки та знесення самочинно збудованих об`єктів на такій земельній ділянці, з приведенням в цій частині земельної ділянки до попереднього стану.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує відсутністю у відповідачів правових підстав користування земельною ділянкою та забудови останньої, проти його волі, зокрема відсутністю між сторонами чинних договорів. Підставою знесення споруджених на земельній ділянці об`єктів (незавершені будівництвом секції 5-8) вказує ч. 4 ст. 376 ЦК України, покликаючись на наявність щодо останніх ознак самочинного будівництва, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦК України (споруджених всупереч умовам договору, проти волі позивача, за відсутності у відповідачів самостійного права користування земельною ділянкою та належних дозвільних документів). ТОВ Юніко-експо (замовником) укладено 20.10.2014 договір № 20/10 про будівництво з ТОВ ДК Мальви , яким останнє залучено як забудовника до участі в проектуванні, фінансуванні, будівництві та розподілі з Замовником площ збудованих об`єктів на земельній ділянці. Зазначений договір припинено з 25.09.2018, внаслідок реалізації позивачем встановленого у пункті 6.13 Договору права на односторонню відмову від договору. Правомірність одностороннього правочину щодо припинення позивачем договору не спростована, а тому, виходячи із ст. 204 ЦК України, він породжує передбачені ним правові наслідки. Умовами договору (п. 2.2.2., 3.3.3) чітко та не двозначно зафіксовано, що внесення змін у виданий ТОВ Юніко-експо дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ 12512077515 від 18.05.2012, який видано на внесення замін до Дозволу на виконання будівельних робіт від 05.08.2010року № 1/345-10 чи отримання нового дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється лише від імені замовника, яким залишається ТОВ Юніко-експо .

ТОВ ДК Мальви протягом строку дії договору звернулось з заявою та пакетом документів в ДАБІ України та отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113171920987 від 11.07.2017, в якому ТзОВ ДК Мальви , зазначено як одноосібного замовника будівництва, на підставі якого розпочато будівельні роботи. Рішенням № 103 ДАБІ України від 05.12.2018 анульовано виданий ТОВ ДК Мальви як замовнику будівництва Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113171920987 від 11.07.2017. На підставі наказу від 05.12.2018 №103 Д , інформація щодо дозволу вилучена з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Після скасування дозволу на виконання будівельних робіт, незважаючи на неодноразові звернення ТОВ Юніко-експо , органи ДАБІ України не вжили належних заходів архітектурно-будівельного контролю за будівництвом, яке велось на підставі незаконно виданого дозволу, а в подальшому взагалі за відсутності дозвільних документів. Зазначена бездіяльність контролюючого органу, надала змогу ТОВ ДК Мальви та залученим ним підрядним організаціям продовжити виконання будівельних робіт за відсутності чинних дозвільних документів та завершити будівництво 5 та 6 будівлі (на момент скасування дозволу по вказаних будівлях було виконано загально-будівельні роботи без зовнішнього оздоблення), та розпочати будівництво 7-8 будівель, не остерігаючись притягнення до юридичної відповідальності за свої протиправні дії.

ТОВ ДК Мальви незважаючи на відсутність чинних дозвільних документів на будівництво та речових прав на земельну ділянку, статусу замовника будівництва, а також існування судових спорів щодо об`єкту будівництва по вул. Угорській 14, звернулось до органів Держархбудінспекції з заявою № 40-30/2608-6 щодо введення 1 черги будівництва (секції 5 та 6) в експлуатацію та видачі сертифікату. Ігноруючи отриману від ТОВ Юніко-експо заяву № 1009-1 від 10.09.2020р., ДАБІ України всупереч ч. 10 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності всупереч п. 25, 27 Порядку, ч. 5 статті 4-1 Закону, приймаючи відмовне рішення за результатами розгляду заяви, не здійснили перевірку достовірності відомостей вказаних в поданих ТОВ ДК Мальви документах. Рішенням ДАБІ України № ІУ123201002515 від 02.10.2020 (https://econstruction.gov.ua/permits_doc_detail/2411109471804720902) відмовлено у видачі сертифікату ТОВ ДК Мальви з підстав неподання виконавчої документації, доказів сплати пайового внеску, та невідповідністю об`єкта проектній документації та вимогам будівельних норм, стандартів і правил. Незважаючи на існування судового спору щодо об`єкту будівництва, про що достеменно було відомо органу Держархбудконтролю, ним не прийнято рішення про зупинення розгляду такої заяви до винесення судом відповідного рішення. Повторне звернення ТОВ ДК Мальви з метою введення самочинно збудованих об`єктів в експлуатацію, з огляду на ч. 10 ст. 4-1 Закону може мати наслідком ситуацію, у якій орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язаний буде видати сертифікат, не зважаючи на відсутність у ТОВ ДК Мальви статусу замовника будівництва та зазначення недостовірних відомостей у поданих документах, оскільки таке порушення не вказано в первинній відмові.

ТОВ Юніко-експо вкотре звернулось до ДАБІ України з заявою № 1510-1 від 15.10.2020р., в якій просило зупинити розгляд документів, поданих (№ 40-30/0910-14) та які буде подано в майбутньому, для отримання дозвільних документів щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта до винесення судом остаточного рішення у справах № 914/1979/19 та №1.380.2019.002610.

В подальшому Відповідач-1 тричі звертався з заявами щодо введення спірного об`єкту в експлуатацію (заяви №40-30/2810-29, №40-30/1111-21, №40-30/0112-39). За результатами розгляду заяв №40-30/2810-29, №40-30/1111-21 рішеннями ІУ123201113432 від 13.11.2020 та ІУ123201125442 від 03.12.2020 відповідно, відмовлено в реєстрації сертифікату готовності, зокрема з підстав вказання недостовірних відомостей щодо дозвільного документу який анульовано. Однак, у відмові ІУ123201217866 від 04.01.2020, наданій за результатами розгляду заяви №40-30/0112-39 єдиною підставою вказано Інше: - не подано виконавчу докуметацію . Більше того, статус розгляду заяв №40-30/2608-6 в рішенні №ІУ123201002515 від 02.10.2020, №40-30/0910-14 в рішенні № ІУ123201026233 від 06.11.2020, №40-30/2810-29 в рішенні ІУ123201113432 від 13.11.2020 з відмовлено в реєстрації змінився на повернуто на доопрацювання .

На думку заявника, якщо споруджувані проти волі ТОВ „Юніко-експо" будинки будуть здані відповідачем-1в експлуатацію, а внаслідок незаконного залучення інвестицій під зобов`язання передати приміщення в об`єкті будівництва інвесторам ФФБ, такі будуть їм передані, і за інвесторами буде зареєстровано право власності на такі приміщення, - можливість поновлення порушених прав ТОВ „Юніко-експо" у межах зазначеного судового спору значно ускладниться чи взагалі стане неможливим. Відтак існують достатні підстави для припущення, що спірні об`єкти нерухомості можуть бути прийняті в експлуатацію до вирішення даного судового спору по суті, а тому позивач (заявник) просить суд:

1) заборонити Державній архітектурно-будівельній інспекції України (Держархбудінспекції), код ЄДРПОУ 37471912, 01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 26) її правонаступникам, службовим та посадовим особам, інспекторам будівельного нагляду здійснювати видачу та реєстрацію дозвільних документів - сертифікатів щодо прийняття в експлуатацію об`єктів споруджених на земельній ділянці розташованої у м. Львові на вул. Угорській, 14, кадастровий номер 4610136800:01:010:0079 та/або по об`єкту: Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській 14 , де замовник ТОВ ДК Мальви ;

2) заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту, його частин (секцій, черг) та приміщень, по об`єкту будівництва: Будівництво багатоквартирних житлових будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській 14 .

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п.4 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про відмову у забезпеченні позову.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши матеріали скарги, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, дослідивши докази стосовно фактів, наведених учасниками справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частини перша і третя статті 137).

Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Забезпеченням позову обмежуються суб`єктивні права, свободи та інтереси відповідачів з метою реалізації в майбутньому рішення суду та задоволених вимог позивача.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи вимоги ч. 11 ст.137 ГПК України, необхідно з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та суд не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті. (Така правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Колегією суддів встановлено, що в обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову, позивач зазначає, як підставу для звернення з такою заявою, здійснення відповідачем 1 самочинного будівництва на належній позивачеві земельній ділянці, звернення до органів ДАБІ із заявою щодо введення І черги будівництва (секції 5 та 6) в експлуатацію та видачі сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, факт звернення відповідача 1 до органу ДАБІ з заявами про видачу сертифіката та відмова ДАБІ у видачі такого, не може, на думку суду, свідчити про достатнє обґрунтування для забезпечення позову.

Як вбачається з долучених до матеріалів заяви документів, а саме, витягів з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 28.10.2020, 13.11.2020, 03.12.2020, 04.01.2021, відповідач 1 звертався до ДАБІ із заявами про видачу сертифікату готовності об`єкта Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 черга будівництва) у м. Львові) . За результатами розгляду заяв №40-30/2810-29, №40-30/1111-21 рішеннями ІУ123201113432 від 13.11.2020 та ІУ123201125442 від 03.12.2020 відповідно, відмовлено в реєстрації сертифікату готовності, зокрема з підстав вказання недостовірних відомостей щодо дозвільного документу який анульовано.

З відмови №ІУ123201217866 від 04.01.2020, вбачається, що підставою відмови у видачі сертифікату вказано Інше: - не подано виконавчу докуметацію . Більше того, статус розгляду заяв №40-30/2608-6 в рішенні №ІУ123201002515 від 02.10.2020, №40-30/0910-14 в рішенні № ІУ123201026233 від 06.11.2020, №40-30/2810-29 в рішенні ІУ123201113432 від 13.11.2020 з відмовлено в реєстрації змінився на повернуто на доопрацювання .

Відповідно до витягу з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 12.11.2020, після одержаної від ДАБІ відмови у видачі ТОВ Девелоперська компанія Мальви сертифікату готовності об`єкта, ТОВ Девелоперська компанія Мальви повторно звернулося до ДАБІ із заявою № ІУ123201026233 від 06.11.2020 про видачу сертифікату.

За результатами розгляду заяви № ІУ123201026233 від 06.11.2020, ТОВ Девелоперська компанія Мальви було повторно відмовлено у видачі сертифікату. Підставами відмови ДАБІ у видачі сертифікату являлося знову ж таки, неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил, а також виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Відповідно до ч. 9 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, про відмову у задоволенні заяви ТОВ Девелоперська компанія Мальви , зокрема, з підстав виявлення недостовірних відомостей у поданих документах - зазначення дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 № ІУ113171920987, який анульовано на підставі наказу Держархбудінспекції України від 05.12.2018 №103Д і такий наказ є чинним на день розгляду судом, відповідач-1 позбавлений можливості отримати сертифікат готовності об`єкта та відповідно зареєструвати право власності на об`єкт.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами імовірності оформлення ТОВ Девелоперська компанія Мальви права власності на збудоване нерухоме майно та утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, що є підставою для відмови у задоволенні цієї заяви про забезпечення позову у визначений в ній спосіб.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Руїс Торіха проти Іспанії").

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ Юніко-експо , зміни чи скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 15.01.2021 у справі №914/1979/19. Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у даній справі, судовою колегією не встановлено.

8. Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 102 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніко-експо" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.01.2021 у справі №914/1979/19 - без змін.

2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніко-експо".

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 09.03.2021.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.П.Дубник

Судді В.М.Гриців

О.В.Зварич