Постанова

від 14.04.2021 по справі 902/636/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року Справа № 902/636/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Нечитайла Т.В. адвокат

відповідача-1: Василюк М.М. адвокат

відповідача-2: не з`явився

відповідача-3: Сірук О.В. адвокат

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке-Л" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухвалене 26.11.2020, повне рішення складено 07.12.2020, у справі № 902/636/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке"

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке-Л"

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кульминецьке-плюс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке"

про стягнення 13 900 000 грн

В квітні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна звернулось до Господарсько суду Вінницької області із позов до Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л та Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС про стягнення 13 900 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступні обставини.

01.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю СИТКОВЕЦЬКЕ (Покупець) укладено Договору поставки № 1300020657, за умовами якого продавець зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів (товари) насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення.

05.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кузьминецьке (поручитель) укладено Договір поруки, за умовами якого відповідач поручився за виконання зобов`язань, які виникли з Договору поставки № 1300020657 від 01.01.2018 в межах Основного боргу не більше 13 900 000,00 грн, що підлягає погашенню у строк до 31.08.2018, коригування основного боргу, усі штрафні санкції та збитки, передбачені статтею 8 Договору поставки.

У зв`язку з порушенням ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ грошових зобов`язань за Договором поставки № 1300020657 від 01.01.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА звернулось з позовом до суду про стягнення 20 405 221,27 грн основного боргу, 3 373 993,37 грн 24% річних, 2 083 454,16 грн пені та 6 121 566,38 грн штрафу.

Оскільки у поручителя виникло солідарне зобов`язання зі сплати 13 900 000,00 грн, яке не виконано основним боржником, тому позивач просив стягнути дані кошти з ТОВ Кузьминецьке .

Крім того, як стверджує позивач, 21.12.2018 Загальними зборами товариства прийнято рішення про припинення ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ шляхом поділу, внаслідок чого утворено ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л та ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС .

Розподільчим балансом ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ від 16.09.2019 не передбачено правонаступника, який відповідатиме перед ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна , а тому на думку позивача зазначені товариства несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями за Договором поруки від 05.04.2018.

Відповідач ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС у поданих до суду запереченнях на позовну заяву вказує, що позивачем невірно визначено склад відповідачів, оскільки Розподільчим балансом від 16.09.2019 не зафіксовано правонаступництво ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС після ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ з виконання зобов`язань, зокрема тих, що випливають з Договору поруки від 05.04.2018.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 04.05.2020 відкрито провадження у справі № 902/415/20 за позовом ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.06.2020; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю СИТКОВЕЦЬКЕ .

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.06.2020 справу № 902/415/20 передано на розгляд судді Господарського суду Вінницької області, у провадженні якого перебуває справа № 902/116/20, для об`єднання в одне провадження.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.06.2020 матеріали справи № 902/116/20 в частині позовних вимог ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна до ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л та до ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС про стягнення 13 900 000,00 грн роз`єднано в окреме самостійне позовне провадження; матеріали роз`єднаної справи передано до автоматизованого розподілу суду.

На підставі автоматизованого розподілу матеріалам справи в частині позовних вимог ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна до ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л та до ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС про стягнення 13 900 000,00 грн присвоєно новий номер справи - № 902/636/20.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.11.2020, позов Товариства з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л , до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС про стягнення 13 900 000,00 грн задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л , Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна 311 503,72 грн заборгованості за Договором поруки від 05.04.2018.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л , Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 670,40 грн, у рівних частинах, тобто по 1 556,80 грн з кожного.

Відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л , Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС в частині вимог про солідарне стягнення 11 634 459,89 грн заборгованості за Договором поруки від 05.04.2018.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна , не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2020 у справі № 902/636/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позову до ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л , ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС в частині вимог про солідарне стягнення 11 634 459,89 грн заборгованості за Договором поруки від 05.04.2018. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в частині вимог про солідарне стягнення з ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л , ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС 13 588 496,28 грн за Договором поруки від 05.04.2018.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає:

- позивач заявив до солідарного стягнення зі співвідповідачів на підставі Договору поруки 13 900 000,00 грн. Разом з тим, в резолютивній частині оскаржуваного рішення відмовлено в позові лише на суму 11 634 459,89 грн, тоді як ні процесуальної ухвали, ані будь-якої згадки в резолютивній частині рішення щодо вимог на суму 1 954 036,39 грн не існує. Отже не зазначивши в резолютивній частині рішення суду висновку про позовні вимоги на суму 1 954 036,39 грн, суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права;

- відповідач 1 поручається перед позивачем за виконання третьою особою всіх наступних (та кожного окремо із) зобов`язань за Договором поставки № 1300020657 від 01.01.2018, включаючи: суму основного боргу за поставлені товари згідно усіх специфікацій до Договору поставки, як укладених на момент укладення даного Договору поруки, так і таких, що будуть чи можуть бути укладені в майбутньому, однак в межах суми основного боргу не більше 13 900 000 (тринадцять мільйонів дев`ятсот тисяч) грн 00 коп., що підлягає погашенню у строк до 31.08.2018. Отже Договір поруки передбачає поруку за зобов`язаннями третьої особи, як існуючими на момент його укладення, так і такими, що можуть виникнути в майбутньому на підставі договору поставки № 1300020657 від 01.01.2018, але в межах ліміту відповідальності за основним боргом в сумі 13,9 млн. грн;

- відповідно до пункту 5.2 Договору поруки, він діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 ЦК України. Отже сторони в Договорі поруки чітко зазначили, що в частині припинення поруки вони керуються нормами законодавства, зокрема статті 559 ЦКУ;

- 03.07.2018 було прийнято Закон України № 2478-УІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування , відповідно до підпункту 3) пункту 1 розділу 1 якого частину четверту статті 559 Цивільного кодексу України викладено в новій редакції: 4. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання ;

- через зміну законодавства, зокрема ст. 559 Цивільного кодексу України, на яку є посилання в Договорі поруки, у позивача не виникло обов`язку пред`являти вимогу до поручителя протягом шести місяців, натомість цей строк було продовжено до трьох років;

- позивач в позовній заяві застосовує найбільш прийнятний (максимально ранній) для поручителя строк - із 01.09.2018, що підтверджується та визнається відповідачами - але й і в такому разі шестимісячний строк на звернення до поручителя закінчувався б 28.02.2019, а отже до правовідносин сторін згідно Договору поруки має застосовуватися ч. 4 ст. 559 ЦКУ у зміненій редакції, оскільки нова редакція введена в дію 04.02.2019. Таким чином, порука не припинилася у зв`язку зі зміною редакції ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, а додаткові угоди про пролонгацію боргу жодним чином не порушують прав поручителя, а, навпаки, були спрямовані виключно на надання боржнику можливості самостійного погашення боргу;

- отже безвідносно до тлумачення початку перебігу строків звернення позивача до поручителя (із 01.09.2018 чи пізніше відповідно до договорів про пролонгацію боргу та додаткові поставки у 2019 році) строк для звернення не було пропущено і для даних правовідносин необхідно було застосовувати п. 4 ст. 559 ЦКУ в редакції, прийнятій та введеній в дію 04.02.2019 відповідно до Закону України № 2478-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування , тобто трирічний строк для звернення;

- судом першої інстанції не було застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню, а саме положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" № 2478-VIII від 03.07.2018 та ч. 4 ст. 559 ЦК України у новій редакції;

- відповідно до пункту 5.2 Договору поруки, він діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 ЦК України. Отже сторони в Договорі поруки чітко зазначили, що в частині припинення поруки вони керуються нормами законодавства, а не конкретно погодженим строком дії поруки. Сторони чітко послалися в Договорі поруки саме на законодавство, а змінена норма Закону є такою ж обов`язковою для сторін, що і попередня його норма;

- щодо нової редакції ч. 4 ст. 559 ЦК України, законодавець поширив нові положення закону на відносини, що виникли та не закінчились до набуття законом чинності. Під цей критерій підпадають і відносини між позивачем та відповідачем за Договором поруки. Таким чином, законодавцем при прийнятті Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування № 2478-VIII від 03.07.2018 було передбачено один з варіантів поширення Закону на діючі правовідносини, але ніяк не зворотну дію в часі;

- зазначення у Договорі поруки дати оплати вартості поставленого товару не впливає на зміст та розмір основного зобов`язання, за виконання якого поручилося ТОВ Кузьминецьке , оскільки, сторонами поруки визначено конкретну суму, якою обмежується відповідальність поручителя, розмір якої не залежить від терміну поставок, так як обсяг поруки поширюється і на майбутні поставки;

- судом першої інстанції було встановлено, що не суперечить предмету поруки поширення її дії на поставлений у 2019 році товар, у разі коли дана обставина не збільшує розміру та обсягу відповідальності поручителя. Саме виходячи з таких висновків, щодо встановлених обставин справи, судом першої інстанції було задоволено позов в частині солідарного стягнення 311 503,72 грн. Однак суд першої інстанції, по-перше, не встановив факту того, що повернення товару не є виконанням Основного зобов`язання, а по-друге, не визнав факту того, що порука, маючи обмеження лише в сумі, має розповсюджуватись та покривати всі наявні зобов`язання боржника в погодженому розмірі, незважаючи на розрахунки кредитора з боржником. Оскільки під час строку дії Договору поруки деякі зобов`язання боржника було погашено, а інші оформлено, то порука поширювалась на всі наявні зобов`язання в межах погоджених 13 900 000,00 грн, незалежно від строку їх виникнення;

- отже суд першої інстанції дійшов хибного висновку стосовно можливості визнання поруки припиненою в частині погашених зобов`язань боржника, при наявності іншої заборгованості, на яку Договір поруки також поширювався в силу положення про її поширення на майбутні поставки;

- звертаючись з даним позовом позивач сподівався, що судом буде захищено порушені права позивача. Однак, суд першої інстанції визнав незахищеною стороною саме відповідачів до такої міри, що вирішив за можливе не застосовувати чинне законодавство та довільно трактувати висновки Конституційного Суду України. А тому, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції повністю проігнорував завдання господарського судочинства;

- внаслідок порушення своїх прав ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна очевидно розраховувало на захист своїх інтересів, звернувшись до суду у строк, встановлений Законом, який не визнано на сьогодні неконституційним. Але замість захисту прав суд повністю ігнорує інтереси ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна та безпідставно звільняє від відповідальності ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , хоча жоден із відповідачів: 1) ніколи не займав конструктивної позиції у справі, а лише затягував її розгляд, 2) ніколи не визнав боргу за порукою, 3) незаконно не відобразив даний борг у передавальному балансі; а всі відповідачі разом в цілому робили усе можливе для приховування правонаступника за даним боргом;

- відмовляючи в позові про стягнення 11 634 459,89 грн (а фактично - 13 588 496,28 грн) - заборгованості за Договором поруки, суд першої інстанції неправильно тлумачив статтю 58 Конституції України щодо поняття зворотної дії закону в часі. Не застосував закон, який підлягає застосуванню, зокрема: частину 4 статті 559 ЦК України, в редакції введеній в дію з 04.02.2019, щодо припинення поруки трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання; положення п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування №2478-УІІІ від 03.07.2018, якими закріплено, що даний закон застосовується до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію. Не з`ясував обставин, що мають значення для справи, зокрема, щодо поведінки сторін, наявності порушення прав Державою Україна;

- визнаючи поруку припиненою в частині 1 954 036,39 грн та не приймаючи жодного рішення в даній частині позову (а фактично - відмовляючи в позові в цій частині), суд першої інстанції базувався на висновках, що не відповідають встановленим обставинам справи, зокрема щодо: того, що у разі часткового погашення боржником основного зобов`язання, порука, в встановленому розмірі не розповсюджується на майбутні зобов`язання; повернення товару можна визнавати закриттям заборгованості по основному зобов`язанню. Не з`ясував обставин, що мають значення для справи, зокрема, щодо обставин часткового погашення заборгованості боржника.

Таким чином, на думку скаржника, рішення місцевого господарського суду від 26.11.2020 у справі № 902/636/20 в оскаржуваній частині прийнято із неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає до скасування /т.3 а.с. 35-47/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2020 у справі № 902/636/20 та призначено розгляд апеляційної скарги на 03.03.2021 об 11:00 год.

08.02.2021 на адресу апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС надійшов відзив на апеляційну скаргу (вих.№ 88 від 05.02.2021), в якому відповідач-3 просить оскаржуване рішення від 26.11.2020 у справі № 902/636/20 залишити в силі.

09.02.2021 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна про залучення до участі у справі № 902/636/20 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державу України в особі Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5) та Офісу Президента України (01220, м. Київ, вул. Банкова, 11) на підставі ч. 2 ст. 50, п.1 ч.1 ст. 267 ГПК України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача призначено на 03.03.2021 об 11:00 год.

15.02.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ надійшов відзив (вх.№ 1290/21 від 15.02.2021) на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна залишити без задоволення, а рішення першої інстанції від 26.11.2020 без змін.

Відповідач-2 Товариство з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л , не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2020 у справі № 902/636/20 скасувати в частині солідарного стягнення з ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л , ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС на користь ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна 311 503,72 грн заборгованості за Договором поруки від 05.04.2018 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає:

- ухвалюючи вищезазначене рішення про солідарне стягнення 311 503,72 грн заборгованості за Договором поруки від 05.04.2018 з відповідачів Господарським судом Вінницької області невірно встановлено та мотивовано у рішенні належність відповідачів, зокрема, ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л та ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС ;

- 19.06.2019 Протоколом Загальних Зборів ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ складено Розподільчий баланс про припинення товариства шляхом поділу, у якому зазначено про перехід усіх зобов`язань перед кредиторами, дебіторами, в тому числі з організації, обліку та оплати праці, право оренди земельних ділянок, речові права на земельні ділянки, всі активи і пасиви переходять до новоутворених товариств - правонаступників - ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС і ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л у відповідних частках. Проте станом на момент складення розподільчого балансу TOB КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , з урахуванням положень Угоди від 05.03.2019 не було прострочено виконання грошових зобов`язань за Основним договором на суму 11 634 459,89 грн, оскільки строк виконання за поставками 2018 продовжено до 15.08.2019;

- ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ не включено відповідні зобов`язання до розподільчого балансу, не передбачено правонаступника за договором поруки. У документах, що стосуються поділу ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , не міститься відомостей стосовно передачі прав та обов`язків перед ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна відповідно до Договору поруки від 05.04.2018;

- оскільки відомості про припинення ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ не внесено до Державного реєстру, виникнення зобов`язань за Договором поруки від 05.04.2018 року, зокрема, у ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л та ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС - відсутні.

Таким чином, на думку скаржника, встановлена рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.11.2020 солідарна відповідальність, зокрема, ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л та ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС у даній справі є такою, що порушує норми чинного законодавства, права та інтереси ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л та ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС , оскільки обґрунтування солідарної відповідальності у вищезазначеному рішенні не відповідає дійсності /т.3 а.с. 148-150/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2020 у справі № 902/636/20; справу призначено до розгляду на 03.03.2021 об 11:00 год.

24.02.2021 на електронну адресу суду від ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л (вх.№ 1607/21), в якому позивач заперечує щодо доводів і вимог апеляційної скарги відповідача-2, звертає увагу, що згідно наданого сторонами розподільчого балансу ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ до ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л (особа пов`язана із ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ ) перейшло 100% активів ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ та 100% зобов`язань, зазначених у балансі, а також права за 300 Договорами оренди землі у селі Щурівці, що (найбільш ймовірно) обліковувались на позабалансових рахунках.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2021 виправлено описку допущену в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі № 902/636/20, зокрема в частині часу розгляду апеляційної скарги, справу призначено на 18.03.2021 об 11:00 год; доручено забезпечення проведення відеоконференції Погребищенському районному суду Вінницької області, де братиме участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС .

17.03.2021 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна надійшло клопотання (вх.№ 1165/21 від 17.03.2021), в якому позивач просить при розгляді справи № 902/636/20 враховувати, що в заяві про залучення до участі у справі третіх осіб, замість слів Офісу Президента України слід вважати Президента України .

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 902/636/20 у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна про залучення до участі у справі № 902/636/20 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державу України, в особі Верховної Ради України та Президента України - відмовлено. Розгляд справи призначено на 14.04.2021.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 розгляд справи № 902/636/20 призначено в режимі відеоконференції із Гайсинським районним судом Вінницької області, де братиме участь представник ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС .

12.04.2021 на електронну адресу суду від адвоката Сивенюк О.М., який представляє інтереси ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , згідно з ордером на надання правової допомоги серія ВН № 122983 від 12.04.2021 надійшла заява (вх.№ 3055/21) про вступ його у справу, як представника. Окрім цього, у поданому клопотанні (вх. 3056/21) адвокат Сивенюк О.М. просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку із його хворобою. На підтвердження зазначеного, останній долучив копію довідки про тимчасову непрацездатність № 24/81.

В судовому засіданні суду 14.04.2021, адвокат Василюк М.М., що здійснює представництво інтересів ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ на підставі Ордеру на надання правової допомоги серія КС № 43197 від 18.03.2021, не підтримав подане клопотання (вх. 3056/21) адвоката Сивенюка О.М. про відкладення розгляду справи, просив останнє не розглядати, оскільки у даній судовій справі він буде представляти інтереси довірителя ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ .

З наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про можлиість залишення клопотання адвоката Сивенюка О.М. (вх. 3056/21) - без розгляду, оскільки представництво інтересів заявника ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ у даному судовому засіданні буде здійснювати інший його представник, а саме адвокат Василюк М.М.

Суд перейшов до розгляду апеляційних скарг.

Представник позивача ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, поданої Товариством, просив рішення суду першої інстанції в оскаржуваній ним частині скасувати, а позов задоволити у повному обсязі. Відповідно, апеляційну скаргу ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л вважає безпідставною, у задоволенні якої просить відмовити.

Представники відповідачів ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ та ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна з підстав викладених у відзиві на неї. В свою чергу просили, задоволити апеляційну скаргу ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л та скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог позивача.

Апелянт ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ явку повноважних представників в призначене судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 18.03.2021 явка представників сторін в судове засідання 14.04.2021 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників відповідача-2 та третьої особи, оскільки їхня не явка не перешкоджає перегляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів 1 та 3, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю СИТКОВЕЦЬКЕ (покупець) укладено Договір поставки № 1300020657 (надалі - Договір поставки), за умовами п.1.1.1 якого продавець зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів (товари) насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення.

Загальний об`єм плановий об`єм поставки, зазначений у специфікаціях до даного договору, або фактичний об`єм поставки відповідно до видаткових документів, що повинен відповідати плановому об`єму поставки +/- 5 %. Загальна вартість поставки означатиме загальний об`єм поставки, помножений на ціну (п. 1.2 Договору поставки).

Згідно з п. 4.3 Договору поставки, якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, покупець зобов`язується оплатити вартість товару не пізніше 31.10.2018. Якщо в додатках до договору буде вказана дата із зазначенням лише дати та місяця, вважатиметься, що мова йде про 2018 рік.

В разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України. Аналогічна відповідальність покладається на покупця/замовника у разі несвоєчасної оплати наданих послуг на підставі ст. 5 Договору (п. 8.1 Договору поставки).

Згідно з п. 8.2 Договору поставки, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 15% від суми прострочення за кожен 1 (один) повний місяць прострочення. Аналогічна відповідальність покладається на покупця/замовника у разі несвоєчасної оплати наданих послуг на підставі ст. 5 Договору /т. 1 а.с. 43-52/.

05.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ (поручитель) укладено Договір поруки, за умовами якого ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ поручилося перед ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна за виконання ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ (боржник) всix наступних (та кожного окремо iз) зобов`язань за Договором поставки № 1300020657 від 01.01.2018 з оплати суми Основного Боргу за поставлені товари iз врахуванням суми Коригування Основного Боргу, а також будь-яких можливих штрафних санкцій, неустойок, пені, інфляційних та інших збитків, що можуть бути застосовані до боржника у paзі порушення строків оплати суми Основного Боргу за поставлені товари, включаючи:

1.1.1. Суму Основного Боргу за поставлені товари згідно ycix специфікацій до Договору поставки, як укладених на момент укладення даного Договору поруки, так i таких, що будуть чи можуть бути укладені в майбутньому, однак в межах суми Основного Боргу не більше 13 900 000 (тринадцять мільйонів дев`ятсот тисяч) грн 00 коп., що підлягає погашенню у строк до 31.08.2018 (включно).

1.12. Коригування Основного Боргу, що підлягає погашенню у строк до 31.08.2018 (включно). Коригування Основного Боргу - перерахунок Основного Боргу в частині Товарів, ціна яких виражена в іноземній валюті відповідно до умов Договору Поставки.

1.1.3. Уci штрафні санкції (неустойка, пеня, штрафи) та збитки, передбачені статтею 8 Договору поставки.

Згідно п. 1.2. Договору поруки, Поручитель підтверджує, що він ознайомлений зі змістом вищезазначеного Договору поставки.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, у paзі порушення боржником обов`язків за Договором поставки поручитель відповідає перед кредитором солідарно з боржником.

Поручитель зобов`язаний сплатити кредитору несплачену боржником суму протягом 3 (трьох) 6aнківських днів з моменту отримання вимоги, шляхом перерахування грошових коштів на банківські реквізити кредитора. Моментом сплати суми боргу поручителем є дата зарахування такої суми на рахунок кредитора (п.3.2, 3.3 Договору поруки).

У Розділ 5 Договору поруки сторони погодили набрання чинності договором з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (п. 5.1 Договору поруки).

В силу положень п. 5.2 Договору поруки, цей Договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України /т.1 а.с. 53-55/.

05.03.2019 між ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна та ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ підписано Угоду про погашення боргу, згідно з п.1 якої остання укладена сторонами для врегулювання взаємовідносин сторін із погашення заборгованості покупцем, що виникла на підставі Договору поставки № 1300020657 від 01.01.2018 із врахуванням всіх додатків до нього. Сторони погодили, що покупець порушив умови оплати згідно Договору поставки, у зв`язку із чим сторони домовилися погодити нові строки розрахунків із відкладальною умовою для вступу в силу даної угоди.

Загальна сума основного боргу покупця за Договором поставки із врахуванням Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.02.2019 складає 11 634 459,89 грн. Сторони погодили продовжити строк оплати даного основного боргу покупцем до 15.08.2019 (включно) (п. 2 Угоди).

При цьому основний борг у сумі, вказаній в пункті 2 Угоди, підлягає сплаті із врахуванням процентів на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України як санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 2,0 % на місяць (24 % річних) від простроченої суми, що обраховуватимуться, починаючи з 01.01.2018 (включно) та завершуються датою фактичного погашення заборгованості (не включно) (п. 3 Угоди).

За змістом п. 6 дана Угода вступає в силу з моменту її підписання за винятком пунктів 2 та 3 Угоди, які вступають в силу під відкладальною умовою, а саме: з моменту укладення Іпотечного договору між ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" (Іпотекодержатель) та ТОВ "СИТКОВЕЦЬКЕ" (Іпотекодавець) на забезпечення зобов`язань покупця, зазначених у пунктах 2-4 Угоди, предметом якого буде комплекс будівель та споруд, загальною площею 5 485,4 кв.м., що знаходяться за адресою: Вінницька область, Немирівський район, смт. Ситківці, вул. Вокзальна, будинок 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33355205230), а також невід`ємне обладнання елеватора. Угода діє до її повного виконання сторонами. Іпотечний договір видається за рахунок покупця /т.1 а.с. 57/.

10.04.2019 року між ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" та ТОВ "СИТКОВЕЦЬКЕ" підписано Додаток № 1 до Договору поставки № 1300020657 від 01.01.2018, відповідно до умов якого сторони погодили продовження строку дії Договору на 2019 рік домовились вважати, що посилання в тексті договору на певні строки події, додатки та специфікації 2018 року, будуть застосовуватись відповідно сторонами на 2019 рік, якщо інше не буде погоджено сторонами додатково /т.1 а.с. 58-59/.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.08.2020 у справі № 902/116/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 та постановою Верховного Суду від 20.01.2021, позов Товариства з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю СИТКОВЕЦЬКЕ , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ-Л та Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС , про стягнення 31 984 235,18 грн задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю СИТКОВЕЦЬКЕ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна 19 905 221,27 грн - основного боргу за Договором поставки № 1300020657 від 01.01.2018; 1 126 190,15 грн - 24% річних, нарахованих на суму боргу у розмірі 11 634 459,89 грн за період з 16.08.2019 по 17.01.2020; 1 979 281,45 грн - пені, нарахованої за період з 16.08.2019 по 17.01.2020; 2 907 744,03 грн - 15% штрафу; 244 234,67 грн - відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.

У вказаному рішенні місцевим господарським судом встановлено наступне:

У 2018 році на виконання умов укладеного договору поставки № 1300020657 від 01.01.2018 ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна здійснило поставку товарів ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ на загальну суму 13 588 496,28 грн.

17.04.2018 ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ здійснено повернення товару на загальну суму 871 474,35 грн, що підтверджується коригуваннями кількісних та вартісних показників до видаткових накладних, а саме за № 5190023642 на суму 132 149,71 грн, та за № 5190023679 на суму 739 324,64 грн.

04.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю СИТКОВЕЦЬКЕ укладено Договір купівлі-продажу №1000037345, відповідно до якого ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ здійснено зустрічну поставку товару ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна на загальну суму 1 082 562,04 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: видатковою накладною №5210025093 від 17.11.2018 на суму 528 813,71 грн; видатковою накладною №5210025094 від 19.11.2018 на суму 102 500,10 грн; видатковою накладною №5210025095 від 20.11.2018 на суму 173 923,97 грн; видатковою накладною №5210025096 від 22.11.2018 на суму 277 324,26 грн.

Внаслідок того, що між сторонами виникли зустрічні однорідні зобов`язання з оплати товару, сторони здійснили їх зарахування.

08.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю СИТКОВЕЦЬКЕ (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю СУФФЛЕ АГРО Україна (Сторона 2) укладено Договір №1000006994 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно п. 1.1 Договору Сторона 1 має зобов`язання перед Стороною 2 щодо оплати товару за договором поставки № 1300020657 від 01.01.2018 в розмірі: 12 717 021,93 грн. Товар був поставлений упродовж 2018 року (Зобов`язання 1).

Згідно п. 1.2 Договору Сторона 2 має зобов`язання перед Стороною 1 за Договором № 1000046159 від 17.01.2018 в розмірі: 1 082 562,04 грн (Зобов`язання 2).

Для приведення у відповідність взаємних поставок та розрахунків, сторони, керуючись статтею 601 ЦК України, домовились припинити Зобов`язання 1 та Зобов`язання 2 на суму у розмірі 1 082 562,04 грн, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають із цих зобов`язань, в результаті чого з моменту підписання даного договору: зобов`язання Сторони 2 перед Стороною 1 згідно Договору № 1000046159 від 17.11.2018 на суму: 1 082 562,04 грн погашено в повному обсязі; зобов`язання Сторони 1 перед Стороною 2 згідно Договору поставки № 1300020657 від 01.01.2018 на суму: 12 717 021,93 грн погашено частково в сумі 1 082 562,04 грн (п. 2 Договору).

За змістом п. 3 Договору зобов`язання Сторони 1 перед Стороною 2 з оплати поставленого товару за Договором поставки вказаним у п. 1.1 Договору у сумі 11 634 459,89 грн зберігають свою силу та підлягають виконанню Стороною 1 у порядку, визначеному вказаним Договором.

05.03.2019 між ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна та ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ підписано Угоду про погашення боргу. Згідно п.2 Угоди встановлено, що загальна сума основного боргу Покупця за договором поставки із врахуванням Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.02.2019 складає 11 634 459,89 грн. Сторони погодили продовжити строк оплати даного основного боргу Покупцем до 15.08.2019 (включно).

10.04.2019 між ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна та ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ підписано Додаток № 1 до Договору поставки № 1300020657 від 01.01.2018, відповідно до умов якого сторони погодили продовження строку дії договору на 2019 рік домовились вважати, що посилання в тексті договору на певні строки події, додатки та специфікації 2018 року, будуть застосовуватись відповідно сторонами на 2019 рік, якщо інше не буде погоджені сторонами додатково.

Крім того, протягом 2019, позивачем здійснено поставки товару ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ на загальну суму 8 770 761,38 грн.

ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ не здійснено повної оплати за товар, поставлений у 2018 та у 2019 роках.

Заборгованість ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ перед позивачем за вказаний вище період становить 20 405 221,27 грн (22 359 257,66 грн (13 588 496,28 грн + 8 770 761,38 грн) поставка товару за 2018-2019р. - 871 474,35 грн повернення товару - 1 082 562,04 грн зарахування зустрічної поставки).

Разом з тим, Ухвалою суду від 11.06.2020 закрито провадження у справі № 902/116/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИТКОВЕЦЬКЕ" в частині стягнення 500 000,00 грн основного боргу за Договором поставки № 1300020657 від 01.01.2018.

Враховуючи викладене, заборгованість ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ перед позивачем становить 19 905 221,27 грн .

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини щодо прострочення виконання основного зобов`язання ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ за Договором поставки № 1300020657 від 01.01.2018 підтверджуються рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.08.2020 у справі № 902/116/20, що набрало законної сили 03.11.2020, не потребують повторно доведення у відповідно до ст. 75 ГПК України.

Оскільки виконання ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ зобов`язаннь за Договором поставки № 1300020657 від 01.01.2018 забезпечено Договором поруки від 05.04.2018, укладеним між ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна та ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ , позивач вважає, що спірні суми необхідно стягнути з відповідачів солідарно. Позов заявлено з посиланням на положення ст. 525, 526, 553, 554 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Отже предметом позову у даній справі є стягнення з відповідачів як солідарних боржників заборгованості, забезпеченої Договором поруки в сумі 13 900 000,00 грн.

Постановляючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновків про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення 311 503,72 грн заборгованості за Договором поруки від 05.04.2018 солідарно з відповідачів на користь позивача, однак, відмовив у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення 11 634 459,89 грн заборгованості, оскільки порука відповідачів на означену суму припинилася через те, що шестимісячний термін протягом якого позивач міг звернутися до суду із відповідним позовом сплинув. Щодо заявлених до стягнення 1 954 036, 39 грн, місцевий господарський суд встановив, що основне зобов`язання боржника на вказану суму було виконано (зазначені обставини встановлені у справі № 902/116/20), а тому є наслідком припинення зобов`язання за порукою у цій частині.

Розглянувши матеріали справи , апеляційні скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а оскаржуване рішення скасувати в частині стягнутих солідарно з відповідачів коштів.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - стаття 610 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що правовідносини між позивачем ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна та відповідачем-1 ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ виникли на підставі Договору поруки від 05.04.2018, який за своєю правовою природою є договором поруки, до якого застосовуються положення глави 49 Цивільного кодексу України.

Так пунктом 1.1 Договору поруки сторони передбачили, що ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ поручилося перед кредитором за виконання ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ зобов`язань по Договору поставки № 1300020657 від 01.01.2018, включаючи суму Основного боргу за поставлені товари згідно усіх специфікацій до Договору поставки, як укладених на момент укладення даного Договору поруки, так і тих, що будуть чи можуть бути укладені в майбутньому, однак в межах суми Основного боргу (корегованого боргу, штрафних санкцій) не більше 13 900 000, 00 грн, що підлягає погашенню у строк до 31.08.2018 (включно).

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки, поручитель підтверджує, що він ознайомлений зі змістом вищезазначеного Договору поставки.

Тобто станом на 05.04.2018, дату укладення Договору поруки, поручитель ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ був обізнаний з умовами Договору поставки № 1300020657 від 01.01.2018, укладеним між ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна та ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ .

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька особі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частина 1 ст. 543 Цивільного кодексу України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення цивільного законодавства про зобов`язання та про договори.

Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести наступні: визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо; обсяг відповідальності поручителя, оскільки згідно із ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі, а ч. 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; відомості про сторони: кредитора, поручителя і боржника (зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 27.11.2019 у справі № 530/1450/16-ц).

Отже при наданні відповідної оцінки змісту договору поруки слід враховувати конкретні обставини справи та встановити наявність чи відсутність ознак, які б вказували на те, яке саме зобов`язання забезпечене порукою, в якому обсязі та на яких умовах.

Враховуючи наведені положення законодавства, а також предмет укладеного між позивачем та відповідачем-1 Договору поруки від 05.04.2018, апеляційним судом приймається до уваги, що ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ частково поручилося за зобов`язаннями боржника ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ по оплаті ним Основного боргу за Договором поставки, який підлягав погашенню у строк до 31.08.2018 , обмежившись при цьому ймовірною сумою відповідальності у розмірі 13 900 000,00 грн.

Факт наявності заборгованості за Договором поставки №1300020657 від 01.01.2018 по Основному боргу у розмірі 19 905 221,27 грн встановлений рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.08.2020 у справі № 902/116/20. Окрім цього, вказаним рішенням було стягнуто з боржника 1 126 190,15 грн - 24% річних, нарахованих на суму боргу у розмірі 11 634 459,89 грн за період з 16.08.2019 по 17.01.2020; 1 979 281,45 грн - пені, нарахованої за період з 16.08.2019 по 17.01.2020; 2 907 744,03 грн - 15% штрафу; 244 234,67 грн - відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи встановлений факт заборгованості ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ за Договором поставки №1300020657 від 01.01.2018 за Основним боргом та нарахованих штрафних санкцій, сума коштів, якою поручилося ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ - 13 900 000,00 грн за зобов`язаннями ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ , на думку ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна , підлягає стягненню солідарно з відповідачів.

Апеляційний суд враховує на обставини встановлення початку періоду прострочення виконання Основного зобов`язання ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ , а саме з урахуванням укладеної Додаткової угоди від 05.03.2019, прострочення по оплаті поставленого товару у 2018 році за боржником розпочалося з 16.08.2019, з огляду на таке.

За умовами п.1.1 Договору поруки ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ частково поручилося за зобов`язаннями боржника ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ по оплаті ним Основного боргу за Договором поставки, який підлягав погашенню у строк до 31 серпня 2018 року (включно).

Кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію.

Укладення Договору поруки відбулося внаслідок вільного волевиявлення позивача, здійсненого ним згідно із статтею 627 ЦК України

Натомість позивач доказів існування основного боргу за Договором поставки, який підлягав погашенню у строк до 31 серпня 2008 року, суду не надав.

Пунктом 4.3 Договору поставки № 1300020657 від 01.01.2018, ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна та ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ погодили, що якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, покупець ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ зобов`язується оплатити вартість товару не пізніше 31.10.2018.

Позивач не надав доказів погодження між ним та ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ інших умов оплати поставленого товару, а тому у відповідності до п. 4.3 Договору поставки оплата товару повинна бути проведена не пізніше 31.10.2018.

05.03.2019 за згодою ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна та ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ підписали Угоду про погашення боргу від 05.03.2019, за умовами якої сторони погодили продовжити строк оплати Основного боргу покупцем ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ до 15.08.2019, тобто сторонами продовжено строк виконання основного зобов`язання з 31.10.2018 до 15.08.2019.

Зазначене підтверджується рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.08.2020 у справі № 902/116/20, яке набрало законної сили 03.11.2020, а тому не потребують додаткового доведення в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України. При цьому з зазначеного рішення вбачається, що безпосередньо сам позивач ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна нараховував 24 % річних та пеню за період прострочення по оплаті основного боргу, починаючи з 16.08.2019, і розрахунок позивача визнано вірним судом.

Разом з тим, із тексту Договору поруки від 05.04.2018 не вбачається, що порукою забезпечується саме зобов`язання ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ , яке розпочалося з 16.08.2019, натомість у ньому вжито формулювання, що ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ поручається за зобов`язаннями по оплаті Основного боргу за Договором поставки, який підлягав погашенню у строк до 31.08.2018 , отже фактично визначено, що ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ поручається лише за ті зобов`язання, які виникли до 31.08.2018, як це обумовлено в Договорі поруки, а не з 16.08.2019.

Позивач в суді апеляційної інстанції наголошував, що Основний борг ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ , який забезпечений Договором поруки від 05.04.2018, розпочався ще до 31.08.2018, проте будь-яких доказів (специфікацій із зазначенням окремого строку виконання зобов`язань, тощо), які б підтверджували заборгованість боржника, що забезпечена Договором поруки зі строком оплати основного боргу до 31.08.2018 ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна не подав.

Відповідно до п. 6.1 Договору поруки, усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов`язані з ним, у тому числі пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначення наслідків недійсності або порушення договору, регламуентуються цим Договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Позивач не надав доказів внесення будь-яких змін до Договору поруки щодо погодження із поручителем ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ нових строків забезпечення зобов`язань боржника ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ по оплаті основного боргу, з урахуванням укладеного 05.03.2019 Договору про погашення боргу та 10.04.2019 Додаткової угоди до Договору поставки № 1300020657 щодо продовження ддії договору на 2019 рік, якими фактично було встановлені нові строки виконання боржником Основного зобов`язання (сплати ним боргу) та врегульовано порядок оплати боржником інфляційних збільшень в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України, починаючи із 01.01.2018, що також не було передбачено у Договорі поруки з моменту його укладення. Тому такий Договір поруки не може бути визнаний належною правовою підставою для стягнення коштів із поручителя за зобов`язаннями боржника, що виникли після 16.08.2019.

Щодо доводів скаржника ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна з приводу визначення відповідного строку, з якого дія поруки вважатиметься припиненою з посиланням його на ч. 4 ст. 559 ЦК України з урахуванням можливого внесення законодавцем змін до зазначеної норми, апеляційний суд зазначає.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення Договору поруки 05.04.2018), порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Апеляційний суд звертає увагу, що при визначені строку дії Договору поруки від 05.04.2018, сторони у п. 5.2 даного Договору передбачили, що цей Договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 ЦК України.

Отже Договором поруки не визначено конкретного строку, після закінчення якого порука припиняється, а міститься посилання на положення ч. 4 ст. 559 ЦК України.

При цьому суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що правовідносини сторін повинні бути чіткими, передбачуваними та чітко визначеними.

У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

У контексті ст. 8 Конституції України юридична визначеність забезпечує адаптацію суб`єкта правозастосування до нормативних умов правової дійсності та його впевненість у своєму правовому становищі, а також захист від свавільного втручання з боку держави у сферу його прав.

Юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування).

Кожна особа залежно від обставин повинна мати можливість орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права (абз. 4, абз. 6 пп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі від 02.03.2015 № 213?VIII від 23.01.2020 № 1-р/2020).

Суд вважає, що при укладенні договору поруки сторони жодним чином не могли передбачити внесення змін до ч. 4 ст. 559 ЦК України та збільшення строку дії поруки до трьох років.

Внесення таких змін суттєво впливає на рівність сторін у спірних правовідносинах та надає позивачу значну перевагу у пред`явленні вимог до поручителя.

Так, згідно з п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування №2478-VIII від 03.07.2018, цей Закон також застосовується до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію.

Дійсно ч. 4 ст. 559 ЦК України, якою врегульовано підстави припинення поруки, викладено у новій редакції: Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання .

Тому законодавцем продовжено до трьох років шестимісячні строки пред`явлення вимог до поручителів за договорами, у яких не передбачено строку поруки.

Даний закон введено в дію 04.02.2019.

Проте апеляційний суд вважає, що положення п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування №2478-VIII від 03.07.2018 не можуть мати зворотної дії в часі в аспекті застосування ч. 4 ст. 559 ЦК України стосовно припинення Договорів поруки, які було укладено до введення його в дію. В цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про припинення поруки (що діяли на час укладення Договору ), а саме, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов`язання застосоване в другому реченні ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України формулювання якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Це не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14 та Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/2774/17

Отже виходячи з положень ч. 4 ст. 559 ЦК України логічним є висновок, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом певного часу з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням.

Враховуючи наведені законодавчі положення та зважаючи на те, що позивач ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна звернувся до суду з позовом у даній справі лише 22.04.2020, тобто поза межами визначеного ч.4 ст. 559 ЦК України строку, суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність в будь-якому випадку підстав для задоволення заявлених вимог позивача у цій справі.

Таким чином, беручи до уваги об`єктивну неможливість ідентифікувати, які саме зобов`язання ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ підлягали погашенню у строк до 31.08.2018 та були забезпечені Договором поруки від 05.04.2018, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують факт надання згоди поручителем ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ на забезпечення виконання зобов`язань ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ , які виникли після 31.08.2018 за Договором поставки, а також зважаючи на сплив шестимісячного терміну, протягом якого кредитор міг звернутися із позовом до поручителя за виконання зобов`язань боржника, що підлягали виканню до 31.08.2018, суд апеляційної інстанції дійшов до переконливих висновків, що вимоги ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна до відповідачів щодо солідарного стягнення, не доведені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Місцевий господарський суд наведеного не врахував, а тому дійшов до передчасних висновків про задоволення позовних вимог у частині солідарного стягнення з відповідачів 311 503,72 грн, вважаючи що порукою забезпечено виконання основного зобов`язання по оплаті товару, поставленого у 2019 році у зв`язку з продовженням строку дії Договору поставки на 2019 рік згідно з Додатком № 1 від 10.04.2019 до цього договору, без внесення змін до Договору поруки, а тому оскаржуване рішення у прийнятій частині підлягає до скасування.

В свою чергу що заперечення апелянта ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л щодо неналежності відповідачів ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л та ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС у даній справі, апеляційний суд враховує.

19.06.2019 Протоколом Загальних Зборів ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ складено Розподільчий баланс про припинення товариства шляхом поділу, у якому зазначено про перехід усіх зобов`язань перед кредиторами, дебіторами, в тому числі з організації, обліку та оплати праці, право оренди земельних ділянок, речові права на земельні ділянки, всі активи і пасиви переходять до новоутворених товариств - правонаступників - ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ ПЛЮС і ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л у відповідних частках.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Тобто до розподільчого балансу повинні включатися усі без виключення права щодо вимог кредиторів. При цьому законодавець не вказує на обов`язкове прострочення таких зобов`язань, як умови включення до розподільчого балансу.

Однак, будучи обізнаним про укладення Договору поруки від 05.04.2018, ТОВ КУЗЬМИНЕЦЬКЕ не включило відповідні зобов`язання до розподільчого балансу, не передбачило правонаступника за договором поруки.

Враховуючи не дотримання при складенні розподільчого балансу вимог ст. 107, 518 ЦК України та відсутності відомостей щодо переходу обов`язків за Договором поруки від 05.04.2018, слід дійти висновку про виникнення у відповідачів солідарного обов`язку перед ТОВ СУФФЛЕ АГРО Україна , в розумінні ст. 107 ЦК України.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).

Зважаючи, що заперечення апелянтів викладені ними в апеляційних скаргах, не спростовують наведених судових висновків, а тому відхиляються за безпідставністю.

Згідно із п.2 ч.1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 3, 4 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладеним у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2020 у справі № 902/636/20 (з урахуванням меж перегляду апеляційного оскарження) підлягає скасуванню в частині солідарного стягнення з відповідачів 311 503,72 грн заборгованості за Договором поруки від 05.04.2018, відповідно і в частині стягнутих з відповідачів судових витрат, як таке, що прийнято при невідповідності висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційних скарг покладається на кожного із скаржників відповідно.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2020 у справі № 902/636/20 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке-Л" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2020 у справі № 902/636/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2020 у справі № 902/636/20 скасувати в частині стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке Л", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 311 503,72 грн заборгованості за Договором поруки від 05.04.2018 року та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке Л", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке плюс" судових витрат зі сплати судового збору в сумі 4 670,40 грн, у рівних частинах, тобто по 1 556,80 грн з кожного.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

У стягненні солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке Л", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 311 503,72 грн заборгованості за Договором поруки від 05.04.2018 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 902/636/20 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "20" квітня 2021 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.