Рішення

від 14.04.2021 по справі 904/6358/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2021м. ДніпроСправа № 904/6358/20

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Лиман

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Убдізель" м. Дніпро

про стягнення штрафу в розмірі 183975грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Убдізель" з позовом про стягнення штрафу в розмірі 183975грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неправильне зазначення маси вантажу в залізничній накладній №39388863.

Позивач зазначає, що згідно з залізничною накладною №39388863 зі станції Сихів "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до ст. Сартана регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на адресу ПрАТ "МК Азовсталь" було відправлено вагон №65297343 з вантажем "лом чорних металів".

Відправником вантажу є ТОВ "Убдізель". Маса вантажу визначена вантажовідправником без участі представників залізниці. Відповідно до змісту граф 24, 26, 28 перевізного документу завантаження проводилося силами та засобами вантажовідправника.

На станції Волноваха 02.06.2020 було проведено зважування вагону та встановлено, що фактична маса вантажу нетто 59600кг, що більше визначеної в накладній маси вантажу на 300кг. Вказані обставини викладені в акті загальної форми №571 від 02.06.2020.

Зі змісту складеного комерційного акту №484809/203 від 04.06.2020 вбачається, що під час контрольного зважування з розчепленням на справних 150т вагонних вагах вантажоодержувача (повірка 06.09.2019) вагона №65297343, відправленого за накладною №39388863, виявлена розбіжність фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою (маса більше визначеної в документі на 600кг). Вагон зважувався двічі, результат не змінився. В накладній №39388863 зроблено відмітку про складання комерційного акту №484809/203.

На підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену масу вантажу у накладній позивач нарахував штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, а саме: 36785грн. х 5 = 183975грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2020 залишено без руху позовну заяву та наданий час для усунення недоліків.

На адресу суду 03.12.2020 надійшла заява позивача разом з доказами усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2021 здійснено предехід до розгляду справи №904/6358/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 23.02.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено до 23.03.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.04.2021.

У судове засідання від 14.04.2021 представники сторін не з`явились, причин своєї неявки суду не повідомили.

Положеннями частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020, 08.02.2021, 23.02.2021, 23.03.2021 направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Поштова кореспонденція з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020 повернулась до суду з відміткою підприємства зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Поштова кореспонденція з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2021 та від 23.03.2021 повернулась до суду з відміткою підприємства зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату відкриття провадження у справі, місцезнаходженням відповідача є: 49050, м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 10-б.

Положеннями частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, відповідача відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 14.04.2021 будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність порушення відповідачем при оформленні накладної та неправильного зазначення в ній маси вантажу, обґрунтованість нарахування штрафу, наявність підстав для зменшення розміру штрафу.

У травні 2020 згідно накладної №39388863 зі станції Сихів Львівської залізниці до станції Сартана Донецької залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "Убдізель" здійснено відправлення вантажу на адресу одержувача - ПрАТ "МК "Азовсталь". У графі "найменування вантажу" значиться - брухт чорних металів.

За залізничною накладною №39388863 перевозився вагон №65297343. Вартість провізної плати за вказаним вагоном складає 59300грн.00коп.

На станції Волноваха Донцької залізниці, на підставі статті 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 та № 1973 від 25.12.2002 здійснено зважування вагону №65297343.

Під час зважування вказаного вагону виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у залізничній накладній. За вказаним фактом складені акти загальної форми ГУ-23 №33812 від 01.06.2020, №571 від 02.06.2020, №393/ПП від 03.06.2020 та комерційний акт №484809/203 від 04.06.2020.

Відповідно до розділу Д комерційного акта №484809/203 від 04.06.2020 на підставі актів загальної форми №571 від 02.06.2020 ст. Волноваха Дон., №393/ПП від 03.06.2020 ст. Сартана Дон. було проведено комісійне контрольне зважування вагона №65297343, який прибув за відправкою, вказаній на зворотній стороні акту (накладна №39388863), вантаж металобрухт з розчепленням на справних 150т. госповірених 06.09.2019 в/вагах вантажоодержувача.

За документом значиться брутто не вказано, тара 23400кг, нетто 59300кг, фактично виявлено брутто 83300кг, тара 23400кг з документу, нетто 59900кг, що більше ваги, вказаної в документі на 600кг.

Вагон зважувався двічі, результат не змінився. За документом брухт ч/мет., вид 3, укриття листове. Вантаж марковано вапном. Фактично навантаження на рівні бортів, вкрито листами заліза. Вантаж маркований вапном. Прибув з ВОХР ст. Волноваха Раткевич. Двері, люка зачинені. Технічно справний. З моменту прибуття і до ком. зважування вагон знаходився під охороною служби безпеки к-та Азовсталь та ком. агентів ст. Сартана. Повідомлені ВОХР ст. Маріуполь.

Комерційне зважування проводили ваговик та ст. пр-к к-та Азовсталь, Аксенова, Максимченко, ДСЗ ст. Сартана Гнутіков і ком/агент ст. Сартана Карнаух. Зав. вантажним двором за штатним розкладом не значиться.

Причиною виникнення спору є неправильно зазначена в залізничній накладній №45747714 маса вантажу у вагоні №65297343.

Відносини, пов`язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 та № 1973 від 25.12.2002 (далі - Статут залізниць України), визначає обов`язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до частини першої статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини перша - третя статті 909 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною першою статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (частини перша - третя статті 23 Статуту залізниць України).

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (частини перша, друга статті 24 Статуту залізниць України).

Разом з тим згідно з абзацом четвертим пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (частина четверта статті 52 Статуту залізниць України).

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (стаття 105 Статуту залізниць України).

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

За змістом пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Згідно з пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти складаються:

на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу;

при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.

У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Відповідно до пункту 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Згідно з пунктом 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

За змістом пункту 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083), перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082), загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни).

За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу.

Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній.

Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 10 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082), зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення.

Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування.

Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі:

- зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом;

- харчові в цистернах (олія, меляса тощо);

- картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом.

При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження.

При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження.

Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.

Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Абзацом першим статті 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (стаття 122 Статуту залізниць України).

Судом встановлено, що відповідачем у накладній №39388863 неправильно зазначено масу вантажу, що підтверджується актами загальної форми №571 від 02.06.2020, №393/ПП від 03.06.2020 та комерційним актом №484809/203 від 04.06.2020.

Перевіркою розрахованої позивачем суми штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу порушень вимог статей 118, 122 Статуту залізниць України не встановлено.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що він здійснював зважування завантажених вагонів на придатних вагонних вагах, а тому допустити внесення неправдивих даних щодо маси вантажу в залізничній накладній не було можливості, суд вважає необґрунтованим оскільки, факт зважування вагону на справних, повірених вагах жодним чином не доводить того, що вага, зазначена відправником у накладній є правильною. Отже придатність ваг до використання ніяким чином не гарантує дотримання відповідачем самої процедури зважування та внесення у перевізний документ саме тих даних, які були отриманні в результаті зважування.

У той же час правовою підставою для матеріальної відповідальності за неправильно зазначену у накладній масу вантажу є комерційний акт, правильність складення якого відповідачем не оскаржується.

Відтак позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в сумі 2758грн.88коп. покладаються на відповідача.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст. 3, 4, 13, 41, 42, 74, 76-80, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Убдізель" з позовом про стягнення штрафу в розмірі 183975грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Убдізель" (ідентифікаційний код: 34561793; місцезнаходження: 49050, м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 10-б) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40150216; місцезнаходження: 84404, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22) штраф в розмірі 183975грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2758грн.88коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 14.04.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 20.04.2021.

Суддя Р.Г. Новікова