Рішення

від 02.04.2021 по справі 910/13775/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2021Справа № 910/13775/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання О.О. Зарудньої, розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "МПК" (04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, буд. 23; ідентифікаційний код 38484202)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Україна" (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34, копр. 4; ідентифікаційний код 37296852)

про стягнення 555 560, 01 грн

Представники сторін:

від позивача: Шупик О.С., Кампо С.В.

від відповідача: Кравцов П.О., Михайлов А.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "МПК" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Україна", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в розмірі 555 560, 01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 21.10.2020.

22.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку із перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному підготовче засідання 21.10.2020 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 розгляд справи призначено на 02.12.2020.

04.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

01.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження та відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів, оголошено перерву до 20.01.2021.

19.01.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 20.01.2021 судом ухвалено залишити без розгляду подані відповідачем доповнення до відзиву на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 20.01.2021.

У підготовчому засіданні 20.01.2021 судом оголошено перерву до 29.01.2021.

29.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові докази від позивача та письмові заперечення відповідача, в яких останній просить суд поновити процесуальний строк на їх подання та залучити до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 29.01.2021 судом оголошено перерву до 12.02.2021.

10.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 задоволено клопотання відповідача та заяву позивача про виклик свідків. Викликано в судове засідання у справі № 910/13775/20 для допиту у якості свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . А також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.03.2021.

У судовому засіданні 17.03.2021 оголошено перерву до 02.04.2021.

У судовому засіданні 02.04.2021 представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд про їх задоволенні.

Представники відповідача заперечили щодо заявлених позовних вимог, просили суд відмовити у задоволенні позову.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 02.04.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.03.2017 між ТОВ "БК "МПК" (далі - генпідрядник) та ТОВ "КС Україна" (далі - підрядник) було укладено договір № 019/03-17/А2 за умовами якого підрядник зобов`язується за рахунок генпідрядника на свій ризик виконати та здати йому відповідно до умов договору, проектної документації та чинного законодавства України повний комплекс робіт з монтажу систем ОВіК та ВК на об`єкті у обсязі та складі згідно п. 2.2. договору, а генпідрядник зобов`язується прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх у відповідності до умов договору (п. 2.1. договору).

До повного комплексу робіт входить: вентиляція, холодопостачання, опалення, водопостачання та водовідведення, каналізування, дощова каналізація (п. 2.2. договору).

В п. 1.1.3. договору визначено, що "об`єкт" - нежитловий будинок - виробничий корпус літера А, що розташований за адресою проспект Степана Бандери, 23 у Оболонському районі м. Києва.

Згідно п. 3.1. строки виконання робіт по договору погоджуються сторонами в календарному план-графіку виконання робіт, який оформлюється як додаток № 1 до договору.

Пунктом 3.5. договору визначено, що датою початку виконання робіт по договору підрядником є дата підписання акту приймання-передачі будівельного майданчика сторонами та отримання відповідної документації від генпідрядника згідно п. 8.2.2.

Відповідно до п. 3.6. договору, датою закінчення робіт по договору є дата їх прийняття генпідрядником за останнім актом приймання-здачі, але у будь-якому разі роботи вважаються закінченими після остаточного виконання всього обсягу робіт підрядником згідно договору та отримання генпідрядником всіх необхідних документів. Виконання робіт може бути закінчено достроково тільки за згодою генпідрядника.

За умовами п. 4.1. договору договірна ціна робіт визначається на основі затверджених сторонами твердих кошторисів (додаток до договору № 2), що є невід`ємною частиною цього договору, яка становить 2 965 490, 59 грн.

В пункті 4.5.1. сторони погодили, що генпідрядник перераховує підряднику грошові кошти на виконання робіт відповідно до погодженого сторонами графіків фінансування робіт (додаток № 3), що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 18.1. цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з даним позовом, можливість задоволення позовних вимог позивач обумовлює втратою замовником інтересу до робіт, які не були своєчасно розпочаті та виконані відповідачем, у зв`язку з чим, у відповідності до ст. 612, 849 Цивільного кодексу України, ТОВ "БК "МПК" керуючись своїм правом на відмову від договору, відмовився від договору № 019/03-17/А2 від 23.03.2017 у частині невиконаних відповідачем та оплачених позивачем робіт на 555 560, 01 грн, надіславши письмову вимогу про повернення передоплати та відмову від договору. Таким чином, позивач вказує, що оскільки договір є розірваним, то кошти у розмірі 555 560, 01 грн, що були сплачені як аванс підлягають поверненню як такі, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

У поданому відповідачем відзиві останній заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи, що позивачем наведено не всі роботи та відповідно не всі акти приймання виконаних робіт за договором № 019/03-17/А2 від 23.03.2017.

Як про це відзначає відповідач, по договору № 019/03-17/А2 були також виконані роботи в грудні 2017 на суму 275 722, 45 грн (акт додається) та в лютому 2018 на суму 293 372, 13 грн (акт додається).

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 019/03-17/А2 від 23.03.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як про це вказує позивач та що у свою чергу встановлено судом, на виконання умов договору 019/03-17/А2 від 23.03.2017 щодо фінансування повного комплексу робіт з монтажу систем ОВіК та ВК на об`єкті, ТОВ "БК "МПК" було перераховано ТОВ "КС Україна" грошові кошти в загальному розмірі 2 700 000, 00 грн, зокрема: 500 000, 00 грн згідно платіжного доручення № 934 від 18.05.2017, 200 000,00 грн, згідно платіжного доручення № 1052 від 27.06.2017, 500 000,00 грн згідно платіжного доручення № 1250 від 16.08.2017, 1 500 000,00 грн згідно платіжного доручення №1444 від 27.09.2017.

В п. 6.1. договору сторони погодили, передання робіт підрядником і прийняття їх генпідрядником оформляється актом приймання-здачі фактично виконаних робіт по формі № КБ-2в та довідкою по формі № КБ-3, які готуються підрядником та підписуються обома сторонами. Датою прийняття робіт генпідрядником є дата підписання акту приймання-здачі або, якщо акт не підписано (в тому числі із зауваженнями за їх наявністю), - дата спливу строку для підписання такого акту.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується виконання відповідачем робіт за договором 019/03-17/А2 від 23.03.2017 на загальну суму 2 144 439, 99 грн, а саме: Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 236 534, 00 грн, Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2018 року на суму 536 040, 88 грн, Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2018 року на суму 351 397, 03 грн, Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року на суму 11 500, 00 грн, Акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року на суму 233 500,30 грн, Акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2019 року на суму 753 957, 40 грн, Акт № 6 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2019 року на суму 21 510, 38 грн.

При цьому, суд зазначає, що виконання робіт на суму 2 144 439, 99 грн за договором 019/03-17/А2 від 23.03.2017, згідно перелічених вище актів саме на об`єкті - нежитловий будинок - виробничий корпус літера А, що розташований за адресою проспект Степана Бандери, 23 у Оболонському районі м. Києва, відповідачем не заперечується та не спростовується.

Водночас, у поданому відзиві відповідач вказує, що позивачем наведено не всі роботи та відповідно не всі акти приймання виконаних робіт за договором, оскільки, ТОВ "КС Україна" також були виконані роботи в грудні 2017 на суму 275 722, 45 грн та в лютому 2018 на суму 293 372, 13 грн відповідні акти відповідачем додано до відзиву.

Втім, в подальшому відповідачем у поданих до суду 29.01.2021 запереченнях вказано, що сторони провели звірку розрахунків.

За результатами такої звірки підтверджено, що бухгалтерський облік по договору № 019/03-17/А2 від 23.03.2017 та додатковим угодам до нього вівся окремо не тільки позивачем, але й відповідачем.

При тому, відповідачем підтверджено, що зазначені ним у відзиві на позовну заяву та додані до нього акти виконаних робіт за грудень 2017 на суму 275 722, 45 грн та за лютий 2018 на суму 293 372,13 грн стосуються розрахунків за додатковою угодою до договору № 019/03-17/А2 від 23.03.2017 та не відносяться до предмету спора.

Таким чином, суд констатує, що відповідачем підтверджено, що акти виконаних робіт за грудень 2017 на суму 275 722, 45 грн та за лютий 2018 на суму 293 372,13 грн не відносяться до предмету даного спору, у зв`язку з чим, оцінка даним актам судом не надається.

Водночас, суд відзначає, що відповідач кардинально змінив свою позицію та в якості заперечень щодо задоволення позовних вимог вказує слідуюче.

Як відзначає відповідач, відповідно до додатку № 3 до договору "Графік фінансування" визначено, що вже станом на 10.04.2017 позивач повинен був сплатити відповідачу 2 517 048, 33 грн. Але позивач зробив першу оплату лише 18.05.2017, а останню суму в розмірі 1 500 000 грн зробив лише 27.09.2017, тобто виконав умови договору щодо оплати з простроченням більш ніж на п`ять місяців.

Відповідач зазначає, що в березні 2017 року підрядник звернувся до генпідрядника з заявками № 1/КС/А2, № 2/КС/А2 та № 3/КС/А2 на загальну суму 2 139 627, 24 грн для їх погодження та придбання зазначених в них матеріалів, виробів та обладнання.

Вказані заявки були погоджені листом Генпідрядника від 29.03.2017 .

В подальшому за рахунок коштів, отриманих від замовника, підрядник придбав матеріали, вироби та обладнання та передав їх 03.04.2017 генпідряднику на зберігання, що підтверджується актом прийому-передачі матеріалів та обладнання на відповідальне зберігання за договором підряду № 019/03-17А2 від 23.03.2017 від 03.04.2017 Вартість матеріалів та обладнання за актом складає 1 845 073, 97 грн.

Згодом частина матеріалів та обладнання на суму 1 517 540, 32 грн була видана генпідрядником підряднику зі зберігання до монтажу та використана під час виконання робіт, що відображене у відповідних актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 - лютий 2019 років.

Таким чином, відповідач зазначає, що залишок матеріалів та обладнання на суму 327 533,65 грн. залишився у генпідрядника, тобто, у ТОВ "БК МПК".

Відтак, відповідач вказує, що невикористані за договором № 019/03-17А2 від 23.03.2017 матеріали на суму 327 533,65 грн. знаходяться у ТОВ "БК МПК" та є його власністю, а заборгованість ТОВ "КС Україна" за даним договором складає 228 026,35 грн.

Водночас, суд з такими доводами відповідача не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п. 1.1.1. договору ТОВ "АСТ Компані" є замовником будівництва та виконує функції замовника відповідно до чинних норм законодавства України.

Відповідач у запереченнях посилається на пункти 7.1.-7.1.2. договору з приводу порядку узгодження, закупівлі матеріалів, при цьому надає докази звернення щодо такого погодження до генпідрядника, а не до замовника - ТОВ "АСТ Компані".

Так, в п. 7.7. договору визначено, що після закупки матеріальних цінностей для будівництва об`єкта підрядник несе відповідальність за їх збереження, крім того, підрядник не має права засилатися на недоліки щодо комплектності та якості вже придбаних матеріальних цінностей для збільшення ціни договору або продовження строків виконання робіт. Всі виявлені недоліки в придбаних матеріальних цінностях підрядник усуває власними силами і за власний кошт.

В п. 9.9. договору зазначено, що генпідрядник не несе відповідальність за збереження та схоронність майна, залишеного підрядником на будівельному майданчику під час або після завершення будівництва. Підрядник несе відповідальність за організацію збереження на території будівельного майданчика всіх матеріалів, виконуваних робіт на період їх виконання та майна, яке належить генпідряднику. Підрядник до здачі об`єкту генпідряднику, зобов`язаний відстежувати виникнення будь-яких ризиків пошкодження та/або загибелі майна, матеріалів і обладнання, які використовуються при виконанні ним робіт і своєчасно повідомляти про виявлені ризики генпідрядника.

Генпідрядник забезпечує охорону периметру території об`єкту, а також охорону окремих приміщень від несанкціонованого проникнення в частині цілісності огороджуючих конструкцій та дверей з замками та пломбами. Такі приміщення за зверненням підрядника погоджуються сторонами та передаються під охорону відповідними окремими актами приймання-передачі. Підрядник не має права знімати пломби або заходити в приміщення, які перебувають під охороною генпідрядника без підписання акту приймання-передачі приміщення з під охорони.

В разі відсутності необхідних приміщень у генпідрядника, підрядник має право за погодженням із генпідрядником встановити власні тимчасові споруди на території будівельного майданчика для збереження будівельних матеріалів та обладнання.

Отже, суд вказує, що положеннями договору не передбачено, що закуплені підрядником матеріали мали зберігатися генпідрядником.

В якості доказів перебування у генпідрядника на зберіганні придбаних матеріалів відповідачем надано акт приймання-передачі матеріалів на відповідальне зберігання від 03.04.2017 та від 04.04.2017 для цілей виконання робіт по договору.

Втім, суд звертає увагу на те, що договір підписано 23.03.2017, та як було встановлено судом вище, перше фінансування робіт позивачем по договору відбулось 18.05.2017 на суму 500 000, 00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.

Відповідач у свою чергу зазначає, що за рахунок коштів отриманих від замовника, підрядник придбав матеріали.

У зв`язку з чим постає питання, на які кошти та на яких інших, аніж визначено договором підставах відповідачем були придбані матеріали на суму 1 845 073, 97 грн.

Крім того, суд критично ставиться до наданих відповідачем актів, оскільки на них не міститься печатки підприємства та в акті від 04.04.2017 у даті договору допущено помилку, зокрема, замість 2017 року договору, невірно вказано 2020 рік.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено беззаперечними засобами доказування використання власних коштів до 04.04.2017 саме для закупівля матеріалів по договору № 019/03-17А2 від 23.03.2017, як і не доведено того, що у позивача залишився придбані відповідачем матеріали на суму 327 533,65 грн.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, зважуючи на встановлені обставини, суд погоджується з доводами позивача, щодо того, що відповідачем залишилися невиконані роботи на суму 555 560, 01 грн, що свідчить про допущення прострочення виконання робіт та відповідно порушення договірних зобов`язань.

Згідно ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частинами 1, з ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Приписами ст. 849 Цивільного кодексу України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).

Згідно п. 8.4.2. та 8.4.18. договору, підрядник зобов`язаний виконати всі роботи за цим договором належним чином, в повному обсязі, в строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, проектною документацією відповідно до законодавства України; повернути генпідряднику всі невикористані кошти в разі розірвання даного договору, у тому числі непідтверджені актами приймання-здачі.

В п. 15.5. договору сторонами погоджено, що за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі втрачену вигоду, повернення авансу тощо.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як про це відзначає позивач, у зв`язку з тим, що замовник втратив інтерес до робіт, які не були своєчасно розпочаті та виконані відповідачем, відповідно до статей 612, 849 Цивільного кодексу України, ТОВ "БК МПК", користуючись своїм правом на відмову від договору, відмовився від договору № 019/03-17А2 від 23.03.2017 в частині невиконаних ТОВ "КС Україна" та оплачених позивачем робіт на загальну суму 555 560, 01 грн, що у свою чергу, як встановлено судом, підтверджується надсиланням за місцезнаходженням відповідача письмової вимоги про повернення передоплати та відмові від договору за виз № 17-08/20 від 17.08.2020, яка була вручена 25.08.2020 (трек-номер листа 0407600394650).

Таким чином, суд вказує, що з моменту отримання - 25.08.2020 відповідачем вимоги про повернення попередньої оплати та відмови від договору, договір № 019/03-17А2 від 23.03.2017 є розірваним, а кошти у розмірі 555 560, 01 грн, що були сплачені, як аванс підлягають поверненню, як такі, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Відтак, вимоги позивача є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідно не спростовані відповідачем.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "МПК" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Україна" (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34, копр. 4; ідентифікаційний код 37296852) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "МПК" (04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, буд. 23; ідентифікаційний код 38484202) заборгованість в розмірі 555 560 (п`ятсот п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот шістдесят) грн 01 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 333 (вісім тисяч триста тридцять три) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 12.04.2021

Суддя Д.О. Баранов