Рішення
від 24.03.2021 по справі 921/134/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 березня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/134/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле", вул. Садова, 45, с. Горенка, Києво - Святошинський р-н, Київська обл., 08105

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЩЕДРА НИВА", с. Синява, Збаразький р-н., Тернопільська обл., 47352

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ", буд. 15А, вул. Богданівська, Личаківський р-н., м. Львів,79067

про стягнення заборгованості у сумі 55 249 716 грн 71 коп., з яких: 40 000 000 грн 00 коп. - основний борг, 7 815 560 грн 45 коп. - проценти за користування кредитом, 7 434 156 грн 26 коп. - пеня.

За участі представників:

Позивача: адвокат Яцишин Уляна Михайлівна довіреність №ФН-20/05 від 30.11.2020 (діє до 30.11.2021), договір про надання юридичних (адвокатських) послуг від 01.01.2020;

Відповідача: адвокат Ярмусь Віктор Дмитрович, ордер серія АА №033493 від 02.06.2020;

Третьої особи: не з`явився.

1.1. Суть та рух справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №б/н від 12.02.2020 (вх. №153 від 21.02.2020) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЩЕДРА НИВА", у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 55 249 716 грн 71 коп., з яких: 40 000 000 грн 00 коп. - основний борг, 7 815 560 грн 45 коп. - відсотки за користування кредитом, 7 434 156 грн 26 коп. - пеня.

Ухвалою суду від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.02.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ", буд. 15А, вул. Богданівська, Личаківський р-н., м. Львів,79067.

Також, ухвалою суду від 24.02.2020 відмовлено позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" в задоволенні заяви від 13.02.2020 (вх.№1272 від 21.02.2020) про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 24.02.2020 підготовче засідання вперше призначено на 24.03.2020.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина , її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установити з 12 березня 2020 року на усій території України карантин (на даний час карантин продовжено до 30 квітня 2021 року).

Із змісту Рекомендацій Ради суддів України, затверджених рішенням РСУ №19 від 17.03.2020р., серед іншого, рекомендовано суддям, у період карантину роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ , зменшення кількості судових засідань, необхідності утримуватись від відвідування приміщення суду, усі заяві та необхідні документи подавати, як і ознайомлюватись з уже поданими документами та із матеріалами справи, в електронному та дистанційному порядку, з використанням електронної адресу суду та/або через особистий кабінет в системі "Електронний суд".

Відповідно до Розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області №9-р від 31.03.2020 (із змінами та доповненнями) "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину" рекомендовано суддям розгляд справ призначати (відкладати) за межами строку карантину встановленого Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 з подальшими змінами і доповненнями.

Одночасно, 02.04.2020 року набрав законної сили Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020, яким внесено зміни зокрема і до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину . Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину , пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

В подальшому, згідно пункту 2 Розділу ІІ Закону України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (набрав чинності 17.07.2020) передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом .

Пункту 4 розділу X "Прикінцевих положень" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Отже, законом №731-ІХ встановлено, що процесуальні строки, які були подовжені відповідно до Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом №731-ІХ, а саме - 06.08.2020.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій), мають право на продовження процесуальних строків на встановлених підставах.

При цьому сторони у справі неодноразово подавали клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином та з інших підстав.

Враховуючи зазначене вище, беручи до уваги, що розгляд даної справи припав на період дії карантину, враховуючи продовженні законом процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, зокрема і їх розгляд по суті, а також продовжені законом права учасників справи, подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, на час дії карантину, судом надано таке право сторонам та витримано усі продовжені строки судового провадження згідно наведених вище законів.

Ухвалами суду неодноразово відкладалось підготовче судове засідання та його розгляд продовжувався з підстав зазначених в ухвалах.

Так, ухвалою від 24.12.2020 задоволено клопотання відповідача №б/н від 16.06.2020 (вх.№3782 від 17.06.2020) про витребування доказів та витребувано у Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Бабій Ольги Валеріївни ( АДРЕСА_1 ), у Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Красовська Алла Вадимівна ( АДРЕСА_2 ) та у Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Якимів Надії Богданівни ( АДРЕСА_2 ) належним чином завірені копії ряду документів.

Зобов`язано відповідача до 15.01.2021 надіслати іншим учасникам справи - позивачу та третій особі копії витребуваних (отриманих) документів, докази надіслання надати в суд до наступного судового засідання. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/134/20 по 26.01.2021 та відкладено підготовче засідання у справі № 921/134/20 на 26.01.2021 для вирішення, у тому числі, питання про завершення підготовчого провадження та про перехід до розгляду справи по суті.

Проте, враховуючи те, що станом на 26.01.2021 відповідачем не виконано вимоги ухвали суду щодо надіслання до 15.01.2021 іншим учасникам справи - позивачу та третій особі копії витребуваних (отриманих) документів, судом у судовому засіданні 26.01.2021, протокольною ухвалою, продовжено строк підготовчого провадження у даній справі по 09.02.2021, закрито підготовче провадження з 09.02.2021 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.02.2021 року.

Із змісту статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову. Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку. Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.

У судовому засіданні 09.02.2021 судом, протокольною ухвалою, оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті на 19.02.2021 із призначенням стадії дослідження доказів , яке, з причин неякісного відеконференцзв`язку , відкладалось на 24.02.2021

У судовому засіданні 24.02.2021 судом, протокольною ухвалою, оголошено перерву у судовому засіданні та призначено стадію судових дебатів на 11.03.2021.

Статтею 218 ГПК України передбачено, що у судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. В дебатах учасник виступає самостійно або призначає для виступу одного представника. Порядок проведення, тривалість судових дебатів та черговість виступів учасників справи визначаються головуючим виходячи з розумно необхідного часу для викладення учасниками справи їх позиції по справі. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

Відповідно до статті 219 ГПК України після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

У судовому засіданні 11.03.2021, після судових дебатів, суд видалився у нарадчу кімнату для прийняття рішення, оголосивши орієнтовний час виходу з нарадчої кімнати - 12.03.2021.

Разом з цим, 12.03.2021, суд, повернувшись з нарадчої кімнати, оголосив скорочену ухвалу, згідно якої постановив повернутись до розгляду справи у судових засіданнях, продовживши строк розгляду справи № 921/134/20 по суті ; витребувати, у порядку статті 74 ГПК України, у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" Додаткову угоду №22 від 29.08.2019 до Кредитного договору №К-LVO-150 від 20.03.2017, передану згідно Договору про відступлення права вимоги №2254/61.1 від 15.11.2019 та згідно Акта прийому - передачі документів (додаток 2), укладеного до Договору про відступлення права вимоги №2254/61.1. від 15.11.2019 ; Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" надати витребувані докази до 23.03.2021 суду та іншим учасникам у справі, докази чого надати суду до наступного судового засідання; відкладено судове засідання по розгляду справи №921/134/20 по суті на 23.03.2021 року о 15 год. 00 хв., розпочавши його спочатку, в порядку статті 216 ГПК України у зв`язку із необхідністю долучення нового доказу, із з`ясування обставин, вступних слів та дослідження доказів, зокрема, в частині витребуваного доказу.

У призначеному судовому засіданні 23.03.2021 взяв участь представник відповідача та в режимі відеоконференцзв`язку представниця позивача. Третя особа участі уповноважених представників у судовому засіданні 23.03.2021 не забезпечила.

З`ясувавши обставин справи, дослідивши нові долучені докази, провівши з урахуванням них повторно судові дебати, суд, у відповідності до статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 23.03.2021, видалився у нарадчу кімнату оголосивши, орієнтовний час виходу з нарадчої та, що в силу складності справи вона буде довготривалою.

24.03.2021 повернувшись із нарадчої кімнати, суд оголосив рішення, а саме - його скорочену (вступну та резолютивну) частину.

1.2. Інші процесуальні дії в межах справи.

1.2.1. Розгляд заяви позивача про забезпечення позову.

Одночасно із позовом, позивачем було подано суду заяву про забезпечення позову від 13.02.2020 (вх.№1272 від 21.02.2020), якою позивач просить суд застосувати як вид забезпечення позову арешт майна та грошових коштів ТзОВ "АГРОФІРМА "ЩЕДРА НИВА" в межах суми у розмірі 55 249 716 грн 71 коп.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2020 суддею для розгляду справи №921/134/20 визначено суддю Гевка В.Л. 21.02.2020 заяву про забезпечення позову 13.02.2020 (вх.№1272 від 21.02.2020) у справі №921/134/20 передано на розгляд судді Гевко В.Л.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначав, що попри те, що строк виконання зобов`язань настав, відповідач не здійснює жодних заходів на погашення заборгованості, так на адресу ТзОВ "АГРОФІРМА "ЩЕДРА НИВА" направлялося повідомлення позивача про відступлення права вимоги від 18.11.2019 та вимога щодо виконання зобов`язань за договором поруки від 26.11.2019, однак станом на дату звернення до суду з позовом відповідачем не погашено заборгованість перед позивачем.

А тому, посилаючись на фактичні обставини справи, значну суму заборгованості відповідача, значення справи для позивача, враховуючи зміст спірних правовідносини, позивач просив суд про застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача в межах ціни позову.

Одночасно, повідомляв суд, що згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідача відсутнє нерухоме майно, на яке можна накласти заходи забезпечення чи звернути стягнення, а тому позивач, з огляду на викладене та враховуючи, що не застосування заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, просив задоволити заяву про застосування заходів забезпечення позову та застосувати як вид забезпечення позову арешт майна та грошових коштів ТзОВ "АГРОФІРМА "ЩЕДРА НИВА" в межах суми у розмірі 55 249 716 грн 71 коп.

Суд, розглянувши подану заяву, дійшовши до висновку, що заявником належним чином не обґрунтовано, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання судового рішення, яке може бути прийнято за результатами розгляду позовної заяви, не подано належних та вірогідних доводів та доказів наявності фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування вказаних ним заходів забезпечення позову, а наведені заявником обставини не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, а тому, суд ухвалою від 24.02.2020 відмовив позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

04.03.2020 позивач, вважаючи ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2020 про відмову у забезпечені позову необґрунтованою та такою, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права при порушенні норм процесуального права, оскаржив її до Західного апеляційного господарського суду (вх№01-05/897/20).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 вказану апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" б/н від 03.03.2020 (вх№01-05/897/20 від 04.03.2020) залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2020 у справі №921/134/20 - без змін, з підстав, викладених у постанові.

1.2.2. Розгляд заяви відповідача про залучення до участі у справі третьої особи.

18.08.2020 відповідач - ТОВ Агрофірма "Щедра Нива" через систему "Електронний суд" звернувся із заявою б/н (вх№5522) про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК та витребувати у третьої особи - АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК вказаний ним перелік оригіналів документів (для огляду в суді) та належним чином завірені їх копії.

Суд, розглянувши вказану заяву, зважаючи на відсутність достатніх обґрунтувань щодо того, на які права чи обов`язки вказаної юридичної особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, із врахуванням вимог частини 4 статті 50 ГПК України, ухвалою від 27.08.2020 відмовив в задоволенні заяви в частині залучення третьою особою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК

1.2.3. Розгляд клопотань про витребування доказів.

17.06.2020 (вх. №3782 від 17.06.2020) відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЩЕДРА НИВА", не погоджуючись із позовними вимогами та посилаючись на статтю 81 ГПК України, подав суду клопотання №б/н від 16.06.2020 (вх.№3782) про витребування доказів у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле".

Одночасно, відповідач у вказаному клопотанні, просив витребувати у третьої особи - Приватного підприємства "Захід-Агроінвест" (Позичальника - по укладеному кредитному договору №К-LVО-150 від 20.03.2017р.) оригінали доказів (для огляду в суді) та належним чином завірені їх копії, згідно вказаного переліку.

Суд, розглянувши та надавши оцінку поданому відповідачем клопотанню №б/н від 16.06.2020 (вх.№3782 від 17.06.2020) про витребування доказів, ухвалою від 27.08.2020 задовольнив частково, витребувавши у позивача належним чином завірені копії документів, за виключенням тих, які уже подані позивачем до суду в межах даної справи.

Одночасно, суд, витребував, також, у третьої особи - Приватного підприємства "Захід-Агроінвест" (позичальника за кредитним договором №К-LVО-150 від 20.03.2017 року) належним чином завірені копії документів, а саме: додаткових угод до кредитного договору, які не були надані до позовної заяви, а також договорів іпотек, договорів застави рухомого майна, договорів застави транспортних засобів, а також підтверджуючих документів, щодо отримання кредитних коштів та їх погашення, нарахування процентів та їх погашення, виписки по аналітичних рахунках (кредитні та процентні) договорів купівлі-продажу майна, яке перебувало в іпотеці та заставі, а також його оцінки та документів, які можуть підтвердити/спростувати надходження коштів від реалізації майна.

26.11.2020 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЩЕДРА НИВА", не погоджуючись із позовними вимогами та посилаючись на статті 80,81 ГПК України, подав клопотання №б/н від 26.11.2020 (вх.№8648) про витребування доказів у Приватних нотаріусів Львівського міського нотаріального округу : Бабій Ольги Валеріївни ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) належним чином завірені копії документів, а саме: договорів купівлі-продажу іпотечного майна, що виступало забезпеченням за кредитним договором №К-LVО-150 від 20.03.2017.

У вказаному клопотанні, серед іншого, відповідач зазначав, що на виконання ухвали суду від 27.08.2020 ПП "Захід-Агроінвест" надано договори іпотеки, які підтверджують, що по кредитному договору №К-LVО-150 від 20.03.2017 року передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: будівлі олійно-екстракційного заводу у кількості 64 одиниці за адресою: вул. Загребельна,5 м.Ланівці та Лози,42 с. Грибова, Лановецького району, а також дві земельні ділянки загальною площею 5,1720га кадастровий номер 6123810100:01:001:1821 і загальною площею 0,82га кадастровий номер 6123810100:01:001:1858, що знаходиться за адресою: вул. Загребельна,5 м. Ланівці.

Суд, розглянувши та надавши оцінку поданому відповідачем клопотанню №б/н від 26.11.2020 (вх.№8648 від 26.11.2020) про витребування доказів, задовольнив його з підстав, зазначених в ухвалі від 24.12.2020, витребувавши у : Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Бабій Ольги Валеріївни ( АДРЕСА_1 ) ; Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Красовська Алла Вадимівна ( АДРЕСА_2 ) та у Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Якимів Надії Богданівни ( АДРЕСА_2 ) належним чином завірені копії документів згідно зазначених переліків.

На виконання ухвали суду від 24.12.2020 Приватними нотаріусами Львівського міського нотаріального округу: Бабій Ольгою Валеріївною, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано суду витребувані докази.

1.2.4. Розгляд клопотання про поновлення строку.

У поданому відзиві на позов від 17.06.2020 (вх. № 3816 від 18.062020) відповідач, серед іншого, просив суд поновити йому строк на подання відзиву на позов при цьому посилався на таке.

Згідно Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року " забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19", постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", Постанови Кабінету Міністрів України № 291 від 22 квітня 2020 року, постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 року №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 " Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", з мстою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом СОVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.

Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 " Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - СОVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" .

Відповідно до Розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області №9-р від 31.03.2020 "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину" рекомендовано суддям розгляд справ призначати (відкладати) за межами строку карантину встановленого Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 з подальшими змінами і доповненнями.

Згідно пункту 4 розділ X "Прикінцеві положення" ГПК із змінами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 30 березня 2020 № 540-ІХ (який набув чинності 02.04.2020) " 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)".

При цьому, відповідач зазначав, що у зв`язку з введення карантину Відповідач - ТзОВ "Агрофірма "Щедра Нива" не мав раніше можливості отримати кваліфіковану юридичну допомогу та відповідно подати відзив на позов, що є підставою для поновлення строку подання відзиву.

Із змісту статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд задовольнив його, поновив строк для подання відзиву на позов та прийняв до розгляду відзив на позов відповідача, відклавши розгляд справи надавши можливість і час позивачу, відреагувати на поданий відзив відповідачем.

2. Аргументи сторін.

2.1. Аргументи позивача у поданому позові.

Позивач, у поданій суду позовній заяві №б/н від 12.02.2020 (вх№153 від 21.02.2020) в обґрунтування позовних вимог, серед іншого, зазначає таке.

20.03.2017 між ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК та ПП Захід-Агроінвест укладено Кредитний договір №К-LVO-150 з додатковими угодами та додатками до нього (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого АТ ПУМБ зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 40 000 000 (сорок мільйонів) грн 00 коп., а Позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Кредитним договором 2.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за зазначеними вище Кредитними договорами між ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА (надалі - ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА або Поручитель), укладений Договір поруки № П-LVO-149/4 від 20.03.2017 року, з додатковими угодами та додатками до нього (надалі - Договір поруки ).

В подальшому, 15.11.2019 ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 2254/61.1 від 15.11.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. за реєстровим номером 6199 відступило ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНСОЛЕ (надалі іменується Новий кредитор ) усі права вимоги за кредитними договорами укладеними з ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ та всі права вимоги за договорами, укладеними на забезпечення виконання кредитних договорів.

Згідно аб.2 пп. б п. 2.1. Договору про відступлення, Новий кредитор, після набуття прав вимоги та підписання Акту приймання-передачі Прав вимоги, набуває усі права кредитора за Кредитними договорами та права кредитора, іпотекодержателя, заставодержателя та Договорами забезпечення, у тому числі, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржником та/або Іпотекодавцем та/або Заставодавцями та/або Поручителями своїх зобов`язань за такими договорами, сплати Боржником та/або Іпотекодавцем та/або Заставодавцями та/або Поручителями грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойки (штрафу, пені) у розмірах, передбачених Кредитними договорами та Договорами забезпечення, передачі предметів забезпечення (застави, іпотеки) в рахунок виконання зобов`язань, право на здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки та/або предмет застави, зокрема і в позасудовому порядку на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та застереження про задоволення вимог заставодержателя. Права кредитора за Кредитними договорами та права іпотекодержателя, заставодержателя, кредитора за Договорами забезпечення, переходять до Нового кредитора у повному обсязі.

Як зазначає позивач, Банк належним чином виконав свої обов`язки за Кредитним договором відкривши Позичальнику позичкові рахунку та, надавши йому обумовлені Кредитним договором, грошові кошти у межах встановленого ліміту.

Згідно п. 6.1. ст. 6 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний повернути Кредит та виконати Боргові зобов`язання за Кредитом в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного Періоду користування Кредитом.

Відповідно до п.п. 6.1.1. Кредитного договору кредит підлягає поверненню частинами у розмірах та строки, зазначені в наведеному графіку. Згідно наведеного у Кредитному договорі 1 та Кредитному договорі 2 графіку, у випадку не продовження кредитування на четвертий Період користування Кредитом - Позичальник зобов`язаний повернути всю заборгованість за Кредитом у строк не пізніше 01.08.2019.

Згідно п. 7.2.3. ст. 7 Кредитного договору, проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування Кредитом.

Відповідно до п. 7.2.4. ст. 7 Кредитного договору, нараховані проценти повинні сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше 1 (одного) банківського дня, наступного за 10 (десятим) числом кожного місяця.

У свою чергу, ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ у встановлений договором строк своїх зобов`язань за Кредитним договором перед Новим кредитором не виконало, у зв`язку з чим, станом на 20.11.2019 (включно) утворилась прострочена заборгованість, яка складає: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 40 000 000,00 грн; прострочена заборгованість за непогашеними процентами за користуванням кредитом - 5 689 095,41 грн.

У свою чергу Поручитель, відповідно до п.1.2 ст.1 Договору поруки відповідає перед Банком за виконання зобов`язань в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат Кредитора тощо.

Пункт 1.3 ст.1 Договору поруки передбачає, що в разі порушення Боржником зобов`язання, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Банку вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Пунктом 3.1. ст.3 Договору поруки передбачено, що в разі порушення зобов`язання Боржником Кредитор направляє Поручителю письмову вимогу виконати зобов`язання. Кредитор направляє вимогу, в якій зазначається загальна сума заборгованості, при цьому не зобов`язаний підтверджувати будь яким чином факт невиконання зобов`язань Боржником. Вимога Кредитора буде достатньою для Поручителя підставою виконати зобов`язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання додаткової інформації чи документів.

Відповідно до п.3.2. та п.3.3. ст.3 Договору поруки Поручитель зобов`язаний виконати пред`явлену йому вимогу Кредитора в валюті зобов`язання в повному обсязі в строк не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання такої вимоги. У разі порушення Поручителем строку виконання вимоги Кредитора, Поручитель повинен сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

На виконання зазначених вище положень Договору ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНСОЛЕ (Кредитором) направлено на адресу Поручителя вимогу від 26.11.2019, де зазначено, що станом на 20.11.2019 (включно) утворилась прострочена заборгованість перед Кредитором, яка складає: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 40 000 000,00 грн.; прострочена заборгованість за непогашеними процентами за користуванням кредитом - 5 689 095,41 грн.

Сумарно заборгованість Поручителя, що підлягає погашенню згідно Вимоги від 26.11.2019 становить 45 689 095,41 грн, однак жодних відповідей на Вимогу чи дій на погашення боргу Поручителем вчинено не було, у зв`язку із чим Кредитор вимушений звернутися до суду для стягнення боргу.

Сума основного боргу, яка підлягає стягненню з Відповідача становить 40 000 000 грн.

Крім того, відповідно до умов п. 7.2.1. Кредитного Договору зі змінами внесеними Додатковою угодою №20 від 21.11.2018, де визначено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов`язань встановлених п. 10.3.8.1 та/або п. 10.3.8.2 та/або 10.3.8.11 та/або 10.3.8.12 та/або 10.3.8.14 та/або 10.3.8.15 та/або 10.3.8.16 цього

Договору, не зважаючи на положення п.7.2.1. основного договору процентна ставка за користування Кредитом становить:-23,10% річних.

Додаткова угода №21 від 12.02.2019 до Договору у п 1.4. визначає, що Сторони погодили, що Кредитор не застосовує до Позичальника, передбачені п.7.2.1 кредитного договору, за порушення зобов`язань, до 12.02.2019.

Відтак на підставі викладеного, Позивачем нараховано відповідачу за період з 12.02.2019-11.02.2020 відсотки за користування кредитом на загальну суму: 7 815 560,45 грн (розрахунок додано).

Оскільки, відповідно до п. 1.1. Додаткової угоди №20 від 21.11.2018 до Кредитного Договору період користування кредитом до 01.08.2019 (дата завершення користування кредитом), а тіло богу не повернуто Кредитору, то відповідно до п.12.1 Кредитного Договору у разі порушення Позичальником строків виконання будь - якого з Боргових зобов`язань Кредитор має право вимагати, а Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Відтак, на виконання вище зазначених умов Договору Позивачем нараховано Відповідачу пеню за період з 02.08.2019 - 11.02.2020 на загальну суму: 7 434 156,26 грн. (розрахунок додано).

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача 55 249 716,71 грн заборгованості, з яких : 40 000 000 грн - основний борг, 7 815 560.45 грн - проценти, 7 434 156,26 грн - пеня.

2.2. Заперечення відповідача у відзиві на позов.

Відповідач у відзиві на позов від 17.06.2020 (вх. № 3816 від 18.062020) та його представник у судових засіданнях проти позовних вимог заперечує, посилаючись на таке.

В позовній заяві Позивачем було зазначено, що заборгованість в сумі 55 249 716 грн. 71 коп. виникла в зв`язку з невиконанням умов договору поруки № П-LVО-149/4 від 20.03.2017р. який укладений між ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК та ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА , і даний договір забезпечує виконання кредитних зобов`язань Позичальника - ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ по укладеному кредитному договору № К-LVO-150 від 20.03.2017р. з ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК , який в подальшому відступив право вимоги ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНСОЛЕ згідно договору про відступлення прав вимоги №2254/61.1 від 15.11.2019р.

Проте, Відповідач вважає, що вимоги Позивача не підлягають до задоволенню, з наступних підстав:

1. 20.03.2017 між ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК (надалі АТ "ПУМБ" або Банк) та ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ укладено кредитний договір №К-LVО-150 (надалі - Кредитний договір) з додатковими угодами та додатками до нього, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 40 000 000 (сорок мільйонів) грн. 00 коп., з кінцевим терміном повернення до 09 березня 2020р., а Позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором.

На виконання вимог кредитного договору від 20.03.2017 р. за № К-ЬУО-150 сторонами укладені додаткові угоди від 27.04.2017 р. за № 1, від 19.07.2017 р. за № 2, від 19.07.2017 р. за № 3, від 21.07.2017 р. за № 4, від 11.08.2017 р. за № 5, від 07.09.2017 р. за № 6, від 15.09.2017 р. за № 7, від 21.09.2017 р. за № 8, від 05.12.2017 р. за № 9, від 15.12.2017 р. за № 10, від 25.01.2018 р. за № 11, від 06.03.2018 р. за № 12, від 07.05.2018 р. за № 13, від 10.05.2018 р. за № 14, від 26.06.2018 р. за № 15, від 26.06.2018 р. за № 16, від 23.08.2018 р. за № 17, від 26.09.2018 р. за № 18, від 24.10.2018 р. за № 19, від 21.11.2018 р. за № 20, від 12.02.2019 р. за № 21, від 29.08.2019 р. за № 22.

Згідно п. 1 договору банк зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі 40000000,00 грн., а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядки та у строки, обумовлені цим договором.

Позичальник зобов`язується використовувати кредит на придбання обладнання, оплату будівельних та будівельно-монтажних робіт для будівництва олійно-екстракційного цеху, розташованого на земельній ділянці за кадастровим номером 6123810100:01:001:1858, за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, Лановецька міська рада, та реконструкції олійного цеху, площа 1785,4 кв.м., та нежитлової будівлі головного корпусу, площа 1242,00 кв.м., розташованих за адресою: Тернопільська область, м. Ланівці, вул. Загребельна, 5 (п. 2.1 договору).

Згідно п. 6.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного періоду користування кредитом.

Згідно п. 6.1 ст. 6 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного періоду користування кредитом.

Відповідно до п. 6.1.1 кредитного договору кредит підлягає поверненню частинами у розмірах та строки, зазначені в наведеному графіку. Згідно наведеного у кредитному договорі графіку, у випадку непродовження кредитування на четвертий період користування кредитом позичальник зобов`язаний повернути всю заборгованості за кредитом у строк не пізніше 01.08.2019 р.

Згідно п. 7.2.3 ст. 7 кредитного договору проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом.

Відповідно до п. 7.2.4 ст. 7 кредитного договору нараховані проценти повинні сплачуватися позичальником щомісячно не пізніше одного банківського дня, наступного за десятим числом кожного місяця.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за зазначеним вище Кредитним договором між ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА укладено договір поруки № П-LVO-49/4 від 20.03.2017, з додатковими угодами та додатками до нього (надалі - Договір поруки).

В подальшому, 15.11.2019 ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 2254/61.1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник 0.1. за реєстровим номером 6199 відступив ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНСОЛЕ (надалі іменується Новий кредитор ) усі права вимоги за кредитними договорами укладеними з ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ та всі права вимоги за договорами укладеними на забезпечення виконання кредитних договорів.

Згідно п. 3 Договору про відступлення прав вимоги ціна за відступлення прав вимоги становить розмір заборгованості, що відступається за кредитними договорами, яка станом на 14.11.2019р. становить 115773672,80 грн та остаточно визначається у день переходу права вимоги, про що сторони можуть укласти додаткову угоду до цього договору. Оплата ціни відступлення права вимоги здійснюється шляхом безготівкового перерахування новим кредитором первісному кредитору не пізніше трьох банківських днів з моменту укладення цього договору.

Згідно п. 2.2 права вимоги, що належать первісному кредитору у повному обсязі переходять від первісного кредитора до нового кредитора в момент повної оплати ціни за відступлення прав вимоги в сумі, строки та порядку, що передбачений розділом 3 цього договору. На підтвердження переходу прав вимоги за кредитними договорами та прав вимоги за договорами забезпечення сторони складають акт приймання-передачі прав вимоги.

На виконання умов даного договору, підтвердження переходу прав вимоги за кредитними договорами та прав вимоги за договорами забезпечення сторонами складено та підписано акти приймання-передачі прав вимоги від 15.11.2019р.

Позивачем, не надано підтверджуючих документів, щодо надання Банком -Позичальнику ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ кредитних коштів в сумі 40 000 000,00 грн за кредитним договором від 20.03.2017, а також належним чином підтверджуючих документів щодо оплати коштів в сумі 115 773 672,80 грн на виконання Договору про відступлення прав вимоги № 2254/61.1 від 15.11.2019, тобто не підтверджено факт видачі кредитних коштів та переходу прав вимоги до Позивача.

2. Щодо відмови в позові за договором поруки укладеного з ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА в зв`язку з подвійним стягнення боргу.

В позовній заяві ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНСОЛЕ до ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА та третьої особи ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ просить стягнути заборгованість у сумі 55 249 716 грн 71 коп., без вказівки про стягнення даної заборгованості солідарно з основним позичальником ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.02.2020 р. по справі № 914/346/20 заяву ПП Лан-Оіл Трейд про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП Захід- Агроінвест (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702) прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 21.02.2020р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.02.2020 р. відкрито провадження у справі про банкрутство ПП Захід-Агроінвест , визнано вимоги кредитора ПП Лан-Оіл Трейд в сумі 21570000,00 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ПП Захід- Агроінвест , введено процедуру розпорядження майном ПП Захід-Агроінвест , розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ракущинця А.А., оприлюднено на офіційному вєб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП Захід-Агроінвест , попереднє засідання суду призначено на 08.04.2020 р.

Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП Захід-Агроінвест оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 21.02.2020 р.

23.03.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінсоле звернулась до Господарського суду Львівської області в справі про банкрутство № 914/346/20 з кредиторськими вимогами до Приватного підприємства Захід-Агроінвест в сумі 141 348 720,93 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2020 р. заяву ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.04.2020 р. грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінсоле (08105, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Садова, 45; ідентифікаційний код 40546191) визнано в сумі 141 352 924,93 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства Захід-Агроінвест (ідентифікаційний код 32865702), з яких: 4204,00 грн (судовий збір) - перша черга; 120488690,42 грн (основний борг) - четверта черга; 20860030,51 грн (штрафні санкції) - шоста черга.

Дані вимоги складаються з наступної заборгованості за кредитними договорами ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ , в загальній сумі 120488690,42 грн, а саме:

- За договором овердрафтного кредитування від 14.07.2016 р. за № ОВ- LVО-134 в сумі 544 690,53 грн за сумою наданого овердрафту та непогашеними процентами за користування овердрафтом -135508,44 грн;

- За кредитним договором від 20.03.2017 р. за № КЛ-LVО-149, сума наданого кредиту - 60000000,00 грн та непогашеними процентами за користуванням кредитом - 11765095,46 грн.;

За кредитним договором від 20.03.2017 р. за № К-LVО-150 сума наданого кредиту становить 40000000,00 грн та непогашеними процентами за користуванням кредитом становить 8043395,99 грн.

Також включено вимоги до ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ про стягнення нарахованої пені та штрафу, а саме:

- за договором овердрафтного кредитування від 14.07.2016 р. за № ОВ-LVО-134 нараховано пені на суму 170420,94 грн. та штрафу на суму 2723,45 грн у відповідності до п. 11.1 та п. 11.2 договору;

- за кредитним договором від 20.03.2017 р. за № КЛ-LVО-149 здійснено нарахування пені на суму 11488410,20 грн. та штрафу на суму 902500,00 грн у відповідності до п. 12.1 та п. 12.3 договору;

- за кредитним договором від 20.03.2017 р. за № К-LVО-150 здійснено нарахування пені на суму 7694225,92 грн та штрафу на суму 601750,00 грн у відповідності до п. 12.1 та п. 12.3 договору.

Вимоги ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНСОЛЕ за кредитним договором від 20.03.2017р. за № К-LVО-150 визнано у справі про банкрутство ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ в сумі 56 339 371,90грн, у разі задоволення позовних вимог в даній справі про стягнення з ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА заборгованості в сумі 55 249 716 грн 71 коп. за договором поруки, подвоює суму стягнення так як і Позичальника та Поручителя буде стягнуто повністю суми боргу, однак Відповідач відповідає за вимогами тільки як солідарний Боржник.

Згідно ст. 1.3 Договору поруки №П-LVО-149/4 від 20.03.2017 у разі порушення Боржником Зобов`язання, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання Зобов`язання в повному обсязі як від Боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

У даному випадку кредитор має право вимагати виконання обов`язку в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому у разі пред`явлення вимоги кредитора про виконання обов`язку лише до поручителів останні солідарно відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

3. Щодо неправомірного нарахування відсотків після 26.11.2019р.

26.11.2019 Позивач ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Ф1НСОЛЕ направлено ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ та ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА відправлена вимога (претензія) про сплатити прострочену заборгованість в сумі 40 000 000,00 грн та відсотки в сумі 5 686 095,41грн з вимогою в строк 5(п`яти) банківських днів погасити прострочену заборгованість та було попереджено, що в разі невиконання вимоги Позивач звернеться до суд про стягнення заборгованості в судовому порядку.

У зв`язку з порушенням ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ виконання зобов`язання за кредитним договором Позивач відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ та ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА заборгованості за кредитним договором та договором поруки, надіславши 26.11.2019 повідомлення про дострокове повернення всієї простроченої суми кредиту, змінивши таким чином строк виконання основного зобов`язання.

Відповідно строк виконання ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ , умов кредитного договору щодо повного повернення отриманих кредитних коштів та виконання інших зобов`язань настав 26.11.2019, тобто Позивач не мав права нараховувати відсотки за користування кредитом після 26.11.2019 згідно умов кредитного договору.

Практика Верховного суду.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 31.10.2018 року у справі №202/4494/16, при застосуванні норм ст.1050 та ст.625 ЦК України, зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду висловлений у постанові від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), щодо стягнення нарахованих процентів після пред`явлення банком вимоги, зроблено висновок, що Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ПК України.

Також, Верховний Суд у своїй Постанові № 686/11900/13-ц від 19.06.2019 року дійшов наступного висновку Відповідно до частини першої, п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Таким чином припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики, у разі відсутності іншої домовленості сторін, може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Тому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ПК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тобто, позовна давність може бути застосована лише щодо вимог про захист прав або інтересів. Оскільки після спливу строку договору у позивача було відсутнє право нараховувати проценти за кредитом, то до вимоги позивача про стягнення таких процентів року позовна давність не може бути застосована, так як вимога є необґрунтованою.

Отже, суд вказує не про строк позовної давності, а про те, що банк в цілому немає права нічого нараховувати, тобто в принципі нарахування процентів є незаконними.

Якщо Банк звернувся до клієнта з вимогою повернути всю суму з процентами до закінчення дії договору, то після сплати цих коштів нарахування процентів є незаконним.

Відповідно до розрахунку наданого Позивачем, при пред`явлені позову розмір несплачених відсотків станом на 11.02.2020р. складає - 7 815 560,45 грн, тобто Позивачем незаконно було нараховано відсотки за період з 20.11.2019р. по 11.02.2020р. в сумі 2 126 465,04грн (7 815 560,45 грн. - 5 689095,41грн = 2 126 465,04грн)

Отже, загальна заборгованість Позичальника - ПП ЗАХ1Д-АГРОІНВЕСТ перед Позивачем до змін умов кредитного договору та згідно розрахунку станом на 26.11.2019р. складає 45 689 095,41, в тому числі:

- 40 000 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту;

- 5 689 095,41 прострочена заборгованість зі сплати процентів.

4. Припинення поруки внаслідок збільшення відповідальності поручителя

Згідно частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до кредитного договору №К- LVО-150 з додатковими угодами та додатками до нього, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 40 000 000 (сорок мільйонів) грн 00 коп., сплатою процентів у розмірі 20 %річних з кінцевим терміном повернення до 09 березня 2020р.

Відповідно до додаткової угоди №20 від 21.11.2018 до кредитного договору №К-LVО-150 Банк змінив умови кредитування та надано (відкрито) Позичальнику мультивалютний кредит збільшено суму кредиту до 80 000 000,00грн. із сплатою процентів у розмірі 22,1 % річних у гривні, 9 % річних у Доларах США, 8 5 річних, з кінцевим терміном повернення до 25 січня 2022р.

Рішення загальних зборів учасників ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА про погодження збільшення (суми кредиту, процентної ставки, строку кредитування зміни валюти) відповідальності немає та додаткова угода №7 від 21.11.2018р. до договору поруки №П-LVО- 149/4 від 20.03.2017р. Відповідачем не підписувалась та не погоджувалась.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.06.2013 у справі №6-43цс13, згода поручителя на збільшення обсягу своєї відповідальності має бути очевидною і наданою у спосіб, передбачений договором поруки. Випадкова поінформованість поручителя про внесення змін до основного зобов`язання і навіть відсутність з його боку заперечень про збільшення обсягу його відповідальності не може розглядатись як надання ним згоди на такі зміни.

06 травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 331/5780/13, провадження № 61 -35357св 18 (ЄДРСРУ № 89130777) досліджував питання щодо згоди поручителя на збільшення його відповідальності без необхідності укладення додаткового договору.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 ЦК України).

За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Припинення поруки пов`язане, зокрема, зі зміною зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша та друга статті 553 ЦК України).

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: 1) підвищення розміру процентів; 2) відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; 3) установлення (збільшення розміру) неустойки; 4) встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов`язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення процентів навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителів або відповідної умови в договорах поруки не дає підстав покладення на Відповідача відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

Окрім цього, 09 грудня 2019 року Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в рамках справи № 569/11865/16-ц, провадження № 61-18995сво 18 (ЄДРСРУ № 86504829) дійшла висновку про те, що судове рішення ухвалене в іншому судовому провадженні про визнання неправомірними дії банку щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором свідчить про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Не пред`явлення кредитором вимоги про виконання зобов`язання в зміненому обсязі не свідчить про збереження дії поруки, оскільки остання відбулася після настання правоприпиняючого факту (збільшення відсоткової ставки за кредитним договором), який був встановлений судовим рішенням. Зобов`язання судовим рішенням кредитора повернути незаконно збільшені та утримані проценти також не є підставою для не застосування положень частини першої статті 559 ЦК, оскільки порука вважається припиненою незалежно від реального настання чи ненастання збільшеного внаслідок змін кредитного договору обсягу відповідальності поручителя.

Тому обставини щодо подальшого фактичного виконання зобов`язання, в тому числі фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов`язання в зміненому обсязі, не свідчать про збереження дії поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення розміру основного зобов`язання). Тобто порука має вважатися припиненою незалежно від реального настання чи ненастання збільшеного внаслідок змін кредитних договорів обсягу відповідальності поручителя (01 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 755/28001/14, провадження № 61-19672св19 (ЄДРПСРУ № 88739535).

Отже договір поруки №П-LVО-149/4 від 20.03.2017р. є припиненим, в зв`язку із зміною умов кредитного договору, а саме збільшено процентну ставку, суму кредиту, валюту кредиту а також продовжено термін користування кредитом, без згоди поручителя.

Рішення загальних зборів учасників ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА про погодження збільшення відповідальності немає та додаткова угода №7 від 21.11.2018р. до договору поруки, Відповідачем не підписувалась та не погоджувалась.

5. Припинення поруки внаслідок відсутності заборгованості за кредитним договором в зв`язку з погашенням за рахунок реалізації іпотечного та заставного майна, що налeжить ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ .

Відповідно до кредитного договору №К-LVО-150 від 20.03.2017р., із змінами та доповненнями Банк (кредитодавець) мав надати кредитні кошти за дотримання ряду умов, визначених ст.3 кредитного договору, відповідно до яких ПП "Захід-Агроінвест" мав передати нерухоме та рухоме майно, в іпотеку та заставу, а саме:

• Будівля інкубатора, пл. 226,6 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Водонапірна вежа№1, пл. 1,76 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Водонапірна вежа№1, пл. 1,13 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля цеху по переробці відходів, пл. 111 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля цеху зі складом, пл. 1043,2 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля мкладк №10, пл. 1486,8 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Олійний цех, пл. 1785,4 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля головного корпусу, пл. 1242,0 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля контори з ваговою, пл. 650,3 кв.м., вул. Загрсбельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля складу готової продукції, пл. 781,2 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля складу №5, пл. 627, кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля складу, пл. 2304,4 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля зернового складу №2, пл. 1271,4 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля складу (согового), пл. 2364,1 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля котельні з гаражем, пл. 575,6 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля пилорами, пл. 137,5 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля зерноскладу 3200 тон, пл. 1213,3 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля з обладнанням млина по переробці зерна на борошно та виготовлення

круп із гаражем, пл. 1160,9 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Побутова будівля№2, пл. 37,2 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Будівля операторської зерно сушки, пл. 9,3 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Будівля гаражів з під навісом, пл. 484,3 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Побутова будівля№1, пл. 35,6 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Земельна ділянка з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, загальною площею 5,1720га. Кадастровий номер 6123810100:01:001:1821, вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля складу із залізничною колією, пл. 2154,1 кв.м., вул. Лози,42 с. Грибова, Лановецького району;

• Рухоме майно (обладнання олійного цеху та зернового складу розташовані, вул.

Загребельна,5 м.Ланівці вартістю 126 771 060,37грн.;

• Рухоме майно обладнання олійного цеху, вул. Загребельна,5 м.Ланівці та вул.

Привокзальна,46а м. Ланівці;

• Земельна ділянка, загальною площею 0,82га. Кадастровий номер 6123810100:01:001:1858, вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Склад готової продукції №1 пл. 629,4 м.кв., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Склад готової продукції №2 пл. 511,5м.кв. вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

В період 2017-2018р. ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ проводив реконструкцію та перепланування вищевказаних приміщень та реєстрацію нових приміщень, після чого неодноразово вносились зміни до кредитного договору, щодо нових приміщень та споруд.

Згідно додаткової угоди №20 від 21 листопада 2018 року до кредитного договору №К-LVО-150 від 20.03.2017 року п. 3.1.12 викладено в новій редакції відповідно до якого в забезпечення по кредитному договору передано в іпотеку нерухомого майна, а саме: будівлі олійноекстракційного заводу у кількості 64 одиниці по адресу: вул. Загребельна,5 м.Ланівці та Лози,42 с. Грибова, Лановецького району, а також дві земельні ділянки загальною площею 5,1720га. кадастровий номер 6123810100:01:001:1821 і загальною площею 0,82га. кадастровий номер 6123810100:01:001:1858, що знаходиться за адресою: вул. Загребельна,5 м.Ланівці.

Перелік приміщень та обладнання, яке передано ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ в іпотеку та заставу наведено в Додатку 1 та Додатку 2 до відзиву на позов.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 212421142 від 14 червня 2020 року нерухоме майно, що належало позичальнику ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ наданий час перейшло у власність ТзОВ ЛАН-ІОЛ код 32418189, згідно договорів купівлі-продажу, які були укладені в період з 13 по 18 грудня 2019р., відповідно до яких відбулось відчуження майна.

Також у вказаний період відбулось відчуження і всього рухомого майна, яке знаходилось в будівлях олійноекстракційного заводу по адресу: вул. Загребельна,5 м.Ланівці та Лози,42 с. Грибова, Лановецького району та неможливо було демонтувати без його знищення.

Факт реалізації майна, що перебував у власності ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ і виступало забезпеченням по кредитному договору №К-LVО-150 від 20.03.2017 року, спростовує факт наявності заборгованості за кредитним договором перед Позивачем і відповідно підстав стягнення боргу за договором поруки укладеного з Відповідачем, в зв`язку з повним погашенням за рахунок майна ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ .

2.3. Аргументи позивача, викладені у відповіді на відзив

та у письмових поясненнях.

Позивачем надано суду відповідь (№б/н від 09.07.2020, вх№4575 від 15.07.2020) на відзив, у якій, серед іншого, вказано таке.

У своєму Відзиві ТзОВ АГРОФІРМА Щедра Нива зазначає, що Позивачем не надано підтверджуючих документів, щодо надання Банком - Позичальнику ПП Захід-Агроінвест кредитних коштів в сумі 40 000 000 грн за кредитним Договором № П-LVО-150 від 20.03.2017, а також належним чином підтверджуючих документів щодо оплати коштів у сумі 115 773 672,80 грн на виконання Договору про відступлення прав вимоги № 2254/61.1 від 15.11.2019, тобто на думку Відповідача не підтверджено факт видачі кредитних коштів та переходу прав вимоги до Позивача.

На спростування вказаних доводів та підтвердження надання кредитних коштів за Договором № П-LVО-150 від 20.03.2017, який сторонами не оспорюється та недійсним в судовому порядку не визнавався, надаємо суду виписку з банківського рахунку ПП Захід- Агроінвест , як вбачається із виписки станом на 15.11.2019 тобто на дату укладення Договору про відступлення прав вимоги заборгованість ПП Захід-Агроінвест за кредитним Договором № П-LVО-150 від 20.03.20 встановила 40 000 000 грн.

Що стосується покликань Відповідача про не підтвердження Позивачем сплати 115 773 672,80 грн на виконання Договору про відступлення прав вимоги № 2254/61.1 від 15.11.2019 то на спростування таких надаємо суду платіжне доручення №1 від 15.11.2019 на вказану суму.

Отже, доводи Відповідача про нібито не підтвердження надання кредитних коштів та нібито не оплату Позивачем задекларованої в п.3 Договору про відступлення прав вимоги № 2254/61.1 від 15.11.2019 суми не заслуговують на увагу. Тобто, факт видачі кредитних коштів доведено, як і факт переходу права вимоги до Позивача.

Що стосується покликань Відповідача на подвійне стягнення боргу.

В цьому контексті повідомляємо наступне, так, поручитель, відповідно до п.1.2 ст.1 Договору поруки відповідає перед Банком за виконання зобов`язань в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат Кредитора тощо.

Пункт 1.3 ст.1 Договору поруки передбачає, що в разі порушення Боржником зобов`язання. Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Банку вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Пунктом 3.1. ст.3 Договору поруки передбачено, що в разі порушення зобов`язання Боржником Кредитор направляє Поручителю письмову вимогу виконати зобов`язання. Кредитор направляє вимогу, в якій зазначається загальна сума заборгованості, при цьому не зобов`язаний підтверджувати будь яким чином факт невиконання зобов`язань Боржником. Вимога Кредитора буде достатньою для Поручителя підставою виконати зобов`язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання додаткової інформації чи документів.

В той же час, зобов`язання по поверненню коштів ані Боржником, ані Поручителем у встановленому Договором та законом порядку виконано не було, відтак з урахуванням положення п.1.1. ст.1 Кредитного Договору №К-LVО-150 з додатковими угодами та додатками до нього Позивач має право вимагати виконання зобов`язання як від Боржника так і від Поручителя.

Станом на час розгляду справи повернення коштів проведено не було, тобто вимога Позивача є обґрунтованою та правомірною.

Відповідач помилково вважає, що Позивач мав звертатися одночасно до ПП Захід- Агроінвест`та до ТзОВ Агрофірма Щедра нива як до Співвідповідачів, оскільки солідарна відповідальність, як знову ж таки зазначає сам Відповідач, це такий вид відповідальності при якій всі боржники є основними, Позивач може звернутися до будь-якого з боржників окремо, чи до всіх разом з вимогою про виконання зобов`язання.

Що стосується покликань ТзОВ Агрофірма Щедра нива на припинення поруки внаслідок збільшення відповідальності поручителя.

В цьому контексті звертаємо увагу суду на те, що Відповідач в своєму Відзиві заперечує фактичні обставини справи.

Оскільки, 21.11.2018 між ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК (Первісний кредитор) та ТзОВ АГРОФІРМА Щедра нива укладено Додаткову угоду №7 до Договору поруки № П-LVО-149/4 від 20.03.2017.

Копія вказаної Додаткової угоди знаходиться в матеріалах справи, оригінал наявний у Позивача, документ підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, тобто такий є дійсним, крім того як вбачається із Протоколу загальних зборів учасників ТзОВ АГРОФІРМА Щедра нива від 25.10.2018 учасники товариства на загальних зборах вирішили зокрема внести зміни в укладений раніше Договір поруки № П-LVО-149/4 від 20.03.2017 щодо Кредитного Договору № К-LVО-150 від 20.043.2017 стосовно таких умов: Мультивалютний ліміт кредитування - еквівалент 80 000 000 грн; - Строк кредитування до 25.01.2022;

Зі сплатою процентної ставки за користування кредитом, комісій та інших платежів, встановлених Банком.

Копію протоколу загальних зборів від 25.10.2018 додаємо, оригінал наявний у Позивача.

Зазначене вище спростовує доводи Відповідача про відсутність підписаної Додаткової угоди №7 від 21.11.2018, яка вносила б зміни у Договір поруки від 21.11.2018 та відсутність Протоколу загальних зборів де Відповідач погодився взяти на себе змінене зобов`язання.

А отже, підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків зміни зобов`язання без згоди поручителя немає.

Що стосується покликання ТзОВ АГРОФІРМА Щедра Нива на нібито припинення поруки внаслідок відсутності заборгованості за кредитним Договором.

На думку Відповідача зобов`язання ПП Захід-Агроінвест (Боржника) перед Позивачем погашено за рахунок реалізації іпотечного та заставного майна, що належить ПП Захід- Агроінвест .

В цій частині звертає увагу суду на наступне, так відповідно до ст. 3 Кредитного договору №К-LVО-150 в від 20.03.2017 з додатками та додатковими угодами справді передано в іпотеку та заставу нерухоме та рухоме майно, згідно переліку визначеного вище вказаним Договором з додатками.

В свою чергу Відповідач зазначає, що як вбачається з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта № 212421142 від 14.06.2020 нерухоме майно, що належало ПП Захід-Агроінвест перейшло у власність ТзОВ ЛАН-ОІЛ , згідно Договорів купівлі-продажу, в той же час, як вбачається із витягів з зазначених вище реєстрів, які власне додає Відповідач, все майно і надалі перебуває в заставі, де Іпотекодержателем значиться ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле . Тобто, задоволення кредиторських вимог ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле в такий спосіб не підтверджено Відповідачем, як і погашення заборгованості перед кредитором в будь-який інший спосіб.

Сума основного боргу, яка підлягає стягненню з Відповідача надалі становить 40 000 000 грн.

Станом на дату звернення до суду загальна сума заборгованості Відповідача перед ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНСОЛЕ становить 55 249 716,71 грн, з яких 40 000 000 грн - основний борг, 7 815 560,45 грн - проценти, 7 434 156,26 грн - пеня.

Отже, на думку позивача, доводи Відзиву відповідача не спростовують фактичні обставини справи спрямовані на ухилення від відповідальності перед Позивачем та не заслуговують на увагу. Отже, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.76,77 ГПК України та підлягають задоволенню в повному обсязі.

2.4.Аргументи позивача, викладені у письмових поясненнях від 10.08.2020.

У поданих суду письмових поясненнях (№б/н від 10.08.2020, вх№5444 від 14.08.2020) позивач з приводу клопотання відповідача про витребування доказів, вказує на таке.

У своєму клопотанні Відповідач зазначає, що факт реалізації майна ПП Захід- Агроінвест , що перебувало в іпотечній заставі, як спосіб забезпечення виконання зобов`язання перед Позивачем згідно кредитного Договору №П-LVО-150 від 20.03.2017 спростовує факт наявності заборгованості за кредитним Договором перед ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле , і на думку Відповідача підстав для стягнення боргу за Договором поруки немає. На підтвердження своїх міркувань Відповідач просить витребувати у Позивача та Третьої особи договори іпотеки, по майну згідну з переліку визначеного в клопотанні та інші документи.

В той же час, звертаємо увагу суду на те, що у відповіді на Відзив ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле вже надала відповідь на усі поставлені у цьому клопотанні запитання. Та надала документи, які вважає достатніми для підтвердження позовних вимог.

Разом з тим, ТзОВ Агрофірма Щедра нива , самі ж і спростовують свої доводи в клопотанні, адже як вбачається з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта № 212421142 від 14.06.2020 нерухоме майно, що належало ПП Захід-Агроінвест перейшло у власність ТзОВ ЛАН-ОІЛ , згідно Договорів купівлі-продажу, в той же час, як вбачається із витягів з зазначених вище реєстрів, які власне додає Відповідач, все майно і надалі перебуває в заставі, де Іпотекодержателем значиться ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле . Тобто, задоволення кредиторських вимог ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле в такий спосіб не підтверджено Відповідачем, як і погашення заборгованості перед кредитором в будь-який інший спосіб.

Обґрунтування Відповідача, щодо доцільності витребування іпотечних договорів, на думку позивача, не заслуговує на увагу, оскільки повторно звертаємо увагу суду на те, що за запитуваними договорами застави ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле і надалі залишається іпотеко держателем, коштів від відчуження майна на забезпечення виконання кредитного договору ПП Захід-Агроінвест не перераховувало на рахунок Позивача. Підстав вважати зобов`язання виконаним немає. Отже, відсутність у матеріалах справи договорів іпотеки не впливає на наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем, станом на час розгляду справи зобов`язання є невиконаним Відповідачем.

2.5. Аргументи третьої особи, викладені у письмових поясненнях від 11.08.2020.

18.08.2020 третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ПП Захід-Агроінвест надала суду письмові пояснення (№/н від 11.08.2020, вх№5515 від 18.08.2020) з приводу позовних вимог, у яких вказує на таке.

20.03.2017 між ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК та ПП Захід- Агроінвест укладено Кредитний договір №К- LVО-150 з додатковими угодами та додатками до нього (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого АТ ПУМБ відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 40 000 000 (сорок мільйонів) грн 00 коп., а Позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Кредитним договором 2.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за зазначеним вище Кредитними договорами між ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА (надалі - ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА або Поручитель), укладений Договір поруки № П- LVО-149/4 від 20.03.2017 року, з додатковими угодами та додатками до нього (надалі - Договір поруки ).

15.11.2019 ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК на підставі Договору про відступлення права вимоги № 2254/61.1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. за реєстровим номером 6199 відступило ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНСОЛЕ (надалі іменується Новий кредитор ) усі права вимоги за кредитними договорами укладеними з ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ та всі права вимоги за договорами укладеними на забезпечення виконання кредитних договорів.

Згідно аб.2 пп. б п. 2.1. Договору про відступлення, Новий кредитор, після набуття прав вимоги та підписання Акту приймання-передачі Прав вимоги, набуває усі права кредитора за Кредитними договорами та права кредитора, іпотекодержателя, заставодержателя та Договорами забезпечення, у тому числі, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржником та/або Іпотекодавцем та/або Заставодавцями та/або Поручителями своїх зобов`язань за такими договорами, сплати Боржником та/або Іпотекодавцем та/або Заставодавцями та/або Поручителями грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойки (штрафу, пені) у розмірах, передбачених Кредитними договорами та Договорами забезпечення, передачі предметів забезпечення (застави, іпотеки) в рахунок виконання зобов`язань, право на здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки та/або предмет застави, зокрема і в позасудовому порядку на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та застереження про задоволення вимог заставодержателя. Права кредитора за Кредитними договорами та права іпотекодержателя, заставодержателя, кредитора за Договорами забезпечення, переходять до Нового кредитора у повному обсязі.

ПП Захід-Агроінвест отримано грошові кошти в межах визначених кредитним Договором та у зв`язку із неможливістю виконання зобов`язання через відсутність коштів не повернуто такі у встановлені Кредитним договором строки.

Більше того, станом на час розгляду цього спору ПП Захід-Агроінвест перебуває в процедурі банкрутства 21.02.2020 Господарським судом Львівської області винесено Ухвалу про відкриття провадження у справі №914/346/20 про банкрутство ПП Захід-Агроінвест . В справі про банкрутство ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле заявилася кредитором з грошовими вимогами у розмірі 141 348 720,93 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.04.2020 Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінсоле (08105, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Садова. 45; ідентифікаційний код 40546191) визнано судом в сумі 141 352 924,93 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства Захід-Агроінвест .

А, Постановою від 24.07.2020 Господарським судом Львівської області у справі №914/346/20 визнано банкрутом ПП Захід-Агроінвест та відкрито ліквідаційну процедуру.

Таким чином, ПП Захід-Агроінвест заборгованість перед ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле не погашено, отже третя особа вважає вимогу Позивача до Поручителя законною та обґрунтованою.

2.6. Аргументи позивача, викладені у письмових поясненнях від 12.11.2020.

Як зазначає позивач у наданих суду письмових поясненнях від 12.11.2020 (№б/н від 12.11.2020. Вх№8235 від 12.11.2020), ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.08.2020 у вказаній справі витребувано докази зокрема у Позивача.

В цьому контексті позивач посилається на те, що частина витребовуваних доказів, вже надавалася ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле суду разом із Позовною заявою та Відповіддю на відзив зокрема це такі докази, як підтверджуючі документи видачі кредитних коштів в сумі 40 000 000,00 грн згідно кредитного договору №К- LVО-150 від 20.03.2017, а також Додаткова угоду №21 від 12.02.2019, Додаткова угода №22 від 29.08.2019 які були укладені до кредитному договору №К-LVО-150 від 20.03.2017, підтверджуючі документи, щодо оплати коштів в сумі 115 773 672,80 грн за відступлення права вимоги згідно договору про відступлення права вимоги №2254/61.1 від 15.11.2019, Протоколи загальних зборів учасників Позичальника та Поручителя на укладання кредитного договору, договору поруки та внесення змін.

Що стосується Договорів іпотеки, то з цього приводу Позивач також висловлював свою позицію у Запереченні на клопотання про витребування доказів, де серед іншого Позивачем надано наступні аргументи. Так, у своєму клопотанні Відповідач зазначає, що факт реалізації майна ПП Захід-Агроінвест , що перебувало в іпотечній заставі, як спосіб забезпечення виконання зобов`язання перед Позивачем згідно кредитного Договору № П-LVО-150 від 20.03.2017 спростовує факт наявності заборгованості за кредитним Договором перед ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле , і на думку Відповідача підстав для стягнення боргу за Договором поруки немає. На підтвердження своїх міркувань Відповідач просить витребувати у Позивача та Третьої особи договори іпотеки, по майну згідну з переліку визначеного в клопотанні та інші документи.

В той же час, звертаємо увагу суду на те, що у відповіді на Відзив ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле вже надала відповідь на усі поставлені у цьому клопотанні запитання. Та надала документи, які вважає достатніми для підтвердження позовних вимог.

Разом з тим, як вбачається з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта № 212421142 від 14.06.2020 нерухоме майно, що належало ПП Захід-Агроінвест перейшло у власність ТзОВ ЛАН-ОІЛ , згідно Договорів купівлі-продажу, в той же час, як вбачається із витягів з зазначених вище реєстрів, які додавав Відповідач, все майно і надалі перебуває в заставі, де Іпотекодержателем значиться ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле . Тобто, задоволення кредиторських вимог ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле в такий спосіб не підтверджено Відповідачем, як і погашення заборгованості перед кредитором в будь-який інший спосіб.

Додатково звертає увагу суду на те, що за запитуваними договорами застави ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле і надалі залишається іпотекодержателем, коштів від відчуження майна на забезпечення виконання кредитного договору ПП Захід-Агроінвест не перераховувало на рахунок Позивача. Підстав вважати зобов`язання виконаним немає.

Отже, відсутність у матеріалах справи договорів іпотеки не впливає на наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем, станом на час розгляду справи зобов`язання є невиконаним Відповідачем.

Як вже зазначено вище, Позивачу не надходили кошти від реалізації майна, що перебуває в іпотеці і надалі, крім того, оскільки ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле не є стороною правочинів по відчуженню майна, то оцінку нерухомого та рухомого майна, яке виступало забезпеченням по кредитному договору №К-LVО-150 від 20.03.2017 та було реалізовано ТзОВ ЛАН-ОІЛ позивачем не проводилося; а Договори купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна, яке виступало забезпеченням по кредитному договору №К-LVО-150 від 20.03.2017р. та було реалізовано ТзОВ ЛАН-ОІЛ (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32418189) позивачем не укладалися тому останній не має і не може мати таких доказів для пред`явлення суду.

Отже, з огляду на викладене позивач вважає, що Позивачем виконано ухвалу суду в тій частині в якій Позивач вважає за можливе та просить здійснювати розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами, які є достатніми на думку Позивача для повного та всебічного з`ясування обставин справи.

2.7. Аргументи відповідача, викладені у поясненнях від 17.03.2021.

У наданих суду Поясненнях (№б/н від 17.03.2021, вх№2303 від 18.03.2021) відповідач зазначає таке.

Між ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК та Позичальником - ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ укладено кредитний договір №К-ЬУО-150 від 20.03.2017р. (надалі - Кредитний договір) відповідно до даного договору Позичальнику надано кредит у розмірі 40 000 000 (сорок мільйонів) грн 00 коп., зі сплатою процентів у розмірі 20 % річних (п.7.2.1), з кінцевим терміном повернення до 09 березня 2020р. (п. 6.1).

В подальшому сторонами укладались додаткові договору до кредитного договору від 20.03.2017р. за № К-LVО-150, а саме - додаткові угоди від 27.04.2017 р. за № 1, від 19.07.2017 р. за № 2, від 19.07.2017 р. за № 3, від 21.07.2017 р. за № 4, від 11.08.2017 р. за № 5, від 07.09.2017 р. за № 6, від 15.09.2017 р. за № 7, від 21.09.2017 р. за № 8, від 05.12.2017 р. за № 9, від 15.12.2017 р. за № 10, від 25.01.2018 р. за № 11, від 06.03.2018 р. за № 12, від 07.05.2018 р. за № 13, від 10.05.2018 р. за № 14, від 26.06.2018 р. за № 15, від 26.06.2018 р. за № 16, від 23.08.2018 р. за № 17, від 26.09.2018 р. за № 18, від 24.10.2018 р. за № 19, від 21.11.2018 р. за № 20, від 12.02.2019 р. за № 21, від 29.08.2019 р. за № 22.

Згідно додаткової угоди №5 від 15.09.2017 укладеної між ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК та ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ внесено зміни та викладено п.7.2.1 в новій редакції, а саме Проценти за користування Кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмір 18,8 % із розрахунку 356 днів на рік .

Згідно додаткової угоди №20 від 21.11.2018 укладеної між ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК та ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ , внесено зміни до кредитного договору, Банк змінив умови кредитування та відкрив Позичальнику мультивалютний кредит, яким збільшено суму кредиту до 80 000 000,00 грн (п.1.1.) зі сплатою процентів у розмірі 22.1 % річних у гривні, 9 % річних у Доларах США, 8,5 %річних (п.7.2.1) , з кінцевим терміном повернення до 25 січня 2022р. (п.6.1).

Остання додаткова угода до договору поруки Відповідачем підписана 21.11.2018, в подальшому між Банком та Позичальником укладено дві додаткові угоди від 12.02.2019р. за № 21, від 29.08.2019 р. за № 22 (яка не надана для суду).

На вимогу суду, ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК надав частину запитуваних документів, виписки по рахунках, а також розрахунок заборгованості.

В розрахунку заборгованості зазначено, що Банк з 02.08.2019р. збільшив процентну ставку за користування кредитними коштами, і встановив та нараховував процентну ставку в розмірі 23.1%. однак будь-якої додаткової угоди 02.08.2019 не було підписано до кредитного договору.

Підтвердженням збільшення процентної ставки за кредитним договором, також є надані виписки по особовому рахунку 1111 ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ , згідно яких Банк з 02.08.2019 почав нараховувати Позичальнику проценти щоденно в сумі 25 315,07 грн (виписка по рах. НОМЕР_1 , ІВAN НОМЕР_2 ), хоча в період до 01.08.2019 нараховувались проценти щоденно в сумі 24219,17 грн (виписка по рах. НОМЕР_3 , ІВAN НОМЕР_4 ).

Банк після 02.08.2019 додатково почав нараховувати щоденно по 1 095,90 грн.

Нараховані збільшені проценти після 02.08.2019 були включені по кредитному договору, та відступлені ТзОВ "Фінансова компанія "Фінсоле", згідно акту приймання-передачі прав вимоги, який укладено до договору про відступлення прав вимоги №2254/61.1 від 15.11.2019р., та Позивачем пред`явлені до стягнення до Відповідача і є предметом розгляду у даній справі.

Рішення загальних зборів учасників ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА про погодження збільшення відповідальності немає та будь-якої додаткової угоди Відповідач після 21.11.2018 - не укладав та не підписував, відповідно договір поруки є припиненим.

3. Витребування у позивача, у порядку статті 74 ГПК України, доказів.

Позивач у поданому позові посилається, як на підставу вимог, на Кредитний договір №К-LVO-l50 від 20.03.2017р ., проте, вказаний Кредитний договір неодноразово змінювався сторонами шляхом укладення додаткових угод. Більшість з цих додаткових угод було долучено позивачем до позовної заяви, за виключенням однієї - Додаткової угоди №22 від 29.08.2019р. до Кредитного договору №К-LVO-l50 від 20.03.2017р.

Суд, ухвалою від 27.08.2020, у порядку статті 81 ГПК України, витребовував у Позивача та інших осіб, належним чином завірені копії документів, за виключенням тих, які уже подані позивачем до суду в межах даної справи, зокрема, і Додаткову угоду №22 від 29.08.2019р. яка були укладена до кредитного договору №К-LVO-l50 від 20.03.2017р.

Проте, враховуючи, що станом на 12.03.2021 зазначена Додаткова угода № 22 від 29.08.2019р. відсутня у долучених до позовної заяви додатках та і в подальшому суду позивачем не була надана, суд ухвалою від 12.03.2021 повернувся до розгляду справи у судових засіданнях, продовживши строк розгляду справи № 921/134/20 по суті та витребував, у порядку статті 74 ГПК України, у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" Додаткову угоду №22 від 29.08.2019 до Кредитного договору №К-LVO-150 від 20.03.2017 , передану згідно Договору про відступлення права вимоги №2254/61.1 від 15.11.2019 та згідно Акта прийому - передачі документів (додаток 2), укладеного до Договору про відступлення права вимоги №2254/61.1. від 15.11.2019. При цьому зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" надати витребувані докази до 23.03.2021 суду та іншим учасникам у справі.

3.1. Аргументи позивача, викладені у письмових поясненнях від 19.03.2021.

23.03.2021 позивачем, на виконання вимог ухвали від 12.03.2021 надано суду належним чином завірену копію Додаткової угоди №22 від 29.08.2019 до Кредитного договору №К-LVO-150 від 20.03.2017.

Одночасно, 23.03.2021 від ТОВ "Фінсоле" надійшли і письмові пояснення (№б/н від 19.03.2021. вх№2465 від 23.03.2021), в яких позивач щодо витребовування судом Додаткової угоди №22 зазначає, що як вбачається із поданого позову Позивач просить стягнути з поручителя суму заборгованості, що виникла за Кредитним договором №К-LVО-150 від 20.03.2017 та у зв`язку з укладенням одночасно Договору поруки №П-LVО-149/4 від 20.03.2017.

Як вбачається із змісту Додаткової угоди №22 такою вносилися зміни до Кредитного договору, такі зміни стосувалися страхування заставного майна, яке перебуває у заставі на підставі Додатку №2 до Договору застави рухомого майна №ОБ-LVО- 149/17 від 20.08.2018. Пунктом 1.3. Додаткової угоди №22 від 29.08.2019 визначено також, що незважаючи на положення п.7.4.1. Кредитного договору позичальник не сплачує комісію за укладення Додаткової угоди та внесення змін до Угод про забезпечення.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч.1,2 ст.553 ЦК України). Підстави припинення поруки наведені у ст.559 ЦК України. Відповідно до частини першої ст.559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо. Тобто закон пов`язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких інших умов основного договору. Згода поручителя може бути висловлена у будь-якій формі, зокрема, й письмового повідомлення, додаткової угоди тощо.

Отже, оскільки Додаткова угода №22 від 29.08.2019 не збільшувала обсяг зобов`язань боржника та поручителя, не заслуговують на увагу припущення Відповідача, що порука припинена у зв`язку із зміною умов Кредитного договору №К-LVО-150 від 20.03.2017 в порядку ст. 559 ЦК України. Підстави застосування положень ст.559 ЦК України до спірних правовідносин відсутні, про що Позивачем неодноразово наголошувалося в ході розгляду справи. Відтак, вважаємо що ненадання Позивачем Додаткової угоди №22 від 29.08.2019 не впливало на можливість розгляду справи судом за відсутності цього доказу.

4. Фактичні обставини справи встановлені судом.

Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.

Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення судом з огляду на таке.

У відповідності до статті 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі статті 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Згідно із статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.1. Фактичні обставини справи встановлені судом.

Як вбачається із матеріалів справи 20.03.2017 між ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК та ПП Захід-Агроінвест укладено Кредитний договір № К-LVO-150 з додатковими угодами та додатками до нього (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого АТ ПУМБ зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 40 000 000 (сорок мільйонів) грн 00 коп., а Позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Кредитним договором 2.

На виконання вимог кредитного договору від 20.03.2017 № К-LVO-150 сторонами укладені додаткові угоди від 27.04.2017 р. за № 1, від 19.07.2017 р. за № 2, від 19.07.2017 р. за № 3, від 21.07.2017 р. за № 4, від 11.08.2017 р. за № 5, від 07.09.2017 р. за № 6, від 15.09.2017 р. за № 7, від 21.09.2017 р. за № 8, від 05.12.2017 р. за № 9, від 15.12.2017 р. за № 10, від 25.01.2018 р. за № 11, від 06.03.2018 р. за № 12, від 07.05.2018 р. за № 13, від 10.05.2018 р. за № 14, від 26.06.2018 р. за № 15, від 26.06.2018 р. за № 16, від 23.08.2018 р. за № 17, від 26.09.2018 р. за № 18, від 24.10.2018 р. за № 19, від 21.11.2018 р. за № 20, від 12.02.2019 р. за № 21, від 29.08.2019 р. за № 22.

Згідно п. 1 Кредитного договору банк зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі 40000000,00 грн., а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядки та у строки, обумовлені цим договором.

Позичальник зобов`язується використовувати кредит на придбання обладнання, оплату будівельних та будівельно-монтажних робіт для будівництва олійно-екстракційного цеху, розташованого на земельній ділянці за кадастровим номером 6123810100:01:001:1858, за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, Лановецька міська рада, та реконструкції олійного цеху, площа 1785,4 кв.м., та нежитлової будівлі головного корпусу, площа 1242,00 кв.м., розташованих за адресою: Тернопільська область, м. Ланівці, вул. Загребельна, 5 (п. 2.1 договору).

Згідно п. 6.1 Кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного періоду користування кредитом.

Згідно п. 6.1 ст. 6 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного періоду користування кредитом.

Відповідно до п. 6.1.1 Кредитного договору кредит підлягає поверненню частинами у розмірах та строки, зазначені в наведеному графіку. Згідно наведеного у кредитному договорі графіку, у випадку непродовження кредитування на четвертий період користування кредитом позичальник зобов`язаний повернути всю заборгованості за кредитом у строк не пізніше 01.08.2019 р.

Згідно п. 7.2.3 ст. 7 Кредитного договору проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом.

Відповідно до п. 7.2.4 ст. 7 Кредитного договору нараховані проценти повинні сплачуватися позичальником щомісячно не пізніше одного банківського дня, наступного за десятим числом кожного місяця.

Крім того, відповідно до умов п. 7.2.1. Кредитного Договору зі змінами внесеними Додатковою угодою №20 від 21.11.2018, де визначено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов`язань встановлених п. 10.3.8.1 та/або п. 10.3.8.2 та/або 10.3.8.11 та/або 10.3.8.12 та/або 10.3.8.14 та/або 10.3.8.15 та/або 10.3.8.16 цього Договору, не зважаючи на положення п.7.2.1. основного договору процентна ставка за користування Кредитом становить:-23,10% річних.

Додаткова угода №21 від 12.02.2019 до Договору у п 1.4. визначає, що Сторони погодили, що Кредитор не застосовує до Позичальника, передбачені п.7.2.1 кредитного договору, за порушення зобов`язань, до 12.02.2019.

Відповідно до п. 1.1. Додаткової угоди №20 від 21.11.2018 до Кредитного Договору період користування кредитом до 01.08.2019 (дата завершення користування кредитом), а тіло богу не повернуто Кредитору, то відповідно до п.12.1 Кредитного Договору у разі порушення Позичальником строків виконання будь - якого з Боргових зобов`язань Кредитор має право вимагати, а Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за зазначеними вище Кредитними договорами між ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА (надалі - ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА або Поручитель), укладений Договір поруки № П-LVO-149/4 від 20.03.2017 року, з додатковими угодами та додатками до нього (надалі - Договір поруки).

Поручитель, відповідно до п.1.2 ст.1 Договору поруки відповідає перед Банком за виконання зобов`язань в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат Кредитора тощо.

Пункт 1.3 ст.1 Договору поруки передбачає, що в разі порушення Боржником зобов`язання, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Банку вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Пунктом 3.1. ст.3 Договору поруки передбачено, що в разі порушення зобов`язання Боржником Кредитор направляє Поручителю письмову вимогу виконати зобов`язання. Кредитор направляє вимогу, в якій зазначається загальна сума заборгованості, при цьому не зобов`язаний підтверджувати будь яким чином факт невиконання зобов`язань Боржником. Вимога Кредитора буде достатньою для Поручителя підставою виконати зобов`язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання додаткової інформації чи документів.

Відповідно до п.3.2. та п.3.3. ст.3 Договору поруки Поручитель зобов`язаний виконати пред`явлену йому вимогу Кредитора в валюті зобов`язання в повному обсязі в строк не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання такої вимоги. У разі порушення Поручителем строку виконання вимоги Кредитора, Поручитель повинен сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

В подальшому, 15.11.2019 ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 2254/61.1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. за реєстровим номером 6199 відступило ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНСОЛЕ (надалі іменується Новий кредитор ) усі права вимоги за кредитними договорами укладеними з ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ та всі права вимоги за договорами, укладеними на забезпечення виконання кредитних договорів.

Згідно аб.2 пп. б п. 2.1. Договору про відступлення, Новий кредитор, після набуття прав вимоги та підписання Акту приймання-передачі Прав вимоги, набуває усі права кредитора за Кредитними договорами та права кредитора, іпотекодержателя, заставодержателя та Договорами забезпечення, у тому числі, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржником та/або Іпотекодавцем та/або Заставодавцями та/або Поручителями своїх зобов`язань за такими договорами, сплати Боржником та/або Іпотекодавцем та/або Заставодавцями та/або Поручителями грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойки (штрафу, пені) у розмірах, передбачених Кредитними договорами та Договорами забезпечення, передачі предметів забезпечення (застави, іпотеки) в рахунок виконання зобов`язань, право на здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки та/або предмет застави, зокрема і в позасудовому порядку на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та застереження про задоволення вимог заставодержателя. Права кредитора за Кредитними договорами та права іпотекодержателя, заставодержателя, кредитора за Договорами забезпечення, переходять до Нового кредитора у повному обсязі.

Згідно п. 3 договору ціна за відступлення прав вимоги становить розмір заборгованості, що відступається за кредитними договорами, яка станом на 14.11.2019р. становить 115773672,80 грн та остаточно визначається у день переходу права вимоги, про що сторони можуть укласти додаткову угоду до цього договору. Оплата ціни відступлення права вимоги здійснюється шляхом безготівкового перерахування новим кредитором первісному кредитору не пізніше трьох банківських днів з моменту укладення цього договору.

Згідно п. 2.2 права вимоги, що належать первісному кредитору у повному обсязі переходять від первісного кредитора до нового кредитора в момент повної оплати ціни за відступлення прав вимоги в сумі, строки та порядку, що передбачений розділом 3 цього договору. На підтвердження переходу прав вимоги за кредитними договорами та прав вимоги за договорами забезпечення сторони складають акт приймання-передачі прав вимоги.

На виконання умов даного договору, підтвердження переходу прав вимоги за кредитними договорами та прав вимоги за договорами забезпечення сторонами складено та підписано акти приймання-передачі прав вимоги від 15.11.2019р.

26.11.2019 Позивач ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Ф1НСОЛЕ направлено ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ та ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА вимога (претензія) сплатити прострочену заборгованість в сумі 40 000 000,00 грн та відсотки в сумі 5 686 095,41грн з вимогою в строк 5(п`яти) банківських днів погасити прострочену заборгованість та було попереджено, що в разі невиконання вимоги Позивач звернеться до суд про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.02.2020 по справі № 914/346/20 заяву ПП Лан-Оіл Трейд про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП Захід- Агроінвест (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702) прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 21.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ПП Захід-Агроінвест , визнано вимоги кредитора ПП Лан-Оіл Трейд в сумі 21570000,00 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ПП Захід- Агроінвест , введено процедуру розпорядження майном ПП Захід-Агроінвест , розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ракущинця А.А., оприлюднено на офіційному вєб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП Захід-Агроінвест , попереднє засідання суду призначено на 08.04.2020 р.

Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП Захід-Агроінвест оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 21.02.2020 р.

23.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінсоле звернулась до Господарського суду Львівської області в справі про банкрутство № 914/346/20 з кредиторськими вимогами до Приватного підприємства Захід-Агроінвест в сумі 141 348 720,93 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2020 заяву ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле прийнято до розгляду.

14.04.2020 - ухвалою Господарського суду Львівської області грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінсоле (08105, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Садова, 45; ідентифікаційний код 40546191) визнано в сумі 141 352 924,93 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства Захід-Агроінвест (ідентифікаційний код 32865702), з яких: 4204,00 грн (судовий збір) - перша черга; 120488690,42 грн (основний борг) - четверта черга; 20860030,51 грн (штрафні санкції) - шоста черга.

Дані вимоги складаються з наступної заборгованості за кредитними договорами ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ , в загальній сумі 120488690,42 грн, а саме:

- За договором овердрафтного кредитування від 14.07.2016 р. за № ОВ- LVО-134 в сумі 544 690,53 грн за сумою наданого овердрафту та непогашеними процентами за користування овердрафтом -135508,44 грн;

- За кредитним договором від 20.03.2017 р. за № КЛ-LVО-149, сума наданого кредиту - 60000000,00 грн та непогашеними процентами за користуванням кредитом - 11765095,46 грн.;

За кредитним договором від 20.03.2017 р. за № К-LVО-150 сума наданого кредиту становить 40000000,00 грн та непогашеними процентами за користуванням кредитом становить 8043395,99 грн.

Також включено вимоги до ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ про стягнення нарахованої пені та штрафу, а саме:

- за договором овердрафтного кредитування від 14.07.2016 р. за № ОВ-LVО-134 нараховано пені на суму 170420,94 грн. та штрафу на суму 2723,45 грн у відповідності до п. 11.1 та п. 11.2 договору;

- за кредитним договором від 20.03.2017 р. за № КЛ-LVО-149 здійснено нарахування пені на суму 11488410,20 грн. та штрафу на суму 902500,00 грн у відповідності до п. 12.1 та п. 12.3 договору;

- за кредитним договором від 20.03.2017 р. за № К-LVО-150 здійснено нарахування пені на суму 7694225,92 грн та штрафу на суму 601750,00 грн у відповідності до п. 12.1 та п. 12.3 договору.

Вимоги ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНСОЛЕ за кредитним договором від 20.03.2017р. за № К-LVО-150 визнано у справі про банкрутство ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ в сумі 56 339 371,90 грн.

Постановою суду від 24.07.2020 Приватне підприємство Захід-Агроінвест (ідентифікаційний код 32865702) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Приватного підприємства Захід-Агроінвест арбітражного керуючого Пурія Р.П.

На час розгляду даної справи, розгляд справи № 914/346/20 про банкрутство ПП Захід-Агроінвест не завершено і банкрутство триває .

Відповідно до Кредитного договору №К-LVО-150 від 20.03.2017р., із змінами та доповненнями Банк (кредитодавець) мав надати кредитні кошти за дотримання ряду умов, визначених ст. 3 кредитного договору, відповідно до яких ПП "Захід-Агроінвест" мав передати нерухоме та рухоме майно, в іпотеку та заставу, а саме:

• Будівля інкубатора, пл. 226,6 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Водонапірна вежа№1, пл. 1,76 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Водонапірна вежа№1, пл. 1,13 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля цеху по переробці відходів, пл. 111 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля цеху зі складом, пл. 1043,2 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля мкладк №10, пл. 1486,8 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Олійний цех, пл. 1785,4 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля головного корпусу, пл. 1242,0 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля контори з ваговою, пл. 650,3 кв.м., вул. Загрсбельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля складу готової продукції, пл. 781,2 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля складу №5, пл. 627, кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля складу, пл. 2304,4 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля зернового складу №2, пл. 1271,4 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля складу (согового), пл. 2364,1 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля котельні з гаражем, пл. 575,6 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля пилорами, пл. 137,5 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля зерноскладу 3200 тон, пл. 1213,3 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля з обладнанням млина по переробці зерна на борошно та виготовлення

круп із гаражем, пл. 1160,9 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Побутова будівля№2, пл. 37,2 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Будівля операторської зерно сушки, пл. 9,3 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Будівля гаражів з під навісом, пл. 484,3 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Побутова будівля№1, пл. 35,6 кв.м., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Земельна ділянка з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, загальною площею 5,1720га. Кадастровий номер 6123810100:01:001:1821, вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Нежитлова будівля складу із залізничною колією, пл. 2154,1 кв.м., вул. Лози,42 с. Грибова, Лановецького району;

• Рухоме майно (обладнання олійного цеху та зернового складу розташовані, вул.

Загребельна,5 м.Ланівці вартістю 126 771 060,37грн.;

• Рухоме майно обладнання олійного цеху, вул. Загребельна,5 м.Ланівці та вул.

Привокзальна,46а м. Ланівці;

• Земельна ділянка, загальною площею 0,82га. Кадастровий номер 6123810100:01:001:1858, вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Склад готової продукції №1 пл. 629,4 м.кв., вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

• Склад готової продукції №2 пл. 511,5м.кв. вул. Загребельна,5 м.Ланівці;

В період 2017-2018р. ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ проводив реконструкцію та перепланування вищевказаних приміщень та реєстрацію нових приміщень, після чого неодноразово вносились зміни до кредитного договору, щодо нових приміщень та споруд.

Згідно додаткової угоди №20 від 21 листопада 2018 року до кредитного договору №К-LVО-150 від 20.03.2017 року п. 3.1.12 викладено в новій редакції відповідно до якого в забезпечення по кредитному договору передано в іпотеку нерухомого майна, а саме: будівлі олійно екстракційного заводу у кількості 64 одиниці по адресу: вул. Загребельна,5 м.Ланівці та Лози,42 с. Грибова, Лановецького району, а також дві земельні ділянки загальною площею 5,1720га. кадастровий номер 6123810100:01:001:1821 і загальною площею 0,82га. кадастровий номер 6123810100:01:001:1858, що знаходиться за адресою: вул. Загребельна,5 м.Ланівці.

Перелік приміщень та обладнання, яке передано ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ в іпотеку та заставу наведено у матеріалах справи.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 212421142 від 14 червня 2020 року нерухоме майно, що належало позичальнику ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ перейшло у власність ТзОВ ЛАН-ІОЛ код 32418189, згідно договорів купівлі-продажу, які були укладені в період з 13 по 18 грудня 2019р., відповідно до яких відбулось відчуження майна.

На вимогу увхали суду до матеріалів справи зі сторони нотаріусів долучено договори купівлі-продажу іпотечного майна, що виступало забезпеченням за кредитним договором №К-LVО-150 від 20.03.2017.

4.2. Норми права, законодавство, які застосував суд.

І змісту статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зідно із статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із змісту статтей 1048 - 1051 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Наслідки порушення договору позичальником

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1056-1. ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;

2) індекс повинен ґрунтуватися на об`єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;

3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язання та захисту майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов`язання боржником закон передбачає спеціальні заходи - визначає окремі види забезпечення виконання зобов`язання: неустойку, поруку, гарантію, заставу, притримання, завдаток або інші види, встановлені договором або законом (ст. 546 ЦК).

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. До пред`явлення вимоги до поручителя, що несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити спочатку вимоги до основного боржника. Якщо ж основний боржник відмовиться задовольнити вимоги кредитора або кредитор не одержить від боржника відповіді на пред`явлену вимогу в розумні строки, кредитор може пред`явити вимогу до субсидіарного поручителя в повному обсязі.

Відповідно до ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Звідси випливає, що забезпечувальний характер поруки проявляється в тому, що при невиконанні чи неналежному виконанні зобов`язання боржником, кредитор має право пред`явити свою вимогу до поручителя. Перед кредитором стають зобов`язаними як боржник за основним зобов`язанням, так і поручитель.

При чому субсидіарна відповідальність зобов`язує поручителя виконати зобов`язання позичальника тільки в тому випадку, якщо у нього не вистачає грошей повернути борг. У такому випадку, кредитор спочатку повинен пред`явити вимоги до боржника, а тільки потім до поручителя. Субсидіарна відповідальність характеризується ще тим, що є покладанням додаткової відповідальності, що передбачає наявність основної відповідальності, яку несе основна відповідальна особа; покладається на осіб, які не несуть безпосередньо основної відповідальності перед кредитором; не може перевищувати обсягу основної відповідальності.

Отже, сутність субсидіарної відповідальності полягає у залученні поряд з основним боржником додаткового (субсидіарного) боржника. Субсидіарна відповідальність відрізняється від солідарного обов`язку боржників. Всі солідарні боржники є основними боржниками, у зв`язку з чим кредитор мас право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх божників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести:

- визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо;

- обсяг відповідальності поручителя, оскільки згідно із ч. 2 ст. 553 ЦК порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі, а ч. 2 ст. 554 ЦК встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки;

- відомості про сторони: кредитора і поручителя.

За змістом частин першої та другої статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, а кредитор після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника.

Згідно зі ст. 559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 33 Закону України Про іпотеку передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При порушенні іпотекодавцем умов основного зобов`язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості , у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за основним зобов`язанням, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку.

Іпотекодержатель має право на свій розсуд застосувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем або передачі іпотскодсржателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання; звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса; звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду чи іншим способом.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору, або встановлений законом.

4.3. Судова практика, яку врахував суд.

Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 31.10.2018 року у справі №202/4494/16, при застосуванні норм ст. 1050 та ст. 625 ЦК України, зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду висловлений у постанові від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), щодо стягнення нарахованих процентів після пред`явлення банком вимоги, зроблено висновок, що Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ПК України.

Також, Верховний Суд у своїй Постанові № 686/11900/13-ц від 19.06.2019 року дійшов наступного висновку Відповідно до частини першої, п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Таким чином припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики, у разі відсутності іншої домовленості сторін, може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Тому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ПК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тобто, позовна давність може бути застосована лише щодо вимог про захист прав або інтересів. Оскільки після спливу строку договору у позивача було відсутнє право нараховувати проценти за кредитом, то до вимоги позивача про стягнення таких процентів року позовна давність не може бути застосована, так як вимога є необґрунтованою.

Отже, суд вказує не про строк позовної давності, а про те, що банк в цілому немає права нічого нараховувати, тобто в принципі нарахування процентів є незаконними.

Якщо Банк звернувся до клієнта з вимогою повернути всю суму з процентами до закінчення дії договору, то після сплати цих коштів нарахування процентів є незаконним.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.06.2013 у справі №6-43цс13, згода поручителя на збільшення обсягу своєї відповідальності має бути очевидною і наданою у спосіб, передбачений договором поруки. Випадкова поінформованість поручителя про внесення змін до основного зобов`язання і навіть відсутність з його боку заперечень про збільшення обсягу його відповідальності не може розглядатись як надання ним згоди на такі зміни.

06 травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 331/5780/13, провадження № 61 -35357св 18 (ЄДРСРУ № 89130777) досліджував питання щодо згоди поручителя на збільшення його відповідальності без необхідності укладення додаткового договору.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 ЦК України).

За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Припинення поруки пов`язане, зокрема, зі зміною зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша та друга статті 553 ЦК України).

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: 1) підвищення розміру процентів; 2) відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; 3) установлення (збільшення розміру) неустойки; 4) встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов`язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення процентів навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителів або відповідної умови в договорах поруки не дає підстав покладення на Відповідача відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

Окрім цього, 09 грудня 2019 року Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в рамках справи № 569/11865/16-ц, провадження № 61-18995сво 18 (ЄДРСРУ № 86504829) дійшла висновку про те, що судове рішення ухвалене в іншому судовому провадженні про визнання неправомірними дії банку щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором свідчить про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Не пред`явлення кредитором вимоги про виконання зобов`язання в зміненому обсязі не свідчить про збереження дії поруки, оскільки остання відбулася після настання правоприпиняючого факту (збільшення відсоткової ставки за кредитним договором), який був встановлений судовим рішенням. Зобов`язання судовим рішенням кредитора повернути незаконно збільшені та утримані проценти також не є підставою для не застосування положень частини першої статті 559 ЦК, оскільки порука вважається припиненою незалежно від реального настання чи ненастання збільшеного внаслідок змін кредитного договору обсягу відповідальності поручителя.

Тому обставини щодо подальшого фактичного виконання зобов`язання, в тому числі фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов`язання в зміненому обсязі, не свідчать про збереження дії поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення розміру основного зобов`язання). Тобто порука має вважатися припиненою незалежно від реального настання чи ненастання збільшеного внаслідок змін кредитних договорів обсягу відповідальності поручителя (01 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 755/28001/14, провадження № 61-19672св19 (ЄДРПСРУ № 88739535).

4.4. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

Як зазначає позивач, і вказане підтверджується поданими ним доказами, Банк належним чином виконав свої обов`язки за Кредитним договором відкривши Позичальнику позичкові рахунку та, надавши йому обумовлені Кредитним договором, грошові кошти у межах встановленого ліміту.

У свою чергу, ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ у встановлений договором строк своїх зобов`язань за Кредитним договором перед Новим кредитором не виконало, у зв`язку з чим, за обрахунками позивача, станом на 20.11.2019 (включно) утворилась прострочена заборгованість, яка складає: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 40 000 000,00 грн; прострочена заборгованість за непогашеними процентами за користуванням кредитом - 5 689 095,41 грн.

На виконання зазначених вище положень Договорів ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНСОЛЕ (Кредитором) направлено на адресу Поручителя вимогу від 26.11.2019 , де зазначено, що станом на 20.11.2019 (включно) утворилась прострочена заборгованість перед Кредитором, яка складає: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 40 000 000,00 грн.; прострочена заборгованість за непогашеними процентами за користуванням кредитом - 5 689 095,41 грн.

Сумарно заборгованість Поручителя, що підлягає погашенню згідно Вимоги від 26.11.2019 становить 45 689 095,41 грн, однак жодних відповідей на Вимогу чи дій на погашення боргу Поручителем вчинено не було, у зв`язку із чим Кредитор вимушений звернутися до суду для стягнення боргу.

Позивачем також нараховано відповідачу за період з 12.02.2019-11.02.2020 відсотки за користування кредитом на загальну суму: 7 815 560,45 грн (розрахунок додано).

Також, на виконання вище зазначених умов Договору Позивачем нараховано Відповідачу пеню за період з 02.08.2019 - 11.02.2020 на загальну суму: 7 434 156,26 грн. (розрахунок додано).

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача 55 249 716,71 грн заборгованості, з яких: 40 000 000 грн - основний борг, 7 815 560.45 грн - проценти, 7 434 156,26 грн - пеня.

Суд розглянувши встановлені обставини справи та зазначені твердження позивача та подані ним докази вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Зокрема, суд вважає доведеним позивачем, існування у нього права вимоги в силу укладеного Договору про відступлення прав вимоги № 2254/61.1 від 15.11.2019 по заборгованості за Кредитним договором №К-LVO-150. Також, суд вважає доведеним Позивачем, поданими ним доказами ту обставину, що в силу чинного законодавства та укладеного Договору поруки № П-LVO-149/4 від 20.03.2017 року та Договору про відступлення права вимоги у Позивача виникло право звернутись із вимогами до Відповідача, як поручителя за зобов`язаннями по Договору кредиту.

Проте, суд вважає, що заявлені до стягнення проценти та пеня за Кредитним договором нараховані позивачем поза межами можливого строку їх нарахування, а тому вони здійснені позивачем безпідставно без урахування умов чинного законодавства, яке припиняє такі нарахування у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України .

При цьому суд керувався таким.

Як встановлено судом і вказане не заперечується самим позивачем, 26.11.2019 Позивач ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Ф1НСОЛЕ направлено ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ та ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА вимогу (претензія) про сплатити прострочену заборгованість в сумі 40 000 000,00 грн та відсотки в сумі 5 686 095,41 грн.

Із змісту відзиву на позов та інших письмових заперечень відповідача про вказане повідомлення від 26.11.2019 йому було відомо.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу . Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, на думку суду, у зв`язку з порушенням основним боржником - ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ (третьою особою у справі) виконання зобов`язання за Кредитним договором Позивач відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ та ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА заборгованості за кредитним договором та договором поруки, надіславши 26.11.2019 повідомлення про дострокове повернення всієї простроченої суми кредиту, змінивши таким чином строк виконання основного зобов`язання.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 31.10.2018 року у справі №202/4494/16, при застосуванні норм ст. 1050 та ст. 625 ЦК України, зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України . В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), щодо стягнення нарахованих процентів після пред`явлення банком вимоги, зроблено висновок, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ПК України .

Також, Верховний Суд у своїй Постанові № 686/11900/13-ц від 19.06.2019 року дійшов наступного висновку: … припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики, у разі відсутності іншої домовленості сторін, може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Тому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України . В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ПК України , яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, слід вважати строк виконання ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ , умов кредитного договору щодо повного повернення отриманих кредитних коштів та виконання інших зобов`язань настав 26.11.2019. А тому , Позивач не мав права нараховувати відсотки за користування кредитом та пеню після 26.11.2019. А права та інтереси позивача забезпечені, в такому випадку, частиною другою статті 625 ПК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи зазначене, суд провівши власний розрахунок, з урахуванням дати звернення з вимогою - 26.11.2019, періоду заборгованості та процентної ставки за кредитом вважає, що правомірно нарахованими та заявленими до стягнення є: 40 000 000 грн 00 коп. - основного боргу, 5 866 300 грн 83 коп. - процентів за користування кредитом та 4 655 365 грн 50 коп. пені.

У свою чергу, помилково обрахованими та безпідставно заявленими до стягнення є 2 778 790 (два мільйони сімсот сімдесят вісім тисяч сімсот дев`яносто) грн 76 коп. пені та 1 949 259 (один мільйон дев`ятсот сорок дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн 62 коп. процентів за користування кредитом нараховані після 26.11.2019.

4.5. Щодо інших заперечень Відповідача то суд розглядає їх критично

з огляду на таке.

4.5.1. Щодо заперечень, про те що Позивачем, не надано підтверджуючих документів про надання Кредиту.

Так, Відповідач заперечує те, що Позивачем, не надано підтверджуючих документів, щодо надання Банком - Позичальнику ПП ЗАХІД- АГРОІНВЕСТ Кредитних коштів в сумі 40 000 000,00 грн за кредитним договором від 20.03.2017, а також належним чином підтверджуючих документів щодо оплати коштів в сумі 115 773 672,80 грн на виконання Договору про відступлення прав вимоги № 2254/61.1 від 15.11.2019.

Проте, суд має за необхідне зазначити, що Позивачем на підтвердження надання Кредитних коштів за Договором № П-LVО-150 від 20.03.2017, який сторонами не оспорював ся і доказів того що він визнавався недійсним в судовому порядку суду не подано, надав суду виписку з банківського рахунку ПП Захід- Агроінвест , з якої вбачається, що станом на 15.11.2019 тобто на дату укладення Договору про відступлення прав вимоги заборгованість ПП Захід-Агроінвест за кредитним Договором № П-LVО-150 від 20.03.2017 встановила 40 000 000 грн.

Слід відмітити також, що із змісту Ухвали Господарського суду Львівської області від 14.04.2020 р. грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінсоле (08105, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Садова, 45; ідентифікаційний код 40546191) визнано в сумі 141 352 924,93 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства Захід-Агроінвест (ідентифікаційний код 32865702), з яких: 4204,00 грн (судовий збір) - перша черга; 120488690,42 грн (основний борг) - четверта черга; 20860030,51 грн (штрафні санкції) - шоста черга.

Дані вимоги включають серед іншого і вимоги за кредитним договором від 20.03.2017 за № К-LVО-150, де сума наданого кредиту - 40000000,00 грн та сума за непогашеними процентами за користуванням кредитом - 8043395,99 грн.

Що стосується покликань Відповідача про не підтвердження Позивачем сплати 115 773 672,80 грн на виконання Договору про відступлення прав вимоги № 2254/61.1 від 15.11.2019 то на спростування то суду Позивачем надано платіжне доручення №1 від 15.11.2019 на вказану суму.

Також, і ПП Захід-Агроінвест , факт отриманння грошових коштів в межах визначених Кредитним Договором підтверджує у своїх письмових поясненнях.

4.5.2. Щодо заперечень про подвійне стягнення боргу.

Відповідач вважає, що у позові слід відмовити у зв`язку з подвійним стягнення боргу при цьому посилається на ту обставину що що вимоги ТзОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНСОЛЕ за кредитним договором від 20.03.2017р. за № К-LVО-150 визнано у справі про банкрутство ПП ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ в сумі 56 339 371,90грн, у разі задоволення позовних вимог в даній справі про стягнення з ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА заборгованості в сумі 55 249 716 грн 71 коп. за договором поруки, подвоює суму стягнення так як і Позичальника та Поручителя буде стягнуто повністю суми боргу, однак Відповідач відповідає за вимогами тільки як солідарний Боржник.

Проте, суд має за необхідне зазначити, що право кредитора звертати стягнення з боржника та йог оплоручиталів, існує до тих пір, поки він не задоволить фактично і реально свої вимоги за рахунок когось із них. А саме - не стягнене борг. При цьому в силу процедури банкрутства, наявність Ухвали про задоволення вимог кредитора чи Постанови про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, ще не означає фактичного стягнення коштів у користь позивача як кредитора. При цьому доказів такого суду відповідачем не подано

У свою чергу, відповідно до п.1.2 ст.1 Договору поруки Поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов`язань в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат Кредитора тощо.

Пункт 1.3 ст.1 Договору поруки передбачає, що в разі порушення Боржником зобов`язання. Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Банку вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Пунктом 3.1. ст.3 Договору поруки передбачено, що в разі порушення зобов`язання Боржником Кредитор направляє Поручителю письмову вимогу виконати зобов`язання. Кредитор направляє вимогу, в якій зазначається загальна сума заборгованості, при цьому не зобов`язаний підтверджувати будь яким чином факт невиконання зобов`язань Боржником. Вимога Кредитора буде достатньою для Поручителя підставою виконати зобов`язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання додаткової інформації чи документів.

Таким чином, у даному випадку кредитор має право вимагати виконання обов`язку в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому у разі пред`явлення вимоги кредитора про виконання обов`язку лише до поручителів останні солідарно відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

При цьому суд має за необхідне зазначити, що станом на час розгляду справи відсутні докази того, що позивач отримав задоволення грошових вимог у межах справи про банкрутство і що відбулось фактичне - реальне повернення грошових коштів Позивачу за Кредитним договором, що є предметом розгляду в межах даної справи.

Ні матеріалами справи, ні жодним доказом зі сторони відповідача не доведено тієї обставини, що зобов`язання по поверненню коштів за Кредитним договором, виконані Боржником чи Поручителем у встановленому Договором та законом порядку, а відтак з урахуванням положення п.1.1. ст.1 Кредитного Договору з додатковими угодами та додатками до нього Позивач має право вимагати виконання зобов`язання як від Боржника так і від Поручителя.

Також, на думку суду, Відповідач помилково вважає, що Позивач мав звертатися одночасно до ПП Захід - Агроінвест`та до ТзОВ Агрофірма Щедра нива , як до співвідповідачів, оскільки при солідарній відповідальності, усі боржники є основними.

Солідарна відповідальність - це у зобов`язальному праві відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

А тому, Позивач може звернутися до будь-якого з боржників окремо, чи до всіх разом з вимогою про виконання зобов`язання - таке є правом вибору позивача як Кредитора.

4.5.4. Щодо припинення поруки внаслідок збільшення відповідальності поручителя.

Заперечую чи з цих підстав позов Відповідач зазначає таке: відповідно до кредитного договору №К- LVО-150 з додатковими угодами та додатками до нього, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 40 000 000 (сорок мільйонів) грн 00 коп., сплатою процентів у розмірі 20 %річних з кінцевим терміном повернення до 09 березня 2020р.; відповідно до додаткової угоди №20 від 21.11.2018 до кредитного договору №К-LVО-150 Банк змінив умови кредитування та надано (відкрито) Позичальнику мультивалютний кредит збільшено суму кредиту до 80 000 000,00грн. із сплатою процентів у розмірі 22,1 % річних у гривні, 9 % річних у Доларах США, 8 5 річних, з кінцевим терміном повернення до 25 січня 2022р.; рішення загальних зборів учасників ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА про погодження збільшення (суми кредиту, процентної ставки, строку кредитування зміни валюти) відповідальності немає та додаткова угода №7 від 21.11.2018р. до договору поруки №П-LVО- 149/4 від 20.03.2017р. Відповідачем не підписувалась та не погоджувалась. Отже, на думку відповідача, договір поруки №П-LVО-149/4 від 20.03.2017р. є припиненим, в зв`язку із зміною умов кредитного договору, а саме збільшено процентну ставку, суму кредиту, валюту кредиту а також продовжено термін користування кредитом, без згоди поручителя. Рішення загальних зборів учасників ТзОВ АГРОФІРМА ЩЕДРА НИВА про погодження збільшення відповідальності немає та Додаткова угода №7 від 21.11.2018р. до договору поруки, Відповідачем не підписувалась та не погоджувалась.

Проте, дані твердження Відповідача спростовуються матеріалами справи та доказами долученими Позивачем.

Зокрема, із поданих доказів наявних у матеріалах справи вбачається, що 21.11.2018 між ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК (Первісний кредитор) та ТзОВ АГРОФІРМА Щедра нива укладено Додаткову угоду №7 до Договору поруки № П-LVО-149/4 від 20.03.2017. Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін.

Одночасно, до матеріалів справ позивачем подано як доказ Протокол загальних зборів учасників ТзОВ АГРОФІРМА Щедра нива від 25.10.2018 учасники товариства на загальних зборах вирішили, зокрема, внести зміни в укладений раніше Договір поруки № П-LVО-149/4 від 20.03.2017 щодо Кредитного Договору № К-LVО-150 від 20.03.2017 стосовно таких умов: Мультивалютний ліміт кредитування - еквівалент 80 000 000 грн; - Строк кредитування до 25.01.2022; Зі сплатою процентної ставки за користування кредитом, комісій та інших платежів, встановлених Банком.

Зазначене вище, спростовує доводи Відповідача про відсутність підписаної Додаткової угоди №7 від 21.11.2018, яка вносила б зміни у Договір поруки від 21.11.2018 та відсутність Протоколу загальних зборів де Відповідач погодився взяти на себе змінене зобов`язання.

А отже, підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків зміни зобов`язання без згоди поручителя у суду немає.

4.5.5. Щодо припинення поруки внаслідок реалізації іпотечного та заставного майна.

На думку Відповідача зобов`язання ПП Захід-Агроінвест (Боржника) перед Позивачем погашено за рахунок реалізації іпотечного та заставного майна, що належить ПП Захід- Агроінвест .

Проте, таке заперечення відповідача не підтверджується матеріалами справи.

Так, матеріалами справи підтверджується і не заперечується позивачем, що відповідно до ст. 3 Кредитного договору №К-LVО-150 в від 20.03.2017 з додатками та додатковими угодами справді передано в іпотеку та заставу нерухоме та рухоме майно, згідно переліку визначеного вище вказаним Договором з додатками.

Як вбачається з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта № 212421142 від 14.06.2020 нерухоме майно, що належало ПП Захід-Агроінвест перейшло у власність ТзОВ ЛАН-ОІЛ , згідно Договорів купівлі-продажу.

Судом витребувано копії вказаних Договорів від нотаріусів, які їх посвідчували.

При цьому позивачем не заперечується сам факт відчудження зазначеного майна, проте, позивач зазначає, що дане майно продовжує перебувати у іпотеці.

Як вбачається з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта № 212421142 від 14.06.2020 нерухоме майно, що належало ПП Захід-Агроінвест перейшло у власність ТзОВ ЛАН-ОІЛ , згідно Договорів купівлі-продажу, в той же час, як вбачається із витягів з зазначених вище реєстрів все майно і надалі перебуває в заставі, де Іпотекодержателем значиться позивач - ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле .

При цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що кошти від реалізації цього майна пішли на погашення заборгованості за Кредитним договором, що є предметом спору в межах даної справи. Відповідачем суду таких не надано, одночасно, позивач заперечує таку обставину.

Таким чином, задоволення кредиторських вимог ТзОВ Фінансова компанія Фінсоле в такий спосіб не підтверджено матеріалами справи та Відповідачем, як і погашення заборгованості перед Кредитором позивачем у будь-який інший спосіб, доказів чого суду не надано.

4.5.6. Щодо припинення поруки внаслідок реалізації іпотечного та заставного майна та порушення балансу інтересів у кредитних і забезпечувальних відносинах сторін.

Щодо заперечень відповідача про те, що в даному випадку, в результаті продажу іпотечного майна, суттєво змінився баланс інтересів між Кредитором, Боржником і Поручителем, так як укладаючи договір поруки Відповідач розраховував на існуюче заставне та Іпотечне зобов`язання, у зв`язку з чим він вважає, що припинився Договір поруки то суд розглядає і це твердження відповідача критично з огляду на таке.

Із змісту Рішення Конституційного Суду України від 14 липня 2020 року № 8-р/2020 розтлумачено таке.

Іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору.

Зазначений вид забезпечення виконання зобов`язання передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов`язання та запобігання негативним наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов`язання. У разі порушення боржником свого зобов`язання до особи, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання такого зобов`язання, можуть бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності у виді звернення стягнення на предмет іпотеки.

Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна , тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки

Обтяження нерухомого майна іпотекою передбачає заборону або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном та виникає з моменту внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту такого обтяження. Набувач предмета іпотеки не позбавлений можливості отримувати інформацію про обтяження майна іпотекою самостійно або за допомогою третіх осіб та здатний виявити розумну обачність, щоб убезпечити себе від негативних наслідків, пов`язаних із набуттям статусу іпотекодавця, у тому числі і тих, що можуть настати у разі невиконання основного зобов`язання. Хоча обтяження майна іпотекою і впливає на можливість реалізації набувачем іпотечного майна свого конституційного права власності через обмежену правомочність розпоряджатися предметом іпотеки, втручання у таке право є мінімальним та спрямоване на врахування інтересів усіх суб`єктів вказаних правовідносин.

Положення частини першої статті 23 Закону № 898 не порушують розумного балансу між правами та інтересами іпотекодержателя (кредитора) і іпотекодавця (набувача іпотечного майна). До того ж факт обізнаності набувача іпотечного майна щодо перебування нерухомого майна в іпотеці не має істотного значення, адже відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем за згодою або без згоди іпотекодержателя жодним чином не припиняє іпотеки. Водночас набувач іпотечного майна, до відома якого не доведено інформацію про те, що нерухоме майно є предметом іпотеки, володіє достатніми засобами юридичного захисту, передбаченими чинним законодавством України, у разі порушення його конституційного права власності, а також вимог закону при вчиненні правочину.

Конституційний Суд України зазначає, що положення частини першої статті 23 Закону № 898, які визначають наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, безпосередньо не стосуються питання позбавлення іпотекодавця (набувача іпотечного майна) права власності на предмет іпотеки або ж його примусового відчуження у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.

У свою чергу, із змісту Постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 161/6253/15-ц (провадження № 14-32цс20) констатовано таке. Відповідно до вимог статті 23 Закону № 898-IV у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, оскільки у момент передачі майна в іпотеку іпотекодавець не був її власником. Іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна . Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд України у постановах від 24 грудня 2014 року (провадження № 6-201цс14), від 05 лютого 2014 року (провадження № 6-131цс13) та Вищий господарський суд України у своїй постанові від 09 лютого 2015 року (провадження № 54/315), з якими мав бути обізнаний і суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції, залучити до участі у справі власника майна переданого в іпотеку, і який отримав це майно у результаті розгляду господарського спору як суб`єкт підприємницької діяльності.

Одночасно, суд має за необхідне зазначити, що відповідно до статті 556 ЦК України Після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов`язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов`язку, що виконана ним.

За змістом частин першої та другої статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, а кредитор після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника.

Такий висновок узгоджується із загальними підставами заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем), викладеними, зокрема, в пункті 3 частини першої статті 512 ЦК України.

Отже, перехід до поручителя прав кредитора у зобов`язанні після виконання ним обов`язку боржника відбувається на підставі прямої вказівки закону , жодних інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно. Відповідна правова позиція викладена у постановах КГС ВС: від 08.08.2018 у справі № 910/21214/17; від 02.10.2018 у справі № 910/19394/17; від 07.11.2018 у справі № 910/1772/18.

Враховуючи зазначене, суд не вважає, що відповідачем доведено суду, що у даному випадку, внаслідок зміна власника іпотечного майна, суттєво змінилося ся становище поруки, а саме, що суттєво погіршилось становище Відповідача, як Поручителя у порівнянні із тим його станом, який існував до такої зміни, і що це можна трактувати, як підставу для припинення договору поруки і зобов`язань за ним відповідача.

4.5.7. Щодо припинення поруки внаслідок укладення додаткової угоди від 29.08.2019 р. за № 22.

Заперечуючи позов, відповідач вказує на те, що остання додаткова угода до договору поруки Відповідачем підписана 29.08.2019 р. за № 22, проте вона не надана на вимогу суду.

Вказане стало підставою для продовження розгляду справи судом та витребування зазначеної Додаткової угоди від 29.08.2019 р. за № 22. Позивачем було надано вказану угоду на вимогу суду. Оцінивши її зміст, суд має за необхідне зазначити таке.

Як вбачається із змісту Додаткової угоди №22 такою вносилися зміни до Кредитного договору, які стосувалися страхування заставного майна, яке перебуває у заставі на підставі Додатку №2 до Договору застави рухомого майна №ОБ-LVО- 149/17 від 20.08.2018. Пунктом 1.3. Додаткової угоди №22 від 29.08.2019 визначено також, що незважаючи на положення п.7.4.1. Кредитного договору позичальник не сплачує комісію за укладення Додаткової угоди та внесення змін до Угод про забезпечення.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч.1,2 ст.553 ЦК України).

Підстави припинення поруки наведені у ст.559 ЦК України.

Відповідно до частини першої ст.559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності .

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Тобто, закон пов`язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя , а не зі зміною будь-яких інших умов основного договору. Згода поручителя може бути висловлена у будь-якій формі, зокрема, й письмового повідомлення, додаткової угоди тощо.

Отже, суд вважає, що оскільки Додаткова угода №22 від 29.08.2019 за змістом не збільшувала обсяг зобов`язань боржника та поручителя , а тому, є безпідставними твердження Відповідача, що порука припинена у зв`язку із зміною умов Кредитного договору №К-LVО-150 від 20.03.2017 в порядку ст.559 ЦК України. Підстави застосування положень статті 559 ЦК України до спірних правовідносин відсутні.

5. Висновки суду.

Із змісту частин 1,2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе , неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів , пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 129 Конституції України вказує, що до однієї із основних засад судочинства відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно із частин 2-3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 73, частин 1,3 статті 74 статей 76,77,78,79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п.58 рішення від 10.02.2010 (заява №4909/04) Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29)

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (п. 54 рішення від 28.10.2010 (заява №4241/03) Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме : стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЩЕДРА НИВА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" - 50 521 666 (п`ятдесят мільйонів п`ятсот двадцять одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн 33 коп., з яких: 40 000 000 (сорок мільйонів) грн 00 коп. - основний борг, 5 866 300 (п`ять мільйонів вісімсот шістдесят шість тисяч триста) грн 83 коп. - процентів за користування кредитом, 4 655 365 (чотири мільйони шістсот п`ятдесят п`ять тисяч триста шістдесят п`ять) грн 50 коп. пені.

В частині стягнення 2 778 790 (два мільйони сімсот сімдесят вісім тисяч сімсот дев`яносто) грн 76 коп. пені та 1 949 259 (один мільйон дев`ятсот сорок дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн 62 коп. процентів за користування кредитом, у позові відмовити.

6 . Судові витрати.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому суд, у порядку статті 129 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору, покладає на сторони пропорційно до задоволених вимог, а саме : на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЩЕДРА НИВА" судовий збір у розмірі 672 724 (шістсот сімдесят дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн 08 коп. та судовий збір в розмірі 62 975 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять) грн 92 коп. покладає на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле".

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей з 1 по 19, 20,42, 74-79, 86, 129,130, 209-210, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЩЕДРА НИВА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" - 50 521 666 (п`ятдесят мільйонів п`ятсот двадцять одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн 33 коп., з яких: 40 000 000 (сорок мільйонів) грн 00 коп. - основний борг, 5 866 300 (п`ять мільйонів вісімсот шістдесят шість тисяч триста) грн 83 коп. - процентів за користування кредитом, 4 655 365 (чотири мільйони шістсот п`ятдесят п`ять тисяч триста шістдесят п`ять) грн 50 коп. пені.

3. В частині стягнення 2 778 790 (два мільйони сімсот сімдесят вісім тисяч сімсот дев`яносто) грн 76 коп. пені та 1 949 259 (один мільйон дев`ятсот сорок дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн 62 коп. процентів за користування кредитом, у позові відмовити.

4. Судові витрати покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

5. Покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЩЕДРА НИВА" судовий збір у розмірі 672 724 (шістсот сімдесят дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн 08 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЩЕДРА НИВА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" - 672 724 (шістсот сімдесят дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн 08 коп. судового збору.

7. Судовий збір в розмірі 62 975 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять) грн 92 коп. покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле".

8. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле", вул. Садова, 45, с. Горенка, Києво - Святошинський р-н, Київська обл., 08105 (код ЄДРПОУ 40546191) ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЩЕДРА НИВА", с. Синява, Збаразький р-н., Тернопільська обл., 47352, (код ЄДРПОУ 34037473);

Третя особа - Приватне підприємство "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ", буд. 15А, вул. Богданівська, Личаківський р-н., м. Львів,79067, (код ЄДРПОУ 32865702).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

У зв`язку із складність та великим обсягом справи, враховуючи вихідні дні та дні тимчасової непрацездатності, а також дні відрядження судді до НШСУ, повне рішення складено та підписано 19.04.2021 на протязі робочих днів з дня проголошення скороченої (вступної та резолютивної) частини рішення.

Повний текст рішення буде надіслано учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручено наручно особисто уповноваженим представникам.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко

СудГосподарський суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення24.03.2021
Оприлюднено21.04.2021
Номер документу96376680
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —921/134/20

Судовий наказ від 19.08.2021

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Гевко В.Л.

Судовий наказ від 19.08.2021

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Гевко В.Л.

Ухвала від 29.07.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Гриців Віра Миколаївна

Ухвала від 24.05.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Гриців Віра Миколаївна

Рішення від 24.03.2021

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Гевко В.Л.

Рішення від 24.03.2021

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Гевко В.Л.

Ухвала від 17.03.2021

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Гевко В.Л.

Ухвала від 12.03.2021

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Гевко В.Л.

Ухвала від 12.03.2021

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Гевко В.Л.

Ухвала від 25.02.2021

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Гевко В.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні