Рішення

від 05.04.2021 по справі 922/289/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2021 р. Справа № 922/289/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Політучій В.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Термолайф", м. Харків про стягнення 143827,25 грн за участю представників сторін:

позивача - Мовчан М.В. (службове посвідчення № 1796 дійсне до 31.12.2025);

Комарова Д.Д. (службове посвідчення № 1800 дійсне до 31.12.2025);

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (далі за текстом - позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Термолайф", м. Харків (далі за текстом - відповідач) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 143827,25 грн.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що відповідач без правовстановлюючих документів в період з 01.06.2020 по 31.12.2020 використовував земельну ділянку за адресою: м. Харків, шосе Карачівське, 44 з метою обслуговування належних йому нежитлових приміщень, внаслідок чого відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а позивач втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати за рахунок позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської від 01.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; дану справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 01.03.2021.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської від 01.03.2021 підготовче засідання відкладено на 22.03.2021.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою від 01.02.2021, хоча судом створено останньому всі умови для реалізації його процесуальних прав.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті на 05.04.2021.

На судове засідання 05.04.2021 прибули представники позивача, які просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 05.04.2021 свого уповноваженого представника не направив, при причини неприбуття суд не повідомив, хоча судом вжито всіх передбачених законом для повідомлення останнього про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом направлено на адресу його державної реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, копії ухвал від 01.02.2021, від 01.03.2021 та від 22.03.2021, проте вони повернулись на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 55-58, 62-65, 76-79).

Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.01.2021 № 241567714 право власності на нежитлову будівлю літ. ВЗ-2 (24% готовності) по шосе Карачівському, 44 у м. Харкові з 27.10.2014 зареєстроване за Приватним акціонерним товариством Термолайф на підставі рішення Жовтневого районного суду від 24.10.2008 у справі № 2-1021/08.

Відповідно до технічного паспорту від 22.04.2014 та довідки виданої ТОВ Інвентарбюро від 24.04.2014 готовність незавершеного будівництва нежитлової будівлі літ ВЗ-2 , яка розташована по Карачівському шосе, 44 станом на 22.04.2014 складає 24%.

Матеріали справи також свідчать про те, що головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Гусаром Ігорем Миколайовичем в порядку ст. 189 Земельного кодексу України здійснено обстеження земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, шосе Карачівське, 44. Обстеження здійснено з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2020 № НВ-0005228372020. Вказаними заходами самоврядного контролю встановлено, що нежитлова будівля літ. ВЗ-2 розташована на земельній ділянці площею 0,5900 га (кадастровий номер 6310137900:10:002:0014) по шосе Карачівському, 44 у м. Харкові. Обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка площею 0,5900 га (кадастровий номер 6310137900:10:002:0014) по шосе Карачівському, 44 у м. Харкові використовується для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 09.07.2020 № НВ-0005228372020 земельна ділянка по шосе Карачівському, 44 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:10:002:0014 сформована як об`єкт цивільних прав 30.01.2017; площа земельної ділянки 0,5900 га; категорія земель - землі промисловість, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код ЦВПЗ 11.02); вид використання - для завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва та будівництва виробничо-складської будівлі.

Відповідно до вказаного витягу з Державного земельного кадастру речові права на зазначену земельну ділянку за приватним акціонерним товариством Термолайф станом на дату його складання не зареєстровані (а. с. 29-30).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.01.2021 № 241348741 (а. с. 27-28) на земельну ділянку площею 0,5900 га з кадастровим номером 6310137900:10:002:0014 по шосе Карачівському, 44 у м. Харкові проведена державна реєстрація припинення права оренди за ПрАТ Термолайф 21.05.2020 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 19.05.2020 № 172/20.

Таким чином, у період з 01.06.2020 по 31.12.2020 земельна ділянка площею 0,5900 га (кадастровий номер 6310137900:10:002:0014) по шосе Карачівському, 44 у м. Харкові використовувалася ПрАТ Термолайф без документів, що посвідчують право власності або право користування нею.

Харківська міська рада при зверненні до суду з позовом по даній справі зокрема вказує, що ПрАТ Термолайф маючи на праві власності об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, всупереч вимог ст. ст. 120, 125 ЗК України, належним чином та у встановленому законодавством порядку не уклав з позивачем договору оренди на вказану земельну ділянку. При цьому, оскільки такий договір не укладено, Харківська міська рада вважає, що ПрАТ Термолайф зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а Харківська міська рада втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Як свідчать матеріали справи, розрахунок розміру безпідставно збережених ПрАТ Термолайф коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,5900 га (кадастровий номер 6310137900:10:002:0014) від 02.07.2020 № 4636, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Харківській області від 16.10.2020 № 20679/9/20-40-04-03-17 (а. с. 38) за ПрАТ Термолайф обліковується податковий борг зі сплати орендної плати на підставі договорів оренди земельної ділянки від 29.10.2013 та від 30.11.2017. Інформація щодо сплати коштів за використання земельної ділянки по шосе Карачівському, 44 у м. Харкові відсутня.

Згідно з наданими позивачем розрахунками, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню останнім за період користування земельною ділянкою з 01.06.2020 по 31.12.2020 (з урахуванням земельного податку сплаченого останнім за цей період) становить 143827,25 грн.

Позивач вважає, що грошові кошти в зазначеному розмірі відповідач зобов`язаний відшкодувати на користь позивача на підставі ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

Обставини щодо стягнення зазначених грошових коштів стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з положень ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, за змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Однак, ПрАТ Термолайф , маючи на праві власності об`єкт незавершеного будівництва - нежитлову будівлю літ. ВЗ-2 , що розташована на земельній ділянці площею 0,5900 га по шосе Карачівському, 44 у місті Харкові, належним чином не оформив право користування земельною ділянкою, на якій перебуває зазначена будівля, та не уклав з Харківською міською радою відповідного договору оренди.

Суд також враховує, що факт використання ПрАТ Термолайф земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. шосе Карачівське, 44 саме площею 0,5900 га (кадастровий номер 6310137900:10:002:0014) з метою експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. « ВЗ-2» підтверджується актом від 29.10.2020 (а. с. 34-35).

Відомості про земельну ділянку за адресою: м. Харків, шосе Карачівське, 44 площею 0,5900 га (кадастровий номер 6310137900:10:002:0014) містяться в Державному земельному кадастрі, що означає сформованість земельної ділянки. Формування земельної ділянки неможливе без визначення її площі та меж.

Відповідно до ст. 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Приватне акціонерне товариство "Термолайф" не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки за адресою шосе Карачівське, 44 у м. Харкові, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

У справі, яка розглядається, Харківська міська рада звертаючись до суду з відповідним позовом, як на правову підставу своїх вимог посилається на положення статей 1212-1214 ЦК, а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення 143827,25 грн, зауважує, що ця сума є сумою несплаченої Приватним акціонерним товариством "Термолайф" орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди за період з 01.06.2020 по 31.12.2020, внаслідок чого Харківська міська рада була позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Стаття 1212 ЦК досить широко визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК положення глави 83 ЦК застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди (ст. ст. 22, 1166 ЦК України) таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК вина не має значення, оскільки, важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

У п. 65 постанови від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Згідно з п. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З аналізу змісту норм ст. ст. 1212-1214 ЦК України, абз. 4 ч. 1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст.174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи та з пояснень представників учасників справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Термолайф" дійсно зберегло (заощадило) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, шосе Карачівське, 44 площею 0,5900 га (кадастровий номер 6310137900:10:002:0014).

Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна почалося з моменту набуття ПрАТ Термолайф права власності на нежитлову будівлю за зазначеною адресою. Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем будівля будучи згідно ст. 181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Тому передача відповідачеві права власності на будівлю автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття ПрАТ Термолайф володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. У результаті відбулося збереження (заощадження) ПрАТ Термолайф належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно з ст. 206 ЗК України, п. п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

По-третє, ПрАТ Термолайф зберіг майно саме за рахунок Харківської міської ради. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради. Згідно ст. 206 ЗК України, п. п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) ПрАТ Термолайф коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у ПрАТ Термолайф за рахунок їх неодержання Харківської міської ради.

Незалежно від наявності вини в поведінці ПрАТ Термолайф , сам факт несплати ПрАТ Термолайф за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату Харківською міською радою майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію «виправдане очікування» , що є загальновизнаною в т. ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст. ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Харківської міської ради про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" грошових коштів у розмірі орендної плати за період з 01.06.2020 по 31.12.2020 суд визнає такими, що ґрунтуються на вимогах Закону.

Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про задоволення позову та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати 143827,25 грн за період користування земельною ділянкою з 01.06.2020 по 31.12.2020.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" на користь Харківської міської ради також підлягають стягненню 2270,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 13, 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 231-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (адреса: 61071, м. Харків, шосе Карачівське, 44; код ЄДРПОУ 34015182) на користь Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243):

143827,25 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності м. Харкова площею 0,5900 га по шосе Карачівському, 44 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:10:002:0014) (з зарахуванням за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) - UA698999980314090611000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874957, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК Харків обл./ МТГ Харків);

2270,00 грн. судового збору (з зарахуванням за реквізитами: рахунок (IBAN) - UA518201720344240012000032986; отримувач - Харківська міська рада; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; МФО банку 820172; код ЄДРПОУ 04059243).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "06" квітня 2021 р.

Суддя О.І. Байбак