Рішення

від 08.04.2021 по справі 926/2574/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

08 квітня 2021 року Справа № 926/2574/20

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир", (58005, вул. Миру, буд. 3-А, м. Чернівці (РНОКПП 30749823)

до Чернівецької міської ради, (58002, м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код 04062216)

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),

3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ),

про визнання незаконними та скасування рішення

представники:

від позивача - голова ОСОБА_4 , адвокат Романюк Ю.П.;

від відповідача - Юзьків М.І.;

третя особа-1 - Кононенко О.В.;

третя особа-2 - не з`явився;

третя особа-3 - Баглик М.В.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом з позовом до Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 10 рішення Чернівецької міської ради від 20.12.2019 № 2015.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_4 , площею 0,0651 га, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель на підставі державного акту на право постійного користування землею від 08.05.2001 року №1870.

Однак, 20.12.2019 прийнято рішення Чернівецької міської ради №2015, відповідно до пункту 10 якого визнано таким, що втратив чинність пункт 1 додатка 3 до рішення виконавчого комітету міської ради від 21.03.2001 р. № 213/7 "Про надання у користування і передачу у приватну власність земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення" в частині надання товариству співвласників "Мир" земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0651 га, у постійне користування для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та визнано припиненим державний акт на право постійного користування землею від 08.05.2001 року №1870, виданий товариству співвласників "Мир", у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, іншими особами.

Позивач вважає пункт 10 рішення Чернівецької міської ради № 2015 від 20.12.2019 незаконним та таким, що порушує його законні права та інтереси, а тому підлягає скасуванню.

У відзиві на позов відповідач проти позовних вимог заперечив з огляду на те, що громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули у власність гаражі, які розміщені на вказаній земельній ділянці, й, відповідно до них на підставі статей 377 ЦК України та 120 ЗК України перейшло право користування вказаною ділянкою. Вважає, що оспорюване рішення міськради прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення позовних вимог.

Позивач надав суду відповідь на відзив відповідача, в якій зазначає, що припинення права постійного користування земельною ділянкою поза межами підстав, передбачених статтею 141 ЗК України є незаконним, натомість третіми особами не надано належних доказів набуття права постійного користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку чи тимчасового користування нею на умовах договору оренди; підставою для набуття права власності на нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці, є рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.12.2010 №808/22, яке, на його думку, узаконило самовільно побудовані гаражі вищезгаданими особами. Крім того, відповідач скасував право постійного користування на всю земельну ділянку площею 0,0651 га, за цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, у зв`язку з набуттям права власності на гаражі, які займають не більше 5 відсотків від загальної площі ділянки.

Треті особи у письмових поясненнях зазначили, що набуття права власності на нерухоме майно є підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою, що визначено пунктом е частини першої статті 141 ЗК України, просили у позові відмовити з цих підстав.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2020 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 05.11.2020 прийнято позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир" до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі № 926/2574/20, призначено підготовче засідання на 25.11.2020 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Ухвалою від 25.11.2020 залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 10.12.2020; зобов`язано ОСББ "Мир" протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали надіслати третім особам копію позовної заяви та доданих до неї документів, докази такого надіслання надати суду до початку підготовчого засідання та запропоновано третім особам до початку підготовчого засідання надати суду пояснення на позов та докази в їх обґрунтування, а також докази їх надіслання (отримання) іншими учасниками справи.

Ухвалою суду від 10.12.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 23.12.2020.

17.12.2020 відповідач подав до суду відповідь на відзив, в якому позов підтримує та просить його задовольнити.

Крім того, 21.12.2020 третіми особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано пояснення на позов, в яких проти позову заперечують та просять відмовити у його задоволенні.

Судове засідання 23.12.2020 не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Марущака І.В., про що учасники справи були сповіщені повідомленням керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою від 11.01.2021 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 28.01.2021.

Ухвалою суду від 28.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 11.02.2021, повторно зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир" надіслати третім особам копію позовної заяви та доданих до неї документів, учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів. Водночас зобов`язано третіх осіб до початку підготовчого засідання надати докази надіслання (отримання) пояснення на позов іншими учасниками справи.

Востаннє, ухвалою від 11.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 23.02.2021.

За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 23.02.2021 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 17.03.2021.

Ухвалою від 17.03.2021 відкладено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 08.04.2021.

У судове засідання 08.04.2021 третя особа-2 ОСОБА_2 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

По суті позовних вимог представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. Натомість представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у розділі І цього рішення.

Крім того, 17.03.2021 від відповідача надійшло клопотання від 17.03.2021 вих. № 01/02-18-1536 про долучення доказів до справи, а саме: рішень Чернівецької міської ради від 28.01.2021 №65 та від 26.02.2021 №126 про затвердження проектів землеустрою та передачі земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У судовому засіданні представник відповідача просив поновити строк на подання вказаних доказів та долучення їх до матеріалів справи, обґрунтовуючи тим, що для їх виготовлення необхідний певний час, у зв`язку з чим вони не могли бути подані раніше до закриття підготовчого провадження.

Представники позивача проти долучення вказаного доказу до матеріалів справи заперечували.

Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За таких обставин суд вирішив поновити Чернівецькій міській раді строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи рішення Чернівецької міської ради від 28.01.2021 №65 та від 26.02.2021 №126 про затвердження проектів землеустрою та передачі земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив таке.

08 травня 2001 року Чернівецька міська рада на підставі рішення виконавчого комітету від 21 березня 2001 року № 231/7 видала Товариству співвласників Мир , вул. Миру, 3-А, державний акт на право постійного користування землею 0,0651 га, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, серії І-ЧВ №001365, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1870.

У відповідності до довідки Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 23.10.2020 №К 7256/10/24-13-12-10-17 Товариством співвласників Мир як користувачами зазначеної земельної ділянки сплачувався земельний податок за період з 2016 по 2020 роки.

20.12.2019 року 75 сесією Чернівецької міської ради VII скликання прийнято рішення №2015 Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб щодо затвердження проєктів землеустрою, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі, які знаходяться в постійному користуванні, надання дозволів на виготовлення технічних документацій, складання проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та визнання такими, що втратили чинність окремих пунктів рішень з цих питань, яким вирішено:

10. Визнати таким, що втратив чинність пункт 1 додатка 3 до рішення виконавчого комітету міської ради від 21.03.2001 р. № 213/7 "Про надання у користування і передачу у приватну власність земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення" в частині надання товариству співвласників "Мир" земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0651 га, у постійне користування для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та визнати припиненим державний акт на право постійного користування землею від 08.05.2001 року №1870 , виданий товариству співвласників "Мир", у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, іншими особами (підстава: заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зареєстрована 15.10.2019 №КО-6061/04-01, витяги про державну реєстрацію прав від 10.11.2011 р. №31989098, від 29.09.2011 №31482445, №31482150).

14.Рішення підлягає оприлюдненню на офіційному веб - порталі Чернівецької міської ради.

15. Організацію виконанням цього рішення покласти на директора департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради.

16. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань земельних відносин, архітектури та будівництва. .

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення зазначено Земельний кодекс України, статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та наказу Державного комітету України із земельних ресурсів Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель.

Листом від 22.09.2020 № С-5823/0-04/01 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин повідомив позивача щодо розгляду 07.10.2020 питання спірного суміжного землекористування на АДРЕСА_4 .

Поряд з цим, судом установлено, що ОСОБА_1 є власником гаража літ. Б, загальною площею 27,00 кв.м., розташованого по АДРЕСА_4 , на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.12.2010 №808/22, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.12.2010 серії НОМЕР_1 та витягом про державну реєстрацію прав ЧКОБТІ від 10.11.2011 №31989098 серії с СЕА №258874;

ОСОБА_2 є власником гаража літ. Г, загальною площею 39,40 кв.м., розташованого по АДРЕСА_4 , на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.12.2010 №808/22, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.12.2010 серії НОМЕР_2 та витягом про державну реєстрацію прав ЧКОБТІ від 29.09.2011 №31482445 серії СЕА №257559;

ОСОБА_3 є власником гаража літ. В, загальною площею 27,00 кв.м., розташованого по АДРЕСА_4 , на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.12.2010 №808/22, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.12.2010 серії НОМЕР_3 та витягом про державну реєстрацію прав ЧКОБТІ від 29.09.2011 №31482150 серії СЕА №257558.

15.10.2019 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою про припинення права постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_4 за Товариством співвласників Мир у зв`язку з набуттям ними права власності на нерухоме майно, яке розташоване по АДРЕСА_4 .

У подальшому, рішенням Чернівецької міської ради 2 сесії VIII скликання від 28.01.2021 №65 Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність та надання в оренду земельних ділянок, надання дозволів на складання проєктів та затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання такими, що втратили чинність та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань , вирішено:

53.1 Затвердити проєкт землеустрою щодо відведення та передати ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0035 га, (кадастровий номер 7310136600:36:001:0200, для будівництва індивідуальних гаражів (код 02.01) (обслуговування існуючого гаража) (підстава: заява ОСОБА_1 , зареєстрована 11.12.2020 за № К-7525/0-04/01 (ЦНАП), дозвіл на складання проєкту землеустрою щодо відведення - рішення міської ради VII скликання від 11.06.2020 №2141 (пункт 13), свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.12.2010 НОМЕР_1 , витяг про державну реєстрацію прав від 10.11.2011 № 31989098, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.11.2020 № НВ-6508670892020) ;

54.1 Затвердити проєкт землеустрою щодо відведення та передати ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0032 га, кадастровий номер 7310136600:36:001:1001, для будівництва індивідуальних гаражів (код 02.01) (обслуговування існуючого гаража) (підстава: заява ОСОБА_3 , зареєстрована 11.12.2020 за № Б-7526/0-04/01 (ЦНАП), дозвіл на складання проєкту землеустрою щодо відведення - рішення міської ради VII скликання від 11.06.2020 №2141 (пункт 13), свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.12.2010 НОМЕР_3 , витяг про державну реєстрацію прав від 29.09.2011 №31482150, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.12.2020 № НВ-5115591102020) .

Рішенням Чернівецької міської ради 3 сесії VIII скликання від 26.02.2021 № 126 Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність (в тому числі при переході права власності на нерухоме майно, а також вільних земельних ділянок), надання дозволів на складання проєктів та затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання такими, що втратили чинність окремих пунктів рішень з цих питань у п. 16.1 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення та передано ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0048 га, кадастровий номер 7310136600:36:001:0202, для будівництва індивідуальних гаражів (код 02.01) (обслуговування існуючого гаража) (підстава: заява ОСОБА_2 , зареєстрована 05.01.2021 за № С-51/0-04/01 (ЦНАП), дозвіл на складання проєкту землеустрою щодо відведення - рішення міської ради VII скликання від 11.06.2020 №2141 (пункт 13), свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.12.2010 №34755071, витяг про державну реєстрацію прав від 29.09.2011 №31482445, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.12.2020 № НВ-3512178532020).

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України Про місцеве самоврядування в Україні визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з приписами частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Стаття 22 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року № 561-XII (чинного на час видачі державного акту) встановлювала, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб (Постанова Кабінету Міністрів від 2 квітня 2002 року № 449 (чинна до 23 липня 2013 року).

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Такий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року по справі № 906/392/18.

Разом із тим, відповідно до статті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Як установлено судом, 08.05.2001 Товариству співвласників Мир (код ЄДРПОУ 30749823) видано державний акт на право постійного користування землею 0,0651 га, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

У подальшому Товариство співвласників Мир змінило назву юридичної особи на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир", також здійснено перереєстрацію статуту вказаної юридичної особи, при цьому код ЄДРПОУ ОСББ не змінювався.

Отже, суд прийшов до висновку про те, що Товариство співвласників Мир та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир" є однією і тією ж юридичною особою, якій 08 травня 2001 року було видано державний акт на право постійного користування землею 0,0651 га, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, серії І-ЧВ №001365.

На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок співмешканців ОСББ Мир , для обслуговування якого й надавалась земельна ділянка у постійне користування, крім того, саме на спірній земельній ділянці та в її межах розміщені гаражі третіх осіб, які перебувають у власності останніх. Дані факти визнаються сторонами та підтверджуються позивачем та третіми особами.

Вирішуючи даний спір про припинення права користування ОСББ Мир на земельну ділянку, суд виходить з того, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК України.

За таких обставин суд зазначає, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

За приписами статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Так, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відтак, вказані акти не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування інакше як у разі, коли цей орган наділений відповідно до Конституції і законів України юрисдикційними повноваженнями стосовно таких актів.

Враховуючи, що індивідуально-правові акти, зокрема, місцевих рад є юридичними фактами, на підставі яких у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов`язки, одностороннє скасування радами цих актів порушує право зазначених осіб на розгляд їх справ відповідно до встановленої Конституцією і законами України процедури. Оскільки місцеві ради при розгляді таких справ:

а) виступають суддями у власних справах, що суперечить загальному принципу права nemo iudex idoneus in propria causa, згідно з яким жодний орган влади не може бути суддею у власній справі (в цьому разі здійснювати юрисдикційну діяльність);

б) втручаються у виключну сферу судової влади, яка є конституційним гарантом прав людини і громадянина. У Законі України Про звернення громадян передбачено подання скарги у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи. За відсутності позасудового контролю за ненормативними актами (місцеві ради не мають над собою ієрархічної влади в силу специфіки місцевого самоврядування), судовий контроль (статті 8, 55 Конституції України) є єдиною формою вирішення спорів щодо цих актів та захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб приватного права. Отже, юрисдикційна діяльність місцевих рад стосовно власних індивідуальних правових актів є неможливою, а тому вона реалізується лише судовими органами.

З даного приводу висловився і Конституційний суд України, в своєму рішенні від 16.04.2009року за №7-рп/2009 в якому зазначено:

... рада, як суб`єкт правотворчості у формі рішень приймає нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Конституційний суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (cm. З Конституції). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст.74 Закону України №280/97). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування.

Оскаржуваним пунктом рішення Чернівецька міська рада визнала таким, що втратив чинність пункт 1 додатка 3 до рішення виконавчого комітету міської ради від 21.03.2001 р. № 213/7 "Про надання у користування і передачу у приватну власність земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення". Відповідно відповідач своїм рішення визнав таким, що втратило чинність рішення виконкому, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, тому вони не могло бути скасовано чи змінено органом місцевого самоврядування після його виконання.

Статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні не передбачено повноважень ради визнавати припиненим державний акт на право постійного користування землею . Статтею 141 ЗК України, передбачається лише припинення права користування земельною ділянкою.

Таким чином, Рада, приймаючи рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою ОСББ Мир , яке є безстроковим та набуте згідно з державним актом, без належних на те законодавчо встановлених підстав порушила та припинила право постійного користування всією земельною ділянкою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку на якій розташований житловий будинок для обслуговування якого й надавалась в постійне користування земельна ділянка та видавався державний акт на право постійного користування землею також діяла не на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Поряд із цим, суд констатує, що 15.12.2010 третіми особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набуто право власності на гаражі (загальною площею 0,0115 га), які розташовані на земельній ділянці, яка перебувала у користуванні ОСББ Мир .

Доказів оскарження чи скасування підстав набуття права власності на гаражі третіми особами не надано. Також суд у даному спорі з огляду на положення ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України не може надавити їм оцінку.

Судом встановлено, що ОСББ Мир не надавав згоду на вилучення земельної ділянки, також до позивача не зверталися ні відповідач ні треті особи, щодо надання згоди на вилучення частини земельної ділянки, необхідної для обслуговування гаражів.

Суд також констатує, що треті особи є членами ОСББ Мир , що підтверджується протоколом установчих зборів від грудня 1999, та підтверджується позивачем та третіми особами.

Відповідно до статті 377 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За змістом частини першої, другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.

Щодо посилання позивача, що відповідачем змінено цільове призначення земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів (код 02.01) (обслуговування існуючого гаража) при наданні третім особам суд відхиляє, з огляду на те, що позивачу земельна ділянка надавалась для обслуговування житлового будинку та господарських будівель , також відповідачем не змінювалась категорія земель, яка була та залишилась землі житлової та громадської забудови .

Враховуючи, що громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули у власність гаражі, які розміщені на частині спірної земельної ділянки, відповідно до них на підставі статей 377 ЦК України та 120 ЗК України перейшло право користування частиною земельної ділянки з моменту набуття права власності на гаражі. Однак земельні ділянки для обслуговування гаражів з 2010 р по 2021 не були встановлені межі та не були оформлені права на них.

Суд констатує також, що чинний Земельний кодекс України не передбачає надання в постійне користування фізичним особам земельних ділянок комунальної власності.

В подальшому треті особи скористалися своїм правом на передачу їм безоплатно у власність земельних ділянок для обслуговування гаражів площею - 0,0115 га (0,0035 +0,0048 + 0,0032) необхідною для користування власністю.

Отже суд прийшов до висновку що оскаржуваний пункт 10 рішення 75 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 20.12.2019 № 2015 Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб щодо затвердження проєктів землеустрою, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі, які знаходяться в постійному користуванні, надання дозволів на виготовлення технічних документацій, складання проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та визнання такими, що втратили чинність окремих пунктів рішень з цих питань не порушує прав позивача в частині земельних ділянок :

- переданої ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0035 га, (кадастровий номер 7310136600:36:001:0200, для будівництва індивідуальних гаражів (код 02.01) (обслуговування існуючого гаража);

- переданої ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0032 га, кадастровий номер 7310136600:36:001:1001, для будівництва індивідуальних гаражів (код 02.01) (обслуговування існуючого гаража)

- переданої ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0048 га, кадастровий номер 7310136600:36:001:0202, для будівництва індивідуальних гаражів (код 02.01) (обслуговування існуючого гаража).

V. Висновок суду.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування відповідає положенням пункту 10 частини другої статті 16, статті 21 ЦК України та частини десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , яка (у даному випадку є спеціальною нормою по відношенню до норм ЦК України) регламентує, що рішення органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За таких обставин, суд вирішив задовольнити дану позовну заяву частково шляхом визнання незаконним та скасування пункт 10 рішення 75 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 20.12.2019 № 2015 Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб щодо затвердження проєктів землеустрою, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі, які знаходяться в постійному користуванні, надання дозволів на виготовлення технічних документацій, складання проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та визнання такими, що втратили чинність окремих пунктів рішень з цих питань в частині земельної ділянки, наданої в постійне користування товариству співвласників Мир , згідно державного акту на право постійного користування землею №1870 від 08.05.2001, за адресою АДРЕСА_4 площею 0,0536 га (0,0651 - 0,0115).

В задоволенні решти позовних вимог в частині земельної ділянки, наданої в постійне користування товариству співвласників Мир , площею 0,0115 га (необхідна для обслуговування гаражів третіх осіб) відмовити, оскільки в даній частині спірний пункт рішення не порушує прав позивача.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн згідно платіжного доручення №66 від 30.10.2020.

У відповідності до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір слід покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Про понесення інших судових витрат учасники справи не заявляли.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати пункт 10 рішення 75 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 20.12.2019 № 2015 Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб щодо затвердження проєктів землеустрою, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі, які знаходяться в постійному користуванні, надання дозволів на виготовлення технічних документацій, складання проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та визнання такими, що втратили чинність окремих пунктів рішень з цих питань в частині земельної ділянки наданої в постійне користування товариству співвласників Мир , згідно державного акту на право постійного користування землею №1870 від 08.05.2001, за адресою АДРЕСА_4 площею 0,0536 га.

3 . Стягнути з Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код 36068147) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир" (58005, вул. Миру, буд. 3-А, м. Чернівці, РНОКПП 30749823) 1730,58 грн відшкодування судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 19 квітня 2021 року.

Суддя І.В. Марущак