Постанова

від 19.04.2021 по справі 908/1099/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/1099/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" (є правонаступником приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна")

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2020

за скаргою акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО"

про визнання дій приватного виконавця Проценка Д.Ю. незаконними,

у справі №910/1099/19

за позовом Компанії ADMETOS TRADING GmbH

до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

про стягнення 131 003,75 доларів США,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів".

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. У провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа №908/1099/19 за позовом Компанії ADMETOS TRADING GmbH (далі - Компанія, позивач, стягувач) до акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" [є правонаступником приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"] (далі - АТ "СК "ІНГО", відповідач, боржник) про стягнення страхового відшкодування в сумі 128 725,49 доларів США, пені в сумі 2 098,40 доларів США, 3% річних - 179,86 доларів США.

2. Стислий виклад судових рішень, які передували зверненню зі скаргою на дії головного державного виконавця

2.1. За результатами розгляду справи №908/1099/19, рішенням господарського суду Запорізької області від 07.08.2019 позовні вимоги задоволено; суд стягнув з відповідача на користь позивача 128 725,49 доларів США - страхового відшкодування, 2 098, 40 доларів США - пені, 179,86 доларів США - 3% річних та 1 965,06 доларів США - судового збору.

2.2. 03.09.2019 господарським судом Запорізької області було видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2019 у справі №908/1099/19.

2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020 рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2019 у справі №908/1099/19 було змінено в частині стягнених сум і розподілу судових витрат та здійснено поворот виконання рішення в частині відмови в позові. Суд стягнув з Компанії на користь відповідача страхове відшкодування у сумі 643,63 доларів США, пеню в сумі 11,00 доларів США, 3% річних у сумі 0,89 доларів США та судовий збір 9,83 доларів США, про що зобов`язано суд першої інстанції видати наказ.

2.4. 18.02.2020 господарським судом Запорізької області було видано накази на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у справі №908/1099/19.

2.5. 16.09.2019 приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернулося до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії приватного виконавця Проценка Дмитра Юрійовича (далі - Проценко Д.Ю., приватний виконавець) у справі №908/1099/19, в якій просило:

- визнати дії приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю, які виявилися у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.09.2019 ВП №59964490, незаконними;

- визнати дії приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю., які виявилися у винесенні восьми постанов про арешт коштів боржника від 04.09.2019 ВП №59964490, незаконними;

- визнати дії приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю., які виявилися у винесенні постанови про арешт майна боржника від 04.09.2019 ВП №59964490, незаконними;

- визнати дії приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю., які виявилися у перерахуванні стягнутих із боржника сум на користь фізичної особи Калініної Н.В. за платіжним дорученням №23 від 09.09.2019, незаконними;

- визнати дії приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю., які виявилися у перерахуванні стягнутих із боржника сум на користь Проценка Д.Ю. як суми основної винагороди виконавця платіжним дорученням №24 від 09.09.2019, незаконними;

- зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю. усунути порушення прав боржника та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.09.2019 ВП №59964490, скасувати постанови про арешт коштів боржника від 04.09.2019 ВП №59964490, скасувати постанову про арешт майна боржника від 04.09.2019 ВП №59964490;

- зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю. відкликати п/д АТ Ощадбанк №23 від 09.09.2019;

- зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю. відкликати п/д АТ Ощадбанк №24 від 09.09.2019.

2.6. Скарга обґрунтована тим, що 1) приватним виконавцем вчинено виконавчі дії з виконання рішення суду, яке не набрало законної сили; 2) стягувачем (позивачем) не було подано квитанцію про сплату авансового платежу, а тому у приватного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження, виконавчий документ підлягав поверненню; 3) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, що також є підставою для повернення його стягувачу та свідчить про незаконність дій приватного виконавця Проценко Д.Ю. щодо відкриття виконавчого провадження ВП №59964490; 4) приватним виконавцем не було перевірено повноважень представника стягувача щодо подання заяви про відкриття виконавчого провадження; 5) приватним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти боржника на суму 495 876 974,96 грн, що перевищує розмір суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, інших витрат; 6) в порушення вимог статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) приватний виконавець перерахував платіжним дорученням №23 від 09.09.2019 грошові кошти в національній валюті на картковий рахунок фізичної особи Калініної Н.В., яка належним чином не підтвердила свої повноваження у виконавчому провадженні, як представник стягувача.

3. Стислий виклад рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 (суддя - Топчій О.А.) у справі №908/1099/19 відмовлено у задоволенні скарги приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" на дії приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю.

3.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2020 (колегія суддів: Широбокова Л.П. - головуючий, Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі №908/1099/19 залишено без змін.

3.3. Ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що неправомірності дій приватного виконавця під час винесення оспорюваних постанов судами не встановлено, а тому, відсутні підстави для задоволення скарги.

4. Стислий виклад вимог касаційної скарги

4.1. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.09.2020, АТ "СК "ІНГО" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові акти, прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу відповідача на дії державного виконавця у повному обсязі.

5. Аргументи учасників справи

5.1. Аргументи касаційної скарги

5.1.1. АТ "СК "ІНГО" зазначає, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки доводам скаржника та не в повному обсязі виконав обов`язок щодо перевірки обставин зазначених скаржником у апеляційній скарзі, у зв`язку з чим прийняв рішення про залишення ухвали суду без змін.

5.1.2. Так, згідно з доводів скаржника:

- судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII наказ №908/1099/19 від 03.09.2019 підлягав поверненню без виконання, оскільки рішення на виконання якого він виданий, не набрало законної сили;

- судами попередніх інстанції порушено вимоги частини другої статті 24 Закону №1404-VIII, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що у відділеннях банків у місті Запоріжжі;

- судами попередніх інстанції порушено вимоги частини третьої статті 49 Закону №1404-VIII, оскільки не враховано доводи відповідача, що приватним виконавцем грошові кошти в національній валюті перераховані на картковий рахунок фізичної особи Калініної Н.В. , а не на рахунок стягувача у іноземній валюті - доларах США, відповідно до наказу суду;

- судами порушено вимоги частини четвертої статті 16 Закону №1404-VIII, оскільки не взято доводи відповідача, що стягувачем є юридична особа - нерезидент, до заяви про відкриття виконавчого провадження стягувачем подано витяг із судового реєстру республіки Австрія, датований 2016 роком та довіреність на ім`я Калініної Н.В., які не апостильовані, а відтак і не можуть визнаватись на території України;

- судами порушено вимоги частини третьої статті 56 Закону №1404-VIII, оскільки не перевірено доводи відповідача, що 8 постановами приватного виконавця від 04.09.2019 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, зокрема на грошові кошти боржника на 134 рахунках в банківських установах. Тобто, приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти боржника на суму 495 876 974,96 грн, яка перевищує розмір суми стягнення з урахуванням виконавчого збору.

5.1.3. Також відповідач зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята за відсутності представника АТ "СК "ІНГО".

5.2 . Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

6. Стислий виклад обставин справи, встановлених попередніми судовими інстанціями

6.1. Рішенням господарського суду Запорізької від 07.08.2019 (повний текст підписано 12.08.2019) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 128 725,49 доларів США, пеню у розмірі 2 098,40 доларів США, 3 % річних у розмірі 179,86 доларів США, судовий збір у розмірі 1 965,06 доларів США.

6.2. 03.09.2019 на виконання рішення видано відповідний наказ.

6.3. 04.09.2020 позивачем до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. було подано заяву про відкриття виконавчого провадження, яка підписана директором Калініною Н.В., уповноваженою згідно довіреності від 30.08.2019 на отримання коштів згідно наказу від 03.09.2019 у справі №908/1099/19.

6.4. Заяву обґрунтовано з посиланням на частини першу, другу статті 24 Закону №1404-VIII та тим, що відповідач має зареєстровану філію у місті Запоріжжя та майно, а тому позивачем реалізовано диспозитивне право згідно наведеної норми права щодо звернення до органу виконання за місцем знаходження філії, яка має майно у місті Запоріжжі.

6.5. 04.09.2019 приватним виконавцем Проценко Д.Ю. відкрито виконавче провадження ВП №59964490 з виконання наказу господарського суду Запорізької області №908/1099/19 від 03.09.2019. Зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 336 396,40 грн.

6.6. Також, приватним виконавцем винесено постанову від 04.09.2019 про арешт майна боржника, а саме: про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - приватному акціонерному товариству "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 3 700 574,44 грн.

6.7. 04.09.2019 приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника, а саме: накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника, зазначених стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 3 700 574,44 грн.

6.8. 04.09.2019 приватним виконавцем Проценко Д.Ю. прийнято постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 511,00 грн.

6.9. Як вказував відповідач 05.09.2019 на електронну адресу приватного виконавця Проценко Д.Ю. останнім (боржником) було надіслано заяву від 05.09.2019, в якій повідомлено, що рішення суду, на виконання якого виданий наказ у справі №908/1099/19, законної сили не набрало, оскільки відповідачем 29.08.2019 подано апеляційну скаргу, яка надійшла до суду 03.09.2019. Таким чином, судом виданий наказ на рішення, яке не набрало законної сили. Також відповідач вказував, що про вказані обставини повідомляв приватного виконавця Проценко Д.Ю. в телефонному режимі 05.09.2019, про що зазначив у цьому листі (а.с. 12 матеріалів оскарження ухвали).

6.10. 09.09.2019 платіжним дорученням №23 з рахунку приватного виконавця було перераховано на користь позивача (на рахунок директора Калініної Н.В.) грошові кошти у сумі 3 363 694,04 грн.

6.11. Платіжним дорученням №24 від 09.09.2019 на користь приватного виконавця Проценко Д.Ю. було перераховано виконавчий збір у сумі 336 369,40 грн.

6.12. 09.09.2019 приватним виконавцем Проценко Д.Ю. було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням наказу від 03.09.2019 №908/1099/19.

6.13. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.09.2019 було зупинено виконавче провадження.

6.14. 11.09.2019 приватним виконавцем Проценко Д.Ю. подано до суду повідомлення про неможливість виконання ухвали суду в частині зупинення виконавчого провадження, з причини закриття виконавчого провадження 09.09.2019 (у зв`язку із повним виконанням).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Касаційний господарський суд переглядає оскаржені судові рішення відповідно до положень статті 300 ГПК України.

7.2. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.3. Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

7.4. За приписами частин першої, третьої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

7.5. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

7.6. Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

7.7. Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

7.8. Частиною першою статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

7.9. Так, оскаржуваними судовими рішеннями відмовлено у задоволенні скарги приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" про визнання незаконними дій приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю. щодо відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Запорізької області, виданого 03.09.2019 у справі №908/1099/19; дій щодо прийняття постанов від 04.09.2019 про накладення арешту та дій щодо перераховування грошових коштів стягнутих за наказом №908/1099/19 на картковий рахунок фізичної особи Калініної Н.В., а не на рахунок стягувача та перерахування вказаних коштів у гривні, а не у іноземній валюті - доларах США, відповідно до наказу суду.

7.10. Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом №1404-VIII. Указаний Закон є спеціальним законом, яким державний та приватний виконавці керуються при примусовому виконанні рішень суду та інших органів (посадових осіб).

7.11. Згідно із частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

7.12. Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

7.13. Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII встановлено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом .

7.14. За умовами пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

7.15. Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

7.16. Судами встановлено, що наказ від 03.09.2019 був виданий на підставі рішення господарського суду Запорізької області, яке на дату складання тексту наказу та його підписання не набрало законної сили, оскільки в подальшому рішення місцевого господарського суду було оскаржено в апеляційному порядку.

7.17. Відповідно до статті 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

7.18. Судами встановлено, що рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2019 набрало законної сили з дня прийняття постанови Центрального апеляційного господарського суду, а саме 03.02.2020.

7.19. Частиною четвертою статті 4 Закону №1404-VIII передбачено підстави повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання.

7.20. Проте, як встановлено судами, із заявою про відкриття виконавчого провадження позивач звернувся до приватного виконавця 04.09.2019. Водночас, будь-яких документів, які б свідчили про не набрання рішенням законної сили 02.09.2019, як про це зазначено у самому наказі, до приватного виконавця не надходило. Такі обставини судами встановлено на підстави наявного у матеріалах справи висновку та згідно з довідкою від 26.09.2019 складеними за результатами перевірки діяльності приватного виконавця Проценко Д.Ю. Суди встановили, що у поданій позивачем приватному виконавцю заяві містився перелік відомих стягувачу рахунків.

7.21. Колегія суддів у розгляді даної справи звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 27.12.2019 у справі №905/584/19 та від 17.03.2020 у справі №910/12472/18 згідно з якою: "звернення стягувача із заявою до приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження в день набрання рішенням законної сили не є підставою для повернення виконавчого документа відповідно до частини четвертої статті 4 Закону . "

7.22. При цьому, на думку колегії суддів, приватний виконавець фактично не міг знати про обставини щодо передчасності видачі наказу у справі №908/1099/19. Враховуючи те, що апеляційне провадження у справі було відкрито лише 16.09.2019 (том 2 а.с. 119), то відповідно станом на 04.09.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень була наявна інформація, що днем набрання законної сили рішення є 03.09.2019. Іншим чином перевірити інформацію щодо дати набрання рішенням законної сили (обставин зазначених судом у відповідному наказі саме дати набрання рішенням законної сили) у державного або приватного виконавця не було можливості.

7.23. Натомість, вказані обставини були відомі позивачу (стягувачу) і відповідачу (боржнику), та відповідно, могли бути повідомлені сторонами приватному виконавцю. При цьому такий обов`язок на сторін виконавчого провадження покладено в силу вимог статті 19 Закону №1404-VIII.

7.24. Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону №1404-VIII представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

7.25. Аналіз норм Закону №1404-VIII свідчить про те, що стягувач - юридична особа - може реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.

7.26. Так, судами було надано правову оцінку наявності у Калініної Н.В. правових підстав представляти інтереси Компанії у приватних виконавців, у випадках визначених Законом №1404-VIII, зокрема, на підставі довіреності від 30.08.2019, витягу з реєстру підприємств від 21.01.2016 FN431201w, який містить відомості про директора Калініну Н.В. (наявна в матеріалах виконавчого провадження ВП №59964490 та на а.с. 20 - 23 матеріалів оскарження №908/1099/19).

7.27. Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону №1404-VIII знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

7.28. Частинами другою, четвертою статті 24 Закону №1404-VIII встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

7.29. Згідно з пунктом 1 частини першої, частинами третьою, сьомою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

7.30. Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом №1404-VIII (частина перша статті 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

7.31. Тобто, враховуючи наведені вище вимоги закону, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність, та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

7.32. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

7.33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.О. із заявою про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі №908/1099/19, в якій вказало на наявність філії приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" та вказувало на наявність у відповідача майна на праві власності у місті Запоріжжі та у відділеннях банків міста Запоріжжя має відкриті рахунки.

7.34. Отже, суди, розглядаючи скаргу на дії приватного виконавця, дійшли правомірного висновку про те, що приватний виконавець Проценко Д.Ю. мав право приймати до виконання наказ суду за місцезнаходженням майна боржника, у тому числі і грошових коштів боржника на рахунках у банківських установах, та приватним виконавцем не порушено вимог щодо територіальності з відкриття ним виконавчого провадження.

7.35. Доводи відповідача про те, що наявність коштів на банківському рахунку повинно бути встановлено саме на момент відкриття виконавчого провадження, є помилковим, оскільки відповідно до приписів пункту 21 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець саме під час здійснення виконавчого провадження (тобто після його відкриття) має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника.

7.36. Отже, виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судами, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки про відсутність підстав для задоволення скарги в частині оскарження дій та рішень приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. щодо відкриття виконавчого провадження ВП №59964490.

7.37. Крім того, судами встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.09.2019 було зупинено виконавче провадження ВП №59964490. Втім, як встановили суди, дана ухвала суду була вручена представником боржника виконавцю 10.09.2019 , поштою надійшла 13.09.2019. Водночас, 11.09.2019 приватним виконавцем Проценко Д.Ю. подано до суду повідомлення про неможливість виконання ухвали суду в частині зупинення виконавчого провадження, з причини закриття виконавчого провадження 09.09.2019 (у зв`язку з повним виконанням).

7.38. Що стосується вимог скарги в частині оскарження дій та рішень приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. щодо винесення 8 постанов від 04.09.2019 про накладення арештів на все рухоме та нерухоме майно, зокрема, на грошові кошти боржника на 134 рахунках в банківських установах.

7.39. Розглянувши доводи касаційної скарги в частині порушення судами попередніх інстанцій вимог частини третьої статті 56 Закону №1404-VIII, щодо неврахування доводів відповідача (боржника), що приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти боржника на суму 495 876 974,96 грн, яка перевищує розмір суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, колегія суддів зазначає таке.

7.40. Відповідно до статті 13 Закону №1404-VIII арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

7.41. Згідно з частиною першою статті 52 Закону №1404-VIII виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

7.42. Пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

7.43. Відповідно до приписів статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі . Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

7.44. Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що у виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 03.09.2019 за наказом №908/1099/19 арешт на грошові кошти постановами приватного виконавця від 04.09.2019 накладено у розмірі суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, втрат виконавчого провадження - 3 700 574,44 грн.

7.45. При цьому Суд виходить з того, що відповідач взагалі не підтвердив обставин щодо стягнення з нього суми в розмірі 495 876 974,96 грн, яка значно перевищує розмір суми стягнення з урахуванням виконавчого збору. Натомість, як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановами від 04.09.2019 приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти у межах суми заборгованості з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, втрат виконавчого провадження, що відповідає вимогам статті 56 Закону №1404-VIII.

7.46. В частині доводів відповідача щодо порушення судами попередніх інстанції вимог частини третьої статті 49 Закону №1404-VIII, колегія зазначає таке.

7.47. Так, згідно з доводами відповідача судами не надано оцінки доводам заявника щодо перерахування приватним виконавцем грошових коштів на картковий рахунок фізичної особи Калініної Н.В. , а не на рахунок стягувача та перерахування коштів в національній валюті, а не у іноземній валюті - доларах США, відповідно до наказу суду.

7.48. Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

7.49. Відповідно до частин першої, другої статті 192 та статті 524 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

7.50. Разом з тим, частина друга статті 533 ЦК допускає, що сторони можуть визначити в зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті та такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

7.51. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, у тому числі при виконанні судових рішень.

7.52. Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону №1404-VІІІ звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

7.53. Згідно з частино першою-третьою статті 49 Закону №1404-VІІІ у разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, які мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, виконавець зобов`язує їх продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу. У разі якщо такі кошти розміщені в банку або іншій фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, виконавець зобов`язує їх перерахувати протягом семи робочих днів такі кошти до банку або іншої фінансової установи за вибором виконавця, що має таке право, для їх реалізації відповідно до частини першої цієї статті . У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

7.54. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов`язання, яке існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов`язанням в іноземній валюті, а тому судове рішення підлягає примусовому виконанню з урахуванням особливостей, визначених статтею 49 Закону №1404-VIII. При цьому, погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Отже, виконавець, виконуючи зобов`язання за виконавчим документом у національній валюті, може брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора). Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.11.2017 у справі №697/307/15-ц, постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №30/5005/9937/2012, від 09.10.2018 у справі №910/25711/13, від 10.10.2019 у справі №921/346/18).

7.55. Як убачається з матеріалів справи приватним виконавцем під час примусового виконання рішення суду у справі №908/1099/19 винесено постанови про арешт коштів боржника та в подальшому здійснено виконання даного рішення (перераховано стягувачу кошти) у гривневому еквіваленті сум боргу, що були визначені у Доларах США. Вказані дії, на переконання Суду не суперечить вимогам частини третьої статті 49 Закону №1404-VIII.

7.56. Водночас, колегія суддів, зауважує, що оскільки відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не було заявлено будь-яких заперечень щодо невідповідності суми стягнутого боргу за наказом №908/1099/19 у гривневому еквіваленті саме на день здійснення платежу (день зарахування коштів на рахунок стягувача). Тобто, відповідачем не зазначено про порушення його прав чи завдання шкоди його інтересам в цій частині. Колегією суддів вказані обставини не досліджуються, оскільки дослідження цих обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

7.57. На переконання колегії суддів, вказані доводи скаржника зводяться перш за все до намагання поставити під сумнів дії державного виконавця щодо виконання рішення суду, обов`язковість виконання якого гарантовано стягувачу статтею 129 1 Конституції України.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, підстави для відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

9. Судові витрати

9.1. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Верховний Суд, керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі №908/1099/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова