Окрема думка

від 16.02.2021 по справі 911/3411/14

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

(cпільна)

суддів Великої Палати Верховного Суду Князєва В. С., Прокопенка О. Б., Сімоненко В. М., на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта банк (далі - ПАТ Дельта банк ), заміненого ухвалою Господарського суду Київської області від 17 березня 2015 року на Товариство з обмеженою відповідальністю Правнича консалтингова група (далі - ТОВ Правнича консалтингова група ), яке замінено постановою Північного апеляційного господарського суду від 17 березня 2020 року на Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Геліос (далі - ТОВ ФК Геліос ), до Державного підприємства Укрспирт (далі - ДП Укрспирт ) про стягнення боргу

Короткий виклад історії справи

У 2014 році ПАТ Дельта банк звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ДП Укрспирт про стягнення заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог ПАТ Дельта банк зазначило про неналежне виконання ДП Укрспирт своїх зобов`язань за договором кредитної лінії від 27 грудня 2013 року № ВКЛ-2007072/1.

Господарський суд Київської області рішенням від 30 вересня 2014 року позов задовольнив частково: стягнув з ДП Укрспирт на користь ПАТ Дельта банк 54 156 500,00 грн заборгованості за кредитом, 2 198 902,26 грн заборгованості за процентами, 32 652,19 грн пені, 390 000,00 грн штрафу, а також 73 080,00 грн судового збору.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 19 листопада 2014 року рішення Господарського суду Київської області від 30 вересня 2014 року змінив у частині стягнення суми штрафу та виклав його резолютивну частину в такій редакції: Позов ПАТ Дельта банк задовольнити частково. Стягнути з ДП Укрспирт на користь ПАТ Дельта банк 54 156 500,00 грн заборгованості за кредитом, 2 198 902,26 грн заборгованості за процентами, 32 652,19 грн пені, 162 469,50 грн штрафу та 73 080,00 грн судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позову відмовити .

25 листопада 2014 року Господарський суд Київської області на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2014 року видав накази.

Господарський суд Київської області ухвалою від 17 березня 2015 року за заявою ТОВ Правнича консалтингова група замінив позивача (стягувача) у цій справі - ПАТ Дельта банк на його процесуального правонаступника - ТОВ Правнича консалтингова група на підставі: договору від 12 вересня 2014 року б/н про відступлення права вимоги, укладеного ПАТ Дельта банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Скай кепітал менеджмент (далі - ТОВ КУА Скай кепітал менеджмент ), за яким останньому відступається право вимоги належного виконання зобов`язань ДП Укрспирт за договором кредитної лінії від 27 грудня 2013 року № ВКЛ-2007072/1 на загальну суму вимог у розмірі 58 129 854,99 грн; договору від 12 лютого 2015 року № 8/2-VP про відступлення права вимоги, укладеного ТОВ КУА Скай кепітал менеджмент та ТОВ Правнича консалтингова група , за яким перше товариство відступає другому право вимоги належного виконання зобов`язань ДП Укрспирт за договором кредитної лінії від 27 грудня 2013 року № ВКЛ-2007072/1 на загальну суму вимог у розмірі 53 741 706,99 грн.

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України постановою від 22 березня 2015 року за заявою

ТОВ Правнича консалтингова група відкрив виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 911/3411/14, виданого 25 листопада 2014 року.

22 червня 2015 року виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 911/3411/14, виданого 25 листопада 2014 року, було закрито на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України Про виконавче провадження (у зв`язку з виконанням рішення суду) відповідно до постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 22 червня 2015 року.

26 грудня 2019 року ТОВ ФК Геліос подало до Господарського суду Київської області заяву № 261219/8 про заміну сторони позивача (стягувача) у справі № 911/3411/14, у якій просило:

- замінити позивача (стягувача) у справі № 911/3411/14 - ТОВ Правнича консалтингова група на ТОВ ФК Геліос ;

- замінити позивача - ПАТ Дельта банк на його правонаступника - ТОВ ФК Геліос у справі № 911/3411/14;

- замінити стягувача - ПАТ Дельта банк на його правонаступника - ТОВ ФК Геліос за виконавчим документом, виданим на виконання рішення Господарського суду Київської області від 30 вересня 2014 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2014 року у справі № 911/3411/14.

У поданій заяві ТОВ ФК Геліос зазначило, що Київський апеляційний господарський суд постановою від 9 серпня 2018 року у справі № 910/4123/16, яка була залишена без змін постановою Верховного Суду від 27 листопада 2018 року, визнав недійсним договір про відступлення права вимоги від 12 вересня 2014 року, укладений ПАТ Дельта банк і ТОВ КУА Скай кепітал менеджмент . У зв`язку із цим первісний кредитор (ПАТ Дельта банк ), який вчинив правочин відступлення прав вимоги новому кредитору, що згодом визнаний недійсним, не міг обґрунтовувати процесуальну можливість переходу прав вимоги до нового кредитора з посиланням на недійсний правочин. Так само й новий кредитор не міг відступити третій особі права, яких він не набув.

Також заявник зазначив, що за результатами відкритих електронних торгів, що були оформлені протоколом від 14 серпня 2019 року № UKR-2019-03, ТОВ ФК Геліос стало переможцем та уклало з ПАТ Дельта банк договір купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав № 1962/К від 26 вересня 2019 року (договір відступлення), згідно з додатком № 1 до якого останнє відступило ТОВ ФК Геліос право вимоги за договором кредитної лінії від 27 грудня 2013 року № ВКЛ-2007072/1.

Ураховуючи зазначені обставини, заявник стверджував, що єдиним законним кредитором і правонаступником ПАТ Дельта банк у правовідносинах, які стосуються договору кредитної лінії від 27 грудня 2013 року № ВКЛ-2007072/1,

є ТОВ ФК Геліос , тому просив суд замінити у справі та за виконавчим документом позивача (стягувача) з ТОВ Правнича консалтингова група та ПАТ Дельта банк на правонаступника - ТОВ ФК Геліос .

Господарський суд Київської області ухвалою від 21 січня 2020 року заяву ТОВ ФК Геліос про заміну сторони - позивача (стягувача) у справі № 911/3411/14 залишив без задоволення, зазначивши, що така заява є передчасною, адже на цей час єдиним повноважним позивачем (стягувачем) у справі є лише ТОВ Правнича консалтингова група . Процесуальна заміна позивача (стягувача) у цій справі є неможливою за наявності ухвали від 17 березня 2015 року про заміну позивача (стягувача), яка є чинною.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 17 березня 2020 року ухвалу Господарського суду Київської області від 21 січня 2020 року скасував; заяву ТОВ ФК Геліос про заміну сторони - позивача (стягувача) у цій справі задовольнив частково; замінив позивача (стягувача) - ТОВ Правнича консалтингова група на ТОВ ФК Геліос ; у частині заміни позивача (стягувача) - ПАТ Дельта банк на його правонаступника - ТОВ ФК Геліос відмовив. Апеляційний суд указав на те, що ПАТ Дельта банк вибуло з правовідносин, у яких виник спір, шляхом укладення відповідного договору, водночас матеріалами справи підтверджено факт набуття ТОВ ФК Геліос прав кредитора за кредитним договором від 27 грудня 2013 року № ВКЛ-2007072/1 згідно з договором купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав, презумпція правомірності якого не спростована, а також вибуття сторони з матеріального правовідношення за наслідками недійсності договору відступлення права вимоги від 12 вересня 2014 року. Зазначив, що згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги, купівля-продаж права вимоги) є різновидом правонаступництва. При цьому заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, незалежно від наслідків виконання рішення суду. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження . Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц.

Не погодившись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 17 березня 2020 року, ТОВ Правнича консалтингова група та ДП Укрспирт звернулися з касаційними скаргами до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у яких просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 21 січня 2020 року.

Касаційні скарги обґрунтовані тим, що апеляційний господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють правові наслідки недійсності правочину, та порушив норми процесуального права, що регулюють підстави процесуального правонаступництва, а також порядок заміни сторони у справі. Крім того, скаржники зазначають, що у цій справі завершені всі передбачені процесуальним законодавством стадії господарського процесу, а її учасники реалізували всі процесуальні права та виконали процесуальні обов`язки, передбачені процесуальним законодавством.

Розглянувши касаційні скарги, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про їх часткове задоволення, скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 17 березня 2020 року у справі № 911/3411/14 та зміну ухвали Господарського суду Київської області від 21 січня 2020 року у справі № 911/3411/14, виклавши її мотивувальну частину в редакції постанови Великої Палати.

Ухвалюючи постанову від 16 лютого 2021 року, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження у зв`язку з укладенням між стягувачем та заявником договору про відступлення права вимоги, підтвердженого рішенням суду, може бути здійснена й після закриття виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням. При цьому Велика Палата Верховного Суду послалась на те, що , здійснюючи заміну сторони виконавчого провадження, суди одночасно здійснюють заміну сторони у справі як правонаступника у правовідносинах і правонаступника прав та обов`язків заміненої сторони у справі.

Підстави та мотиви окремої думки

Відповідно до частини третьої статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, не згодний із судовим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини та громадянина захищаються судом. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина гарантується безпосередньо на підставі Конституції України.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в порядку

та у спосіб, встановлені Конституцією та законами України.

З висновками Великої Палати Верховного Суду в частині одночасної заміни сторони виконавчого провадження та сторони у справі повною мірою погодитись не можна з огляду на таке .

Цивільне та цивільно-процесуальне право та законодавство розрізняє процесуальне та матеріальне правонаступництво. Процесуальне правонаступництво певною мірою обумовлено матеріальним правонаступництвом - універсальним або сингулярним.

Універсальне правонаступництво у цивільному праві має місце, зокрема, у тих випадках, коли сторона правовідносин припиняє свою дію, припиняє існування або реорганізується таким чином, що до іншої сторони переходять усі її права та обов`язки. Сингулярне правонаступництво здебільшого має місце, коли сторона правовідносин поступається правом вимоги, або здійснює переведення боргу, або приймає борг іншої особи на себе.

Відтак в основі процесуального правонаступництва здебільшого лежить правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі.

За своїм змістом правонаступництво - це надбання особою, що замінює сторону, яка вибула, її прав та обов`язків як у цілому, так і в частині, переданій цією стороною, а процесуальне правонаступництво - це надбання правонаступником процесуальних прав та обов`язків сторони певного провадження, яка вибула, з обов`язковим збереженням дій, які вчинені цією стороною до вибуття.

Цивільне процесуальне законодавство передбачає, що у випадку заміни однієї зі сторін у правовідносинах, щодо яких виник спір (стаття 37 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції, чинній на час відступлення права вимоги у цій справі - 14 серпня 2019 року та на час подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження)) суд залучає правонаступника до участі у справі на будь якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зазначені норми процесуального права надавали право та можливість суду здійснювати заміну сторони судового провадження, яка вибула, на усіх стадіях судового процесу, починаючи з розгляду справи у суді першої інстанції й закінчуючи розглядом справи у суді касаційної інстанції.

Разом з тим процесуальне законодавство окремо передбачає й передбачало на той час і заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме що в разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінує сторону виконавчого провадження на її правонаступника (стаття 378 ЦПК України в редакції на той час).

Крім того, частина п`ята статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII) також визначала, що в разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Для кращого розуміння процесуальних підстав для заміни сторони у справі та заміни сторони у виконавчому провадження слід з`ясувати процесуальне положення сторони у справі та сторони виконавчого провадження, яке характеризується змістом прав та обов`язків учасників цих стадій судового провадження.

За положеннями Закону № 1404-VIII у редакції, чинній на той час, сторонами виконавчого провадження є стягувач та боржник (стаття 15), які мали певні права при здійсненні виконавчих дій та у виконавчому провадженні загалом. Зокрема, сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом (частина перша статті 19 та в цілому розділ III цього Закону).

На відміну від прав та обов`язків у виконавчому провадженні, права та обов`язки сторін у справі регулюються тільки нормами процесуального кодексу на різних стадіях судового розгляду справи, зокрема положення статті 27 та інших норм ЦПК України щодо прав та обов`язків сторін у справі.

Аналіз зазначених норм процесуального права з точки зору стадій судового провадження та їх змісту дає підстави для висновку, що заміна сторони виконавчого провадження супроводжується набуттям правонаступником прав та обов`язків саме у виконавчому провадженні.

Зміст зазначених норм процесуального права свідчить про те, що, на відміну від заміни сторони у справі на будь-якій стадії судового процесу, яка є загальним положенням щодо правонаступництва, заміна сторони саме виконавчого провадження є окремим спеціальним інститутом цивільного процесу, який реалізується лише на стадії виконавчого провадження, оскільки процедури такої заміни передбачені окремою нормою процесуального права та нормою спеціального закону, а за наслідками такої заміни правонаступник набуває специфічних прав та обов`язків саме у виконавчому провадженні і не може набувати прав та обов`язків сторони у справі, судовий розгляд якої завершено шляхом ухвалення судового рішення та набуття ним чинності.

Таке правонаступництво сторони у справі одночасно з правонаступництвом у виконавчому провадженні не є виправданим, тим більш, якщо права та обов`язки правонаступника виникли після набуття чинності судовим рішенням на стадії його виконання.

Реалізація прав та обов`язків такого правонаступника як сторони у справі є неможливою у зв`язку з відсутністю на час розгляду справи прав на правонаступництво у матеріальних правовідносинах та обов`язковістю дії сторони, яка вибула, для правонаступника.

Разом з тим права правонаступника, які виникли під час розгляду справи до набуття чинності рішенням суду та звернення його до виконання, можуть бути реалізовані через оскарження судового рішення, яке постановлено щодо прав і обов`язків особи, що не була притягнута до участі у справі як правонаступник у матеріальних правовідносинах на час ухвалення рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 334 ГПК України, а саме: у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Положення про процесуальне правонаступництво та про заміну сторони виконавчого провадження, які наведені у ЦПК України (статті 55 та 442 відповідно) та застосовувалися Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц, не відрізняються за своїм змістом від приписів ГПК України і передбачають підстави та умови заміни особи у правовідносинах, у яких виник спір, та наслідки вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження.

Також відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відтак зазначені норми підлягають однаковому тлумаченню та застосуванню.

За таких обставин висновки Великої Палати Верховного Суду щодо одночасного правонаступництва у виконавчому провадженні та правонаступництва як сторони у справі не відповідають теорії процесуального права та змісту процесуальних норм.

Відтак заява ТОВ ФК Геліос у частині заміни позивача (стягувача) у справі № 911/3411/14 - ТОВ Правнича консалтингова група на ТОВ ФК Геліос ; заміни позивача - ПАТ Дельта банк на його правонаступника - ТОВ ФК Геліос у справі № 911/3411/14 задоволенню не підлягала, а судові рішення у цій частині підлягали скасуванню з відмовою у задоволенні заяви, судові рішення в решті позовних вимог у частині заміни стягувача - ПАТ Дельта банк на його правонаступника - ТОВ ФК Геліос у виконавчому провадженні за виконавчим документом, виданим на виконання рішення Господарського суду Київської області від 30 вересня 2014 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2014 року у справі № 911/3411/14 підлягали залишенню без змін.

Судді Великої Палати Верховного Суду В. С. Князєв

О. Б. Прокопенко

В. М. Сімоненко