Рішення
від 20.04.2021 по справі 160/2114/21
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року Справа № 160/2114/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

12.02.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів:

№UA100070/2020/000070/2 від 20.07.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00265,

№UA100000/2020/000234/2 від 18.05.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00169,

№UA100000/2020/000233/2 від 18.05.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00168,

№UA100000/2020/000170/2 від 30.03.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00101.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення товару, придбаного за умовами Контракту №020919 від 02.09.2019, укладеного між позивачем/покупцем та іноземною компанією ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP &CO., LTD (CHINA), позивач подав до Київської митниці Держмитслужби:

30.03.2020 року електронну митну декларацію №UA100070/2020/417027, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, в тому числі: декларацію митної вартості за №641, пакувальний лист PACKING LIST №ВС2601 від 26.01.2020 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №ВС2601 від 26.01.2020 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №ВС2601 від 26.01.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №ZIMUQIN2502113 від 26.01.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№361862 від 28.03.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №ВС2601 від 26.01.2020 (код документу 0862), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500040/2020/1245 від 27.03.2020 (код документу 1701), висновок експерта №ГО-827 від 30.03.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 26.01.2020 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №3216200245000358573 від 26.01.2020 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу m4100), додаткову угоду від 10.10.2019 (код документу 4103), акт зважування РК-24345461 від 25.03.2020 (код документу 9000), лист від 30.03.2020 (код документу 9000), лист №30 від 30.03.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

Митна вартість придбаного товару за умовами CIF-Одеса визначена позивачем за основним методом, передбаченим Митним кодексом України, а саме - за ціною договору.

Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA100000/2020/000170/2 від 30.03.2020 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив про те, що надані для підтвердження митної вартості документи не містять відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості товару, а саме: Поставка товару здійснюється відповідно до контракту від 02.09.2019 №020919 (далі - Контракт). Згідно із п. 2.1 Контракту та, згідно наданого до митного оформлення інвойсу від 26.01.2020 №BC2601 умовами поставки товару є CIF- Одеса. Міжнародний торговий термін CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) "вартість, страхування та фрахт" означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміна CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України (далі-Кодекс), до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. З наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені вищезазначені складові митної вартості товару чи ні. У наданому інвойсі від 26.01.2020 №BC2601 не зазначено, які складові включено до ціни товарів. Положення п. 3.5 Контракту містять відомості, що у вартість товару включено вартість тари, упаковки, маркування, страхування та переміщення, разом із тим, не зазначено переміщення до якого пункту включено до ціни товару (можливо внутрішньозаводське переміщення). Відповідно до п.2.3 Контракту, якщо здійснюється страхування продавець надає разом і іншими документами (інвойсом та транспортними документами) страхові документи, які містять вартість страхування. Наданий до митного оформлення страховий поліс від 26.01.2020 №32162002458000358573 без перекладу на українську мову. Відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 Кодексу не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведених у документі відомостей. Відомості щодо вартості страхування в наданому полісу відсутні. Наявна тільки страхова сума, разом із тим, сама вартість страхування, яка є складовою митної вартості, відсутня. Також, відсутня особа, на користь якої здійснено страхування. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Кодексу встановлено розбіжності у даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування, витрати на навантаження, вивантаження. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення. Відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Враховуючи зазначене та керуючись положеннями частини 2, 3 статті53 та частини 5 статті 54 Кодексу, декларанту пропонується надати до митного органу додаткову документи. Від надання додаткових документів декларант відмовився, про що повідомив митний орган листом від 10.03.2020 №1003/1. Враховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються такими, які не містять інформації щодо складових митної вартості. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення.

У зв`язку із зазначеним рішенням, та задля випуску придбаного товару у вільний обіг, відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України позивач звернувся до Київської митниці Держмитслужби з письмовою заявою та надав митному органу гарантію у вигляді грошової застави відповідно до розділу Х цього Кодексу з визначеним строком її дії, який не перевищує 90 календарних днів з дня випуску товарів.

20.07.2020 року електронну митну декларацію №UA100070/2020/425168, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, в тому числі: декларацію митної вартості за №1520, пакувальний лист PACKING LIST №МТ21453-V від 20.05.2020 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №МТ21453-V від 20.05.2020 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №МТ21453-V від 20.05.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №LSSZEC200501867 від 20.05.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№363892 від 19.07.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №МТ21453-V від 20.05.2020 (код документу 0862), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500040/2020/2568 від 19.07.2020 (код документу 1701), висновок експерта №ГО-1569 від 20.07.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 20.05.2020 (код документу 3022), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу m4100), лист №20/07-01 від 20.07.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

Митна вартість придбаного товару за умовами СРТ-Київ визначена позивачем за основним методом, передбаченим Митним кодексом України, а саме - за ціною договору.

Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA100070/2020/000070/2 від 20.07.2020 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

З метою митного оформлення товару, придбаного за умовами Контракту №0402.20 від 04 лютого 2020 року укладеного між позивачем/покупцем та іноземною компанією JIANGSU INTER-CHINA GROUP CORPRATION (Китай), Позивач подав до Київської митниці Держмитслужби:

18.05.2020 року електронну митну декларацію №UA100070/2020/420379, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, в тому числі: декларацію митної вартості за №655, пакувальний лист PACKING LIST №NS2020/0904-1 від 09.04.2020 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №NS2020/0904-1 від 09.04.2020 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №NS2020/0904-1 від 09.04.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №COSU6260006770 від 09.04.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №10702 від 16.05.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №NS2020/0904-1 від 09.04.2020 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-1129 від 18.05.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 09.04.2020 (код документу 3022), контракт №0402.20 від 04.02.2020 (код документу m4100), лист №1805 від 18.05.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA100000/2020/000233/2 від 18.05.2020 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив про те, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) пунктом 4 контракту від 04.02.2020 № 0402.20 передбачена можливість попередньої оплати та відстрочка платежу. Проте, в товаросупровідних документах не вказано конкретні умови оплати за оцінюваний товар (передоплата, відстрочення платежу та на який термін), таким чином відсутня можливість встановити який спосіб оплати дійсний для оцінюваної партії товарів. Разом із тим, до митного оформлення наданий рахунок проформа від 09.04.2020 №NS2020/0904-1, що свідчить про наявність передплати за товар. 2) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CPT витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення. 3) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості; 4) висновок Дніпропетровської ТПП від 18.05.2020 №ГО-1129 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару. Крім того, експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайта www.alibaba.com, за результатами перевірки якого з`ясовано, що всі цінові пропозиції діють на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ-Київ. 5) пунктом 3.1 контракту від 04.02.2020 №0402.20 передбачено, що товар постачається на умовах поставки CIF та можуть бути змінені в рахунках-фактури. Поставка товару відбувається на умовах CPT-Київ, що зазначено у рахунку-фактурі від 09.04.2020 №NS2020/0904-1, разом із тим у наданому коносаменті від 09.04.2020 №COSU6260006770 зазначено: порт призначення та місце призначення порт Одесса , що суперечить умовам поставки CPT-Київ. Зазначені обставини не дають можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту запропоновано подання протягом 10 календарних днів додаткових документів (за наявності). Заявою декларант повідомив, що надати інші додаткові документи не має можливості. Таким чином не виконані умови частини 2 статті 53, частин 2, 10 статті 58 Кодексу, в частині об`єктивної, документально підтвердженої інформації щодо складових митної вартості. Відповідно до частини 2 статті 58 Кодексу, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: - неподання декларантом всіх запрошених документів; - відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості - наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, - неподання декларантом документів, відповідно до вимог частини 2, 3 статті 53 Кодексу; - відсутність відомостей щодо ціни, яка сплачена, що не дає можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Також, за результатами перевірки об`єктивності ціни товарів на підставі п.2.5 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2017 №639 встановлено, що заявлені рівні митної вартості товарів №1-№5, №7, значно нижчі за ціни подібних товарів, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у органу державної митної служби наявна інформація щодо рівня митної вартості подібних товарів з такими саме торгівельними марками, виробником та комерційними умовами за вищими рівнями митної вартості.

18.05.2020 року електронну митну декларацію №UA100000/2020/420385, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, в тому числі: декларацію митної вартості за №656, пакувальний лист PACKING LIST №NS2020/0904 від 09.04.2020 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №NS2020/0904 від 09.04.2020 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №NS2020/0904 від 09.04.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №MRFB20041236 від 09.04.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №10718 від 16.05.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №NS2020/0904 від 09.04.2020 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-1130 від 18.05.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 09.04.2020 (код документу 3022), контракт №0402.20 від 04.02.2020 (код документу m4100), лист №1805-1 від 18.05.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA100000/2020/000234/2 від 18.05.2020 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив про те, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) пунктом 4 контракту від 04.02.2020 № 0402.20 передбачена можливість попередньої оплати та відстрочка платежу. Проте, в товаросупровідних документах не вказано конкретні умови оплати за оцінюваний товар (передоплата, відстрочення платежу та на який термін), таким чином відсутня можливість встановити який спосіб оплати дійсний для оцінюваної партії товарів. Разом із тим, до митного оформлення наданий рахунок проформа від 09.04.2020 №NS2020/0904, що свідчить про наявність передплати за товар. 2) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CPT витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення. 3) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості; 4) висновок Дніпропетровської ТПП від 18.05.2020 №ГО-1130 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайта www.alibaba.com, за результатами перевірки якого з`ясовано, що всі цінові пропозиції діють на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ-Київ. 5) пунктом 3.1 контракту від 04.02.2020 № 0402.20 передбачено, що товар постачається на умовах поставки CIF та можуть бути змінені в рахунках-фактури. Поставка товару відбувається на умовах CPT-Київ, що зазначено у рахунку-фактурі від 09.04.2020 №NS2020/0904, разом із тим у наданому коносаменті від 09.04.2020 №MRFB20041236 зазначено умови оплати фрахту FRAIGT AS ARRANGET , що суперечить умовам поставки CPT-Київ. Зазначені обставини не дають можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту запропоновано подання протягом 10 календарних днів додаткових документів (за наявності). Заявою декларант повідомив, що надати інші додаткові документи не має можливості. Таким чином не виконані умови частини 2 статті 53, частин 2, 10 статті 58 Кодексу, в частині об`єктивної, документально підтвердженої інформації щодо складових митної вартості. Відповідно до частини 2 статті 58 Кодексу, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: - неподання декларантом всіх запрошених документів; - відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості - наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, - неподання декларантом документів, відповідно до вимог частини 2, 3 статті 53 Кодексу; - відсутність відомостей щодо ціни, яка сплачена, що не дає можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Також, за результатами перевірки об`єктивності ціни товарів на підставі п.2.5 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2017 №639 встановлено, що заявлені рівні митної вартості товарів №1-№5, №7, значно нижчі за ціни подібних товарів, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у органу державної митної служби наявна інформація щодо рівня митної вартості подібних товарів з такими саме торгівельними марками, виробником та комерційними умовами за вищими рівнями митної вартості.

Також позивач додатково зазначив про те, що оскаржувані рішення Київської митниці Держмитслужби є протиправними, оскільки вони прийняті з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності і правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання. А тому такі рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 16.02.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

22.03.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає адміністративний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач зазначає, що декларантом для здійснення митного оформлення товарів було подано митні декларації та обрано основний метод визначення митної вартості товару, за ціною договору. Для підтвердження правильності визначення митної вартості декларантом було подано документи відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.12 №4495-VІ. Перевірка правильності визначення митної вартості вищезазначених товарів, здійснювалась згідно з вимогами розділу ІІІ Митного кодексу України, наказу ДФС України від 11.09.2015 №689. Відповідно до ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. У частині 10 статті 58 МКУ надано перелік додаткових витрат (складових митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товарі, якщо вони не включалися до цієї ціни, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. З наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені вищезазначені складові митної вартості товару чи ні. Також, у наданих інвойсах не зазначено, які складові включено до ціни товарів. Статтею 320 Митного кодексу України передбачено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митними постами на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи подані декларантом для здійснення митного оформлення, та встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: Не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення. Надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості. Висновок Дніпропетровської ТПП прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару. Пунктом 4 контракту від 04.02.2020 № 0402.20 передбачена можливість попередньої оплати та відстрочка платежу. Проте, в товаросупровідних документах не вказано конкретні умови оплати за оцінюваний товар (передоплата, відстрочення платежу та на який термін), таким чином відсутня можливість встановити який спосіб оплати дійсний для оцінюваної партії товарів. Разом із тим, до митного оформлення наданий рахунок проформа від 09.04.2020 №NS2020/0904, що свідчить про наявність передплати за товар. Пунктом 3.1 контракту від 04.02.2020 № 0402.20 передбачено, що товар постачається на умовах поставки CIF та можуть бути змінені в рахунках-фактури. Поставка товару відбувається на умовах CPT-Київ, що зазначено у рахунку-фактурі від 09.04.2020 №NS2020/0904, разом із тим у наданому коносаменті від 09.04.2020 №MRFB20041236 зазначено умови оплати фрахту FRAIGT AS ARRANGET , що суперечить умовам поставки CPT-Київ. Поставка товару здійснюється відповідно до контракту від 02.09.2019 №020919 (далі - Контракт). Згідно із п. 2.1 Контракту та, згідно наданого до митного оформлення інвойсу від 26.01.2020 №BC2601 умовами поставки товару є CIF- Одеса. Міжнародний торговий термін CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) "вартість, страхування та фрахт" означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміна CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України (далі-Кодекс), до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. З наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені вищезазначені складові митної вартості товару чи ні. У наданому інвойсі від 26.01.2020 №BC2601 не зазначено, які складові включено до ціни товарів. Положення п. 3.5 Контракту містять відомості, що у вартість товару включено вартість тари, упаковки, маркування, страхування та переміщення, разом із тим, не зазначено переміщення до якого пункту включено до ціни товару (можливо внутрішньозаводське переміщення). Відповідно до п. 2.3 Контракту, якщо здійснюється страхування продавець надає разом і іншими документами (інвойсом та транспортними документами) страхові документи, які містять вартість страхування. Наданий до митного оформлення страховий поліс від 26.01.2020 №32162002458000358573 без перекладу на українську мову. Відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 Кодексу не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведених у документі відомостей. Відомості щодо вартості страхування в наданому полісу відсутні. Наявна тільки страхова сума, разом із тим, сама вартість страхування, яка є складовою митної вартості, відсутня. Також, відсутня особа, на користь якої здійснено страхування. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Кодексу встановлено розбіжності у даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування, витрати на навантаження, вивантаження. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення. Зазначені обставини не дають можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту запропоновано подання протягом 10 календарних днів наступних додаткових документів (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Заявою декларант повідомив, що надати інші додаткові документи не має можливості. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: -неподання декларантом всіх запрошених документів; -відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Разом з тим, митним органом проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичних товарів за вищими рівнями митної вартості. Виходячи з наведеного, відповідно до положень статті 55 МКУ, здійснено коригування митної вартості товарів. І митна вартість імпортованого товару була визначена ним за резервним методом відповідно до положень ст. 64 Митного кодексу України. Товари випущені у вільний обіг на підставі частини 7 статті 55 Кодексу шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Кодексу.

02.04.2021 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач не заперечує і не спростовує, що документи позивач подав з дотриманням термінів, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України для подання як основних, так і додаткових документів, засвідчивши це оскаржуваними картками відмови в прийнятті кожної з митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, а також змістом графи 33 кожного з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає, що відповідач не прийняв до уваги те, що як пунктом 3.5 зовнішньоекономічного Контракту №020919 визначено, що ціна на товар включає в себе вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (в т.ч. завантаження, вивантаження) та страхування, так і пунктом 2.1 зовнішньоекономічного Контракту №0402.20 від 04 лютого 2020 року визначено, що в ціну товару включено вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (в т.ч завантаження, вивантаження, обробка, та їх транспортування до порту), страхування, та інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена Продавцем. Крім цього, згідно з Інкотермс-2010 за умовами поставки СРТ (Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Таким чином, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого місця призначення. А покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Також і згідно з Інкотермс-2010 за умовами поставки CIF (вартість, страхування та фрахт), зобов`язання Продавця вважаються виконаними, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Отже, саме умовами терміну CIF передбачено, що Продавець зобов`язаний укласти договір та оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. Додатково до цього, саме умовами терміну CIF передбачено, що на Продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь Покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати та страхування. З урахуванням вищевказаного, укладаючи дані зовнішньоекономічні Контракти, Сторони погодили всі його істотні умови, до складу яких належить в тому числі і ціна товару, придбаваємого за умовами поставки, СРТ та CIF, визначених в інвойсах, відповідно до яких у фактурну вартість товару вже включені витрати, що впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення, страхування). Саме тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування. Також позивач вважає, що у сукупності з іншими наданими документами кожен зазначений висновок Дніпропетровської ТПП в межах даної справи підтверджує задекларовану митну вартість. Таким чином, зміст відзиву свідчить про відсутність у відповідача достатніх та достовірних доказів викладених ним обставин, у зв`язку з чим винесені відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам статті 55 Митного кодексу України, зокрема, не містять обґрунтованих причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

02.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ (далі - Позивач або Покупець) та іноземною компанією ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP &CO., LTD (далі - Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №020919.

За умовами Контракту (з урахуванням додаткової угоди): Продавець продає, Покупець купує товар у кількості, асортименті і за ціною, що визначаються в рахунках-фактурах, на кожну партію товару відповідно. Умови поставки: CIF-Одеса (Інкотермс 2010). Умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін та вказані в рахунках-фактурах. Вантажовідправником за цим Контрактом може виступати третя особа. Загальна сума Контракту становить 1000000,00 (один мільйон) доларів США. Оплата товару за цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця протягом 90 (дев`яносто) днів з дня поставки товару. Датою оплати товару є дата зарахування коштів на рахунок Продавця відповідно до чинних норм законодавства України. Датою поставки товару вважається дата оформлення ВМД. Вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (в тому числі навантаження, вивантаження), страхування, включені в ціну товару. Тара є безповоротною. Валютою платежу за цим Контрактом є долар США.

Укладаючи Контракт №020919, Сторони передбачили можливість визначення умов поставки за згодою Сторін в інвойсах на кожну партію товару відповідно.

У березні 2020 року за контрактом №020919 на умовах поставки CIF-Одеса, відповідно до інвойсу ІNVOICE №ВС2601 від 26.01.2020р., який знаходяться в матеріалах справи, на адресу позивача надійшли товари на суму 38100,00 доларів США. Назва товару, кількість, ціна та інші умови обумовлено сторонами в товаро супроводжуючих документах до зазначеного Контракту.

Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивач подав до Київської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію (ЕМД) №UA100070/2020/417027 від 30.03.2020р., у якій митна вартість товару визначена ним за основним методом - за ціною договору (метод №1) у відповідності до ст.ст.57, 58 МК України.

Для підтвердження відомостей, заявлених про митну вартість товару, позивачем також надані відповідачу документи, що заявлені у митній декларації №UA100070/2020/417027 від 30.03.2020р., а саме: декларацію митної вартості за №641, пакувальний лист PACKING LIST №ВС2601 від 26.01.2020 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №ВС2601 від 26.01.2020 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №ВС2601 від 26.01.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №ZIMUQIN2502113 від 26.01.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№361862 від 28.03.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №ВС2601 від 26.01.2020 (код документу 0862), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500040/2020/1245 від 27.03.2020 (код документу 1701), висновок експерта №ГО-827 від 30.03.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 26.01.2020 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №3216200245000358573 від 26.01.2020 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу m4100), додаткову угоду від 10.10.2019 (код документу 4103), акт зважування РК-24345461 від 25.03.2020 (код документу 9000), лист від 30.03.2020 (код документу 9000), лист №30 від 30.03.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

Згідно з Актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА500040/2020/1245 було проведено митний огляд контейнеру №ZCSU7139071 що тривав з 10год.30хв до 11год.00хв. 27.03.2020 року.

У липні 2020 року за контрактом №020919 на умовах поставки СРТ-Київ, відповідно до інвойсу ІNVOICE №МТ21453-V від 20.05.2020р., який знаходяться в матеріалах справи, на адресу позивача надійшли товари на суму 49 231,02 доларів США. Назва товару, кількість, ціна та інші умови обумовлено сторонами в товаро супроводжуючих документах до зазначеного Контракту.

Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивач подав до Київської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію (ЕМД) №UA100070/2020/425168 від 20.07.2020р., у якій митна вартість товару визначена ним за основним методом - за ціною договору (метод №1) у відповідності до ст.ст.57, 58 МК України.

Для підтвердження відомостей, заявлених про митну вартість товару, позивачем також були надані відповідачу документи, що заявлені у митній декларації №UA100070/2020/425158 від 20.07.2020р., а саме: декларацію митної вартості за №1520, пакувальний лист PACKING LIST №МТ21453-V від 20.05.2020 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №МТ21453-V від 20.05.2020 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №МТ21453-V від 20.05.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №LSSZEC200501867 від 20.05.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№363892 від 19.07.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №МТ21453-V від 20.05.2020 (код документу 0862), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500040/2020/2568 від 19.07.2020 (код документу 1701), висновок експерта №ГО-1569 від 20.07.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 20.05.2020 (код документу 3022), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу m4100), лист №20/07-01 від 20.07.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

04.02.2020 року між Позивачем (далі по тексту - Покупець) та іноземною компанією JIANGSU INTER-CHINA GROUP CORPRATION (Китай, далі по тексту - Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №0402.20.

За умовами цього Контракту: Продавець продає, Покупець купує товар у кількості та за ціною, обумовленими в Інвойсах до цього контракту, які є невід`ємною частиною. Загальна сума Контракту становить 3000000,00 (три мільйони) доларів США. В ціну товару включено вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (в т.ч. завантаження, вивантаження, обробка, та їх транспортування до порту), страхування, та інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс 2010 передбачена Продавцем. Сторони звільняють одна одну від зобов`язань зі страхування вантажу за цим контрактом. Умови поставки CIF - Одеса, Чорноморськ, Південний (Інкотермс 2010). Умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін і вказані в рахунках-фактурах. Датою відвантаження товару вважається дата транспортного документа (CMR, TIR). Продавець має право на свій розсуд поставляти товар особисто або доручати відвантаження третім особам. Покупець зобов`язаний прийняти поставку від будь-якого з вантажовідправників, запропонованих Продавцем. Товар, який придбано Покупцем згідно з даним Контрактом передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного Контракту. Умови оплати Товару можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуються у комерційних рахунках та/або рахунках-фактурах на кожну окрему партію Товару відповідно. Покупець також має право достроково оплатити товар повністю або частково, а Покупець зобов`язаний прийняти грошові кошти, що надійшли від Покупця, в якості належного виконання зобов`язань за цим Контрактом. При цьому, передплата, здійснена Покупцем, підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх поставок товару або на вимогу Покупця повертається Продавцем протягом 3-х календарних днів з моменту отримання вимоги Покупця. У разі здійснення Покупцем 100% передплати, продавець не пізніше ніж за 10 днів до відвантаження будь-якими наявними в його розпорядженні засобами зв`язку інформує про це Покупця шляхом виставлення Покупцеві Інвойсу в розмірі 100% від загальної суми товару, що поставляється. В цьому випадку Товар повинен бути поставлений Покупцю або здійснене повернення передплати не пізніше 90 днів від дати попередньої оплати. Платіж здійснюється в доларах США шляхом грошового переказу з рахунку покупця на рахунок Продавця. Датою оплати товару є дата зарахування коштів на рахунок Продавця відповідно до діючих норм законодавства України.

Укладаючи Контракт №0402.20, Сторони передбачили можливість визначення умов поставки за згодою Сторін в інвойсах на кожну партію товару відповідно.

У травні 2020 року за контрактом №0402.20 на умовах поставки СРТ-Київ, відповідно до інвойсу ІNVOICE №NS2020/0904-1 від 09.04.2020р., який знаходяться в матеріалах справи, на адресу позивача надійшли товари на суму 29 747,00 доларів США. Назва товару, кількість, ціна та інші умови обумовлено сторонами в товаро супроводжуючих документах до зазначеного Контракту.

Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивач подав до Київської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію (ЕМД) №UA100000/2020/420379 від 18.05.2020р., у якій митна вартість товару визначена ним за основним методом - за ціною договору (метод №1) у відповідності до ст.ст.57, 58 МК України.

Для підтвердження відомостей, заявлених про митну вартість товару, позивачем також були надані відповідачу документи, що заявлені у митній декларації №UA100000/2020/420379 від 18.05.2020р., а саме: декларацію митної вартості за №655, пакувальний лист PACKING LIST №NS2020/0904-1 від 09.04.2020 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №NS2020/0904-1 від 09.04.2020 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №NS2020/0904-1 від 09.04.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №COSU6260006770 від 09.04.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №10702 від 16.05.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №NS2020/0904-1 від 09.04.2020 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-1129 від 18.05.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 09.04.2020 (код документу 3022), контракт №0402.20 від 04.02.2020 (код документу m4100), лист №1805 від 18.05.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

Також у травні 2020 року за контрактом №0402.20 на умовах поставки СРТ-Київ, відповідно до інвойсу ІNVOICE №NS2020/0904 від 09.04.2020р., який знаходяться в матеріалах справи, на адресу позивача надійшли товари на суму 29 733,89 доларів США. Назва товару, кількість, ціна та інші умови обумовлено сторонами в товаро супроводжуючих документах до зазначеного Контракту.

Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивач подав до Київської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію (ЕМД) №UA100000/2020/420385 від 18.05.2020р., у якій митна вартість товару визначена ним за основним методом - за ціною договору (метод №1) у відповідності до ст.ст.57, 58 МК України.

Для підтвердження відомостей, заявлених про митну вартість товару, позивачем також були надані відповідачу документи, що заявлені у митній декларації №UA100000/2020/420385 від 18.05.2020р., а саме: декларацію митної вартості за №656, пакувальний лист PACKING LIST №NS2020/0904 від 09.04.2020 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №NS2020/0904 від 09.04.2020 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №NS2020/0904 від 09.04.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №MRFB20041236 від 09.04.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №10718 від 16.05.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №NS2020/0904 від 09.04.2020 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-1130 від 18.05.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 09.04.2020 (код документу 3022), контракт №0402.20 від 04.02.2020 (код документу m4100), лист №1805-1 від 18.05.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

Факт подання декларантом перелічених документів підтверджується відповідними скріншотами, які позивачем долучено до позовної заяви.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти факту надання вказаних документів до митного оформлення не заперечує, а також долучив до відзиву документи подані позивачем митному органу, відповідно до зазначеного переліку.

Дані, наведені у перелічених документах, не суперечать і висновку Дніпропетровської торгово-промислової палати України №ГО-827 від 30.03.2020р., відповідно до якого дійсна ринкова вартість отриманого товару за інвойсом ІNVOICE №ВС2601 від 26.01.2020р. може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки CIF-Одеса, а також висновкам Дніпропетровської торгово-промислової палати України №ГО-1569 від 20.07.2020р., №ГО-1129 від 18.05.2020р., №ГО-1130 від 18.05.2020р. відповідно до яких дійсна ринкова вартість отриманого товару за інвойсами ІNVOICE №МТ21453-V від 20.05.2020р., ІNVOICE №NS2020/0904-1 від 09.04.2020р., ІNVOICE №NS2020/0904 від 09.04.2020р. може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки СРТ-Київ.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати України" саме торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до ч.2 ст.11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів було вивчено документи подані декларантом для здійснення митного оформлення, та встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: Не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення. Надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості. Висновок Дніпропетровської ТПП прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару. Пунктом 4 контракту від 04.02.2020 № 0402.20 передбачена можливість попередньої оплати та відстрочка платежу. Проте, в товаросупровідних документах не вказано конкретні умови оплати за оцінюваний товар (передоплата, відстрочення платежу та на який термін), таким чином відсутня можливість встановити який спосіб оплати дійсний для оцінюваної партії товарів. Разом із тим, до митного оформлення наданий рахунок проформа від 09.04.2020 №NS2020/0904, що свідчить про наявність передплати за товар. Пунктом 3.1 контракту від 04.02.2020 № 0402.20 передбачено, що товар постачається на умовах поставки CIF та можуть бути змінені в рахунках-фактури. Поставка товару відбувається на умовах CPT-Київ, що зазначено у рахунку-фактурі від 09.04.2020 №NS2020/0904, разом із тим у наданому коносаменті від 09.04.2020 №MRFB20041236 зазначено умови оплати фрахту FRAIGT AS ARRANGET , що суперечить умовам поставки CPT-Київ. Поставка товару здійснюється відповідно до контракту від 02.09.2019 №020919 (далі - Контракт). Згідно із п. 2.1 Контракту та, згідно наданого до митного оформлення інвойсу від 26.01.2020 №BC2601 умовами поставки товару є CIF- Одеса. Міжнародний торговий термін CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) "вартість, страхування та фрахт" означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміна CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України (далі-Кодекс), до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. З наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені вищезазначені складові митної вартості товару чи ні. У наданому інвойсі від 26.01.2020 №BC2601 не зазначено, які складові включено до ціни товарів. Положення п. 3.5 Контракту містять відомості, що у вартість товару включено вартість тари, упаковки, маркування, страхування та переміщення, разом із тим, не зазначено переміщення до якого пункту включено до ціни товару (можливо внутрішньозаводське переміщення). Відповідно до п. 2.3 Контракту, якщо здійснюється страхування продавець надає разом і іншими документами (інвойсом та транспортними документами) страхові документи, які містять вартість страхування. Наданий до митного оформлення страховий поліс від 26.01.2020 №32162002458000358573 без перекладу на українську мову. Відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 Кодексу не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведених у документі відомостей. Відомості щодо вартості страхування в наданому полісу відсутні. Наявна тільки страхова сума, разом із тим, сама вартість страхування, яка є складовою митної вартості, відсутня. Також, відсутня особа, на користь якої здійснено страхування. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Кодексу встановлено розбіжності у даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування, витрати на навантаження, вивантаження. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення. Зазначені обставини не дають можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту запропоновано подання протягом 10 календарних днів наступних додаткових документів (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Заявою декларант повідомив, що надати інші додаткові документи не має можливості. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: -неподання декларантом всіх запрошених документів; -відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Разом з тим, митним органом проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичних товарів за вищими рівнями митної вартості.

На вимогу відповідача декларантом надані повідомлення про відсутність можливості подання інших додаткових документів. За наявності зазначеної відповіді та відповідно до приписів ч. 6 ст. 54 МК України відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у їх митному оформленні за митною вартістю, заявленою декларантом. Так, відповідач виніс рішення №UA100000/2020/000170/2 від 30.03.2020р., №UA100070/2020/000070/2 від 20.07.2020р., №UA100000/2020/000233/2 від 18.05.2020р., №UA100000/2020/000234/2 від 18.05.2020р. про коригування митної вартості товарів відповідно до статті 64 МК України.

У якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товару відповідач обрав митні декларації: У рішенні №UA100070/2020/000070/2: товар №1 від 17.07.2020 №UA807170/2020/35941 (з розрахунку 2,65 дол.США/кг), товар №2 від 20.01.2020 №UA100020/2020/11406 (з розрахунку 10,00 дол.США/кг), товар №3 від 25.06.2020 №UA100080/2020/517854 (з розрахунку 4,50 дол.США/кг), товар №4 від 12.06.2020 №UA500110/2020/6483 (з розрахунку 8,01 дол.США/кг), товар №5 від 17.06.2020 №UA500150/2020/204196 (з розрахунку 2,30 дол.США/кг), товар №6 від 17.07.2020 №UA807170/2020/35941 (з розрахунку 6,16 дол.США/кг), товар №7 від 25.06.2020 №UA500070/2020/223098 (з розрахунку 2,30 дол. США/кг). У рішенні №UA100000/2020/000234/2: товар №1 із розрахунку 24,65 дол.США за шт., від 09.05.2020 №UA500020/2020/213053;. товар №2 із розрахунку 3,71 дол.США за кг., від 12.05.2020 №UA500020/2020/213008;. товар №3 із розрахунку 2,52 дол.США за кг., від 12.05.2020 №UA500020/2020/213008;. товар №4 із розрахунку 1,94 дол.США за кг., від 19.02.2020 №UA500070/2020/206133. У рішенні №UA100000/2020/000233/2: товар №1 із розрахунку 22,78 дол.США за шт., від 14.05.2020 №UA500020/2020/213625; товар №2 із розрахунку 30,6 дол.США за шт., від 14.05.2020 №UA500020/2020/213625; товар №3 із розрахунку 6,09 дол.США за шт., від 21.04.2020 №UA500030/2020/204204; товар №4 із розрахунку 24,74 дол.США за шт., від 01.04.2020 №UA500020/2020/209661; товар №5 із розрахунку 1,81 дол.США за кг., від 14.05.2020 №UA500020/2020/213625; товар №7 із розрахунку 3,01 дол.США за кг., від 22.04.2020 №UA500030/2020/204205. У рішенні №UA100000/2020/000170/2: від 08.01.2020 №UА110020/2020/000135.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.382 Господарського кодексу України суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Згідно з ч.2 ст.382 Господарського кодексу України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.

Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16 квітня 1991 року №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), яке затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.01 №201, та діяло на момент укладання зовнішньоекономічного контракту передбачено, що права та обов`язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі - МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Як передбачено статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як вже зазначалося судом, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронною митною декларацією №UA100070/2020/417027 від 30.03.2020р., встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності: Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. З наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені вищезазначені складові митної вартості товару чи ні .

Зауваження, що викладені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000170/2 від 30.03.2020р., суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

За умовами Контракту №020919 від 02.09.2019р.: п.1.1. Продавець продає, Покупець купує товар у кількості, асортименті і за ціною, що визначаються в рахунках-фактурах, на кожну партію товару відповідно.

Згідно з інвойсом №ВС2601 від 26.01.2020р., що знаходиться у матеріалах справи, за наведеним Контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки CIF-Одесса.

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF ("вартість, страхування, фрахт") означає, що Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, проте ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від Продавця на Покупця. Додатково до цього, саме умовами терміну CIF передбачено, що на Продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь Покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки CIF, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" не понесло.

Окрім цього, як видно з матеріалів справи, за результатами проведеного огляду контейнеру №ZCSU39071, який проводився з 10год.30хв до 11год.00хв. 27.03.2020 року будь-яких розбіжностей, наявних ознак підробки або інших відомостей, які б не підтверджували числові значення складових зазначених у електронній митній декларації, відповідачем не виявлено. Зазначене підтверджується актом відповідача про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, в якому вказано на відсутність жодної невідповідності характеристик товарів даним, зазначених у електронній митній декларації.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а гр.22 підлягають відображенню витрати на страхування оцінюваних товарів - тільки якщо всі ці витрати (і транспортування, і страхування) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ).

Відповідно до даних гр.20 кожної з поданих Декларацій митної вартості до МД витрати на транспортування до місця доставки по товару №№ , як і дані гр.22 витрати на страхування №№ , дорівнюють 0,00 грн.

Отже, відсутність даних у гр.20 та гр.22 додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником саме у ціні товару.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування умов постави CIF, та інших доказів, які б свідчили, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування або страхування.

Також судом встановлено, що наведеними умовами поставки CIF (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування. Тому позивач додатково виніс ці відомості окремо у п.3.5. Контракту №020919 як такі, які були погоджені ним з постачальником при укладенні цього Контракту. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати витрати на страхування та транспортні витрати за наведеними умовами поставки.

Згідно з п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.

Таким чином, відповідно до умов поставки за контрактом №020919 від 02.09.2019 року та наявними у справі товаросупровідними документами, всі витрати (транспортування, страхування товару тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі страхування, митним законодавством не передбачається.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 року у справі №160/1329/19.

Також, як вже зазначалося судом, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронними митними деклараціями №UA100070/2020/420379 від 18.05.2020, №UA100070/2020/420385 від 18.05.2020, №UA100070/2020/425168 від 20.07.2020 встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності: декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні. Відповідач посилається те, що не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення.

Зауваження, що викладені відповідачем суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

За умовами Контракту №0402.20: п.1.1. Продавець продає, Покупець купує товар у кількості, асортименті і за ціною, що визначаються в рахунках-фактурах, на кожну партію товару відповідно.

Відповідно до п.3.1 умовами поставки по контракту є CIF-Одеса, Чорноморськ, Південний. Пунктом 3.2 контракту визначено, що умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін та вказані в рахунках-фактурах.

Згідно з інвойсами ІNVOICE №NS2020/0904-1 від 09.04.2020, ІNVOICE №NS2020/0904 від 09.04.2020, №UA100070/2020/425168 від 20.07.2020, що знаходяться у матеріалах справи, на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки СРТ-Київ.

Відповідно до Інкотермс-2010 за умовами поставки СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" не понесло.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 року у справі №160/1329/19, від 21.02.2020 року у справі №813/1229/16 та від 23.01.2020 року у справі №814/4204/15.

Крім цього, як вже зазначалось судом, відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування до місця доставки, у гр.21 підлягають відображенню витрати навантаження, вивантаження та обробку товарів - тільки якщо всі ці витрати (транспортування, навантаження, вивантаження) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ).

Відповідно до даних гр.20 кожної з поданих Декларацій митної вартості до ЕМД витрати на транспортування до місця доставки по товару №№ , як і дані гр.21 витрати на навантаження, вивантаження та обробку №№ , дорівнюють 0,00 грн.

Отже, відсутність даних у гр.20 та гр.21 додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником саме у ціні товару.

Також, слід відмітити, що, виходячи з умов зовнішньоекономічних Контрактів, Постачальники не вимагали у Покупця обов`язку відшкодування витрат по застосованим Сторонами умовам поставки (зокрема, витрат на транспортування, тощо). Відсутність такої вимоги, на думку суду, свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальниками у ціні товару.

На думку суду, відповідачем також не враховано норми Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, які повинні надаватись за певних умов, зокрема якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування умов постави СРТ, та інших доказів, які б свідчили, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування товару до місця призначення.

Також судом встановлено, що наведеними умовами поставки не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування. Тому позивач додатково виніс ці відомості окремо у п.3.5. Контракту №020919 та п.2.1. Контракту №0402.20 як такі, які були погоджені ним з постачальниками при укладенні цих Контрактів.

Щодо висновку відповідача про те, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, та не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, суд зазначає наступне.

Комерційна пропозиція не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість відповідно до ч.2 ст.53 МК України. Комерційна пропозиція є лише пропозицією щодо вартості товару, а конкретна його ціна визначається сторонами та обумовлюється відповідним інвойсом.

Крім цього, положення пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, яким закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних відносин, у тому числі і свобода форми комерційної пропозиції. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, митним органам заборонено втручатись у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги комерційну пропозицію з мотивів її недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю в ній певних відомостей.

Суд вважає, що комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами у справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною Договору, так як в ній зазначена ціна, на підставі якої було Постачальником запропоновано позивачу придбати відповідний товар.

Щодо висновків митного органу про інформацію, на якій базуються експертні висновки Дніпропетровської ТПП №ГО-827 від 30.03.2020р., №ГО-1569 від 20.07.2020р., №ГО-1129 від 18.05.2020р., №ГО-1130 від 18.05.2020р. суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати України" саме торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Згідно з постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року , у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару (п.п.1.3 п.1). До того ж, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п.п.2.1 п.2).

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд робить висновок про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу на те, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд також звертає увагу, що приписами ч.6 ст.54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

На підставі аналізу наведених норм суд робить висновок, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.

Крім того, як встановлено судом, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказав про те, що визначена ним митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару за МД від 17.07.2020 №UA807170/2020/35941, від 20.01.2020 №UA100020/2020/11406, від 25.06.2020 №UA100080/2020/517854, від 12.06.2020 №UA500110/2020/6483, від 17.06.2020 №UA500150/2020/204196, від 17.07.2020 №UA807170/2020/35941, від 25.06.2020 №UA500070/2020/223098, від 09.05.2020 №UA500020/2020/213053, від 12.05.2020 №UA500020/2020/213008, від 19.02.2020 №UA500070/2020/206133, від 14.05.2020 №UA500020/2020/213625, від 14.05.2020 №UA500020/2020/213625, від 21.04.2020 №UA500030/2020/204204, від 01.04.2020 №UA500020/2020/209661, від 14.05.2020 №UA500020/2020/213625, від 22.04.2020 №UA500030/2020/204205, від 08.01.2020 №UА110020/2020/000135.

При цьому відповідач не зазначив, яким саме за якісними характеристиками (подібним чи аналогічним) є товар, митне оформлення якого вже здійснене.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Згідно з положеннями ст.6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно з положеннями ст.ст.179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Суд бере до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000070/2 від 20.07.2020р., №UA100000/2020/000234/2 від 18.05.2020р., №UA100000/2020/000233/2 від 18.05.2020р., №UA100000/2020/000170/2 від 30.03.2020р. з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00265, №UA100070/2020/00169, №UA100070/2020/00168, №UA100070/2020/00101 є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх рішень. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, суд відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України стягує за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ (код ЄДРПОУ 42942657) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11342,80 грн. відповідно до платіжного доручення №71 від 10.02.2021 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ (код за ЄДРПОУ 42942657, адреса: вул.Сімферопольська, буд.21, кім.522-1, м.Дніпро, 49005) до Київської митниці Держмитслужби (б-р Вацлава Гавела, 8-А, м.Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів:

- №UA100000/2020/000170/2 від 30.03.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00101,

- №UA100000/2020/000233/2 від 18.05.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00168,

- №UA100000/2020/000234/2 від 18.05.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00169,

- №UA100070/2020/000070/2 від 20.07.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00265.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ (код ЄДРПОУ 42942657) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11342 (одинадцять тисяч триста сорок дві) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський


Дата ухвалення рішення	20.04.2021
Оприлюднено	22.04.2021
Номер документу	96378128
Судочинство	Адміністративне
Суть	визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

Судовий реєстр по справі —160/2114/21

Ухвала від 21.07.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чабаненко С.В.

Ухвала від 16.06.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чабаненко С.В.

Рішення від 20.04.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Голобутовський Роман Зіновійович

Ухвала від 16.02.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Голобутовський Роман Зіновійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 20.04.2021 по справі 160/2114/21ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —160/2114/21

Ухвала від 21.07.2021

Ухвала від 16.06.2021

Рішення від 20.04.2021

Ухвала від 16.02.2021

Рішення
від 20.04.2021 по справі 160/2114/21
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД