Рішення

від 20.04.2021 по справі 380/2172/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2172/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду через представника ОСОБА_5 звернулися ОСОБА_1 (далі - позивач 1), ОСОБА_2 (далі - позивач 2), ОСОБА_3 (далі - позивач 3), ОСОБА_4 (далі - позивач 4) з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДГК у Львівській області), в якій просять:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 27.01.2020 №13-1405/16-20-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно з КВЦПЗ-01.03);

- визнати протиправним та скасувати наказ від 27.01.2020 №13-1406/16-20-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким ОСОБА_2 відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно з КВЦПЗ-01.03);

- визнати протиправним та скасувати наказ від 27.01.2020 №13-1400/16-20-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким ОСОБА_3 відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно з КВЦПЗ-01.03);

- визнати протиправним та скасувати наказ від 27.01.2020 №13-1403/16-20-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким ОСОБА_4 , відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно з КВЦПЗ-01.03);

- зобов`язати відповідача надати позивачам дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно з КВЦПЗ-01.03), яка знаходиться на території Заводської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів;

- зобов`язати відповідача протягом 30 днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у даній справі подати звіт про його виконання до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що накази відповідача про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою безпідставні. Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Цей перелік є вичерпним. З огляду на це, відмова надати дозволи на розроблення проекту землеустрою з підстав інших, ніж передбачено законом, є неправомірними. Крім того, законодавець ст. 118 Земельного кодексу України, якою врегульовано порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, шість разів вказав на те, що земельна ділянка передається у власність громадян саме на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Жодних виключень дана стаття не містить. Тому, звертаючись до ГУ Держгеокадастру у позивачів не було підстав відступати від положень ст.. 118 Земельного кодексу України. Звернули увагу суду, що отримати бажані земельні ділянки у власність позивачі зможуть тільки після розроблення та погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною цільового призначення земельної ділянки.

Ефективним способом відновлення своїх прав позивачі вважають саме зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок. Також, вважають за доцільне встановити судовий контроль за виконанням рішення, за умови задоволення позовних вимог.

Просили задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 22.02.2021 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено такий строк.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві від 12.03.2020 за вх. №15766. У даних спірних правовідносинах земельна ділянка, з якою позивачі бажають отримати по 2,0 га у власність уже сформована шляхом її інвентаризації на підставі технічної документації із землеустрою. Підставою для відмови у наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою було те, що запропонована позивачами земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4620681700:05:000:0605, загальною площею 15,2802 га). Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. За даних обставин неможливо сформувати нову земельну ділянку шляхом розроблення саме проекту землеустрою із ділянки, яка вже є сформованою, без її поділу. Згідно з законодавством, для передачі проінвентаризованих земель у власність необхідно поділити земельну ділянку на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. У зв`язку з тим, що позивачі звернулися до відповідача з клопотаннями про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства стосовно сформованої земельної ділянки, для надання дозволу на її приватизацію необхідно здійснити роботи по виготовленню документації із землеустрою щодо поділу цієї земельної ділянки та сформувати нові земельні ділянки, площею по 2,0 га.

Також відповідач зазначив, що у Законі України Про державний земельний кадастр та Порядку ведення Державного земельного кадастру визначено вичерпний перелік підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки, серед яких немає такої підстави як клопотання громадянами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка є частиною вже сформованої земельної ділянки.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача надати дозволи на розроблення проектів землеустрою зазначив, що такі є похідними. Адміністративний суд не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень в межах перевірки його дій, бездіяльності чи рішень. Тому, такі вимоги задоволенню не підлягають.

Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Також, відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачі пропустили 6-місячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України для цієї категорії справ.

Ухвалою суду від 20.04.2021 у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Відповідно до приписів ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДГК у Львівській області з клопотанням від 12.12.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, яка знаходиться на території Заводської сільської ради Буського району Львівської області (кадастровий номер 4620681700:05:000:0605). До клопотання долучено необхідні документи та графічні матеріали.

ОСОБА_2 звернувся до ГУ ДГК у Львівській області з клопотанням від 12.12.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, яка знаходиться на території Заводської сільської ради Буського району Львівської області (кадастровий номер 4620681700:05:000:0605). До клопотання долучено необхідні документи та графічні матеріали.

ОСОБА_3 звернувся до ГУ ДГК у Львівській області з клопотанням від 12.12.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, яка знаходиться на території Заводської сільської ради Буського району Львівської області (кадастровий номер 4620681700:05:000:0605). До клопотання долучено необхідні документи та графічні матеріали.

ОСОБА_4 звернувся до ГУ ДГК у Львівській області з клопотанням від 12.12.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, яка знаходиться на території Заводської сільської ради Буського району Львівської області (кадастровий номер 4620681700:05:000:0605). До клопотання долучено необхідні документи та графічні матеріали.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.01.2020 №13-1405/16-20-СГ відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Заводської сільської ради Буського району орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4620681700:05:000:0605, площею 15,2802), поділ якого не проведено.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.01.2020 №13-1406/16-20-СГ відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Заводської сільської ради Буського району орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4620681700:05:000:0605, площею 15,2802), поділ якого не проведено.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.01.2020 №13-1400/16-20-СГ відмовлено ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Заводської сільської ради Буського району орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4620681700:05:000:0605, площею 15,2802), поділ якого не проведено.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.01.2020 №13-1403/16-20-СГ відмовлено ОСОБА_4 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Заводської сільської ради Буського району орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4620681700:05:000:0605, площею 15,2802), поділ якого не проведено.

Вважаючи накази про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою безпідставними та такими, що порушують їх права та законні інтереси, позивачі звернулися за їх захистом до суду.

Розглядаючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Громадяни України відповідно до п. б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється відповідно до ч. 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються згідно із ч. 6, 7 ст. 79-1 Земельного кодексу України за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка відповідно до ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Проект землеустрою відповідно до ст. 1 Закону України Про землеустрій - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Документація із землеустрою відповідно до ст. 25 Закону України Про землеустрій розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Суд звертає увагу позивачів, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Згідно з положеннями Земельного кодексу України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина 2 статті 79 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Суд зазначає, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом з поданих позивачами заяв встановлено, що позивачі клопотали саме про надання їм дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Заводської сільської ради Буського району Львівської області, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 4620681700:05:000:0605.

Тобто, на час подання вказаного клопотання 12.12.2019 було відомо, що земельна ділянка, на частину якої позивачі хочуть отримати дозвіл на розробку проекту відведення, вже є сформованою згідно з технічною документацією із землеустрою та має кадастровий номер 4620681700:05:000:0605.

Суд зазначає, що подальше формування земельної ділянки, на частину якої позивачі хочуть отримати дозволи на розробку проекту відведення, яка вже є сформованою згідно технічної документації із землеустрою та має кадастровий номер 4620681700:05:000:0605, здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектами землеустрою.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України, якою встановлено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №802/1535/17-а, від 16.07.2020 у справі №802/1447/17-а.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняте (вчинене) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що спірні рішення відповідачем прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. Вимоги позивачів є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити повністю.

Оскільки позивачі як учасники бойових дій звільнені від сплати судових витрат в силу положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати зі сторін стягувати не слід.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 258, 263, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 20.04.2021.

Суддя Кравців О.Р.