Ухвала

від 19.04.2021 по справі 362/1964/21

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1964/21

Провадження 2-з/362/4/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2021 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Харченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана до пред`явлення до суду позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю РЕНЕСАНС КОМПАНІЯ про скасування кадастрового номера земельної ділянки та державної реєстрації кадастрового номера,

в с т а н о в и в:

15.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову до суду, в якій просив вижити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3221484002:03:002:0020, загальною площею 0,2288 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована на Товариство з обмеженою відповідальністю РЕНЕСАНС КОМПАНІЯ , із забороною відчуження земельної ділянки, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3221484002:03:002:0021, загальною площею 0,2287 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована на Товариство з обмеженою відповідальністю РЕНЕСАНС КОМПАНІЯ , із забороною відчуження земельної ділянки, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту .

Свої вимог заявник обґрунтовує тим, що він являється власником земельної ділянки площею 0,244 га, цільове призначення для будівництва, обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .У вересні 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю Інвент-компані на виконання договору було розроблено Технічну документацію із землеустроющодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_1 .

23 жовтня 2020 року Державним кадастровим реєстратором Відділу у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області було прийнято рішення № РВ-3202532862020, яким відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку із розташуванням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, а саме перетин ділянок з ділянкою 3221484002:03:002:0020 - площа співпадає на 88,3054%, перетин ділянок з ділянкою 322148002:03:002:0021 - площа співпадає на 9,8154%.

У березні місяці 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Заявнику стало відомо, що:земельна ділянка кадастровий номер 3221484002:03:002:0020, загальною площею 0,2288 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;земельна ділянка кадастровий номер 3221484002:03:002:0021, загальною площею 0,2287 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належать ОСОБА_2 .При цьому 12.04.2007 року на вказані земельні ділянки була накладена заборона на нерухоме майно реєстраційні номери 4795136 та 4795012 відповідно.

Однак, Заявнику стало відомо, що 02 квітня 2021 року земельна ділянка кадастровий номер 3221484002:03:002:0020, загальною площею 0,2288 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; та земельна ділянка кадастровий номер 3221484002:03:002:0021, загальною площею 0,2287 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 виставлені на продаж, що підтверджується роздруківкою об`яви з Інтернет сайту ОЛХ .

При цьому, 19 березня 2021 року вказані земельні ділянки кадастрові номери 3221484002:03:002:0020 та 3221484002:03:002:0021 на праві приватної власності зареєстровані на юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю РЕНЕСАНС КОМПАНІЯ на підставі договорів купівлі-продажу, які були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В .

Оскільки невжиття заходів щодо забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, з метою забезпечення позову вважаю необхідним накладення арешту із забороною відчуження, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту на вказані земельні ділянки.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вивчивши заяву про забезпечення позову пред`явлену до подання позову, дослідивши матеріали заяви, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечуються зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частин третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Із заяви вбачається, що заявник має намір в подальшому звернутися до суду з вимогами про скасування кадастрового номера земельної ділянки та державної реєстрації кадастрового номера.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на те, що невжиття заходів щодо забезпечення позову, може утруднити зробити неможливим виконання рішення суду, без наведення відповідного обґрунтування,не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви .

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 року (справа № 826/8556/17), від 25.04.2019 (справа № 826/10936/18).

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів, які б свідчили про намір або підготовчі дії саме Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНЕСАНС КОМПАНІЯ щодо відчуження земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_1 , а також не зазначено ціну позову.

Крім того до заяви про забезпечення позову не приєднано жодних доказів щодо наміру відповідача ухилитись від виконання судового рішення.

Таким чином доводи заявника про те, що існує реальна загроза утруднення виконання чи неможливість виконання рішення суду в подальшому є лише припущеннями.

Враховуючи викладене те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується на припущеннях і при цьому ОСОБА_1 не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість або підготовчі дії відчуження Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНЕСАНС КОМПАНІЯ земельних ділянок, не долучено доказів вартості майна, тому, суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову.

Відхиляючи заяву заявника про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 76-78, 149-159, 247, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана до пред`явлення до суду позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю РЕНЕСАНС КОМПАНІЯ про скасування кадастрового номера земельної ділянки та державної реєстрації кадастрового номера - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Текст ухвали виготовлено 19.04.2021. року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко