Постанова

від 19.04.2021 по справі 490/8283/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 490/8283/19

Головуючий І інстанції: Гуденко О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,

суддів: Димерлія О.О., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 15 січня 2020 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту рішення - 15.01.2020р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

18.09.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва із адміністративним позовом до Управління ДАБК Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №38 від 27.08.2019р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова відповідача є неправомірною, оскільки вона ґрунтується на необґрунтованих та помилкових висновках проведеної із численними порушеннями перевірки. Окрім того, позивач зазначає, що оскільки зміна проектувальника відповідно доп. 6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбулася у 2014 році, то відповідно з цієї події пройшло вже більше 3-х років, а тому, відповідач взагалі не мав права застосувати до нього штраф.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.01.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління ДАБК ММР №38 від 27.08.2019р. про накладення на позивача штрафу в сумі 10200 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник відповідача 13.04.2020 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.01.2020 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

26.05.2020 року матеріали даної справи, разом із апеляційною скаргою, надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 року вказану вище апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О., Косцова І.П. ) від 03.09.2020 року вказану вище апеляційну скаргу - повернуто апелянту.

26.10.2020 року представник Управління ДАБК Миколаївської міської ради, сплативши судовий збір, повторно подав до суду 2-ї інстанції апеляційну скаргу на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.01.2020р.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О., Димерлій О.О. ) від 14.04.2021 року за вищевказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

У серпні 2019 року співробітниками Управління ДАБК ММР, на підставі наказу від 01.08.2019р. №260, звернення гр. ОСОБА_2 від 19.04.2019р. (яке не долучене відповідачем до матеріалів справи ) вх.№1460/22.01-13, згідно п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553, було проведено позапланову перевірку на об`єкті Будівництво службово-побутових приміщень по вул.Кіровоградській,2 в м. Миколаєві щодо дотримання ТОВ Агро-Вектор ЛТД вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

16.08.2019 року за результатами вказаної перевірки посадовими особами відповідача складено Акт №118/2019, 2 приписи №47 і №47-1 та протокол про адміністративне правопорушення (без участі позивача ), в якому зазначено про порушення директором ТОВ Агро-Вектор ЛТД ОСОБА_1 вимог п.2 ст.39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт (затв. Постановою КМУ від 13.04.2011р. №466 ), що виразилося в тому, що замовником (т.б. директором ТОВ Агро-Вектор ЛТД ОСОБА_1 ) було подано Повідомлення про зміну даних у зареєстрованій Декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт №МК082141770467 від 26.06.2014р., так як відбулося корегування проектної документації відповідно до наказу про затвердження проектної документації. Так, проектувальником, так саме, як в декларації про початок виконання робіт було визначено юридичну особу - ТОВ Миколаївархгруп (ЄДРПОУ 35218298 ), але згідно до даних ЄДР підприємство з таким кодом ЄДРПОУ і такою назвою фактично не існує. На підставі зазначеного, контролюючий орган вважає, що в повідомленні позивача про зміну даних у зареєстрованій Декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт було наведено недостовірні дані. Крім того, замовником було неправомірно зроблено і корегування проектної документації, яка не могла бути затверджена ним, так як була зроблена неіснуючою юридичною особою, а тому, спірне будівництво об`єкту фактично здійснюється без належним чином затвердженої документації.

16.08.2019р. вказані вище акт перевірки, приписи та протокол були направлені на адресу позивача поштою та отримані останнім 19.08.2019р.

Далі, т.б. 22.08.2019р., Управління ДАБК своїм листом №553/22.03-06 від 22.08.2019р. повідомило позивача про те, що його Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 26.06.2014р. за №МК 082141770467 та Повідомлення про зміну даних у цій Декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт за №МК 101191011281 від 11.04.2019р. було скасовано на підставі наказу Управління ДАБК від 22.08.2019р. №316.

В подальшому, уповноваженою особою УДАБК, на підставі вказаних вище акту перевірки від 16.08.2019р. №118/2019, протоколу про адміністративне правопорушення від 16.08.2019р., приписів №47 і №47-1 від 16.08.2019р., без участі позивача, винесено постанову №38 від 27.08.2019р., якою директора ТОВ Агро-Вектор ЛТД ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн.

Не погоджуючись з такими діями та постановою відповідача №38, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості і доведеності позовних вимог, а також з факту значного пропуску встановленого законом строку накладення штрафу, та, відповідно, з неправомірності дій та спірного рішення відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як передбачено приписами ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, т.б. з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Законом України Про архітектурну діяльність , Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затв. Постановою КМУ від 23.05.2011р. №553 ), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт (затв. Постановою КМУ від 13.04.2011р. №466 ) та іншими законодавчими актами, в редакціях, що діяли на момент проведення спірних перевірки та винесення позивачем оскаржуваних приписів та постанов.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011р. встановлює правові і організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Як слідує зі змісту положень ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, приписами п.п.2,5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затв. Постановою КМУ від 23.05.2011р. №553 ) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок за територіальним принципом та з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Пунктом 7 вказаного Порядку №553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою ж для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

При цьому, строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати 5-ти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на 2 робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п.9 Порядку №533 ).

При цьому, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку (п.12 Порядку №533).

Суб`єкт же містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, в свою чергу, має право: вимагати від посадових осіб органу ДАБК дотримання вимог законодавства;перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (п.13 Порядку №533 ).

А відповідно до приписів п.14 Порядку №533, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, дійсно, згідно із ч.2 ст.39-1 Закону України Про регулювання, містобудівної документації , у разі виявлення відповідним органом ДАБК факту недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації , які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Окрім того, як вже зазначалося вище, ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти виключно лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До того ж, при цьому ще слід вказати й про те, що ст.62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов`язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічні положення містяться і в ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950р., зі змісту якого видно, що кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Як слідує зі змісту ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Суб`єктивна сторона - це внутрішній бік проступку, це психічні процеси, які відбуваються в свідомості суб`єкта, що характеризують його волю, викривають думки, наміри.

Так, відповідно до вимог ст.10 КУпАП, вина є обов`язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.

Як вбачається з приписів ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно ж до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як слідує зі змісту положень ст.254 КУпАП, при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення, складається у 2-х екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

При чому, як передбачає ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення ); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Згідно з ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При чому, необхідно зауважити, що у відповідності до вимог ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Одночасно, також слід звернути увагу й на те, що відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч.5 ст.96 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері безпеки будівництва (ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності ").

Безпосередній об`єкт - встановлений порядок будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд, їх проектування, розміщення та експлуатації.

Об`єктивна сторона правопорушення у даному конкретному випадку виражається, зокрема, у таких формах: 2) виконання підготовчих робіт без направлення повідомлення про початок виконання зазначених робіт у випадках, коли направлення такого повідомлення є обов`язковим, а також наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт;

Суб`єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності ) у ч.ч.3-18 цієї статті; як громадяни, так і посадові особи - у ч.ч.1 і 2 цієї статті.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Отже, враховуючи зазначені вище норми діючого у цій сфері законодавства, та приймаючи до уваги правило, встановлене ст.10 КУпАП, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Так, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, при винесенні оскаржуваних постанов відповідач виходив з того, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною та підтверджується матеріалами про адміністративне правопорушення, т.б. складеними без участі позивача актом перевірки, протоколом від 16.08.2019р. та 2 приписами №47 і №47-1 від 16.08.2019р.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивач послідовно та категорично заперечує факт вчинення ним цього адміністративного правопорушення та, окрім іншого, звертає увагу й на пропуск відповідачем встановленого законом строку накладення адміністративного стягнення.

Так, судовою колегією з матеріалів справи встановлено, що ще у червні 2014 року позивачем до органу ДАБК було подано Декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті - Будівництво загально-товарних виробничих продовольчих складів зі службово-побутовими приміщеннями по вул.Кіровоградській,2 у м.Миколаєві , замовник - ТОВ Агро-Вектор ЛТД , проектна документація розроблена ТОВ Миколаївархгрупп (ЄДРПОУ 35218298, керівник Перцула Л.І. ), головний архітектор проекту: ОСОБА_3 , яку було зареєстровано Інспекцією ДАБК у Миколаївській області 26.06.2014р. № МК 082141770467.

Далі, як свідчать матеріали справи, замовником вказаного будівництва (т.б. директором ТОВ Агро-Вектор ЛТД ОСОБА_1 ), у зв`язку із корегуванням проектної документації у встановленому порядку, 28.03.2019р. до Управління ДАБК ММР було подано Повідомлення про зміну даних у зареєстрованій Декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт №МК082141770467 від 26.06.2014р., до якого було додано Завдання на корегування від 20.03.2019р., підписане директором ТОВ Агро-Вектор ЛТД ОСОБА_1 (замовником) та директором ТОВ Миколаївархгрупп ОСОБА_4 .

Як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалося вище, у зв`язку з отриманням вищевказаного Повідомлення та зверненням гр. ОСОБА_2 від 19.04.2019р. (яке відповідачем до цього часу до суду не надано ), посадовими особами УДАБК було проведено позапланову перевірку, за результатами якої 16.08.2019р. складено Акт №118/2019, 2 приписи №47 і №47-1 (які вже 28.02.2020р. було скасовано рішенням МОАС по справі №400/2762/19) та протокол про адміністративне правопорушення (без участі позивача ), в якому зазначено про нібито порушення директором ТОВ Агро-Вектор ЛТД ОСОБА_1 вимог п.2 ст.39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відповідальність за яке встановлена ч.5 ст.96 КУпАП.

Крім того, окрім вказаних вище процесуальних документів, Управлінням ДАБК також було ухвалено і наказ №316 від 22.08.2019р. (який вже 28.02.2020р. було скасовано рішенням МОАС по справі №400/2762/19) про скасування як реєстрації Декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт №МК082141770467 від 26.06.2014р., так і спірного Повідомлення про зміну даних у цій Декларації.

А в подальшому, як вже зазначалося вище, відповідачем (без участі позивача ), на підставі вказаних вище матеріалів винесено постанову №38 від 27.08.2019р., якою директора ТОВ Агро-Вектор ЛТД ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн.

Так, склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; та суб`єктивна сторона.

Тобто адміністративне правопорушення може мати місце лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вказані вище норми КУпАП, для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП, відповідач повинен був своєчасно та належним чином повідомити його про дату і час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, забезпечити можливість надати усні або письмові пояснення (докази) та скористуватися правовою допомогою, роз`яснити йому права, передбачені ст.268 КУпАП і ст.63 Конституції України, а також чітко встановити: точну дату і місце скоєння правопорушення; встановити і надати беззаперечні докази того, що саме позивачем у спірному повідомленні про зміну даних у зареєстрованій Декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт було наведено саме недостовірні дані; довести факт, що позивач усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, або передбачав можливість настання будь-яких негативних наслідків від цих дій, та бажав їх настання (прямий умисел).

Між тим, як встановлено з матеріалів справи, відповідач не надав до суду обох інстанцій належних та допустимих доказів, які беззаперечно вказують та підтверджують факт того, що саме позивачем у спірному повідомленні про зміну даних у зареєстрованій Декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт було наведено недостовірні дані стосовно проектувальника .

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, 15.03.2012р. між ТОВ Агро-Вектор ЛТД в особі ОСОБА_1 та ТОВ Миколаївархгрупп в особі ОСОБА_3 був укладений договір підряду №31 на виконання проектної документації.

В подальшому, як свідчать матеріали справи та лист ФОП ОСОБА_3 від 12.03.2014р. №23, підприємство ТОВ Миколаївархгрупп (керівник і засновник ОСОБА_3 ) дійсно фактично припинило свою діяльність з архітектурного проектування, але правонаступником даного товариства стала (і є н сьогоднішній день ) - ФОП ОСОБА_3 . Авторське ж право на проект Будівництво загально-товарних виробничих продовольчих складів зі службово-побутовими приміщеннями по спірній адресі теж належить тому ж самому архітектору ОСОБА_3 .

Крім того, також необхідно звернути увагу й на той факт, що станом на момент розгляду даної справи судом 1-ї інстанції відповідачем не було долучено до матеріалів справи (т.б. до відзиву на позов ) не тільки звернення гр. ОСОБА_2 від 19.04.2019р. (яке було підставою для проведення спірної перевірки ), а і належним чином завірену копію Повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт МК082141770467 від 26.06.2014р., а також доказів того, що це подане позивачем повідомлення містить саме недостовірні дані щодо проектувальника (в той час як він фактично залишився той самий - ОСОБА_3 ).

До того ж, окрім іншого, також слід зауважити й про те, що нормах Порядку №466 фактично відсутня чітка процедура або порядок дій замовника при подібній зміні проектувальника .

Також, одночасно судова колегія погоджується і з висновками суду 1-ї інстанції про те, що відповідачем при ухваленні 27.08.2019р. спірної постанови №38, окрім іншого, було порушено й встановлений п.6 Порядком №244 строк (т.б. протягом 6-ти місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення ), протягом якого на суб`єкта містобудування може бути накладено штраф за дане правопорушення, оскільки зміна проектувальника фактично відбулась ще у 2014 році.

При цьому, слід зазначити й про те, що аналогічних висновків з цих питань дійшов і Миколаївський окружний адміністративний суд у своєму рішенні від 28.02.2020р. по аналогічній справі №400/2762/19 між тими самими сторонами (яке набрало законної сили на підставі ухвали 5ААС від 07.12.2020р. та ухвали ВС від 11.02.2021р. ), яким, в свою чергу, було визнано протиправними та скасовано: обидва Приписи відповідача №47 і №47-1 від 16.08.2019р. (які були одними з підстав для прийняття оскаржуваної по цій справі постанови №38 від 27.08.2019р. ); аналогічну постанову №14-563/22.02-12 від 27.08.2019р. про накладення на ОСОБА_1 штрафу та наказ №316 від 22.08.2019р. про скасування реєстрації декларації та повідомлення.

Згідно із приписами ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть учать ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність беззаперечних доказів вчинення саме позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові №38 від 27.08.2019р. (які були винесені без участі та без урахування пояснень особи, яка притягується до адм. відповідальності ) адміністративного правопорушення, в зв`язку із чим, ця постанова дійсно підлягає скасуванню, як протиправна.

До того ж, ще раз слід зазначити, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.286,308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 19.04.2021р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: О.О. Димерлій

В.О. Скрипченко