Ухвала

від 19.04.2021 по справі 640/26325/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/26325/19

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

19 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Костюк Л.О., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамс Центр" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамс Центр" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 02.12.2019 року №1342671/41889378, №1342668/41889378, №1342670/41889378, №1342667/41889378, №1342669/41889378, №1342665/41889378, №1342663/41889378, №1342662/41889378, №1342666/41889378, №1342661/41889378, №1342660/41889378, №1342664/41889378, №1342659/41889378, №1342658/41889378, №1342657/41889378 про зупинення реєстрації податкових накладних та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 16.10.2019 № 1, 32, № 3, № 4, від 17.10.2019 № 5, № 6, № 7, 8, від 18.10.2019 № 9, № 10, № 11, № 12, від 21.10.2019 № 13, № 14, № 15.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві 06.04.2021 звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Крім того, апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 300 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Стаття 295 КАС України передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Матеріали справи свідчать, що Головне управління ДПС у м. Києві оскаржує рішення Окружний адміністративний суд міста Києва від 26 серпня 2020 року, тоді як апеляційну скаргу повторно подано 06 квітня 2021 року, що підтверджується штемпелем на конверті.

Разом з тим, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що звернення сторони із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження є підставою для прийняття скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.

Також податковий орган зазначає, що нормами КАС України не врегульовано питання щодо визначення строку на звернення з апеляційною скаргою, а статтею 299 Кодексу встановлено крайній строк, пропуск якого унеможливлює звернення суб`єкта владних повноважень з апеляційною скаргою та є безумовною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, з огляду на наступне.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Таким чином, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на таке оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 03 лютого 2020 року у справі №340/661/19 (адміністративне провадження №К/9901/3279/20).

Таким чином, Головне управління ДПС у м.Києві має подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, де зазначити поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та надати відповідні докази.

Також пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору, натомість апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю фінансування та наявністю права на апеляційне оскарження судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Закону України Про судовий збір , з урахуванням змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , на момент подання апеляційної скарги, суб`єкти владних повноважень зобов`язані сплачувати судовий збір.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору передбачено, обов`язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Наведені в клопотанні причини несплати судового збору суд не може вважати поважними.

Враховуючи норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору, а апелянтом не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати.

Отже, апелянт відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України повинен додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 3.1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як убачається із адміністративного позову, він містить 15 окремих вимог немайнового характеру.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлено у розмірі 2270 грн.

Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги відповідно становить 34050,00 грн (2270*15=34050).

Оскільки Головним управлінням ДПС у м. Києві не було сплачено судовий збір, то апелянт має сплатити судовий збір у сумі 34050,00 грн.

Судовий збір необхідно сплатити на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783. Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО) 899998. Рахунок отримувача UA638999980313171206081026007. Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

У зв`язку з викладеним, апеляційну скаргу слід залишити без руху та запропонувати апелянту усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та документа про сплату судового збору в розмірі 34 050,00 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Визнати неповажними підстави пропуску строку апеляційного оскарження рішення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року у справі №640/26325/19, наведені Головним управлінням ДПС у м. Києві в заявленому клопотанні.

Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків в термін протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Бужак Н.П.

Судді Костюк Л.О.

Кобаль М.І.