ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2021 року
м. Київ
справа №1.380.2019.005283
адміністративне провадження №К/9901/35031/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 (колегія суддів: Онишкевич Т.В., Іщук Л.П., Обрізко І.М.) у справі №1.380.2019.005283 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛО ЛЕГНО" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛО ЛЕГНО" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу.
Не погодившись із прийнятим рішенням, 10.09.2020 Головне управління Держпраці у Львівській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків, встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію ухвали суду від 29.09.2020 отримано апелянтом 05.10.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд вказав, що на виконання вимог ухвали від 29.09.2020 не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, позивачем подано касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що вперше апеляційну скаргу було подано з дотримання строку на апеляційне оскарження, однак скаргу повернуто через несплату судового збору. Вказує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно її подати, що і було зроблено без зволікання, одразу після отримання копії ухвали про повернення. Вказує, що оскаржувана ухвала порушує конституційне право на оскарження судових рішень в апеляційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2021 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскаржуване рішення проголошено 29.01.2020, повне судове рішення складено 03.02.2020.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 апеляційну скаргу повернено апелянту на підставі п.1 ч.1 ст.169 КАС України.
10.09.2020 Головне управління Держпраці у Львівській області повторно подано апеляційну скаргу, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що реалізація права повторного звернення до суду апеляційної інстанції здійснена без зайвих зволікань, а тому просить забезпечити право на апеляційне оскарження. При цьому скаржник звертає увагу, що ним була подана заява про продовження строку сплати судового збору, яка судом не була розглянута, а судовий збір сплачено 22.04.2020 (платіжне доручення № 231).
Колегія суддів не заперечує факт того, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою. Проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідач вказує, що судовий збір, несплата якого стала підставою для залишення без руху апеляційної скарги, яка подана вперше, був сплачений 22.04.2020, тобто до повернення апеляційної скарги. Однак з незрозумілих суду причин, документ про сплату судового збору до суду апеляційної інстанції поданий не був, що стало підставою для повернення апеляційної скарги.
Неспроможність відповідача належним чином організувати роботу або фінансування витрат на оплату судового збору суд апеляційної інстанції не визнав поважною причиною пропущення строку апеляційного оскарження. Наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на повторне подання апеляційної скарги, а також підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Щодо посилання відповідача, що судом при першому поданні апеляційної скарги не було розглянуто клопотання про продовження строку на усунення недоліків, подане 22.04.2020, суд зазначає, що в ухвалі від 06.04.2020 судом роз`яснено, що недоліки апеляційної скарги підлягають усуненню у десятиденний строк, з дня закінчення карантинних заходів, запроваджених нормативними актами України. Повернуто апеляційну скаргу ухвалою від 13.08.2020, яка відповідачем не оскаржувалась.
Тобто, у відповідача була можливість подати платіжне доручення від 22.04.2020 № 231 до повернення апеляційної скарги.
Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий висновок викладено зокрема у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 420/5137/18 та від 27 лютого 2020 року у справі № 826/9915/18.
Проте на виконання вимог ухвали від 29.09.2020 відповідачем не подано жодного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обгрунтуванням поважності причин пропуску.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
В даному випадку, колегія суддів дійшла до висновку, що на виконання вимоги ухвали відповідачем не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому судом правомірно відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду 22.10.2020 залишити без змін.
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2021 |
Оприлюднено | 21.04.2021 |
Номер документу | 96387951 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бучик А.Ю.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні