Ухвала

від 20.04.2021 по справі 280/1752/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 280/1752/20

адміністративне провадження № К/9901/14074/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року

у справі № 280/1752/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Діловий Сервіс Плюс

до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Діловий Сервіс Плюс задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року.

Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, Головне управління ДПС у Запорізькій області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Установлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Діловий Сервіс Плюс задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме необхідності зазначити інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог вищевказаної ухвали Головне управлінням ДПС у Запорізькій області надіслало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в обґрунтування якого зазначало, що відсутні обставини, що слугували підставами для повернення апеляційної скарги, тому бажає скористатись своїм правом на апеляційне оскарження та повторно подає апеляційну скаргу. Також зазначає, що повторно апеляційна скарга подається у максимально короткий строк після повернення апеляційної скарги, поданої вперше.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не свідчать про неможливість своєчасно, у встановленому порядку подати апеляційну скаргу.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору та відповідно своєчасного подання апеляційної скарги.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Також суд апеляційної інстанції врахував, що вперше подану апеляційну скаргу було повернуто ухвалою суду від 11 вересня 2020 року, повторно відповідач звернувся з апеляційною скаргою лише 17 лютого 2021 року, тобто більш, чим через 5 місяців з моменту повернення апеляційної скарги, поданої вперше.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує законодавства України, наводить рішення Верховного Суду, Верховного Суду України, Європейського суду з прав людини, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропущення строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поважними причинами пропущення строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне його застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі № 280/1752/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Діловий Сервіс Плюс до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер