Ухвала

від 25.03.2021 по справі 757/207/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/207/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді : Козлова Р.Ю.,

при секретарі: Іваненку С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю Парфумерно-виробнича компанія АВАЛОН+ Максименюка Д.В. про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Парфумерно-виробнича компанія АВАЛОН+ до ОСОБА_1 та Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності , про визнання недійсними патентів на промислові зразки № НОМЕР_1 від 27 січня 2020 року та № НОМЕР_3 від 27 січня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Парфумерно-виробнича компанія АВАЛОН+ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ДП Український інститут інтелектуальної власності у якому просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним повністю патент України на промисловий зразок № НОМЕР_1 від 27 січня 2020 року, власником якого є громадянин України ОСОБА_1 (РНОКПГІ НОМЕР_2 ) від дати публікації відомостей про його видачу; визнати недійсним повністю патент України на промисловий зразок № НОМЕР_3 від 27 січня 2020 року власником якого є громадянин України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від дати публікації відомостей про його видачу та зобов`язати Державне підприємство Український інститут інтелектуальної влас ності внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання патентів № НОМЕР_1; № НОМЕР_3 недійсними (повністю) та опублікувати інфо рмацію про це в офіційному бюлетені Промислова власність .

Разом з позовом представник позивача подав до суду заяву, в якій з метою забезпечення позову просить суд вжити заходи забезпечення позову до ОСОБА_1 та ДП Український інститут інтелектуальної власності про визнання недійсними патентів на промислові зразки № НОМЕР_1 від 27 січня 2020 року та № НОМЕР_3 від 27 січня 2020 року: заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) передавати повністю або частково права інтелектуальної власності на промисловий зразок за патентом України № НОМЕР_1 від 27 січня 2020 року іншим особам, передавати повністю або частково права на використання промислового зразка за патентом України № НОМЕР_1 іншим особам, у тому числі, на підставі ліцензійних угод, а також відмовлятися від патенту України № НОМЕР_1 на промисловий зразок повністю або частково; заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) передавати повністю або частково права інтелектуальної власності на промисловий зразок за патентом України № НОМЕР_3 від 27 січня 2020 року іншим особам, передавати повністю або частково права на використання промислового зразка за патентом України № НОМЕР_3 іншим особам, у тому числі, на підставі ліцензійних угод, а також відмовлятися від патенту України № НОМЕР_3 на промисловий зразок повністю або частково; заборонити Державному підприємству Український інститут інтелектуальної вла сності (Код ЄДРПОУ 31032378) вносити до Державного реєстру патентів України на промислові зразки будь-які зміни, що стосуються правового статусу промислового зра зка за патентом України № НОМЕР_1 . в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на промисловий зразок за вказаним патентом повністю або частково, щодо реєст рації ліцензійних договорів за вказаним патентом, а також щодо припинення дії патенту України № НОМЕР_1 на промисловий зразок шляхом відмови ОСОБА_1 повністю або частково, та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені Промислова власність та заборонити Державному підприємству Український інститут інтелектуальної власності (Код ЄДРІІОУ 31032378) вносити до Державного реєстру патентів України на промислові зразки будь-які зміни, що стосуються правового статусу промислового зразка за патентом України № НОМЕР_3 , в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на промисловий зразок за вказаним патентом повністю або частково, щодо реєстрації ліцензійних договорів за вказаним патентом, а також щодо припинення дії патенту України № НОМЕР_3 на промисловий зразок шляхом відмови ОСОБА_1 повністю або частково, та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені Промислова власність .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що позивач звернувся до суду із даним позовом, рішення за таким позовом стосуватиметься прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а його виконання полягатиме у визнанні недійсними спірних патентів шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів України. Виконання такого рішення є можливим, якщо власником спірних патентів на момент вирішення спору та прийняття рішення з набуттям ним законної сили та на момент його виконання залишатиметься одна й та сама особа. Однак, власник спірного патенту за час між вирішенням спору та ухваленням рішення у справі може змінитися, що утруднить або унеможливить виконання даного рішення у випадку задоволення позовних вимог. Ускладнення або унеможливлення виконання такого рішення полягатиме у необхідності заміни відповідної сторони правонаступником та зміни предмета пред`явлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В судове засідання учасники процесу не з`явилися, однак суд визнав можливим проводити судове засідання з розгляду заяви за відсутності сторін, які беруть участь у справі, оскільки відповідно до вимог процесуального закону їх неявка не є перешкодою для вирішення даного процесуального питання.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши предмет та підстави пред`явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову має містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

У відповідності до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006 року, забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 1 даної постанови визначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, шляхом встановлення обов`язку заборони вчиняти певні дії; вчинити певні дії а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має: з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

З огляду на заявлені позивачем вимоги про визнання недійсними повністю спірних патентів у відповідача - власника патенту існує реальна можливість передання відповідних прав на дані патенти іншим особам до набрання рішенням законної сили у даній справі, що зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення пред`явлених вимог, оскільки власником патенту буде інша особа(и), а не відповідач.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідач, як власник патенту, може скористатися правом, наданим йому Законом, а саме, відмовитися від патентів України в будь-який час повністю або частково, на підставі заяви, поданої до Установи. У разі відмови відповідача від патентів, виконати рішення суду, у випадку задоволення вимог, буде неможливо у зв`язку з внесенням до Державного реєстру відомостей про припинення дії патентів.

Задовольняючи заяву суд враховує, що між сторонами дійсно наявний спір, заява про забезпечення позову стосується предмета судового дослідження, обраний вид забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства а також не перешкоджатиме господарській діяльності відповідачу або іншим третім особам.

Враховуючи викладене суд вважає, що заходи забезпечення шляхом заборони передачі будь-якій особі права власності на спірні патенти повністю або частково та заборони компетентному органу реєструвати перехід такого права до інших осіб та публікувати такі зміни є такими що відповідають заявленими вимогами, оскільки відчуження або відмова від спірних патентів утруднить та затягне вирішення спору по-суті, буде впливати на процес виконання рішення про визнання їх недійсними та матиме інші правові наслідки, зробить неможливим виконання рішення, ухваленого щодо патентів, виданих відповідачу у випадку задоволення пред`явлених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, п.15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю Парфумерно-виробнича компанія АВАЛОН+ Максименюка Д.В. про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Парфумерно-виробнича компанія АВАЛОН+ до ОСОБА_1 та Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності , про визнання недійсними патентів на промислові зразки № НОМЕР_1 від 27 січня 2020 року та № НОМЕР_3 від 27 січня 2020 року- задовольнити.

Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) передавати повністю або частково права інтелектуальної власності на промисловий зразок за патентом України № НОМЕР_1 від 27 січня 2020 року іншим особам, передавати повністю або частково права на використання промислового зразка за патентом України № НОМЕР_1 іншим особам, у тому числі, на підставі ліцензійних угод, а також відмовлятися від патенту України № НОМЕР_1 на промисловий зразок повністю або частково;

Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) передавати повністю або частково права інтелектуальної власності на промисловий зразок за патентом України № НОМЕР_3 від 27 січня 2020 року іншим особам, передавати повністю або частково права на використання промислового зразка за патентом України № НОМЕР_3 іншим особам, у тому числі, на підставі ліцензійних угод, а також відмовлятися від патенту України № НОМЕР_3 на промисловий зразок повністю або частково;

Заборонити Державному підприємству Український інститут інтелектуальної вла сності (Код ЄДРПОУ 31032378) вносити до Державного реєстру патентів України на промислові зразки будь-які зміни, що стосуються правового статусу промислового зра зка за патентом України № НОМЕР_1 . в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на промисловий зразок за вказаним патентом повністю або частково, щодо реєст рації ліцензійних договорів за вказаним патентом, а також щодо припинення дії патенту України № НОМЕР_1 на промисловий зразок шляхом відмови ОСОБА_1 повністю або частково, та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені Промислова власність ;

Заборонити Державному підприємству Український інститут інтелектуальної власності (Код ЄДРІІОУ 31032378) вносити до Державного реєстру патентів України на промислові зразки будь-які зміни, що стосуються правового статусу промислового зразка за патентом України № НОМЕР_3 , в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на промисловий зразок за вказаним патентом повністю або частково, щодо реєстрації ліцензійних договорів за вказаним патентом, а також щодо припинення дії патенту України № НОМЕР_3 на промисловий зразок шляхом відмови ОСОБА_1 повністю або частково, та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені Промислова власність .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: